УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Від 20.06.2008 р. № 175/08

м. Харків

Про внесення змін до рішення 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006 р. № 252/06 «Про затвердження Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2007 - 2010 роки»

На підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести зміни до рішення 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006 р. № 252/06 «Про затвердження Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2007-2010 роки» (зі змінами та доповненнями), виклавши додаток № 1 до рішення в новій редакції (додається).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з соціального захисту та охорони здоров'я та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова М.М. Добкін

Додаток

до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання

«Про внесення змін до рішення 10 сесії Харківської міської ради

5 скликання від 27.12.2006 р. № 252/06 «Про затвердження Комплексної

програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони

здоров'я м. Харкова на 2007-2010 роки»

від 20.06.2008 р. № 175/08

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ТА СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

«ІННОВАЦІЇ В ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ

РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

м. ХАРКОВА

НА 2007-2010 РОКИ»

м. Харків

2008 р.

ЗМІСТ

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Здоров'я нації істотно впливає на результати соціального та економічного розвитку країни. Стан демографічної ситуації визначає, нарівні з іншими факторами, рівень її національної безпеки.

Підставою для розробки міської Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2007-2010 роки» (далі Програма) є Указ президента України від 06.12.2005 р. № 1694/2005 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення», Указ Президента України від 08.08.2000 р. № 963/2000 «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України» та постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. № 960 «Про затвердження Концепції розвитку охорони здоров'я населення України», а також політичні ініціативи Харківського міського голови М.М. Добкіна, в межах яких 2007 рік в м. Харкові оголошено роком охорони здоров'я.

В країнах з ринковою економікою і демократичним суспільним устроєм обов'язковими компонентами регуляції у всіх сферах є інституційно й функціонально забезпечена можливість альтернативних заходів щодо організації та забезпечення галузі охорони здоров'я.

В Україні необхідні спеціальні заходи з боку держави і органів місцевого самоврядування щодо активізації інноваційних процесів сприяння розбудові комунальної системи охорони здоров'я.

Турбота держави про здоров'я населення визначається статтею 49 Конституції України.

Сучасні показники стану здоров'я населення міста Харкова (див. додаток до програми) та необхідність радикальних перетворень у галузі охорони здоров'я на сучасному етапі потребують стабільної соціально-економічної ситуації, зацікавленої участі влади у вирішенні цих проблем.

Реалізуючи конституційні права громадян України, Кабінет Міністрів, Міністерство охорони здоров'я в ході роботи над проектом Державного бюджету України і підходами до розподілу бюджетних коштів формують цільові програми по забезпеченню лікування і медичного обслуговування окремих категорій населення по життєвим показникам.

Однак, результати виконання Державного бюджету України у попередні роки свідчать про те, що існуючі державні централізовані програми не спроможні забезпечувати у повному обсязі медикаментозну потребу жителів м. Харкова за життєвими показниками хворих на ту чи іншу патологію, а також потребу у високовартісному медичному обладнанні для надання висококваліфікованої медичної допомоги шляхом впровадження новітніх технологій на рівні європейських стандартів діагностики та лікування.

З оглядом на вищенаведене Комплексна програма «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2007-2010 роки» спрямована на задоволення потреб хворих за життєвими показниками, а також впровадження новітніх технологій на рівні європейських стандартів діагностики та лікування з надання висококваліфікованої та своєчасної медичної допомоги жителям м. Харкова.

Визначення основних понятійних термінів

У цій Програмі наведені нижче понятійні терміни вживаються у такому значенні:

органи державної влади - орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади;

державні кошти - кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів;

інновація - фактор цілеспрямованих результативних дій або процесів; пріоритетність в інвестиційній та фінансово-кредитній політиці; сукупність організаційно-технічних заходів по розробці, впровадженню та реалізації нового або вдосконаленого продукту діяльності, який використовується в практиці;

бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій;

видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом;

місцеві бюджети - бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування;

комбустіологічна допомога - високоспеціалізована медична допомога постраждалим на термічні травми;

паліативна опіка - підхід, що дозволяє покращити якість життя пацієнтів та членів їх родини, які виникають на прикінцевій стадії життя, шляхом попередження та полегшення страждань, а також наданню психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки;

хоспіс - спеціалізований медико-соціальний заклад, який здійснює гуманістичний напрям допомоги, реалізація засад якої повинна більш повно враховувати таку категорію хворих, як безнадійні, тобто людей, які страждають на онкологічні та інші хронічні захворювання в останній стадії, які не можуть здійснювати повноцінне життя;

інкурабельні хворі - хворі, які не мають жодного шансу на одужання при будь-яких методах лікування на сучасному етапі розвитку медичної науки;

санітарне та епідемічне благополуччя населення - стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на установленому рівні для даної території.

Обґрунтування програми

Активізація інноваційних процесів є найбільш діючим механізмом соціально-економічних перетворень. Технічне оновлення і науково-технічний розвиток сумісно з соціально-економічними реформами це єдино можливий шлях, що веде до виходу з кризи. Існуюча соціально-економічна і демографічна ситуація, подальше погіршання стану здоров'я населення ставлять перед державою такі серйозні завдання, які вже неможливо вирішувати на старих організаційно-методологічних засадах господарювання. Економічний розвиток країни характеризується багатьма економічними та соціальними показниками, зокрема, рівнем життя населення, рівнем народжуваності, смертності, середньої тривалості життя, накопичення хронічних захворювань, інвалідність і таке інше. Найважливішим з питань щодо соціального захисту населення є охорона здоров'я. Існуюча система впровадження досягнень науки і техніки в лікувально-профілактичних закладах забезпечена державними коштами не в повному обсязі. Недостатньо мотивовані та не підтримані законодавчо багатоканальні системи фінансування галузі не сприяють впровадженню заходів для підвищення рівня якості надання медичної допомоги мешканцям великих міст з міліонним населенням.

Через це зусилля з приводу впровадження інноваційних процесів в галузі охорони здоров'я міста Харкова є актуальною необхідністю, що сприятиме вирішенню багатьох нагальних проблем щодо надання послуг з охорони здоров'я харків'янам.

Метою Програми є впровадження інноваційних процесів в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я міста Харкова у період з 2007 року по 2010 рік в умовах існуючої правової системи, обмежених фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, а саме, укріплення матеріально-технічного стану комунальних лікувально-профілактичних закладів з урахуванням альтернативних джерел фінансування, введення новітніх діагностичних та лікувальних технологій на рівні європейських стандартів, що сприятиме покращенню рівня надання медичних послуг харків'янам.

