УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Із змінами і доповненнями, внесеними

рішеннями Харківської міської ради

13 сесія 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07

17 сесія 5 скликання від 30.12.2007 р. № 352/07

Від 21.02.2007 р. № 56/07

м. Харків

Про затвердження Програми подальшого реформування земельних відносин і підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990р. №563-ХІІ «Про земельну реформу» та Постанови Верховної ради України від 13.03.1992р. №2 «Про прискорення земельної реформи та приватизації землі» та ст.12 Земельного кодексу України, Українським державним головним науково-дослідним і виробничим інститутом інженерно-технічних і екологічних вишукувань УКРНДІІНТВ та Харківською національною академією міського господарства за замовленням Харківської міської ради розроблена «Програма подальшого реформування земельних відносин і підвищення ефективності і використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки», на підставі ст.25, п.22, 34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити «Програму подальшого реформування земельних відносин і підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки», що додається.

2. Департаменту бюджету і фінансів передбачити в бюджетах на 2007-2010 роки кошти на фінансування «Програми подальшого реформування земельних відносин і підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки», згідно з додатком 1 «Вартості запроваджуємих заходів» вищезазначеної програми.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова М.М. Добкін

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

СХІДНЕ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ КАДАСТРУ ТА ГЕОІНФОРМАТИКИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Затверджено

рішенням сесії

Харківської міської ради

Програма

подальшого реформування земельних відносин

та підвищення ефективності використання земель

в місті Харкові

на 2007-2010 роки

(проект)

Харків

2006

Анотація

Програма подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки є складовою частиною загальнодержавної Програми розвитку земельної реформи в Україні. Програму розроблено на підставі існуючої законодавчо-нормативної бази України та аналізу існуючого стану земельних відносин.

Програма містить

• Аналіз існуючого стану земельної реформи та системи управління земельними ресурсами міста, виконання існуючої нормативної бази, інвентаризації земель, розробки проектів відводу земельних ділянок, технологій передачі, надання, реєстрації земель, аналіз існуючого стану інформаційно-технічного забезпечення управління земельними ресурсами міста та земельними відносинами.
• Концепцію системи управління земельними відносинами, земельними ресурсами та нерухомістю як обґрунтування переліку заходів щодо прискорення земельної реформи.
• Перелік заходів щодо прискорення земельної реформи, забезпечення ефективного використання земельних ресурсів міста, переходу на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі створення сучасної інформаційної підтримки, створення системи управління земельними ресурсами та іншим нерухомим майном в складі державного земельного кадастру, в тому числі реєстраційної системи нерухомості.
• Етапи та укрупнені вартісні показники виконання робіт.

Склад виконавців

Зміст

ВСТУП

Земельна реформа є складовою частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, що здійснюється в Україні у зв'язку з переходом економіки до ринкових відносин. Завданням земельної реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування з метою створення умов для раціонального та ефективного використання земель. Ключовими елементами вирішення цієї проблеми являються:

• Механізм реалізації права власності на землю, який передбачає гарантування прав юридичним особам і громадянам, надійну систему реєстрації та обліку прав власності;
• Економічний механізм регулювання земельних відносин, який базується на платному режимі землеволодіння та землекористування, формуванні ринку землі;
• Створення раціональної і ефективної системи землекористування

За роки проведення реформи в Україні виконано значний обсяг робіт. Створена на державному рівні нормативно-правова база дозволила ввести земельні ресурси до цивільно-правової і економічної сфер: здійснення майнових угод з землею (купівля-продаж, дарування, міна, застава, іпотека тощо), реалізація фіскальних заходів, ціноутворення. Платежі за землю стали надійним і стабільним джерелом надходжень до бюджету.

В Харкові роботи по реформуванню земельних відносин були розпочаті в 1992 р. і набули певного розмаху. За окремими напрямами Харків опинився в числі лідерів. Вперше на Україні в рамках пілотного проекту за підтримки Агенції США і міжнародного розвитку (USAID) було проведено земельні аукціони. Грошову оцінку земель в місті виконано на якісно новій основі, шляхом залучення геоінформаційних технологій. Досвід харківських фахівців успішно переймали інші міста.

Натомість останнім часом темпи земельної реформи надто сповільнилися, в заходах, що впроваджуються міськвиконкомом в цьому напрямі, втратилися системність і динамічність, комплексність вирішення фінансових, правових, організаційних, технічних питань, а сама система управління земельними ресурсами в місті вже не відповідає сучасним вимогам. Як наслідок такого становища - розпиленість і недостатня ефективність використання бюджетних коштів, нескоординованість заходів, що запроваджуються . З метою усунення усіх цих недоліків, а також підвищення ефективності використання земельного фонду, коштів, що виділяються на зазначені цілі, розроблена “Програма розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в м. Харкові до 2006 р.”.

Головною метою Програми стало визначення головних цілей подальшого реформування земельних відносин в Харкові та стратегій їх досягнення, механізму реалізації заходів, що передбачені, та необхідне для цього фінансове забезпечення.

Формулювання основних положень Програми здійснено на таких принципах:

• Непротиріччя і повна відповідність діючому законодавству;
• Додержання основних засад та напрямів державної земельної реформи;
• Системність і комплексність - всі заходи і напрями, що передбачені в Програмі, узгоджені між собою, визначені пріоритетність та ієрархія цілей і задач.
• Ефективність. Пріоритет віддавався найбільш результативним заходам (при інших рівних умовах), які матимуть віддачу найближчим часом. Такий підхід дає можливість маневрувати наявними коштами, концентрувати зусилля на ключових моментах, оперативно поповнювати місцевий бюджет.

Термін реалізації Програми складав три роки. Реалістичний прогноз на більший строк практично неможливий в зв'язку з швидкими змінами економічної ситуації. Враховуючи значний об'єм робіт, що мають бути виконані, а також обмеженість наявних уявлень про їх кошторисну вартість саме на цій стадії розробок, автори Програми прийшли до висновку в доцільності сконцентрувати увагу переважно на формулюванні концептуальних положень, обґрунтуванні необхідних заходів, їх структуризації, взаємної ув'язки та синхронізації, не впадаючи до зайвої кошторисної деталізації, потрібність в якої постане на наступних етапах реалізації Програми. Вартісні показники визначені лише по ключових напрямках, та по окремих заходах, що роботи по ним проводяться сьогодні і, отже, є достовірна інформація, або існують затверджені тарифи чи обґрунтовані пропозиції можливих виконавців та постачальників продукції (головним чином програмної). Сказане в повній мірі відноситься і до розрахунків економічної ефективності впровадження Програми. Наведені викладки мають приблизний характер, базуються на ряді припущень і умовностей, але дають певне уявлення про можливі позитивні наслідки для місцевого бюджету від реалізації Програми.

На жаль, ця Програма не реалізована  у вказаний час за відсутністю коштів на її виконання. Тому є необхідність оновлення раніше розробленої Програми або розробки на її основі нової Програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові.

1. Законодавча та нормативно-правова база  земельної реформи  в Україні

За роки реформування земельних відносин в Україні в основному створено правове поле. Перелік законодавчих і нормативних актів цього поля, які складають базу розробки „Програми розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в місті Харкові” та подальшого її впровадження, подані нижче.

       Ð—акони України

1. Конституція України, № 254к/96-ВР, 28 червня 1996 р.
2. Цивільний кодекс України, 435-IV, 16 січня 2003р.
3. Господарчий кодекс України, 436-IV, 16 січня 2003р.
4. Про охорону навколишнього природного середовища, № 1264-ХН, 26 червня 1991
5. Про природно-заповідний фонд України, № 2456-ХІІ, 16 червня1992 р.
6. Лісовий кодекс України, № 3852  від 21 січня 1994 р.
7. Про надра, № 132/94-ВР, 27 липня 1994 р.
8. Водний кодекс України, № 213/95-ВР, 6 червня 1995 р.
9. Про плату за землю в редакції Закону від 19 вересня 1996 р.
10. Про місцеве самоврядування в Україні, № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р.
11. Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності, № І47/98-ВР, 3 березня1998 р.
12. Про оренду землі, № 161-XIV,  від 6 жовтня 1998 р.
13. Гірничий закон України, № 1127-XIV, б жовтня 1999 р.
14. Про меліорацію земель, № 1В89-ХІУ від 14 січня 2000 р.
15. Про планування і забудову територій № І699-ІІІ від  20 квітня 2000 р.
16. Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, № І953-ІІІ, 14 вересня 2000 р.
17. Земельний кодекс України, № 2768-ІІІ, 25 жовтня 2001 року
18. Про Генеральну схему планування території України від 7 лютого 2002 р.
19. Про землеустрій, № 858-ІV, 22 травня 2003 р.
20. Про державний контроль за використанням та охороною земель,  2003 р.
21. Про охорону земель, № 962-ІV, 22 липня 2003 р.
22. Про внесення змін до Земельного кодексу України, № 1119-IV від 11 липня 2003 р.
23. Про іпотеку, № 898- ІV від 5 червня 2003 р.
24. Про оцінку земель, № 1378- ІV від 11 грудня 2003 р.
25. Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
26. Про державну експертизу землевпорядної документації, № 1808- ІV від 17 червня 2004 р.
27. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, № 1952- ІV від 1 липня 2004 р.
28. Про благоустрій населених пунктів, № 2807-ІV від 6 вересня 2005 р.
29. Про автомобільні дороги, № 2862-ІV від 8 вересня 2005 р.

