Щодо складання акцизних накладних та подання звітності при реалізації пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів

Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо складання акцизних накладних при реалізації пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів, і повідомляє таке.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Тобто у разі передачі (відпуску, відвантаження) суб'єктами господарювання (крім виробників) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно) такі операції не розглядаються, як операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) .

Водночас відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу (2755-17) виробник пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно) зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Враховуючи викладене, суб'єкти господарювання (крім виробників) у разі здійснення виключно операцій з передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), не є платниками акцизного податку та на них, відповідно, не поширюються норми Кодексу щодо обов'язкового складання і реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Якщо такі суб'єкти господарювання (крім виробників) зареєстровані платниками акцизного податку, вони не зобов'язані складати акцизну накладну на обсяги передачі (відпуску, відвантаження) такого пального.

В свою чергу пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу (2755-17) встановлено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом (2755-17) звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 Кодексу (2755-17) ).

Відповідно до п. 49.2 прим. 1 ст. 49 Кодексу (2755-17) платники, зокрема визначені пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (2755-17) (тобто особи, які реалізують пальне) зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне та у звітному періоді у такого платника не виникли об'єкти оподаткування, або не з'явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов'язаний подавати декларацію з акцизного податку.