У процесі реалізації цієї мети визначені такі завдання:

- забезпечити надання своєчасної високотехнологічної медичної допомоги новонародженим, в тому числі дітям, народженим передчасно та з низькою вагою, а також хворим дітям першого року життя за життєвими показниками;

- оновити медико-технічне оснащення комунальних закладів охорони здоров'я міста Харкова шляхом придбання новітнього високовартісного медичного обладнання;

- покращити умови перевезення хворих та надання невідкладної медичної допомоги під час їх транспортування, а також умови праці медичних працівників швидкої медичної допомоги під час виконання своїх професійних обов'язків шляхом оновлення парку санітарного автотранспорту та придбання сучасних реанімобілів;

- забезпечити хворих за життєвими показниками на інсулінозалежний цукровий діабет І типу, цукровий діабет II типу інсулінами вітчизняного та іноземного виробництва відповідно до визначеної потреби, хворих на цукровий діабет II типу таблетованими цукрознижуючими лікарськими препаратами, а також хворих на іншу ендокринну патологію, в тому числі хворих на нецукровий діабет, відповідними ліками замісної терапії;

- здійснити цільове забезпечення медикаментами за життєвими показниками для надання екстреної допомоги хворим на гостру серцево-судинну патологію, з порушенням функції згортання крові, після трансплантації органів та тканин, для попередження розвитку респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених, особливо у дітей народжених передчасно та з низькою вагою тощо;

- створити сучасні умови для перебування та лікування отолярингологічних хворих шляхом відновлення госпітальної бази через реконструкцію нежитлової будівлі по проспекту Московському, 195, загальною площею 6044 м2, яка знаходиться в оперативному управлінні комунальної установи охорони здоров'я міської клінічної лікарні № 30;

- виконати заходи щодо створення сучасного центру для надання медичної допомоги хворим з термічною травмою шляхом придбання спеціалізованого медичного обладнання для застосування новітніх технологій лікування та проведення капітального ремонту приміщень передбачених для цього в комунальній установі охорони здоров'я Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова;

- забезпечити санітарно-епідеміологічне благополуччя в комунальних закладах охорони здоров'я шляхом цільового забезпечення їх сучасними дезінфікуючими засобами;

- продовжити роботу щодо збільшення та покращення якості асортименту дитячого харчування, в тому числі для дітей з малозабезпечених сімей, шляхом матеріально-технічного оснащення та оновлення обладнання комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування»;

- покращити якість життя пацієнтів та членів їх родини, які виникають на прикінцевій стадії життя, шляхом створення спеціалізованого медико-соціального закладу, в якому будуть забезпечені умови для надання медико-соціальної послуги «Паліативна опіка».

При виконанні вищезазначених завдань Програми будуть реалізовані найбільш пріоритетні напрямки розвитку та вдосконалювання галузі охорони здоров'я м. Харкова, збереження пріоритету державної системи охорони здоров'я та формування єдиної міської політики в медичній сфері.

Джерелом фінансування при виконанні завдань Програми передбачаються кошти загального та спеціального фондів міського бюджету.

Практичне значення Програми

Практична цінність Програми в умовах існуючої правової системи полягає в можливості більш раціонального використання обмежених фінансових, матеріальних та трудових ресурсів в комунальних закладах охорони здоров'я для поліпшення рівня надання своєчасної та висококваліфікованої медичної допомоги харків'янам.

ЧАСТИНА ІІ

ІННОВАЦІЇ В ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я м. ХАРКОВА НА 2007-2010 РОКИ

Розділ 1

Впровадження новітніх технологій з надання високотехнологічної медичної допомоги новонародженим та дітям першого року життя

Охорона здоров'я матерів та дітей є пріоритетним напрямком діяльності галузі охорони здоров'я України та знаходиться під особливою опікою держави.

Рівень таких найважливіших демографічних показників, як народжуваність та малюкова смертність є барометром соціально-економічного розвитку країни та характеризує діяльність органів влади.

Найбільш важливою передумовою позитивної динаміки цих демографічних показників, базисом демографічних та економічних перспектив Харківського регіону є стабільність стану репродуктивного здоров'я населення.

На протязі останніх 10 років в м. Харкові спостерігаються негативні демографічні показники, превалювання смертності над народжуваністю, від'ємний природних рух населення, незадовільний показник мертвонароджуваності, зростання кількості передчасно народжених дітей.

В місті Харкові щорічно відбувається понад тисячу передчасних пологів, які завершуються народженням дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла. На жаль, серед передчасно народжених дітей виживає лише кожна третя дитина, а серед новонароджених з екстремально низькою масою тіла реєструються поодинокі випадки виживання.

Смертність передчасно новонароджених дітей складає від 50 до 70% в структурі смертності новонароджених, а серед передчасно новонароджених, що вижили, кожна п'ята дитина має інвалідність по одній або більш системам.

В структурі смертності новонароджених серед причин, якими є можливість керувати, превалюють респіраторні розлади, внутрішньошлуночкові крововиливи як наслідки гіпоксичного поліорганного ураження, а також інфекції специфічні для перенатального періоду.

В Україні середній показник виживання дітей з екстремально низькою масою тіла, а саме, з вагою при народженні від 500 до 999 грамів становить 28,8%. Виживання дітей зазначеної категорій у Сполучених Штатах Америки складає до 90%, у Швеції - до 77%, у Канаді - до 57%, в м. Харкові - до 13 %.

Серед передчасно народжених дітей існує високий рівень ризику смертності та інвалідності. Надання їм шансу на виживання можливо лише за умов створення відповідних, прирівняних до всесвітніх стандартів, високотехнологічних методів лікування та виходжування.

Генеральною стратегією зниження неонатальних утрат є профілактика захворювань матері і дитини під час пологів, своєчасна високотехнологічна та висококваліфікована медична допомога новонародженим. Виконання нижченаведених заходів потребує фінансового забезпечення у розмірах, гарантуючих розвиток цього напрямку медичної допомоги з деяким випередженням поточних потреб:

Розділ 2

Покращення медико-технічного оснащення комунальних закладів охорони здоров'я

Концепція розвитку охорони здоров'я населення України, затверджена Указом Президента України від 07.12.2000 року, передбачає, насамперед, реалізацію положень Конституції та законів України щодо забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному громадянинові України, запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я.

До основних напрямків розвитку охорони здоров'я населення України, в контексті цієї Концепції, віднесені соціально-економічні процеси, що впливають на критичну демографічну ситуацію, незадовільний стан здоров'я населення, низьку економічну ефективність використання ресурсів охорони здоров'я тощо.