Постанови Верховної Ради України

1. Про земельну реформу, Постанова Верховної Ради Української РСР № 563-ХІІ від 18 грудня 1990 р.,
2. Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі, Постанова Верховної Ради України № 25 від 13 березня 1992 р.,

Укази Президента України

1. "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню", № 612/93, 29 грудня 1993 р.
2. "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності", № 608/95, 12 липня1995 р.
3. "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів", № 34/96, 6 січня1996
4. "Про врегулювання деяких питань,  пов'язаних із процесом управління об'єктами державної власності", № 736/98, 4 липня 1998 р.
5. "Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках", № 765/99, 28 червня 1999 р.
6. "Про заходи щодо подальшого розвитку садівництва та городництва", № 1204/99, 29 вересня1999 р.
7. "Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення", № 168/2000, 4 лютого2000 р.
8. "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах" від 14 серпня 2000 року № 970/2000
9. "Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки", № 372/2001, ЗО травня 2001 р.
10. "Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною" від 19 серпня 2002 року № 720/2002
11. "Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації" від 14 грудня 2002 року № 1157/2002
12. "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" № 134/2003 від 17 лютого 2003 року
13. "Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування те регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок" №644/2006 від 25.07.2006 р.

       ÐŸÐ¾ÑÑ‚анови і розпорядження Кабінету Міністрів України

1. "Про приватизацію земельних ділянок", № 15-92, 26грудня1992 р.
2. "Про порядок ведення державного земельного кадастру", № 15, 12 січня1993 р.
3. "Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи", № 334, 7 травня1993 р.
4. "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), № 197, 17 березня1993 р.
5. "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", № 284, 19 квітня1993 р.
6. "Про затвердження Положення про моніторинг земель", № 661, 20 серпня1993 р.
7. "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначенім та населених пунктів", № 2! З, 23 березня1995 р.
8. "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів", № 525, 30 травня1997 р.
9. "Про порядок державної реєстрації договорів оренди землі", № 2073, 25 грудня1998 р.
10. "Порядок та розміри плати, що застосовуються за видачу державного акта на право власності на землю", № 934, 1 червня1999 р.
11. "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок несільськогосподарського призначення", № 1050, 16 червня1999 р.
12. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", № 1619, І листопада2000
13. "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)", № !!9, 24 січня2000 р.
14. "Про проведення Індексації грошової оцінки земель", № 783, 12 травня2000 р.
15. "Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків", № 87, 31 січня 2001 р.
16. "Про утворення Координаційної ради з розроблення пропозицій щодо передачі земель із державної у комунальну власність у мм. Києві, Севастополі та Дніпропетровську", № 145-р, 23 квітня2001 р.
17. "Про проведення у Львівській області експерименту із створення єдиної інформаційної системи реєстрації земельних ділянок, об'єктів нерухомості та прав на них", № 355-р, 9 серпня2001 р.
18. "Про затвердження заходів щодо реалізації Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001-2005роки", № 446-р, 26 вересня2001 р.
19. "Про затвердження порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах" від 6 березня 2002 р. № 264
20. "Про затвердження порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" від 13 березня 2002 р. № 318
21. "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", № 449, 2 квітня2002 р.
22. "Про порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб", № 502, 11 квітня2002 р.
23. "Про затвердження положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на торги", № 648, 16 травня2002 р.
24. "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно", № 661, 16 травня2002 р.
25. "Про затвердження Положення про Державну службу геодезії, картографії та кадастру" від 1 червня 2002 р. № 747
26. "Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності", №1100, 1 серпня2002 р.
27. "Про забезпечення реалізації Закону України «Про Генеральну схему планування території України» від 29 серпня 2002 р. № 1291
28. "Про затвердження правил охорони магістральних трубопроводів" від 16 листопада 2002 р. № 1747
29. "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок", №1531, 11 жовтня2002 р.
30. "Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель" від 25 грудня 2002 р. № 1953
31. "Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки" від 16 січня 2003 р. № 37
32. "Деякі питання Координаційної ради з реалізації Генеральної схеми планування території України" від 24 лютого 2003 р. №193
33. "Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів" від 24 лютого 2003 р. № 200
34. Про єдину систему реєстрації земельних ділянок, 2003 р.
35. Про затвердження національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" від 10 вересня 2003 р. № 1440
36. Про затвердження національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" від 28 жовтня 2004 р. № 1442
37. Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації від 12.07.2006 р. № 974

       ÐÐºÑ‚и Державного комітету України по земельних ресурсах

1. «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і. зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 р. № 43
2. «За кошти громадян» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 24 грудня 2001 р. № 14-17-2-П2210/6291
3. «Щодо надання права на земельну частку (пай) із земель резервного фонду» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2002 р. № 14-17-6/319
4. «Щодо придбання юридичними особами права власності на земельні ділянки для реалізації підприємницької діяльності» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 18 січня 2002 р. № 14-17-11/340
5. «Щодо надання роз'яснень стосовно права власності на землю» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 січня 2002 р. №14-11-12/390
6. «Щодо плати за землю, на якій розташована будівля» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 06 лютого 2002 р. № 14-22-11/719
7. «Щодо розпорядження землями в межах населених пунктів та за їх межами» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 25 лютого 2002 р. № 14-22-6/1106
8. «Щодо можливості розпоряджатися землями державної і комунальної власності» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 травня 2002 р. № 14-17-2-8896/2796
9. «Щодо можливості набувати право власності або користування» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 13 червня 2002 р. № 1422-11/3220
10. «Щодо переукладання договору» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 01 липня 2002 р. № 14-20-11/3433
11. «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги» Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 10 липня 2002 р. №  114
12. «Щодо виплати орендної плати» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 липня 2002 р. № 14-17-2-СЮ77/-3895
13. «Щодо використання водних об'єктів» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 31 липня 2002 р. № 14-17-2-П 1010/3991
14. «Про запровадження Тимчасового порядку формування та ведення бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру» Вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах від 01 серпня 2002 р. № 23
15. «Про врегулювання правових відносин між членами акціонерного товариства» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 серпня 2002 р. № 14-17-11/4267
16. «Щодо самовільного захвату земельних ділянок орендодавцями - власниками земельних ділянок» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від ЗО серпня 2002 р. № 14-20-13/4405
17. «Щодо поширення дій статей 141, 142 Цивільного кодексу України на договір міни земельної ділянки» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 вересня 2002 р. № 14-20-11/4411.
18. «Щодо відчуження права на земельну ділянку (пай)» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 вересня 2002 р. № 14-17-2-С1267/4447
19. «Щодо надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 вересня 2002 р. № 14-20-11/4768
20. «Про надання земельної ділянки в оренду шляхом зміни цільового призначення» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 25 вересня 2002 р. № 14-17-2-Л-1325/4817
21. «Щодо роз'яснення змісту договору міни земельної ділянки» Інформаційний бюлетень Державного комітету України по земельних ресурсах №  17/2, вересень 2002 р.
22. «Про Порядок консервації земель» Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовтня 2002 р. №  175
23. «Про набуття права власності» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 листопада 2002 р. № 14-13-12/5670
24. «Щодо порядку проведення грошової оцінки земельної ділянки» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 листопада 5002 р. № 14-22-11/5752
25. «Щодо нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2002 р. № 14-22-12/6241
26. «Про необхідність оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 грудня 2002 р. № 14-26-11/6327
27. «Щодо деяких питань застосування грошової оцінки земельних ділянок» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 січня 2003 р. № 14-22-4/28
28. «Щодо умов, порядку укладання та реєстрації договору оренди землі» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 09 січня 2003 р. № 14-17-2-С1766/73
29. "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" Наказ Держкомзему України № 388 від 5.04.2006 р.

