ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУТУСУ І ОПОДАТКУВАННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВ
НЕРЕЗИДЕНТІВ
Відкриття в Україні представництв іноземних суб,єктів
господарської діяльності здійснюється на підставі ст.5 Закону
України від 16.04.91 р. " Про зовнішньоекономічну діяльність "
( 959-12 ). Норми щодо взаємного відкриття представництв подекуди
містяться і в міждержавних торговельно-економічних договорах. Якщо
розглянути юридичний статус представництв відповідно до норм
міжнародного приватного права, то можна навести такі їхні
характерні риси:
Не мають статусу юридичної особи згідно з чинним законодавством
України;
Спеціальна правоздатність визначається дорученням від іноземного
суб`єкта господарювання;
Через представництво повністю або частково здійснюється в Україні
підприємницька дільність іноземного суб`єкта господарюваня.
Обов`язковою умовою для початку діяльності представництва є його
реєстрація у податкових органах згідно з вимогами чинного
законодавства.
В усіх випадках представництво діє від імені і за дорученням
іноземного суб`єкта господарювання, виконує представницькі
функції. Діяльність представництва регулююється чииним
законодавством України та міжнародними договорами, що належним
чином ратифіковані Україною.
Дещо по іншому статус постійних представництв регулюється
податковим законодавством. Перелік нормативно-правових актів з
цього приводу виглядає таким чином:
Закон України №28397-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
(в редакції від 22.05.97 р.) - п.1.17, 1.32 ст.1, п.2.1.4, 2.5.
ст.2, ст.13, п.16.11., 16.12. ст.16, п.22.20 ст.22 ( 334/94-ВР ).
Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв
нерезидентів в Україні, як платників податку на прибуток, затв.
наказом ДПАУ від 12.08.97 р. №293 (в редакції наказу від 16.01.98
р.) ( z0331-97 ).
Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що
проводить діяльність на території України через постійне
представництво, затв. наказом ДПАУ від 31.07.97р.№274( z0352-97 ).
Порядок подання звітів про утримання і внесення до бюджету податку
на доходи нерезидентів, затв. наказом ДПАУ від 16.01.98 р. №28
( z0056-98 ).
Податкове законодавство дає власне визначення поняття постійного
представництва нерезидентів. У п.1.17 ст.1 Закону " Про оподаткування прибутку підприємств " ( 334/94-ВР ) дається
визначення цього поняття - постійне місце діяльності, через яке
повністю або частково здійснюється господарська діяльність
нерезидента на території України. До постійних представництв,
зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод,
фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр
або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою
оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти,
які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за
собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків
(укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати
(зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу
яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім
резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою
оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не
підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники
податку.
На підставі п.2.5 ст.2 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) обов`язковою є реєстрація постійного
представництва (крім резидентів, що виконують ці функції ) у
податковому органі за місцем свого розташування. Порушення цієї
вимоги розглядається як ухилення від оподаткування, а отриманий
прибуток таким, що прихований від оподаткування. Згідно до п.22.20
ст.22 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"( 334/94-ВР )
- податкова реєстрація постійного представництва заміняє раніш
встановлену державну реєстрацію в МЗЕСторгу України або в інших
органах влади.
21.12.2001р.
Сергій Теньков
директор юридичного департаменту центру "Профконсалтинг"
м. Київ, вул. Артема, 1/5, офіс 400
Тел./факс: (044) 212 05 97, 212 08 55