Ресурси охорони здоров'я - люди, приміщення, устаткування, обладнання, медикаменти, кошти - завжди обмежені. Навіть у таких багатих країнах, як Канада й США, що витрачають на охорону здоров'я величезні суми, не всі можуть одержати бажану медичну допомогу: нові, високорезультативні технології є дуже дорогими. Проблеми обмеженості ресурсів у багато разів гостріші для галузі охорони здоров'я України, яка існує в умовах постійного дефіциту бюджетних коштів і стагнації економіки. У таких умовах найбільш важливим завданням для керівників охорони здоров'я всіх рівнів стає такий розподіл доступних ресурсів, при якому вони принесуть максимальну користь.

Підтримка й розвиток матеріально-технічної бази охорони здоров'я є досить складним завданням, особливо в останні роки, коли постійним став дефіцит бюджету, надмірною стала централізація закупівлі високовартісного обладнання за державні кошти.

Поряд із загальним фінансуванням охорони здоров'я в Україні прийнятий ряд цільових програм, спрямованих на організацію та підвищення рівня медичної допомоги. Програми такого роду можуть розроблятися на різному рівні. Більшість програм розробляється на державному рівні й приймається Верховною Радою, затверджуються Президентом і Урядом України у вигляді законів, Указів Президента або Постанов Кабінету Міністрів.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших діючих нормативних актів у випадках потреб на місцевому рівні ініціатором розробки галузевих комплексних програм є місцеві органи влади.

Матеріально-технічна база закладів охорони здоров'я міста Харкова продовжує залишатися застарілою. В зв'язку з недостатнім фінансуванням капітальних видатків протягом останніх років (біля 20-30% потреби) в 69 комунальних закладах охорони здоров'я міста стан медичного обладнання не відповідає вимогам затверджених стандартів надання медичної допомоги.

Надання екстреної та невідкладної медичної допомоги пацієнтам жителям м. Харкова у лікарнях, що надають ургентну допомогу, потребує застосування високотехнологічного та високовартісного медичного обладнання для термінової діагностики, від якої суттєво залежить кваліфіковане лікарське рішення про своєчасне оперативне втручання або адекватну медикаментозну терапію і, тим самим, життя людини.

В першу чергу, йде мова про сучасні ангіографічні та комп'ютерні магнітно-резонансні комплекси, а також ультразвукові системи. Так в комунальній установі охорони здоров'я Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова комп'ютерний магнітно-резонансний томограф працює понад 20 років, вихід із ладу якого може привести до серйозних проблем діагностики ургентної хірургічної, нейрохірургічної, травматологічної патології у пацієнтів, що поступають до лікарні. Більшість лікувально-профілактичних закладів мають застарілі ультразвукові скануючі системи, що не оновлювалися 10-15 років. Крім того, значної уваги потребують апарати штучної вентиляції легенів, що використовуються безпосередньо під час проведення оперативних втручань, здійснення реанімаційних заходів та проведення інтенсивної терапії тяжко хворим пацієнтам за життєвими показниками.

Аналіз стану фінансового забезпечення видатків на придбання медичного обладнання у галузі охорони здоров'я м. Харкова, тис. грн.

За даними аналізу звітів рівень зносу парку медичного обладнання в комунальних лікувально-профілактичних закладах становить 80-90%.

Стратегічними напрямками медико-технічного оснащення комунальних закладів охорони здоров'я м. Харкова є придбання найбільш необхідного високотехнологічного медичного обладнання, від наявності якого залежить життя пацієнта, що потребує виконання нижченаведених заходів.

Розділ 3

Матеріально-технічне забезпечення комунального підприємства

«Автобаза швидкої медичної допомоги міста Харкова»

Комунальне підприємство автобаза швидкої медичної допомоги єдине, унікальне підприємство м. Харкова, яке забезпечує спеціальним медичним транспортом службу швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також надає транспортні послуги іншим лікувально-профілактичним та медико-соціальним закладам. Виробнича потужність підприємства 158 одиниць спеціалізованих автомобілів у т.ч. за профілями «реанімаційний» - 4 одиниці, «кардіологічний» - 10, «педіатричний» - 12, «психіатричний» - 3.

Основний вид діяльності підприємства - надання транспортних послуг по перевезенню хворих спеціальними автомобілями швидкої медичної допомоги. З огляду на цілодобовий режим роботи автомобілів, оптимальний термін служби санітарного автомобілю швидкої медичної допомоги складає біля 3 років. Аналіз парку свідчить, що фактичний термін служби автомобілів понад 3-х років складає 78%, тому головним напрямком поліпшення матеріально-технічної бази підприємства є відновлення і поповнення парку спеціальних автомобілів. У зв'язку з чим, на 2007 р. передбачається придбання рухомого складу в кількості 18 автомобілів в т.ч. 3-х автомобілів за профілем «реанімаційний». Поповнення парку автомобілів дозволить збільшити коефіцієнт використання парку автомобілів, як основного техніко-експлуатаційного показника роботи транспорту і, відповідно, збільшити вихід автомобілів на лінію з урахуванням вимог нормативів встановлених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 175 від 19.06.96 р. «Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги», поліпшити якість і ефективність обслуговування замовника транспорту, забезпечити своєчасність прибуття автомобілів на виклики.

Автомобілі сучасного виробництва обладнані системою уприскування палива з електронним керуванням і всі регулювальні і налагоджувальні роботи пов'язані з роботою електронних параметрів. Автобаза має потребу в придбанні сучасного електронного діагностичного устаткування, що повинне бути сконцентроване у виді посту електронної діагностики, робота якого надалі дозволить збільшити ресурс експлуатації автомобільних шин, акумуляторних батарей, двигунів автомобілів і економію пально-мастильних матеріалів.

З метою вдосконалення технологічних процесів виробництва необхідно передбачити заходи щодо придбання сучасного гаражного устаткування (гідродомкратів, автомобільних підйомників, верстатного устаткування). Установка даного устаткування дасть можливість знизити трудоємкість ремонтних робіт, підвищити якість ремонту і, відповідно, підвищити коефіцієнт технічної готовності автомобілів.

Для економії видатків на комунальні послуги необхідно на автобазі провести капітальний ремонт та реконструкцію систем теплопостачання, водопостачання, каналізації, електропостачання.

Матеріально-технічне оснащення комунального підприємства автобази швидкої медичної допомоги м. Харкова за рахунок своєчасного оновлення парку санітарних автомобілів і забезпечення умов для їх технічного обслуговування, від чого залежить якість надання транспортних послуг по перевезенню пацієнтів та умови роботи медичного персоналу. Здійснення цих завдань полягають у виконанні нижченаведених заходів.