Акти інших центральних органів виконавчої влади України

1. «Про затвердження Типових регіональних правил забудови» Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10 грудня 2001 р. № 219
2. «Про сплату земельного податку» Лист Державної податкової адміністрації України від 11 січня 2002 р. № 570/7/18-2117
3. «Щодо звільнення від сплати земельного податку» Лист Державної податкової адміністрації України від 14 лютого 2002 р. № 2646/7/18-2117
4. «Про розгляд листа щодо звільнення від плати (податку) за землю» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18 лютого 2002 р. № 2-221/908 Інформаційний лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 березня 2002 р. № 2-222/1575
5. «Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04 квітня 2002 р. № 67
6. «Щодо відображення в податковому обліку витрат на рекультивацію земель» Лист Державної податкової адміністрації України від 11 квітня 2002 р. №2272/6/15-1116
7. «Относительно порядка удержания подоходного налога с доходов, получаемьіх гражданами от сдачи в аренду земельных долей (паев)» Письмо Государственной налоговой администрации Украины от 11 апреля 2002 г. № 6055/7/17-0517
8. «Щодо розміщення торгової точки на території санаторно-курортного закладу» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 23 квітня 2002 р. № 1-211/2900
9. «Про затвердження податкового роз'яснення статей 8, 11 Закону України «Про плату за землю»» Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 квітня 2002 р. № 202
10. «Про проведення податкового обліку платників земельного податку» Лист Державної податкової адміністрації України від ЗО квітня 2002 р. № 7347/7/17-0317-112
11. «Про розгляд листа щодо оподаткування операцій з передачі земельних ділянок» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 29 липня 2002 р. № 1-221/4105 
12. «Про плату за землю» Лист Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2002 р. № 20192/7/11-1316
13. «Щодо порядку отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06 серпня 2002 р. № 2-221/4314
14. «Щодо орендної плати за землю» Лист Міністерства аграрної політики України від 16 вересня 2002 р. № 21-1-7/164
15. «Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення» Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 грудня 2002 р. № 524
16. «Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 17 вересня 2002 р. №5-222/4980
17. «Щодо питання отримання землі для ведення фермерського господарства» Лист Міністерства аграрної політики України від 24 жовтня 2002 р. № 37-25-2-16/9865
18. «Щодо звільнення госпрозрахункових аптек від сплати земельного податку» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28 жовтня 2002 р. № 1-221/5707
19. «Щодо питань, пов'язаних зі сплатою земельного податку санаторно-курортними організаціями» Лист Державної податкової адміністрації України від 28 жовтня 2002 р. № 8403/5/15-3416
20. «Про розгляд листа» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09 грудня 2002 р. № 2-221/6540
21. «Про плату за землю» Лист Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2002 р. № 20192/7/11-1316
22. «Щодо порядку отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06 серпня 2002 р. № 2-221/4314
23. «Щодо орендної плати за землю» Лист Міністерства аграрної політики України від 16 вересня 2002 р. № 21-1-7/164

2. Сучасний стан земельної реформи

в місті Харкові

Земельні ресурси міста

Харків має потужний земельно-ресурсний потенціал. Загальна площа території міста складає 30604 га, з них 18150,4 га, або 59,3 % всієї площі, приходиться на землі житлової забудови, промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, 8710 га (28,4 %) - землі запасу, 691,9 га (2,2%) - землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, 1883 га (6%) - землі лісового фонду, 831,5 га (2,8 %) - землі сільськогосподарського призначення, 337,5 га (1,2%) - землі водного фонду.

Значна цінність землі в місті обумовлена як самим адміністративним статусом Харкова, його місцем в системі розселення України - крупного адміністративного, економічного, наукового і культурного центру, - так і наявним інфраструктурним облаштуванням території. Певне уявлення про це дають такі показники:

1. Будинки

• Кількість будинків понад 86 тис.
• Загальна площа забудови 2267 га
• Середня площа забудови 725 кв.м. / га

2. Система Водозабезпечення

• Загальна довжина магістральної мережі 502 км

3. Система каналізації дощової

• Загальна довжина магістральної мережі 244 км

4. Система каналізації побутової

• Загальна довжина магістральної мережі 776 км

5. Система централізованого теплозабезпечення

• Загальна довжина магістральної мережі 370 км

6. Система газозабезпечення

• Загальна довжина магістральної мережі 1579 км

7. Система електрозабезпечення

• Загальна довжина повітряних ЛЕП 287 км

8. Вулично-дорожна мережа

• Загальна довжина 1932 км

9. Лінії міського пасажирського транспорту

• Загальна довжина ліній метрополітену 86 км
• Загальна довжина трамвайних маршрутів 98 км
• Загальна довжина тролейбусних маршрутів 139 км
• Загальна довжина автобусних маршрутів 215 км

10. Зелене господарство

• Загальна площа 2730 га

11. Водні об'єкти

• загальна площа дзеркала 522 га

Реформування земельних відносин в місті Харкові

З 1991 року, з початку земельної реформи в Харкові, триває процес реформування земельних відносин, впровадження приватної власності на землю. Перерозподіл землі, що здійснюється, сприяє зростанню кількості власників землі та землекористувачів, збільшенню кількості укладених угод про оренду, заставу, купівлю, продаж, успадкування земельних ділянок. Все це зумовлює в майбутньому сприятливі умови функціонування ринку землі та нерухомості.

За період впровадження земельної реформи в цьому напрямку здійснено такі заходи:

• Укладено та зареєстровано понад 12400 державних актів на право власності та постійного користування землею полощею 3500 га., що складає 11.4 % загальної площі міста;
• Укладено та зареєстровано понад 6900 договорів оренди землі площею 900 га, що складає приблизно 3 % загальної площі міста.

З цих же причин об'єми трансакцій з землею на вторинному ринку не набули достатнього розмаху. Операції з купівлі-продажу ділянок до 2006 р. не сягнули більше 186 га (2370 угод) на загальну суму 2800 тис.грн. До місцевого бюджету у вигляді податку від цих операцій надійшло 28 тис. грн.

Землі, що не стоять на обліку і не мають юридичного оформлення, складають 14880 га, або 48,6 % всієї  площі. Тобто поза фіскальним обліком на сьогодні залишається біля половини міських земель.

Наведені вище дані переконливо свідчать -  роботи по реформуванню прав на землю, збільшенню кількості приватних власників на землю в Харкові ведуться надто повільно, що стає на заваді формування земельного ринку в місті. Між тім відомо, що саме приватна власність на землю стимулює її ефективне використання, а повноцінний ринок землі в значній мірі бере на себе регулювання земельних відносин.

Слід також відмітити:

• Незацікавленість місцевих підприємців в приватизації (купівлі) землі. Остання розглядається ними як пасивна частина основних фондів, що суттєво відволікає із обігу оборотні кошти. Розвиток інвестиційного процесу в місті не дає сподівань на суттєву зміну ситуації з боку іноземних підприємців (по-справжньому зацікавлених в отриманні прав власності на землю). Якісь позитивні зсуви можна очікувати не раніше кінця 2008р.- останнього терміну, згідно Земельного кодексу України (якщо термін не буде продовжено, безумовно),- коли недержавним підприємствам треба вирішити для себе дилему: приватизація земельної ділянки чи оренда.

• Інертність фізичних осіб щодо набуття права приватної власності на земельні ділянки, обумовлена частково вітчизняною ментальністю (відкладання до останнього вирішення проблеми), але здебільшого громіздкістю самої процедури переоформлення прав та її дорожнечею (сплата за розробку технічної документації на ділянку, за погодження).

Організаційні заходи

В ході проведення земельної реформи здійснені організаційні заходи:

• створено організаційні структури управління земельними ресурсами (2000р.);
• проведені перші на Україні земельні аукціони по наданню земельних ділянок в довгострокову оренду (1994-1997рр.);
• створено комунальне підприємство „Науково-технічний центр земельної інформаційної системи”  у 1995 р. для впровадження автоматизованого ведення державного земельного кадастру;
• створено державний орган по земельних ресурсах - Харківське міське управління земельних ресурсів;
• створена Харківська регіональна філія державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах;
• створено комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" (МІС);
• створено Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (2006 р.).

Як свідчить практика, управління земельними ресурсами в місті не відповідає сучасним вимогам. Підвищена увага надається вирішенню поточних питань, а не перспективних. В заходах, що впроваджуються, відсутні системність і динамічність, комплексність вирішення фінансових, правових, організаційних, технічних питань. Цьому сприяли відсутність належної взаємодії управлінь земельних ресурсів

та земельних відносин, обґрунтованої політики, плановості, системності, належного місцевого нормативного та технологічного забезпечення робіт.

Потребує більш тісної співпраці між діючими суб'єктами земельно-майнового комплексу у вирішенні питань управління земельними ресурсами та нерухомим майном  в місті Харкові, а саме Харківською міською радою, постійною комісією містобудування, архітектури  та земельних відносин, Департаментом містобудування, архітектури і земельних відносин, Управлінням земельних відносин та Управлінням земельних ресурсів, Департамент комунального майна та приватизації, Департаментом бюджету та фінансів, Харківським міським управління земельних ресурсів Держкомзему України, Харківською обласною податковою адміністрацією, нотаріатом Мінюсту України, міським кадастровим центром, комунальним підприємством МіськБТІ, Міськпроект, УкрНІІНТВ, СхідГЕОІНФОРМ, Інститутом Землеустрою, іншими топографо-геодезичними та землевпорядними організаціями.

Потрібна організація системної взаємодії всіх цих суб'єктів шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії окремих інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво тощо.

