УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11 сесія 6 скликання

РІШЕННЯ

Із змінами і доповненнями, внесеними

рішенням Харківської міської ради

35 сесія 6 скликання від 29.10.2014 р. № 1710/14

від 16.11.2011 р. № 516/11

м. Харків

Про затвердження «Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2012-2016 рр.»

З метою забезпечення скорочення споживання енергоресурсів у житловому фонді м. Харкова та реалізації державної політики щодо енергозбереження та підвищення енергоефективності у житловому господарстві міста Харкова, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити «Програму підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2012-2016 рр.» (додається).

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та інженерної інфраструктури міста та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання

«Про затвердження «Програми підвищення енергоефективності

житлового фонду м. Харкова на 2012-2016 рр.»

від 16.11.2011 р. № 516/11

(в редакції  рішення 35 сесії Харківської міської ради

6 скликання від 29.10.2014 р. № 1710/14)

ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ м. ХАРКОВА НА 2015-2020 рр.

м. Харків

2014 р.

ЗМІСТ

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

Програма підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2015-2020 рр. (далі - Програма) розроблена з метою реалізації на місцевому рівні норм та вимог Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, Закону України «Про енергозбереження», Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки.

Програма спрямована на вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності використання та зменшення споживання енергоресурсів у житловому секторі міста Харкова, та призначена для сприяння виконанню завдань чинних у місті програм.

Розробка та затвердження даної Програми є необхідною умовою для одержання кредитних ресурсів.

ЗАГАЛЬНА СИТУАЦІЯ

Україна є країною з надзвичайно високим рівнем енергозатрат, викликаним нераціональним використанням енергії. В останні роки через постійне підвищення цін на енергетичні ресурси в Україні проблема їх раціонального використання стає все більш актуальною.

За статистичними та аналітичними даними у житлово-комунальному секторі країни споживається 44 % енергетичних ресурсів або 70 млн тон умовного палива (у. п.), що складає близько 30 % від загального споживання палива в Україні. Витрати на одного мешканця складають 0,7 - 1,7 т у. п. У країнах Західної Європи цей показник майже вдвічі менший.

Житловий фонд держави споживає 70 % теплової енергії від загального обсягу споживання в Україні. За даними досліджень робочої групи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з них марно втрачається в середньому:

• у споживачів - біля 30 %;

• при транспортуванні теплової енергії - до 25 %;

• при виробництві на котельнях - до 22 %.

За даними енергетичних обстежень втрати тепла у житлових будинках масової забудови минулих років розподіляються:

У такій ситуації створити населенню комфортні та економічно ефективні умови проживання неможливо.

Тому потенціал для економії енергії в житловому фонді є достатньо великим. Здійснення заходів з підвищення енергоефективності житлових будинків дає можливість підвищити комфортність житла та заощадити 30-40 % теплової енергії, яка постачається споживачам. До таких заходів відносяться: додаткова теплоізоляція огороджувальних конструкцій будівель, капітальний ремонт покрівель, впровадження процедур управління енергоспоживанням у будівлях, утеплення або заміна вікон, автоматичне регулювання, гідравлічне балансування систем опалення, встановлення термостатичних кранів

на радіатори тощо.

Використання інноваційних технічних, технологічних, організаційних рішень, створення привабливих умов для реалізації інвестиційних проектів

у житловому секторі дозволяє зменшити у масштабах країни споживання природного газу на 25-30 % від теперішнього обсягу. Крім того, при скороченні споживання енергії знижується і рівень забруднення навколишнього середовища.

ІСНУЮЧА СИТУАЦІЯ У ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ м. ХАРКОВА

Житловий фонд міста Харкова складається з:

- 7 989 будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова загальною площею 20 550,5 тис. м;

- 400 будинків, що знаходяться на балансі та утриманні підприємств, установ і організацій м. Харкова загальною площею 1 497,4 тис. м2;

- 774 будинків ОСББ та житлово-будівельних кооперативів загальною площею 4 464,2 тис. м2.