Розділ 4

Впровадження медикаментозних технологій в лікуванні окремих категорій населення м. Харкова за життєвими показниками

Програма спрямована на задоволення потреб населення в наданні якісної медичної допомоги. При виконанні завдань, обумовлених цією Програмою, планується реалізація найбільш пріоритетних напрямків щодо цільового медикаментозного забезпечення пацієнтів за життєвими показниками.

Охорона здоров'я матерів та дітей є пріоритетним напрямком діяльності галузі охорони здоров'я України та знаходиться під особливою опікою держави.

Надання медико-соціальної допомоги найбільш потребує категорія дітей-інвалідів з дитинства, що страждають на гемофілію, тяжкі ендокринні захворювання, фенілкетонурію, муковісцидоз та хронічну ниркову недостатність.

Забезпечення спеціальним лікувальним харчуванням дітей та підлітків, що страждають на фенілкетонурію, та спеціальним лікарським препаратом для дітей-інвалідів, що хворіють на муковісцидоз є вкрай необхідним за життєвими показниками.

На особливу увагу заслуговують новонароджені діти, що народилися передчасно та мають малу вагу при народженні і потребують високотехнологічної допомоги із використанням сучасного лікарського препарату Курасурф - замісника природного сурфактанту. Використання таких технологій в перенаталогії сприятиме зниженню малюкової смертності та в подальшому дитячої інвалідності.

Застосування в родопомічних закладах для вагітних, роділь та породіль з матковою кровотечею препарату НовоСевен дозволить своєчасно в ургентному порядку забезпечити надання медичної допомоги за життєвими показниками і тим самим сприятиме запобіганню материнської смертності.

Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю включає медикаментозне забезпечення та проведення гемодіалізу, що сприятиме покращенню якості життя та зниженню рівня смертності.

Для покращення умов життя хворих дітей, дорослих і ветеранів війни із тяжкими ураженнями органу слуху передбачає протезування слуховими апаратами.

Надання екстреної допомоги хворим на гострі сердцево-судинні та цереброваскулярні захворювання, гіпертонічну хворобу та порушення серцевого ритму шляхом застосування тромболітичних, антітромботичних, гіпотензивних та антіаритмічних препаратів як на до госпітальному етапі так і в умовах спеціалізованих стаціонарів забезпечує зниження летальності.

Ураження кістково-м'язового апарату, розповсюдження артрологічної патології, особливо серед соціально незахищених верств населення викликає необхідність забезпечення їх спеціальними медикаментозними препаратами тривалого застосування.

Забезпечення пацієнтів, яким була проведена трансплантація органів та тканин, високовартісними лікарськими засобами - імунодепресантами є чинником рятування їх життя шляхом довічного застосування.

Лікарські препарати для цих категорій пацієнтів є життєво необхідними та високовартісними.

Проведення хворим пільгового контингенту з патологією зору оперативних втручань з імплантації інтраокулярних лінз із застосуванням технології факоемульсіфікації, яка дозволяє реабілітувати хворих на ранніх стадіях розвитку катаракти.

Комплексне лікування бронхіальної астми та хронічних обструктивних легеневих захворювань відповідно основних стандартів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України, яке забезпечить зменшення рецидивів захворювань, показники стійкої та тимчасової втрати працездатності, підвищить ефективність реабілітації хворих та знизить рівень смертності від цих захворювань.

Забезпечення розхідними матеріалами та контрастними речовинами для проведення інтервенційних досліджень та втручань з метою приведення діагностики та лікування хворих на гостру цереброваскулярну патологію за життєвими показниками.

Проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій шляхом застосування дороговартісних антибактеріальних лікарських засобів.

Використання лікарських препаратів в комплексній терапії хворих на хвороби крові та кровотворних органів, в тому числі спрямованих на лікування кандидозних ускладнень.

Лікування препаратом «Топамакс» хворих на епілепсію, у яких застосування традиційної терапії не сприяє позитивній течії захворювання.

Лікування гострих та хронічних психічних захворювань препаратом нового покоління «Соліан».

Комплексне лікування хворих на хворобу Паркінсона з метою їх медико-соціальної адаптації.

Таким чином, забезпечення окремих категорій хворих, жителів міста Харкова, в тому числі новонароджених, медикаментозними високовартісними препаратами за життєвими показниками може бути при виконанні нижчезазначених заходів.

Розділ 5

Медикаментозне забезпечення хворих на цукровий діабет

на інші ендокринні захворювання, та укріплення

матеріально-технічної бази ендокринологічної служби м. Харкова

Реалізуючі конституційні права громадян України, Кабінет Міністрів, Міністерство охорони здоров'я в ході роботи над проектом Державного бюджету і підходами до розподілу бюджетних коштів розробляють цільові програми щодо забезпечення лікування та медичного забезпечення пільгових категорій населення. Однією з таких програм була державна Комплексна програма «Цукровий діабет», затверджена Указом Президента України від 21.05.1999 р. № 545/99, яка на протязі до 2006 року включно була спрямована на забезпечення хворих на цукровий діабет інсулінами вітчизняного та іноземного виробництва, а також таблетованими цукрознижуючими лікарськими препаратами.

На обліку в реєстрі хворих на цукровий діабет жителів м. Харкова на кінець 2006 року зареєстровано 38381 особа.

Хворих на інсулінозалежний цукровий діабет І типу, а також II типу, що потребують вживання, крім таблетованих цукрознижуючих препаратів, також інсулінів, у м. Харкові мешкає 5667 осіб (52,4%), серед них 3862 особи (67,9%) в процесі лікування використовують інсуліни вітчизняного виробництва та 1805 осіб (32,1%) - інсуліни іноземного виробництва.

Державою в 2007 році забезпечення хворих на цукровий діабет І та II типів жителів м. Харкова цукрознижуючими препаратами за життєвими показниками та лікування ендокринологічних хворих пільгових категорій передбачається за рахунок коштів міського бюджету.

У складі ендокринологічних хворих є і такі, що страждають на нецукровий діабет, важкі захворювання щитовидної залози, хронічну надниркову недостатність, передчасний статевий розвиток, акромегалію, що також потребують безумовного забезпечення спеціальними ендокринними лікарськими засобами за життєвими показниками на пільгових умовах, що встановлено діючою законодавчою базою.

Ця програма передбачає виконання комплексу конкретних цільових завдань, що направлені на медикаментозне забезпечення окремих груп і категорій населення м. Харкова життєво-необхідними лікарськими засобами для лікування ендокринних захворювань.