       ÐœÑ–сцева нормативно-правова та нормативно-методична база

З метою впровадження земельної реформи Харківською міською радою та її виконкомом прийняті такі нормативні документи:

• Порядок розгляду питань щодо містобудування, які збудовані або будівництво яких розпочато самовільно (від 26.02.2003р. №29/03)
• Рішення про затвердження грошової оцінки земель м. Харкова (від 29.03. 2000р.)
• Положення про порядок продажу в м. Харкові земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності (від 15.06.2000р.)
• Рішення сесії міської ради від (24.12.2003 р. № 280/03) про затвердження методики розрахунку орендної плати за землю

Розроблено ряд питань місцевої нормативно-методичної та нормативно-технічної бази, в тому числі:

• Проект створення земельної інформаційної системи як технології ведення державного земельного кадастру міста Харкова та інформаційного забезпечення регулювання земельних відносин, Північно-східний науковий центр НАН України, 1995, в 7 томах,
• Структуризація земель міста Харкова,
• Суцільна інвентаризація земель міста Харкова,
• Склад земельно-кадастрових даних,
• Система класифікаторів земельного кадастру.

Вже з наведеного переліку видно, що нормативно-правова і методична база, що створена на місцевому рівні, потребує удосконалення і суттєвого поширення у відповідності до тих напрямів, що ставляться до реформування земельних відносин.

       Ð•ÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼Ñ–чний механізм регулювання земельних відносин

       Ð“рошова нормативна оцінка земель

Грошову нормативну оцінку земель проведено станом на 01.01.2000 р. Харків став одним із перших міст в Україні, яке запровадило для зазначених цілей геоінформаційні технології. Результати оцінки склали необхідну базу для справляння платежів за землю, розвитку державного земельного кадастру і реєстраційної системи нерухомості. 

Проте треба мати на увазі, що грошова (нормативна) оцінка міських земель з самого початку замислювалася як нормативна оцінка перехідного періоду, своєрідний розрахунковий інструмент, який би за умови відсутності повноцінного ринку нерухомості, сталих ринкових відносин відтворював економічну цінність земельних ділянок в масштабі міста. Було ясно з самого початку, що модель побудови такої оцінки апріорі суб'єктивна, доволі жорстка, базується на узагальнених даних та потребує цілого ряду припущень. При всьому бажанні її результати не можуть наблизитись до ринкових аналогів. Даний факт наглядно засвідчено цілим рядом експертних оцінок, що було проведено в місті, які враховували індивідуальні споживчі властивості конкретних земельних ділянок, реальну кон'юнктуру ринку. Результати порівнянь виявили значні розбіжності, недосконалість запропонованого підходу. Підготовлена на державному рівні нова редакція Методики грошової оцінки призвана усунути деякі недоліки, а саму процедуру оцінки зробити більш гнучкою, спроможною наблизити розрахункові показники до ринкових цін.

Втім використання грошової оцінки навіть у сьогоднішньому (проіндексованому) вигляді потребує певних коригувань і доповнень у зв'язку зі змінами, що відбулися в містобудівній ситуації, інженерній та транспортній інфраструктурі тощо. Потребує актуалізації і базова ставка грошової оцінки. Мають місце також ряд розбіжностей і недоліків, яки виявилися в перебігу запровадження оцінки і які необхідно усунути. Наприклад, землі садівничих товариств віднесено до забудованих територій, тоді як вони мали бути розглянуті і відповідно обчислені як сільськогосподарські землі, згідно земельного законодавства.

       ÐžÑ€ÐµÐ½Ð´Ð½Ð° плата

Все сказане вище в повній мірі стосується справляння орендної плати за землі, що знаходяться у державній та комунальній власності міста. Остання на сьогодні не має під собою серйозного економічного підґрунтя і являє конгломерат ставки земельного податку та розроблених для цілей грошової оцінки коригуючих коефіцієнтів (зонального коефіцієнту та коефіцієнту функціонального використання). Потрібно розробити методику розрахунку орендних платежів, яка би обґрунтовувала підходи до визначення орендних ставок. Останні повинні в максимальній мірі відтворювати ринкову цінність конкретних земельних ділянок та нести на собі певні регулюючі і стимулюючі функції, а саме регулювати забудову у відповідності до містобудівних задач, стимулювати ефективне використання землі. Розмір платежів має також враховувати абсолютну складову земельної ренти, яка характеризує ефективність цільового використання ділянки (ренту переваги цілі використання).

При цьому треба мати на увазі, що вагомість орендної плати як прибуткової статті місцевого бюджету зростає з часом у зв'язку з реалізацією нової редакції Земельного кодексу України, а саме ст. 92, згідно до якої володіння землею для недержавних юридичних осіб обмежується орендою або приватною власністю.

       Ð¡Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð»ÑÐ½Ð½Ñ платежів за землю

Для справляння земельного податку управлінням земельних ресурсів ведуться роботи з фіскального обліку земельних ділянок та суб'єктів, які користуються ними (фіскальний кадастр). Підставою для виконання грошової оцінки і справляння плати за землю є дані кадастру. Надходження до доходної частини міського бюджету від плати за землю доведено у таблиці.

Таблиця

Справляння платежів за землю

Відмічаючи позитивну динаміку надходжень плати за землю, в той же час слід відмітити, що резерви тут ще дуже великі. Такого висновку легко дійти порівнявши баланс міських земель. З усього земельного фонду, що підлягає оподаткуванню (25676,7 га), лише 51,4% справляється податок на землю та надходить у вигляді орендної плати. Решта - 48,6% (14880 га) - лишається поза фіскальних стосунків. Проте і на охоплених оподаткуванням землях справляння платежів далеко від бажаного з причини відсутності налагодженого обліку. Таким чином надходження до бюджету, навіть при нинішніх ставках, можуть бути збільшені вдвічі лише за умов ефективної практики збирання податків, а саме повного охоплення всіх потенційних платників шляхом запровадження реєстрів платників земельного податку та орендної плати, налагодження ефективної системи обліку, яка б дозволяла оперативно відстежувати і контролювати ситуацію.

Значні резерви плати за землю існують для прибудинкових ділянок, особливо в центральній частині міста. Тут прибудинкові ділянки мають у більшості змішане використання суттєво більший потенціал плати за землю, ніж у два рази.

Забезпечення земельної реформи просторовими даними

Територію міста Харкова покрито на 100 відсотків топографічними картами масштабу 1:10000, і на 100 відсотків - топографічними планами масштабу 1:2000, на 75 відсотків топографічними планами масштабу 1:500, які разом складають топографо-геодезичне забезпечення Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин, управління земельних ресурсів

Разом з цим близько 80 відсотків наявних топографічних карт і планів усіх масштабів створено понад 15 - 30 років тому і тому за своєю актуальністю та інформаційним змістом вони не відповідають сучасним вимогам і потребують оновлення.

Станом на 2004 рік відповідають ортофотоплани на всю площу міста і станом на 2005р. - цифрові плани площею 91 кв.км.

Висновки щодо необхідності подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові

Харків має потужний територіально-ресурсний потенціал, обумовлений як самим адміністративним статусом Харкова, так і наявним інфраструктурним облаштуванням території. Задача полягає в створені необхідних засад для ефективного використання цього потенціалу.

Наведені вище позитивні досягнення в проведенні земельної реформи в місті не привели до суттєвих змін, а самі темпи перетворень можна вважати незадовільними.

Дуже повільно зростає кількість приватних власників на землю, що стає на заваді формування земельного ринку в місті.

Місцева нормативно-правова і методична база потребує удосконалення і поширення у відповідності до тих напрямів, що ставляться до реформування земельних відносин.

Організаційне забезпечення не відповідає сучасним вимогам, що поставлені перед управлінням земельними ресурсами, і потребує удосконалення та відповідного матеріального і технічного забезпечення.

Економічний механізм регулювання земельних відносин в місті має бути суттєво удосконалено. Проведена в 2000 р. грошова оцінка землі потребує суттєвого коригування у відповідності до змін в економічній, містобудівній ситуації. Мають бути виконані відповідні оціночні роботи в місті на оновленій методичній базі (після затвердження на державному рівні нової Методики грошової оцінки землі). Назріла гостра необхідність в розробці методики розрахунку орендних платежів, яка би обґрунтовувала підходи до визначення орендних ставок за землі, що перебувають у державній і комунальній власності.

Корінного удосконалення потребує система справляння платежів за землю. Роботи мають вестися по двох головних напрямках:

• всебічне охоплення всіх потенційних платників шляхом запровадження реєстрів платників земельного податку та орендної плати;
• налагодження відповідної автоматизованої системи обліку, яка би дозволяла оперативно відстежувати і контролювати ситуацію.

Є гостра необхідність формування прибудинкових ділянок та впровадження зонінгу, як інструменту ефективного використання земель.

Подальше реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові потребує системного впровадження сучасних інформаційних технологій.