Житловий фонд комунальної форми власності у м. Харкові обслуговує КП «Жилкомсервіс». На балансі підприємства знаходиться 7 989 будинків, у яких мешкає більше 895 тис. людей.

Будинки обладнані системами центрального опалення - 8 344 од., централізованого гарячого водопостачання - 2 125 од., централізованого холодного водопостачання - 6 616 од., централізованого водовідведення -6 334 од.

У будинках функціонують 6 765 ліфтів, з них 5 102 ліфти (75 % від загальної кількості) відпрацювали встановлений Держстандартом України нормативний термін і потребують експертного обстеження.

Переважну більшість житлового фонду міста Харкова було збудовано за типовими проектами масових серій у 60-80-х роках минулого сторіччя. Темпи його старіння на сьогодні значно перевищують темпи будівництва нового житла, проведення капітального ремонту, модернізації, реконструкції існуючих житлових будинків.

У ході щорічного обстеження технічного стану житлового фонду комунальної власності м. Харкова, проведеного КП «Жилкомсервіс» у березні 2014 року, встановлено, що практично для всього житлового фонду характерною є проблема технічного і морального старіння інженерного устаткування будинків - систем опалення, гарячого та холодного водопостачання, каналізації, водовідведення, електропостачання, освітлення, вентиляції, ліфтового господарства. Зношена гідро- та теплоізоляція дахів і огороджувальних конструкцій призводить до їх протікання та промерзання. Не менш гострою є проблема надлишкової інфільтрації повітря через поганий стан або відсутність дерев'яних віконних і дверних блоків у під'їздах, на горищах, у підвальних приміщеннях.

Капітального ремонту потребують:

• покрівля м'яка, шиферна та металева 3 944 будинків загальною площею 1 028 тис. м2;

• фасади 1785 будинків площею 260 тис. м2 та цоколі 2 636 будинків площею 185,5 тис. м2;

• електромережі у 690 будинках довжиною 136,2 тис. пог. м та електрощитові у 882 будинках;

• трубопроводи центрального опалення у 912 будинках довжиною 121 тис. пог. м та 19,3 тис. од. запірно-регулювальної арматури систем центрального опалення у 1 140 будинках;

• трубопроводи гарячого водопостачання у 341 будинку довжиною 58,2 тис. пог. м. та 7,6 тис. од. запірної арматури у 317 будинках;

• бойлери у 77 будинках - 72 од.;

• трубопроводи холодного водопостачання у 524 будинках - 59,7 тис. пог. м;

• трубопроводи водовідведення у 126 будинках - 11,5 тис. пог. м; Крім того, потребують ремонту:

• 84,5 тис. пог. м міжпанельних стиків 904 будинків;

• 126 од. вхідних дверей до під'їздів у 132 будинках;

• 280 од. вхідних дверей до підвальних приміщень 217 будинків;

• 307 од. вхідних дверей до горищ у 384 будинках. Потребують встановлення двері до:

• під'їздів 294 будинків - 416 од.;

• підвалів 376 будинків - 452 од.;

• горищ 447 будинків - 655 од.

Необхідно виконати ремонт віконних отворів та встановити 4,25 тис. м скла у 571 будинку. Крім вищезазначених, ремонту потребують також інші конструктивні елементи та інженерні мережі будинків.

За результатами обстеження можна зробити висновок, що на сьогодні фізичний знос житлового фонду комунальної власності міста у середньому складає більше 50 %.

У будинках відсутнє обладнання, яке дозволяє автоматично регулювати споживання тепла залежно від температури зовнішнього повітря, температури повітря у квартирах, вітрового навантаження.

Для освітлення місць загального користування у будинках в основному використовуються лампи розжарювання, які споживають значно більше електроенергії ніж світлодіодні або енергозберігаючі лампи.