Реалізація цього завдання Програми буде важливим чинником, спрямованим на підвищення якості надання медичної допомоги жителям м. Харкова хворим на цукровий і нецукровий діабет, інші ендокринні захворювання згідно до потреби, а саме, шляхом здійснення забезпечення:

- хворих дітей, підлітків, а також вагітних, що страждають на інсулінозалежний тип цукрового діабету - інсулінами імпортного виробництва;

- хворих дорослих, що страждають на інсулінозалежний тип цукрового діабету - інсулінами імпортного виробництва;

- хворих дорослих, що страждають на інсулінозалежний тип цукрового діабету - інсулінами вітчизняного виробництва;

- хворих дорослих, що страждають на цукровий діабет II типу - цукрознижуючими препаратами у таблетках;

- хворих, що страждають на нецукровий діабет - ендокринними гормональними лікарськими засобами у таблетках, розчинні або у вигляді спрею, що корегують природну недостатність гормону вазопресину, яка пов'язана з ураженням гіпоталамусу та гіпофізу;

- хворих, що страждають на захворювання щитоподібної залози - спеціальними гормональними лікарськими засобами;

- хворих дітей, що страждають передчасним статевим розвитком - спеціальними гормональними лікувальними засобами;

- хворих, що страждають на пухлину гіпофізу - в післяопераційному періоді спеціальними ендокринними лікувальними засобами за життєвими показниками;

-. хворих дітей та підлітків на гіпофізарний нанізм - ендокринним лікарським засобом, а саме рекомбінантним гормоном росту, що вироблений штучно шляхом застосування засад генної інженерії.

Таким чином, забезпечення окремих категорій хворих, жителів міста Харкова, на цукровий діабет та іншу ендокринну патологію спеціалізованими високовартісними медикаментозними препаратами за життєвими показниками може бути при виконанні нижчезазначених заходів.

Удосконалення організації роботи ендокринологічної служби та покращення умов перебування хворих з ускладненими формами цукрового діабету у підрозділі ендокринологічного відділення «Діабетична ступня» відповідно до санітарно-гігієнічних норм шляхом проведення ремонтних робіт.

Розділ 6

Заходи щодо вдосконалення надання отоларингологічної допомоги населенню м. Харкова

В мережі комунальних установ та закладів галузі охорони здоров'я м. Харкова функціонує комунальна установа охорони здоров'я «Міська клінічна лікарня № 30», яка є однопрофільною лікарнею, що надає цілодобово отоларингологічну допомогу населенню м. Харкова.

Комунальна установа охорони здоров'я «Міська клінічна лікарня № 30» (далі - Лікарня) розміщена у двох пристосованих будівлях 20-х років минулого століття за адресою вул. Гуданова, 5/7. Площа будівель складає 4847 м2, знос будівель, згідно оцінки, проведеної спеціалістами міської будівельно-технічної інспекції, складає близько 100%.

Існуючі будівлі перебувають в аварійному стані, фундаменти будівель мають нерівномірну усадку й руйнуються, спостерігається наявність тріщин на стінах й у місцях примикання сходових маршів до будівлі. Також спостерігається порушення капітальної стіни фасаду будівлі, що прилягає до даху. Міжповерхові перекриття дерев'яні, потребується їх часткова заміна, підлога в коридорах клінічних відділень також знаходиться у непридатному стані. Приміщення гардеробної для хворих перебуває в аварійному стані, також потребує ремонту. Крім перерахованих, є багато інших аварійних ділянок, які ускладнюють умови надання медичної допомоги.

У відповідності із затвердженими нормативами, передбаченими техніко-економічним обґрунтуванням генерального плану розвитку м. Харкова, прийнята норма 7-7,5 м2 на одне ліжко, але фактично у Лікарні на одне ліжко доводиться 3,7 м2, таким чином для доведення до нормативів потребує залучення додаткових площ біля 740 м2.

У приміщенні лікарні, розташоване поліклінічно-амбулаторне відділення, де здійснюється амбулаторний прийом хворих відповідно до профілю лікарні. Під амбулаторне відділення відведено 365 м2, що відповідно до нормативів дозволяє здійснювати 41 відвідування у зміну, але фактично здійснюється понад 57 відвідувань у зміну. Згідно санітарних норм на одного хворого, який перебуває на амбулаторному лікуванні необхідна площа 14 м2, але фактично - 6,3 м2, відповідно дефіцит площі складає біля 435 м2. Такий дефіцит площі не дає можливості вести роздільний прийом хворих дітей та дорослого населення, а також хворих на гостру респіраторну патологію.

Крім того, недостатність площ приводить до неможливості дотримання санітарних норм, у зв'язку з чим у центральному стерилізаційному відділенні склалась незабезпечена потоковість повітря. Розміщення операційного блоку на мінімальній площі ускладнює проведення операцій, а відсутність матеріальної кімнати для передопераційної підготовки, також веде до порушень санітарних норм.

Спеціалізовані кабінети кріоультрозвукової хірургії та лазеротерапії розташовані у пристосованих приміщеннях, а фоніатричні та сурдологічні кабінети працюють без звукоізоляції та на значно обмежених площах.

Але, не зважаючи на дефіцит зазначених площ у Лікарні, пацієнти майже на протязі останніх 50-ти років отримують доступну ургентну та кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу, про що свідчать стабільні показники роботи за останні роки.

З метою подальшого удосконалення надання оторіноларингологічної допомоги населенню м. Харкова необхідна реструктуризації ліжкового фонду з виділенням відділення мікрохірургії вуха на 25-30 ліжок, ендоскопичної риносінусохірургії на 30 ліжок, але на існуючих площах це зробити неможливо.

На цей час вкрай тяжкі умови надання медичної допомоги хворим з оторіноларингологічною онкологічною патологією, у зв'язку з недостатніми потужностями Харківського обласного онкологічного клінічного диспансеру, привели до необхідності відкриття на базі оторіноларингологічно-онкологічного відділення на 30-40 ліжок.

У Лікарні є можливість реалізувати проведення достатніх реабілітаційних заходів, особливо на заключному етапі лікування, які позбавлять хворих від рецидиву захворювання, шляхом організації реабілітаційного відділення, що також потребує додаткових площ. Також актуальною проблемою є лікування імунного дефіциту та алергії в оторіноларінгологічній практиці, для чого необхідно організувати спеціалізовані відділення.

Вирішення питань щодо покращення умов для функціонування Лікарні бачиться шляхом її переведення у будівлю по проспекту Московському, 195, 197.

Збільшення площ Лікарні дозволить вирішити проблему розташування лікувально-консультативного, ургентного, стаціонарного та лікувально-допоміжного підрозділів, а також забезпечити дотримання санітарних та протипожежних норм, що, відповідно, підвищить рівень надання оторіноларінгологічної допомоги жителям нашого міста.