3. Мета, задачі та стратегія програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки

       ÐœÐµÑ‚а розробки програми

Метою розробки „Програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки” є системне планування дій щодо:

1. подальшого реформування земельних відносин;
2. підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста;
3. переходу на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі створення сучасної інформаційної підтримки, створення системи управління земельними ресурсами та іншим нерухомим майном.

       ÐžÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ– задачі програми

Основними задачами Програми є:

1. Розробка та удосконалення місцевої нормативно-правової бази впровадження державної політики в галузі створення земельного кадастру як єдиної системи обліку нерухомості;
2. Створення на території міста земельної інформаційної системи, як єдиної системи обліку нерухомості, яка являє собою сукупність створених на єдиних методологічних і програмно-технічних принципах державних баз даних, що містять об'єкти обліку із даними про них, суб'єктів земельних відносин та земельні відносини;
3. Поставлення на кадастровий облік усіх земельних ділянок всіх форм власності і пов'язаних  з ними об'єктів нерухомого майна, які є об'єктами цивільно-правового обігу і оподаткування, створення автоматизованих баз даних про об'єкти кадастрового обліку;
4. Розгортання в державних органах та виконавчих органах місцевого самоврядування програмно-технічних комплексів на базі сучасних програмних засобів та геоінформаційних систем, засобів захисту інформації, які забезпечують ефективну автоматизацію процесів формування, обліку, оцінки земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна;
5. Забезпечення сумісності інформаційних систем, пов'язаних з формуванням, державним обліком, технічною інвентаризацією, оцінкою земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, реєстрацією прав на них, управлінням та розпорядженням нерухомістю, створенням системи електронного обміну відомостями між ними;
6. Організація та проведення підготовки та перепідготовки кадрів, які забезпечують кадастровий облік землі ті інших об'єктів нерухомості, кадастрову оцінку земель.

Стратегія подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки

В основу стратегії подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки покладена законодавчо-нормативна база земельної реформи в Україні.

Стратегія подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2007-2010 роки полягає в послідовному впровадженні системних заходів з обліку усіх земель міста та нерухомого майна, подальшого реформування земельних відносин, створення системи управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин на основі сучасних інформаційних технологій, підвищення ефективності використання земель шляхом удосконалення економічних механізмів та створення зонінгу міста.

Програмою передбачена концентрація ресурсів на ключових напрямках розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами в місті Харкові:

1. Створення актуальної топографо-геодезичної основи ведення землевпорядних та кадастрових робіт шляхом залучення сучасних ефективних технологій в тому числі аеро- та космічних знімків високої роздільної здатності;
2. Повного обліку усіх земель та землекористувачів міста шляхом суцільної інвентаризації земель;
3. Створення системи управління земельними ресурсам та регулювання земельних відносин за допомогою впровадження земельної інформаційної системи як підсистеми єдиної корпоративної інформаційної системи управління містом на основі сучасного найефективнішого програмного забезпечення геоінформаційних систем;
4. Підвищення ефективності використання земель шляхом впровадження зонінгу міста та поновлення і удосконалення економічного механізму  управління земельними ресурсами;
5. Удосконалення фіскальної підсистеми плати за землю.

Програмою пропонується подальша пріоритетність запланованих заходів:

Етап 1 (2007 р. -2008 р.)

1. Розробка та впровадження єдиної системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в м. Харкові;
2. Формування інституціональної основи управління земельними ресурсами;
3. Створення та підтримка в актуальному стані топографо-геодезичного забезпечення управління земельними ресурсами та земельними відносинами;
4. Виконання первинного кадастрового обліку усіх земель комбінованим шляхом з використанням;
5. Обстеження та картографічного визначення земельних об'єктів;
6. Інвентаризації існуючих земельних ділянок;
7. Обліку оформлених земельних ділянок;
8. Суттєве збільшення кількості власників земельних ділянок шляхом проведення суцільної інвентаризації особистих ділянок громадян із оформленням земельного права;
9. Першочергове поетапне виконання землевпорядних та кадастрових робіт на встановлених грошовою оцінкою дорогих землях, формування на них земельних об'єктів та встановлення земельних відносин із ними;
10. Системне впровадження сучасних ефективних геоінформаційних технологій в галузі створення та ведення земельного кадастру;
11. Модернізація фіскальних земельних відносин, оновлення грошової оцінки земель міста, розвиток системи орендної плати за землю;
12. Впровадження зонінгу як інструменту ефективного використання земель в центральній частині міста.

Етап 2 (2009 р. - 2010 р.)

1. Завершення формування інституціональної структури управління земельними ресурсами та нерухомим майном
2. Впровадження заходів щодо формування кадастрових об'єктів нерухомого майна та визначення для них земельних ділянок;
3. Створення єдиної бази даних земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них
4. Завершення формування земельної інформаційної системи,
5. Створення системи щодо оформлення правових документів на землю за принципом „єдиного вікна” в єдиному інформаційному середовищі управління містом;
6. Створення єдиної цільової структури суб'єктів земельно-майнового комплексу шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво, створенням системи електронного обміну відомостями між ними
7. Впровадження зонінгу як інструменту ефективного використання земель та реалізації правил забудови міста на території міста

4.  модель системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові

       Ð—емельні відносини

Основу розробки програми розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами та подальше її впровадження складає розуміння земельних відносин.

Земельні відносини створюються між одним об'єктом земельних відносин - земельною ділянкою та одним або декількома суб'єктами земельних відносин - землевласниками та / або  землекористувачами. Усі земельні відносини слід поділити на три класи: відносини правові, відносини фіскальні, відносини використання.

Земельні відносини

Відносини правові - це юридичні відносини між об'єктом і суб'єктами земельних відносин. Вони оформлюються документами, які мають юридичну силу - державними актами або договорами. Вони є засобом захисту та гарантії прав на землю з боку Держави. Вони служать інтересам власника або користувача землі.

Відносини фіскальні - це відносини плати за землю, які створюють доходну частину бюджету разом з іншими джерелами. Вони служать інтересам органів державного управління або місцевих органів самоврядування.

Відносини використання - це відносини використання землі для тих чи інших цілей. Інтереси органів державного управління або місцевих органів самоврядування полягають в ефективному використанні земельних ресурсів для сталого розвитку території. Для вирішення цієї задачі в світі використовується зонінг, як інструмент раціонального та ефективного використання земельних ресурсів, визначення  цільового призначення і умов використання землі.

В формуванні та використанні земельних відносин зацікавлені майже всі органи місцевого самоврядування.

Але класи земельних відносин не існують ізольовано. Відповідно до існуючої законодавчої і нормативної бази України вони взаємозв'язані  і взаємозалежні настільки, що не дозволяють  регулювати земельні відносини роздільно, тим більше ізольовано різними організаційними структурами управління. Взаємопов'язаність і взаємозалежність земельних відносин обумовлює створення єдиної системи управління земельними відносинами і земельними ресурсами.

Загальна модель системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові

Згідно класичної схеми управління система управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові подається моделлю:

Система складається із взаємозв'язаних компонентів: вхід, обмеження, управління, процесор, вихід, зворотній зв'язок.

Вхід системи складають:

1. Територія
2. Фізичні та юридичні особи
3. Ресурси
4. Функції міста

Обмеження включають:

1. Цілі
2. Формування нових земельних відносин
1. відносин правових
2. відносин фіскальних
3. відносин використання
3. Ефективне використання земельних ресурсів
4. Примусові зв'язки
1. Законодавча та нормативна база України
2. Бюджетна політика
3. Об'єм фінансування
4. Інтереси суміжних галузей

Управління  забезпечують подальші форми:

1. на політичному рівні

1. Рішення міської ради
2. Розпорядження міського голови
3. Програми

2. на управлінському рівні

1. Дії органів виконкому з реалізації рішень політичного рівня
2. Управляючі сигнали
3. Плани

3. на операційному рівні
4. Виконання робіт за управляючими сигналами

Модель системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами

в місті Харкові

Процесор управління земельними відносинами

Процесор складається із взаємозв'язаних та взаємодіючих компонентів:

1. Інституційна основа
2. Виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних
3. Технології регулювання земельних відносин
4. Муніципальна інформаційна система
1. Земельна інформаційна система
5. Інфраструктура геопросторових даних
1. Інституціональна база
2. Технічні стандарти
3. Фундаментальні набори даних
4. Технологічна база

Виходом системи є:

1. Нові земельні відносини - правові, фіскальні, використання
2. Ефективне використання земельних ресурсів
3. Сталий розвиток міста

Зворотній зв'язок містить:

1. Контроль стану земельних відносин
2. Заяви, листи, скарги землекористувачів
3. Показники реформування земельних відносин

       Ð†Ð½ÑÑ‚итуціональна основа управління земельними ресурсами та земельними відносинами

Інституціональну базу управління системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами створюють

• організаційне забезпечення,
• персонал,
• правове забезпечення.