Через неефективне використання енергії у поєднанні із загальною зношеністю більшої частини житлового фонду створити комфортні

та економічно ефективні умови для проживання населення міста надзвичайно складно.

Актуальність цього питання сьогодні вища у зв'язку з тим, що з постійним підвищенням вартості енергоресурсів неминуче зростають тарифи на природний газ, теплову та електричну енергію, у тому числі і для населення, що, у свою чергу, створює соціальну напругу.

На тлі складної загальної економічної ситуації в країні така ситуація призводить до зниження платоспроможності населення за спожиті енергоресурси, що, в свою чергу, призводить до заборгованості тепло-енергогенеруючих підприємств міста перед компаніями - постачальниками газу та електроенергії.

Надання державою субсидій населенню з низьким рівнем доходу забезпечує мешканцям підтримку шляхом зниження суми витрат на теплоенергопостачання. Але цей механізм не сприяє зменшенню споживання енергоресурсів, оскільки не є заохочувальним.

Крім того, слід врахувати ще один аспект існуючої системи енергозбереження у м. Харкові.

Відповідно до заходів Комплексної програми енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр., затвердженої рішенням 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.09.2010 № 262/10, основна увага і значні кошти спрямовуються на модернізацію виробничих потужностей та мереж теплопостачання КП «Харківські теплові мережі».

Але такий підхід не є ефективним, тому, що близько 30-40 % теплової енергії втрачається саме у споживачів.

Таким чином, для досягнення максимальної ефективності необхідно збалансувати виконання заходів Комплексної програми енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр. шляхом доведення до мінімального рівня втрати теплової енергії на рівні споживачів, перш за все у житловому секторі міста, як найбільшому споживачу енергоресурсів, і одночасно займатися енергоефективною модернізацією інженерних мереж постачання та джерел генерації теплової енергії.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Основною метою Програми є забезпечення значного скорочення споживання енергоресурсів у житловому фонді м. Харкова та реалізація державної політики щодо енергозбереження та підвищення енергоефективності у житловому господарстві міста Харкова.

Для досягнення цієї мети у житловому фонді міста необхідно виконати такі завдання:

• визначити потенціал економії енергоресурсів;

• визначити напрямки та заходи для підвищення енергоефективності житла;

• визначити заходи з впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій;

• забезпечити моніторинг енергоспоживання та оцінити результати впровадження енергозберігаючих технологій;

• створити механізм стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій;

• розробити систему залучення приватних інвестицій;

• визначити внутрішні джерела фінансування заходів з енергозбереження та здійснювати пошук інвесторів і кредиторів;

• вести висвітлення у засобах масової інформації нагальних питань економного споживання енергоресурсів.

Цільові показники для оцінки ефективності реалізації Програми:

• зниження енергоспоживання на 20-30 % на 1 м загальної площі житлових будинків від базового рівня;

• зниження витрат населення міста на оплату за споживання енергоресурсів на 15-20 % від базового рівня.

НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ

1. Термомодернізація житлових будинків шляхом капітального ремонту із застосуванням енергозберігаючих технологій

Для визначення ефективних технічних рішень, видів та обсягів робіт, матеріалів, устаткування необхідне проведення енергетичного аудиту житлових будинків. До сьогодні така робота не проводилася, жоден житловий будинок, що знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс», не має енергетичного паспорта.

За результатами аудитів необхідно виконати комплекс робіт з термомодернізації житлових будинків шляхом капітального ремонту або реконструкції без відселення мешканців, який складається з:

1. Утеплення огороджувальних конструкцій (стінових огороджень).

2. Заміни вікон на енергозберігаючі.

3. Утеплення покрівлі.

4. Утеплення під'їздів:

• встановлення утеплених вхідних дверей;

• встановлення нових або утеплення існуючих тамбурних дверей;

• заміна дерев'яних вікон на металопластикові;

• заміна (у разі наявності) приладів опалення в під'їздах.