Вирішення зазначених питань щодо покращення умов для функціонування Лікарні вимагають впровадження відображених нижче заходів.

Розділ 7

Створення центру комбустіологічної допомоги хворим на термічну травму

Місто Харків є півторамільйонним містом, в якому сконцентрований значний виробничий потенціал, що зумовлює високу скупченість промислових виробництв на його території. Ця розвинута інфраструктура міста, моральне і фізичне старіння матеріально-технічного обладнання в промисловості і на транспорті створюють потенційну загрозу виникнення великомасштабних пожеж із людськими жертвами, які можуть стати причиною стану, що характеризується як надзвичайна ситуація. Особливу небезпеку становлять техногенні катастрофи, кількість яких не лише в Україні, але й у світі збільшується з постійною тенденцією до підвищення тяжкості наслідків. Історично відомий факт, що саме пожежі привели соціум до необхідності створення підрозділів медицини, що надають екстрену медичну допомогу.

Окрім того, необхідно підкреслити, що зубожіння населення, низька культура побуту призводить до великої кількості так званих «побутових» травм термічного характеру. І, нажаль, значна частина постраждалих в таких ситуаціях є діти. Яскравим прикладом є випадок із Настею Вівчар, що набув резонансного міжнародного розголосу.

В м. Харкові щорічно проходять курси лікування 1100-1500 постраждалих на термічні травми, в тому числі до 350 дітей. Спеціалізована допомога таким хворим надається висококваліфікованими лікарями і науковцями в умовах опікового відділення комунальної установи охорони здоров'я Харківської міської клінічної швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова на 40 ліжок для дорослих і 20 ліжок для дітей, які протягом останніх років функціонують із значним перевантаженням. Проблема залишається вкрай важливою і актуальною.

Зважаючи на те, що організація високо спеціалізованої комбустіологічної служби потребує концентрації кадрів різного рівня і профілю, підготовлених для роботи з обпеченими, концентрації апаратури, спеціального обладнання, приміщень та використання сучасних високотехнологічних медичних та біологічних технологій, що тільки вкупі може забезпечити ефективність лікування. Все вищенаведене свідчить про те, що місту безумовно потрібен сучасний комбустіологічний центр.

З оглядом на це, опікове відділення яке функціонує на сьогодні, потребує вирішення питання його реконструкції і капітального ремонту, матеріально-технічного переоснащення та відновлення функціональної структури.

Реалізація цього завдання Програми буде важливим чинником, спрямованим на підвищення якості надання медичної допомоги хворим, з термічними травмами, збереження і розвиток системи охорони здоров'я згідно з потребою населення, а також одним із шляхів формування ефективної системи забезпечення хворих сучасними медичними технологіями і цільові фінансові та матеріальні ресурси, які передбачатимуться в бюджеті, що в подальшому дозволить задовольнити потреби населення в отриманні ефективної, якісної та доступної медичної допомоги.

Вирішення зазначених питань, щодо покращення умов для лікування хворих на термічну травму, можливо шляхом проведення сучасного капітального ремонту передбачених для цього відділення приміщень, оснащення відділення сучасним обладнанням, а також здійснення інших відображених нижче заходів.

Розділ 8

Удосконалення санітарно-епідеміологічного благополуччя в комунальних закладах охорони здоров'я м. Харкова

Серед безумовних складових організації медичної допомоги та медичного обслуговування пацієнтів як у первинній медико-санітарній ланці, так і на рівні лікарняних закладів, де надається стаціонарна допомога хворим, є створення умов для безпечного перебування хворих. Це потребує постійного і наполегливого проведення та удосконалення спеціальних заходів, спрямованих на профілактику розповсюдження збудників інфекційних хвороб. На цей час внутрішньолікарняна інфекція є одним із головних чинником виникнення ускладнень у хворих всіх хірургічних профілів, при гінекологічній патології, при вагітності та пологах, у дітей раннього віку тощо. За висновками фахівців збудники внутрішньолікарняних інфекцій в сучасних умовах набули великої контагіозності та агресивності, що є наслідком досить широкого використання в лікувальному процесі антибіотиків традиційних груп та попередніх поколінь. Прояви інфекції гальмують та перешкоджають успішному використанню нових технологій оперативних втручань, особливо за допомогою ендоскопічного обладнання, які зараз впроваджуються практично у всіх комунальних лікарняних закладах міста.

Визнаним у світі та практично єдиним шляхом попередження і боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією є використання у медичній практиці сучасних дезінфекційних засобів нових поколінь. Ці засоби спроможні ефективно знезаражувати приміщення і медичне обладнання операційних, перев'язувальних та маніпуляційних кабінетів, медичний інструментарій і предмети довгострокового використання, а також будь-які функціональні та підсобні приміщення лікарняних закладів, меблі, твердий та м'який інвентар, санітарний транспорт та транспорт швидкої медичної допомоги тощо.

Сучасною тенденцією у світовій медичній практиці є перехід від хлорвмістких дезінфекційних засобів, що у свій час масово та широко використовувались у всіх медичних закладах, але приводили до пошкодження інструментарію, медичного обладнання та інвентарю, до сучасних препаратів на основі амонійних сполук, а також до альдегідвмістких засобів. Така тенденція пояснюється і тим, що більшість штамів сучасних збудників внутрішньолікарняної інфекції, які виявляються у лікарняних закладах, мають значну резистентність до попередніх поколінь дезінфекційних засобів і певною мірою практично втратили чутливість до хлорвмістких дезінфекційних засобів. З урахуванням особливостей використання дезінфекційних засобів інших груп та досягнення одночасної комбінаційної дії таких препаратів є доцільним на певний період зберегти використання хлорвмістких дезінфекційних засобів.

Для поетапного впровадження у практичну діяльність комунальних закладів охорони здоров'я міста Харкова використання нових дезінфекційних засобів - насамперед у пологових будинках та у лікарнях для дітей і дорослих, а також у протитуберкульозних закладах - необхідним заходом є розробка та впровадження концептуальних засад переходу до таких препаратів.

Реалізація завдання цієї Програми на рівні комунальних закладів охорони здоров'я, які безпосередньо підпорядковані управлінню охорони здоров'я Харківської міської ради і фінансуються за рахунок коштів міського бюджету, є етапом поступового впровадження сучасних технологій боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією у медичній сфері великого міста.