Сьогодні розпоряджається землею міста Харківська міська рада, безпосередню виконавчу діяльність виконує Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин, Управління земельними відносинами та Управління  земельних ресурсів.

Ряд функцій  у галузі земельних відносин виконують Департамент управління комунальною власністю, Головне управління бюджету та фінансів. Державне управління земельними ресурсами здійснює Харківське міське управління земельних ресурсів Держкомзему України. Земельно-кадастрові дані використовує Харківська обласна податкова інспекція. Нотаріальне посвідчення операцій із землею здійснює інститут нотаріату Мінюсту України. Роботи топографо-геодезичні,  із землеустрою та земельно-кадастрові  виконують понад 100 організацій міста. Розвитку ринкових відносин буде сприяти створення інфраструктури ринку земель, в тому числі земельного банку.

В Системі управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин в місті Харкові ці інститути повинні бути організовані в єдину цільову структуру шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії цих інститутів та створення відповідної нормативно-правової бази.

Система управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові буде ефективно функціонувати за умови використання персоналу відповідної кваліфікації. Тому найважливішою задачею розвитку земельної реформи в місті Харкові є створення системи підготовки та перепідготовки кадрів, періодичної атестації персоналу та конкурсного відбору. Підготовку інженерів-землевпорядників здійснює Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, підготовку спеціалістів геоінформаційних систем здійснює Харківська національна академія міського господарства.

Виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних

В процесорі системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові виробництво геопросторових даних відіграє первинну базову підготовчу роль. Виробництво геопросторових даних для управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин поєднує:

1. топографо-геодезичні та картографічні роботи;
2. роботи із землеустрою;
3. земельно-кадастрові роботи.

Топографо-геодезичні та картографічні роботи

Просторовою основою виконання робіт із землеустрою та земельно-кадастрових робіт є  топографічні плани міста. В системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами топографо-геодезична діяльність спрямована на задоволення потреб у геопросторовій  інформації та картографічній продукції.

Існуючі аркуші топографічного плану масштабу 1:2000 були створені 15-30 років назад. Попередньою Програмою передбачалось їх повне оновлення за допомогою аерофотознімання. На жаль, за відсутності фінансування робіт оновлено 1/3 планшетів топографічного плану міста у масштабі 1:2000 станом на 2005 рік.

Слід особливо відзначити, що роботи з оновлення топографічного плану міста необхідно вести при умові постійної актуалізації нового топографічного плану з часу його створення.

Впровадження ефективних геоінформаційних систем в різних галузях управління містом, в першу чергу в міському управлінні земельними ресурсами, Департаменті земельними відносинами, в управлінні містобудування та архітектури зумовлює необхідність забезпечення їх цифровою картографічною інформацією.

Тому основними завданнями топографо-геодезичної діяльності в системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові є:

1. виконання завдань, визначених Програмою, що сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб органів державного управління та органів місцевого самоврядування в геопросторових даних, інформації та геодезичній і картографічній продукції на основі створення принципо­во нової інфраструктури, інформаційних технологій та геоінформаційних ресурсів, яка охоплюватиме як їх ви­робників, так і користувачів;
2. створення постійно діючої системи формування і оперативного оновлення усіх видів топографо-геодезичної та картографічної інформації;
3. створення міської інфраструктури геопросторових да­них, яка б забезпечувала можливість взаємовигідного ви­користання відповідних відомостей іншими департаментами, управліннями міськвиконкому, міськими службами;
4. геоінформаційна підтримка систем прийняття рішень та проведення моніторингу стану довкілля, використання природних ресурсів та розвитку економіки.

       Ð Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚и із землеустрою

Землеустрій визначається як сукупність заходів,   спрямованих   на   регулювання  земельних  відносин  та раціональну  організацію  території адміністративно-територіальних утворень,  суб'єктів  господарювання.

Основними завданнями землеустрою в Системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові є:

1. встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;
2. складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;
3. складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;
4. складання проектів відведення земельних ділянок;
5. встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;
6. підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;
7. розроблення заходів та землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;
8. проведення картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель;
9. складання проектів  розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів і  проектів землеустрою  щодо  формування  земель  комунальної власності  територіальних  громад; 
10. складання проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
11. складання проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення,  оздоровчого,  рекреаційного  та історико-культурного призначення;
12. складання робочих проектів  землеустрою  щодо рекультивації порушених земель,  захисту  земель  від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами,  радіоактивними  та  хімічними  речовинами,  покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів.

Основою виконання робіт із землеустрою є топографо-геодезичні дані.

       ÐšÐ°Ð´Ð°ÑÑ‚рові роботи

В Системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові, Державний земельний кадастр визначається як єдина динамічна система даних про облікові земельні об`єкти, суб`єкти земельного права та земельні відносини, яка складає інформаційне забезпечення державного регулювання земельних відносин і використання земельних ресурсів в Україні.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

1. забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;
2. застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;
3. запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності;
4. гарантування власникам землі непорушності прав на земельні ділянки та об'єкти нерухомого майна, яке на них розташоване.

Система даних державного земельного кадастру створюється в результаті земельно-кадастрових робіт, які складаються із:

1. кадастрового зонування;
2. кадастрових зйомок;
3. бонітування ґрунтів;
4. грошової оцінки земельних ділянок;
5. державної реєстрації земельних ділянок, об'єктів нерухомого майна і прав на них;
6. обліку кількості та якості земель.

       Ð¢ÐµÑ…нології регулювання земельних відносин

Правове поле регулювання земельних відносин визначено Законами України, Указами Президента України, Постановами Кабінету міністрів України. Це поле розвинуто Актами Державного комітету України по земельних ресурсах, Актами інших центральних органів виконавчої влади України.

Цією законодавчо-нормативною базою визначені понад 90 порядків регулювання земельних відносин в різних випадках приватизації, передачі, надання, оформлення та припинення права на земельні ділянки.

На ґрунті законодавчо встановлених порядків розробляються, погоджуються і затверджуються сесією міської ради технології регулювання земельних відносин щодо суб'єктів регулювання земельних відносин в місті Харкові, визначених інституційною основою.

Технології регулювання земельних відносин дозволяють далі розробити та запровадити відповідні автоматизовані технологічні процеси. Ці процеси є визначальними для вдосконалення регулювання земельних відносин, автоматизації діловодства, забезпечення максимальної зручності оперативності у наданні реєстраційних та інформаційних послуг та створення системи „одного вікна”.

       ÐœÑƒÐ½Ñ–ципальна інформаційна система

Сучасні засоби ефективного управління містами (складними динамічними утвореннями) спираються на сучасні інформаційні технології та муніципальні інформаційні системи. Вони дозволяють враховувати множину факторів міського середовища та їх взаємозв'язки при прийнятті управлінських рішень щодо  функціонування та розвитку міста, формування стратегії його сталого розвитку. Загальне уявлення про сучасні підходи щодо впровадження муніципальних інформаційних систем для вирішення проблем ефективного управління містом подані принциповою схемою.

Принципова схема міської інформаційної системи

Найбільш ефективна муніципальна інформаційна система створюється як єдина корпоративна інформаційна система управління містом.

Підвалинами єдиної корпоративної інформаційної системи управління містом є:

1. Загальні інформаційні технології;
2. Геоінформаційні системи;
3. Телекомунікаційної основи міста.

Інформаційні ресурси корпоративної інформаційної системи управління містом створюються на базі єдиної інформаційної структури і складаються із:

• загальних міських інформаційних ресурсів, класифікаторів та довідників;
• галузевих інформаційних ресурсів, класифікаторів та довідників відповідних управлінь виконкому та комунальних служб міста.

Об'єднання зусиль та взаємодія учасників корпоративної міської інформаційної системи забезпечується договірними відносинами між ними щодо створення та обміну інформацією.

В цьому контексті ключовими завданнями створення муніципальної інформаційної системи є:

1. Створення підвалин інформаційного забезпечення ефективного управління містом, який складається із:

• Загальних інформаційних технологій
• Муніципальної геоінформаційної системи

• Телекомунікаційної основи міста;

2. Створення галузевих підсистем, які спираються на ці підвалини, у тому числі земельної інформаційної системи;
3. Створення єдиного інформаційного середовища міста;
4. Створення засобів взаємодії галузевих підсистем;
5. Забезпечення захисту, управління, розвитку єдиного інформаційного середовища міста.

Земельна інформаційна система

       Ð—агальна характеристика земельної інформаційної  системи

Земельна інформаційна система в світі розглядається як інформаційна система багатоцільового кадастру.

Земельну інформаційну систему складають підсистеми:

1. Кадастрова система обліку земельних ділянок та нерухомого майна
2. Фіскальна система
1. Підсистема грошової нормативної оцінки земель
2. Орендна підсистема
3. Підсистема моніторингу грошової експертної оцінки земель
3. Система управління використанням земель
1. Система кадастрових зон та обмежень
2. Система використання земель по генеральному  плану міста
3. Система зонінгу

Земельна інформаційна система є однією із підсистем міської інформаційної системи. Вона функціонує в єдиному інформаційному середовищі управління містом.

