Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків

Верховна Рада України постановляє:

1. Європейську конвенцію про міжнародну дійсність кримінальних вироків (994_341) , 1970 року, підписану від імені України 8 червня 2000 року (додається*), ратифікувати з такими заявами і застереженнями:

а) до пункту 2 статті 19:

без шкоди положенням пункту 3 статті 19 Конвенції Україна заявляє, що запити чи супровідні документи мають бути складені українською мовою або однією з офіційних мов Ради Європи чи супроводжуватися перекладом на одну з цих мов;

б) до пункту 1 статті 61:

Україна відмовлятиме у виконанні:

санкції за діяння, яку згідно із законодавством України за вчинення відповідного діяння призначає лише адміністративний орган (пункт "b" Додатка I до цієї Конвенції);

європейського судового рішення у кримінальній справі, яке органи запитуючої Держави постановили в день, коли, відповідно до законодавства України, кримінальне провадження стосовно злочину, за вчинення якого постановлено вирок, було б неможливе у зв'язку із закінченням строків давності (пункт "c" Додатка I до цієї Конвенції);

санкцій, винесених за відсутності підсудного (пункт "d" Додатка I до цієї Конвенції).

Україна виконуватиме та визнаватиме "ordonances penales" за умови їх постановлення судовими органами (пункт "d" Додатка I до цієї Конвенції).

2. Міністерству закордонних справ України відповідно до положень статті 63 Конвенції (994_341) інформувати Генерального секретаря Ради Європи щодо санкцій, передбачених законодавством України, для цілей цієї Конвенції.