Поступове впровадження сучасних технологій боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією у закладах охорони здоров'я великого міста дозволить забезпечити незагрозливі умови для перебування хворих, постійне і наполегливе проведення та удосконалення спеціальних заходів, спрямованих на профілактику розповсюдження збудників інфекційних хвороб.

Вирішення зазначених питань, щодо забезпечення комунальних закладів охорони здоров'я сучасними дезінфікуючими засобами, організації безпечного перебування хворих дітей та дорослих, вагітних, роділь та породіль під час їх госпіталізації, передбачає здійснення нижченаведених заходів.

Розділ 9

Підвищення якості дитячого харчування для дітей раннього віку та вдосконалення матеріально-технічної бази комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування»

Державна політика в сфері дитячого харчування визначає стратегічні пріоритети забезпечення грудних дітей та дітей раннього віку достатнім, високоякісним та безпечним дитячим харчуванням з метою реалізації конституційних прав дитини на достатній життєвий рівень, охорону здоров'я і життя, а також організаційні, соціальні та економічні засади державної політики у цій сфері.

Проблема харчування дитячого населення є однією із найважливіших в формуванні здоров'я дитини. Харчовий раціон більшою мірою визначає стан розвитку дитини. Незбалансоване харчування, застосування неякісних і забруднених продуктів зумовлює необхідність впровадження заходів в рамках місцевих програм.

Комунальне підприємство «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування», що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення Харківської міської ради від 31.05.2002 року № 654 є єдиним виробником екологічно чистого дитячого харчування для дітей раннього віку.

Комунальне підприємство здійснює свою діяльність на засадах діючої законодавчої бази: Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»; Закон України від 24.06.2004 р. № 1870-ІV «Про молоко й молочні продукти»; Закон України від 14.09.2006 р. № 142-V «Про дитяче харчування».

За період існування комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» впроваджено нові технології виробництва продуктів дитячого харчування, постійно розширюється та оновлюється його асортимент. Для вирішення питання транспортування молочної продукції застосовується спеціальний транспорт, що забезпечує холодовий режим та своєчасну доставку цієї продукції до споживачів. Здійснюється поетапне оснащення та оновлення матеріально-технічної бази виробництва продуктів дитячого харчування та фасування готової продукції згідно вимогам санітарного законодавства. На підприємстві забезпечується висока якість продукції з урахуванням поставок екологічно чистої сировини із господарств, що мають відповідні параметри безпечності та мінімальні специфікації якості. Впроваджені нові рецептури продуктів дитячого харчування, шляхом вітамінізації та виготовлення продукції різного рівня калорійності із урахуванням віку дітей та стану їх здоров'я. Застосовуються санітарні заходи, що спрямовані на належну практику виробництва, систему аналізу ризиків та контролю у критичних точках забезпечення безпечності та якості. За рахунок коштів міського бюджету організовано автономне водопостачання цього підприємства зі свердловини, яка знаходиться на території підприємства, та очистка води сучасною установкою згідно санітарних вимог.

Відповідно до зазначеної вище нормативної бази на підприємстві розроблені й затверджені у встановленому порядку «Технічні умови». Разом з тим, у відповідності до Закону України «Про дитяче харчування», затвердженому 14 вересня 2006 року, підвищені вимоги до виробників продуктів дитячого харчування, виробництва продуктів дитячого харчування і його технологічного процесу.

Для реалізації завдань цієї Програми та державної політики у сфері дитячого харчування необхідно здійснити заходи по зміцненню матеріально-технічної бази комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування».

Розділ 10

Створення умов для надання медико-соціальної послуги «Паліативна опіка» населенню м. Харкова

Концепція політики щодо паліативної опіки, з урахуванням існуючого законодавства України та міжнародних зобов'язань, визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення комплексними медико-соціальними послугами людей на прикінцевій стадії життя з метою гідного його завершення.

В Україні, як і в більшості країн Європи, сьогодні існує проблема постаріння населення. Все більше людей в фінальному періоді життя страждають від тяжких хронічних захворювань. Є переконливі наукові докази на користь того, що паліативна допомога завдяки ранньому виявленню та лікуванню больового синдрому та інших розладів може приводити до значного покращення якості життя помираючих хворих та їх близьких, що їх опікують. Актуальним питанням розвитку паліативної допомоги в м. Харкові є створення інституту паліативної допомоги з урахуванням можливостей галузі охорони здоров'я та сфери соціального захисту.

Результатом впровадження політики щодо паліативної допомоги стане забезпечення потреб мешканців м. Харкова як такої що гарантується Міжнародною конвенцією з прав людини, Конституцією України та іншими законодавчими актами. Міська політика щодо паліативної допомоги забезпечить реалізацію комплексу заходів з медико-соціальної допомоги, психологічної, етичної та духовної підтримки спрямованих на полегшення страждань пацієнтів у термінальних стадіях життя, а також їх родин.

Передбачені цією Концепцією завдання потребують певних фінансових витрат як у частині забезпечення надання медико-соціальної допомоги, так і в забезпеченні психологічної, етичної та духовної підтримки, спрямованих на полегшення страждань пацієнтів.

Фінансування заходів, пов'язаних з реалізацією завдань Концепції, здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, залучених у встановленому порядку коштів іноземних держав та міжнародних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

На цей час в місті Харкові, як і взагалі в Україні, гостро постає проблема гідної смерті в гідних умовах безнадійних, невиліковних хворих в умовах хоспіса. У цьому розумінні хоспіс є багатопрофільним самостійним центром для надання всебічної паліативної медичної, соціальної, психологічної й духовної допомоги всім хворим, спеціалізоване лікування яких уже вичерпало свої можливості.

Строк життя хворих розповсюдженим раком і іншими інкурабельними захворюваннями найчастіше досить тривалий. У той же час, прогресування захворювання й викликані цим порушення гомеостазу неухильно ведуть до розвитку хронічного больового синдрому й цілого ряду інших тяжких симптомів, що значно погіршують якість життя пацієнтів. Більшість з них потребують кваліфікованої паліативної допомоги в умовах хоспіса.

Також гостро постає проблема надання медико-соціальної допомоги людям літнього та похилого віку. Узагальнені підрахунки по Україні показали, що на кожні 100 грн. недовкладень від необхідної суми й цю галузь на початок року - наприкінці року коштують додатковими видатками у розмірі 687 грн. (Інститут геронтології АМН України, 2003 р.).

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, в хоспісах, крім онкологічних хворих, мають перебувати також геріартричні, неврологічні та хворі з важкою судинною патологією.