Призначення земельної інформаційної  системи

Земельна інформаційна система призначена вирішувати проблеми:

1. створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;
2. ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;
3. реєстрація земельних ділянок, об'єктів нерухомості та прав на них;
4. ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;
5. надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;
6. адміністрування баз даних, їх захист та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;
7. підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;
8. створення інформаційної бази для грошової оцінки та оподаткування земельних ділянок;
9. обмін кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;
10. забезпечення багатоцільового використання кадастрових даних, інформаційне забезпечення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів для цілей комплексного управління регіоном включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування;
11. підвищення швидкості і надійності процесу виконання трансакцій з нерухомістю;
12. спрощення та здешевлення процесу доступу до кадастрових даних, їх узгодження і перевірки;
13. виявлення помилок, що містяться у кадастровій базі даних.

Принципи створення земельної інформаційної  системи

1. Принцип соціальної спрямованості системи.

Цей найважливіший принцип полягає в тому, що система повинна бути орієнтованою на кінцевого користувача й забезпечувати йому максимальну зручність, оперативність у наданні реєстраційних та інформаційних послуг і забезпечувати їхню мінімальну вартість. Такий підхід називають принципом „одного вікна”

2. Принцип єдиного кадастру.

Цей принцип передбачає зосередження в єдиній базі даних інформації про земельні ділянки та про будівлі й споруди, які на ній розташовані. Реалізація даного принципу дасть можливість уникнути ведення двох паралельних кадастрових систем, а саме: системи державного земельного кадастру (Держкомзем) і системи кадастру будівель, споруд (їхніх частин) (установи БТІ) й зосередити всю інформацію про земельні ділянки та об'єкти нерухомості в єдиній кадастровій системі з інтегрованою базою даних. Необхідність такого підходу зумовлена тим, що земельна ділянка та будівлі й споруди, що на ній розміщені, являють собою єдиний майновий комплекс, який у багатьох випадках розглядається як єдиний матеріальний об'єкт, єдиний об'єкт права, іпотеки, трансакцій, тощо. Такий підхід відповідає світовій практиці, де земельна ділянка є визначальною щодо нерухомого майна. Основою будь-якої нерухомості є земельна ділянка.

3. Принцип повноти обліку.

Ведення державного земельного кадастру на принципі повноти обліку передбачає облік усіх земельних ділянок. Визначення ступіней точності встановлення меж і попередня необов'язковість визначення правового режиму окремих ділянок забезпечить повноту бази даних та її актуальність.

4. Принцип максимального врахування існуючої інформаційної інфраструктури.

5. Принцип максимального врахування існуючої інформаційної інфраструктури призводить до мінімізації витрат на створення, запровадження та функціонування системи.

Дані земельної інформаційної  системи

Дані кадастрової  системи зосереджуються в базі в наступних реєстрах бази геоданих:

1. Реєстр земельних ділянок;
2. Реєстр територіальних ділянок;
3. Реєстр об'єктів нерухомості;
4. Реєстр власників та користувачів;
5. Реєстр правових документів;
6. Реєстр прав.

Дані фіскальної системи зосереджені в:

1. Підсистемі грошової оцінки земель;
2. Підсистемі орендної плати за землю;
3. Підсистемі моніторингу грошової експертної оцінки земель.

Дані системи управління використанням земель зосереджені в:

1. Підсистемі кадастрових зон та обмежень;
2. Підсистемі використання земель по генеральному плану міста;
3. Підсистемі зонінгу;

       Ð’имоги щодо програмного забезпечення земельної інформаційної  системи

Основу програмного забезпечення земельної інформаційної  системи складають комерційні системи управління базами даних, базове програмне забезпечення геоінформаційних систем та прикладні програми реалізації окремих функцій.

З урахуванням тенденцій розвитку програмного забезпечення та галузі його прикладання (муніципальні інформаційні системи) визначаються наступні вимоги щодо базового програмного забезпечення геоінформаційних систем:

1. Відкритість;
2. Єдина архітектура, що масштабується;
3. Єдина модель даних;
4. Множина взаємодоповнюючих програмних продуктів;
5. Основа на індустріальних стандартах міжвзаємодії;
6. Розвиток через інкрементні релізи.

Відкрита архітектура бази даних земельної інформаційної  системи дає змогу використовувати її дані як інформаційну основу для створення баз даних в інших галузях.

       ÐœÑ–ська інфраструктура геопросторових даних

Одним з основних пріоритетів внутрішньої й зовнішньої політики України на сучасному етапі є входження в Євросоюз. Але членство в ЄС потребує виконання ряду умов кожною країною, що збирається ввійти до його складу. Ці умови мають юридичний, економічний та технічний характер і спрямовані на інформаційну інтеграцію держав - членів ЄС.  З метою впровадження інформаційної інтеграції майже в 30 країнах створюється Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД). Остання є сукупністю:

1. Інституційної бази, що визначає політику, правову та адміністративну підтримку для створення, утримання, застосування стандартів до фундаментальних наборів даних, кадастрових наборів даних;
2. Технічних стандартів, що визначають технічні характеристики фундаментальних наборів даних, кадастрових наборів даних;
3. Фундаментальних наборів даних, що вимагають наявності геодезичної бази, топографічних баз даних та кадастрових баз даних;
4. Технологічної бази, що дає можливість користувачам визначити та отримати доступ до фундаментальних наборів даних та кадастрових наборів даних.

У майбутньому НІГД стане певним базовим каркасом, що містить сукупність актуальних і точних просторових даних, які завжди будуть доступнішими на локальному, національному та глобальному рівнях. Наявність такої інформації дозволить забезпечити сталий розвиток, економічне зростання і соціальний прогрес суспільства, а також ефективну охорону навколишнього середовища. Зазначені підходи фактично є реалізацією відо­мого в інформатиці принципу "відкритих систем".

В контексті побудови кадастрової компоненти геопросторових даних, створення НІГД означає встановлення єдиного середовища, яке забезпечує створення відповідних інформаційних ресурсів та їх використання, де:

1. Інституційна компонента означає адміністративну підтримку та нормативно-правову базу, то регулює процес створення і використання кадастрової та реєстраційної систем.
2. Система стандартів означає сукупність державних стандартів,  яка дозволяє уніфікувати  всі процедури створення й використання кадастрової та реєстраційної інформації (стандарт на створення баз даних державного земельного кадастру і системи реєстрації прав на нерухоме майно, стандарт на виконання кадастрових зйомок, стандарт на цифрові карти тощо).
3. Базові набори просторових даних - це кадастрові карти, реєстраційні плани та інша картографічна інформація на всю територію України, яка необхідна для функціонування системи реєстрації прав на нерухоме майно.
4. Технологічна інфраструктура - це програмно-апаратна реалізація запропонованих рішень, що забезпечують практичну реалізацію й функціонування кадастрової та реєстраційної систем.

Такий підхід дасть змогу об'єднати всі локальні кадастрові реєстраційні системи, які створюються у різних регіонах України, в єдину державну систему.

Земельні інформаційні системи у світі розвиваються шляхом поступового розширення їхніх функцій та інтегрування завдань управління земель­ними ресурсами у велике завдання щодо забезпечення сталого розвитку територій. Інформація про нерухомість повинна стати частиною національної, а згодом - і глобальної інфраструктури геопросторових даних, яка буде основою системи територіального управління майбутнього. Всі програмні розробки, що використовуватимуться для цих потреб, мають відповідати ви­могам "відкритості".

5. Заходи щодо подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові

(розділ 5 в редакції рішення 13 сесії Харківської

міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07)

6. Фінансове забезпечення програми

       Ð’итрати на реалізацію Програми за попередніми розрахунками складають 22970 тис. грн. Розподіл коштів по роках такий:

(абзац 1 розділу 6 в редакції рішення 13 сесії Харківської

міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07,

( із змінами, внесеними рішенням 17 сесії 

Харківської міської ради 6 скликання від 30.12.2007 р. № 352/07)

Основна частина витрат припадає на 2008-2009 роки. Саме на цей час передбачено розробку і впровадження муніципальної системи управління земельними ресурсами і земельними відносинами, а тому і основна частина необхідних витрат - купівля обладнання, програмних продуктів, виконання топографо-геодезичних, оціночних робіт тощо. Останній рік реалізації Програми це в основному витрати на налагодження і апробацію Системи, яка в цей час має працювати і давати стабільний ефект.

У вартості робіт враховані  виключно капітальні витрати. До сум, що наведені, не увійшли поточні затрати на реалізацію запланованих заходів. В розрахунках була використана нормативно - законодавча і економічна база (податкова, кредитна, цінова) станом на 01.09.2006 р. Структура та обсяги витрат по роках наведено в Додатку 1.

