Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питання відображення в даних бухгалтерського обліку операції з реалізації паливних талонів або карток у вигляді торгівельної послуги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє таке.

У запиті Товариство зазначає, що здійснює посередницькі послуги з реалізації паливних талонів і карток. При цьому придбане у постачальників паливо Товариство за умовами договорів передає на зберігання на АЗС постачальників, саме з яких і здійснюється фізичний відпуск (відвантаження) пального споживачам в обмін на паливний талон чи паливну картку. Такі паливні талони і картки підтверджують безумовне право їх пред'явника отримати паливо зі зберігання на АЗС.

Відповідно до положень договорів від Товариство придбає у постачальників пальне у певній кількості та асортименті, при цьому копії доданих до запиту накладних на відпуск товарів, рахунків-фактур, актів прийому-передачі пального, видаткових накладних також підтверджують, що відбувається отримання Товариством пального. Придбане пальне передається на зберігання постачальнику та повертається (видається) Товариству зі зберігання лише на підставі та в обмін на видані бланки-дозволи або картки на пальне. При цьому згідно з умовами договорів Товариство набуває права власності на пальне у момент підписання видаткової накладної на пальне.

Згідно з положеннями договорів поставки Товариство постачало покупцям нафтопродукти у певній кількості та асортименті, при цьому копії доданих до запиту видаткових накладних також підтверджують, що відбувалась передача (відпуск, відвантаження) покупцям палива. Розрахунки за відпущений товар (пальне) здійснювалось у безготівковій формі із застосуванням талонів та паливних смарт-карток, за якими товар отримувався на АЗС. За умовами договорів право власності на товар переходило до покупців в момент безпосереднього отримання палива за пред'явленими талонами на пальне.

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) , є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (2755-17) є платником акцизного податку.

Реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) ).

Згідно з первинними документами, доданими до запиту Товариства, Товариство фактично здійснює операції з реалізації пального за допомогою паливних карток або талонів на пальне.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. N 281/171/578/155 (z0805-08) , талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

З огляду на те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, реалізація талону є за своєю суттю продажем пального.

Отже, за операціями з отримання від постачальників та реалізації покупцям палива з отриманням (наданням) до видаткових накладних на паливо талонів на пальне або паливних карток Товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (2755-17) .

Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу (2755-17) здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Об'єкт оподаткування акцизним податком за зазначеними вище операціями виникатиме у Товариства відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу (2755-17) у разі, якщо обсяги реалізованого пального за талонами на пальне перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку (постачальників), за які сплачено акцизний податок.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу (2755-17) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 446/2011 (446/2011) , Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, а також податкової і митної політики, політики у сфері, зокрема бухгалтерського обліку, одним із основних завдань якого є визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності в Україні.

Отже, з питання порядку відображення в даних бухгалтерського обліку операцій з реалізації паливних карток або талонів на пальне Товариство має право звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.