В м. Харкові потенційними пацієнтами хоспісів можуть бути:

- хворі на розповсюджений рак - 23567 пацієнтів;

- поодинокі похилого віку з різною хронічною патологією 11206 пацієнтів;

- неврологічні хворі з невиліковною патологією - біля 12000 пацієнтів;

- хворі з важкою судинною патологією - 1248

Економічний ефект, що складається зі звільнення непрофільних ліжок стаціонарів, зменшення числа викликів «швидкої допомоги» і дільничних лікарів становить 813 тис. грн. на 30 хоспісних ліжок. Крім того, опосередкований економічний й звичайно соціально-психологічний ефект, полягає в можливості участі родичів невиліковно хворих у трудовій діяльності хоспіса (досвід управління охорони здоров'я Львівської області).

Загальноприйняті світові стандарти передбачають одне хоспісне ліжко на 10 000 населення. Таким чином у місті Харкові може бути створено 145 ліжок на 1464,7 тисяч чоловік постійно проживаючого населення.

Виходячи з існуючого світового досвіду, організація патронажної допомоги вдома інкурабельним онкологічним хворим є одним із пріоритетних напрямків діяльності системи паліативної допомоги.

У своїй діяльності заклад паліативної допомоги (хоспіс) також має співпрацювати з різноманітними громадськими, волонтерськими, гуманітарними організаціями, представниками всіх існуючих в регіоні релігійних конфесій.

Для надання паліативної опіки харків'янам необхідно впровадити нижченаведені заходи, спрямовані на створення кращої якості життя для хворого та членів його родини.

Розділ 11

Забезпечення добровільного страхування від нещасних випадків працівників виїзних бригад швидкої медичної допомоги під час виконання службових обов'язків

В повсякденній роботі при виконанні своїх функціональних обов'язків по наданню невідкладної медичної допомоги населенню, персонал виїзних бригад швидкої медичної допомоги постійно перебуває в умовах високої травматичної небезпеки: неосвітлені під'їзди будинків, ожеледиця, надання допомоги хворим в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, асоціальним верстам населення, які неадекватно реагують при налагодженні контактів, стикаються з агресивними домашніми та бродячими тваринами; надають допомогу при дорожньо-транспортних пригодах, побиттях, тяжких суїцидальних спробах та кримінальних випадках.

За останній період під час виконання службових обов'язків на персонал бригад швидкої медичної допомоги були здійснені напади із застосуванням сили та нанесенням тілесних ушкоджень, що привело до втрати працездатності (2005 р. - у 5 медичних працівників, 2006 р. - у 5 медичних працівників, 2007 р. - у 4 медичних працівників).

Згідно Конституції України кожний громадянин має право на охорону здоров'я, що передбачає соціальне обслуговування і забезпечення безпечних здорових умов праці.

Згідно Закону України «Про страхування» юридичні особи, тобто страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб). Одним із видів страхування є страхування від нещасних випадків, яке належить до добровільного страхування.

Страхування від нещасних випадків медичних працівників швидкої медичної допомоги під час виконання своїх функціональних обов'язків є соціальним пакетом та забезпечує соціальний захист працівників та їх родин при втраті годувальника, втраті працівником працездатності, дозволяє залучити висококваліфікованих спеціалістів та забезпечити їм стимул для тривалої та плодотворної роботи.

Страховими випадками при добровільному страхуванні від нещасних випадків працівників виїзних бригад швидкої медичної допомоги під час виконання службових обов'язків є:

- смерть в результаті нещасного випадку;

- стійка непрацездатність (встановлення інвалідності III, ІІ або І групи) внаслідок нещасного випадку;

- тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку.

Страхування передбачає наслідки наступних подій, яки відбулися протягом терміну дії договору страхування:

- травма;

- утоплення;

- опік, обмороження;

- ураження електричним струмом або блискавкою;

- випадкове гостре отруєння хімічними речовинами, ліками, отруйними рослинами, недоброякісними харчовими продуктами;

- укуси тварин, отруйних комах, змій;

- захворювання кліщовим енцефалітом або поліомієлітом;

- розриви або поранення внутрішніх органів внаслідок невірних медичних маніпуляцій.

Передбачати при укладанні договору розміри страхових виплат згідно Правил добровільного страхування від нещасних випадків не нижче:

- тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку виплачується по 0,5% від страхової суми за кожний день непрацездатності, але не більше 50% від страхової суми;

- стійка непрацездатність (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку (50% від страхової суми при ІІІ групі інвалідності, 75% від страхової суми при II групі інвалідності, 100% страхової суми при І групі інвалідності, смерті внаслідок нещасного випадку).

ЧАСТИНА ІІІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця Програма передбачає реалізацію фінансування інноваційних заходів для цільового забезпечення окремих напрямків розвитку галузі охорони здоров'я міста Харкова у 2007-2010 роках за рахунок коштів загального та спеціального фондів міського бюджету.

Програма розроблена з урахуванням вимог Бюджетного Кодексу України, ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших діючих нормативних актів.

Заступник міського голови - директор Департаменту

охорони здоров'я та соціальних питань І.М. Шурма

Додаток

до Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках

розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2007-2010 роки»

Окремі показники

стану здоров'я населення, діяльності й

ресурсного забезпечення

лікувально-профілактичних установ

м. Харкова

Бюджет галузі охорони здоров'я м. Харкова

Структура бюджету галузі охорони здоров'я м. Харкова

(в % до загальної суми бюджету)

Залучення додаткових до бюджету галузі охорони здоров'я

м. Харкова фінансових ресурсів

Фінансові показники медичного забезпечення населення (у грн.)

Реалізація державних завдань у галузі охорони здоров'я

Медикаментозне забезпечення хворих дітей (тис. грн.)

Забезпечення людей похилого віку (тис. грн.)

Лікування хворих за життєвими показниками (тис. грн.)

Обсяги надання медичної допомоги лікувально-профілактичними установами

Управління охорони здоров'я Харківської міської ради

Профілактичні огляди жінок

Розвиток стаціонарозамінних форм надання медичної допомоги

Демографічні показники по м. Харкову

(по даним обласного управління статистики)

Основні причини смертності населення м. Харкова

(на 100 тисяч населення)

Поширеність захворювань і захворюваність населення м. Харкова.

Зареєстровано захворювань усього

Зареєстровано захворювань уперше в житті

Обстеження вагітних

(на 100 вагітних, що закінчили вагітність пологами)

Використання ліжкового фонду

в установах керування охорони здоров'я

Харківської міської ради

Захворюваність дітей першого року життя

(на 1000 дітей першого року життя)

Захворюваність найбільш социальнонебезпечними і соціальнозначимими хворобами

(на 100 тисяч населення)

Захворюваність немовлят

(на 1000 народжених живими)