Механізм фінансування

Фінансове забезпечення заходів, завбачених Програмою, передбачено здійснити переважно за рахунок міського бюджету.

По окремих напрямках, передбачених державними програмами, можливе залучення державних коштів (впровадження земельно-кадастрових робіт, розмежування земель державної і комунальної власності тощо).

Частина заходів має бути профінансована землевласниками і землекористувачами.

Враховуючи те, що реалізація Програми матиме позитивний вплив в цілому для міста, а впроваджені заходи будуть використано багатьма управлінськими структурами (підготовка цифрової карти міста масштабу 1:2000, розробка електронної інформаційної бази і таке інше) частина витрат може бути профінансована за рахунок інших статей міського бюджету.

       ÐŸÐ»Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ впровадження програми

Передбачено поетапну реалізацію Програми. Термін реалізації Програми складає 4 роки 2007 - 2010 рр. Обсяги фінансових ресурсів по окремих заходах та термін реалізації кожного з них по роках наведено в Додатку 1.

7. очікувані результати від реалізації програми

       Ð—агальноміські наслідки

Реалізація Програми подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові дасть змогу:

1. Поставити на державний кадастровий облік усі земельні ділянки всіх форм власності і пов'язані з ними об'єкти нерухомого майна, які є об'єктами цивільно-правового обігу і оподаткування;
2. Прискорити реформування земельних відносин;
3. Забезпечити ефективне використання земельних ресурсів міста;
4. Збільшити надходження до бюджету від плати за землю;
5. Перейти на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі створення системи управління та сучасної інформаційної підтримки;
6. Створити земельну інформаційну систему як базову підсистему муніципальної інформаційної системи; створити у складі земельної інформаційної системи єдину систему державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них;
7. Розробити та удосконалити місцеву нормативно-правову базу впровадження державної політики в галузі створення державного земельного кадастру як єдиної системи обліку нерухомості;
8. Створити на території міста державний земельний кадастр, як єдину систему обліку нерухомості, яка являє собою сукупність створених на єдиних методологічних і програмно-технічних принципах баз даних, що містять об'єкти обліку із даними про них, суб'єкти земельних відносин та земельні відносини;
9. Створити єдину цільову структуру суб'єктів земельно-майнового комплексу шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво, створення системи електронного обміну відомостями між ними.
10. Організувати цільову підготовку та перепідготовку кадрів, які забезпечують управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин;

11. Сприяти підвищенню рівня задоволення потреб органів державного управління та органів місцевого самоврядування, економіки, науки, освіти, культури та суспільства в цілому в геоінформаційної підтримки, геопросторових даних на основі створення принципово нової інфраструктури, інформаційних технологій та геоінформаційних ресурсів, яка охоплюватиме як їх виробників, так і користувачів
12. Сприяти створенню умов для інтегрування України в міжнародні організації, в національну, європейську та глобальну інфраструктури геопросторових даних.

       Ð•ÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼Ñ–чна оцінка Програми

       Ð”одаткові надходження від реалізації Програми

Економічний ефект від реалізації Програми виражається в додаткових надходженнях до бюджету від заходів, що будуть впроваджені, а саме:

• завершення інвентаризації земельних ділянок з підготовкою відповідних проектів відведення та правових документів, що дозволить збільшити кількість платників земельного податку
• поновлення грошової оцінки землі, що забезпечить коригування бази для справляння платежів
• впровадження науково обґрунтованої методики справляння орендної плати за землю, диференційованих ставок платежів, максимально наближених до ринкової цінності конкретних ділянок
• продаж вільних земельних ділянок
• трансакції на вторинному ринку землі.

Завершення інвентаризації земель

За попередніми розрахунками приблизно 15239 га міських земель (49% від загальної площі) не проінвентаризовано і знаходиться поза межами фіскальних відношень. З них реальними платниками податку можуть стати приблизно 9000 га (за вирахуванням земель лісного фонду, вільних земель). Зважаючи на діючу практику справляння земельного податку (яка далека від бажаної) та показники збирання податків, що склалися, з зазначених земель можна отримати не менш 40000 тис. грн щорічно, за умови повної інвентаризації цих площ. Нижче наведено можливі надходження від цього заходу з урахуванням запланованих темпів інвентаризації земель. Для спрощення розрахунків приймалося, що податки надходитимуть у наступному після проведення інвентаризації році. Треба мати на увазі, що це мінімальна сума, вона не враховує запланованої послідовності проведення інвентаризації, а саме першочергового охоплення більш цінних земель, що мають грошову оцінку 500 грн/кв.м. і вище, які дадуть відповідно більші збори податку.

Поновлення грошової оцінки

В сьогоднішніх умовах доволі складно оцінити можливий ефект від цього заходу. Ясно лише одне - наявна оцінка певно застаріла і потребує оновлення. Якщо виходити з того факту, що сьогоднішня базова ставка грошової оцінки дещо занижена і менш ніж така ж ставка, за якою би сплачувався податок на землю в Харкові без урахування грошової оцінки згідно ст.7 Закону України про плату за землю (десь на 27%), то тільки доведення її до рівня цієї останньої надасть можливість додатково одержувати податків на суму 19,1 млн. грн тільки з земель, що сьогодні оподатковуються. Керуючись принципом розумної обережності візьмемо лише 50% від цієї цифри, тобто 9,5 млн. грн. Для усіх земель, що підлягають оподаткуванню, ця сума зросте удвічі, тобто до 19 млн. грн щороку. Враховуючи те, що роботи по оцінці розпочнуться у 2007 р. і мають бути завершені до кінця року, результати, що наведено вище, слід очікувати лише у 2008 р. До цього же терміну буде закінчено інвентаризацію земель, тобто результат від даного заходу в повному обсязі. (19 млн.грн) слід очікувати не раніше 2009 р.

Впровадження  методики справляння орендної плати

Не менш складно оцінити можливий ефект від запровадження методики обрахунку орендної плати, хоча і зрозуміло, що наближення орендних платежів до ринкових (не нормативних) цін збільшить загальну суму надходжень за цією статтею саме за рахунок диференціації ставок платежів по конкретних ділянках. Втім для більш менш достовірних розрахунків потрібен перспективний баланс земель, що перейдуть у приватну власність, що будуть надаватися в оренду, що залишаться у довгостроковому користуванні. Зараз можна лише говорити про загальну тенденцію зростання орендованих земель в найближчому майбутньому у зв'язку з вимогою до недержавних суб'єктів переоформити свої права на землю (оренда або приватна власність). Тому вплив даного фактору на економічний ефект від реалізації Програми не враховано.

Продаж вільних земельних ділянок

На сьогодні продано 61 земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 41,23 га на загальну вартість 36,037 млн.грн. За умови пожвавлення інвестиційних процесів та в результаті запроваджених заходів (розробка програми продажу земельних ділянок, за якою ініціація продажу ділянок буде надходити від органів управління земельними ресурсами, пропаганда в ЗМІ, необхідність в найближчий час переоформлення земельних прав для недержавних юридичних осіб тощо), можна припустити, що кількість продажу земельних ділянок в місті зросте.

Трансакції на вторинному ринку землі

З причини слабого розвитку первинного ринку землі об'єми трансакцій з землею на вторинному ринку не набули достатнього розмаху. Навіть прогнозоване подвійне зростання продажу земельних ділянок не призведе до значних надходжень до бюджету саме за цією статтею. Тому вплив даного фактору в розрахунки не приймався.

Таблиця

Можливі надходження до бюджету (млн. грн.)

(таблиця підпункту «Економічна оцінка Програми» розділу 7 в редакції

рішення 13 сесії Харківської  міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07)

Як видно з наведених даних, починаючи з 2008 р., другого року реалізації заходів, що передбачені в Програмі, місцевий бюджет матиме надходження не менш 300 млн.грн.

       Ð•Ñ„ективність заходів, що будуть запроваджені

З урахуванням витрат, що передбачені по заходам, ефект від їх запровадження матиме місце вже на другий рік впровадження Програми - 43,6 млн.грн.

Таблиця

Ефективність заходів, що запроваджуються (млн. грн.)

(таблиця підпункту «Ефективність заходів, що будуть запроваджені» розділу 7

в редакції рішення 13 сесії Харківської  міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07)

                Окупність заходів

                Витрати на Програму за розрахунками складають 22970 тис. грн. Очікуваний ефект від її реалізації вже у 2008 році складає 66,8 млн. грн., тобто на другий рік впровадження Програми всі передбачені витрати будуть цілком відшкодовані. Міський бюджет після завершення Програми отримуватиме кожного року додатково понад 150 млн. грн., що свідчить про високу ефективність запланованих заходів.

(підпункт «Окупність затрат» розділу 7 в редакції рішення 13 сесії

Харківської  міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07)

ДОДАТКИ

Додаток 1. Вартість заходів, що запроваджуються

(додаток 1 в редакції рішення 13 сесії Харківської

міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 88/07)