5. Ізоляції трубопроводів та запірної арматури.

6. Встановлення приладів обліку споживання гарячої та холодної води, обліку та регулювання споживання тепла.

Для попереднього визначення орієнтовної економічної ефективності утеплення стін існуючих будівель виконано 4 контрольних варіанти розрахунку теплового навантаження для 5-поверхового будинку на 3 під'їзди для двох типів зовнішніх стін:

• із силікатної цегли завтовшки 510 мм;

• з керамзитобетонних панелей завтовшки 250 мм (щільність керамзитобетону 800 кг/м3, коефіцієнт теплопередачі в умовах експлуатації 0,29 Вт/м2 °С).

Для кожного з цих типів будинків виконано по 2 варіанти розрахунку теплового навантаження на опалення:

• при існуючому стані;

• при утепленні зовнішніх стін теплоізолюючим матеріалом «Ізовер» завтовшки 50 мм з коефіцієнтом теплопередачі 0,041 Вт/м2 °С.

Результати розрахунків наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

У таблиці 2 і таблиці 3 наведено результати розрахунків при застосуванні утеплювального матеріалу «Ізовер» по місяцях опалювального періоду при середньомісячних нормативних температурах зовнішнього повітря для м. Харкова:

5-поверховий цегляний житловий будинок на 3 під'їзди:

Теплове навантаження до утеплення - 0,16450 Гкал/год.

Теплове навантаження після утеплення - 0,13240 Гкал/год.

Вартість 1 Гкал (з урахуванням ПДВ) - 584 грн.

Розрахункова температура - -18 °С

Таблиця 2

5-поверховий панельний житловий будинок на 3 під'їзди:

Теплове навантаження до утеплення - 0,15700 Гкал/год.

Теплове навантаження після утеплення - 0,13010 Гкал/год.

Вартість 1 Гкал (з урахуванням ПДВ) - 584 грн.

Розрахункова температура - -18 °С

Таблиця 3

Для визначення ефективності застосування інших видів утеплюючих матеріалів необхідно виконати аналогічні розрахунки із заданими для них теплотехнічними характеристиками.

2. Модернізація 4- та 5-поверхових житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій

На сьогодні у м. Харкові налічується 142 житлових будинки, які можливо модернізувати шляхом надбудови мансардного поверху.

Надбудова мансардних поверхів забезпечує отримання додаткової житлової площі, вартість якої не перевищує 30% вартості нового будівництва. Є можливість використовувати місцеві будівельні та оздоблювальні матеріали. Роботи можуть виконуватися без застосування кранового устаткування та інших дорогих засобів механізації.

Недоцільно реконструювати будівлі зі ступенем зносу понад 40 %.

Реалізація проекту реконструкції/модернізації житлових будинків надасть змогу:

• збільшити житлову площу будинків комунальної власності за рахунок надбудови мансардних поверхів і прибудови житлових блоків;

• зменшити на 50 % енерговитрати житлових будинків за рахунок утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель, модернізації інженерного обладнання та застосування систем регулювання споживання та обліку теплової енергії, холодної та гарячої води;

• зменшити потребу у міських територіях, необхідних для нового житлового будівництва;

• сприяти збереженню, відновленню житлового фонду, підвищенню експлуатаційних якостей житла і поліпшенню архітектурної виразності забудови.

Орієнтовна вартість робіт з реконструкції складає 6 000,0 грн за 1 м площі. Вартість реконструкції одного 4-під'їздного будинку складає близько 6,0 млн грн.

3. Встановлення загальнобудинкових приладів обліку та регулювання споживання тепла, холодної та гарячої води

Упровадження регуляторів у теплових пунктах будинків для управління виконавчими ланками у системах автоматизації регулювання температури теплоносія опалення, гарячого водопостачання (ГВП) та інших технологічних процесів забезпечує регулювання параметрів теплоносія залежно від введеної програми, температурний комфорт у приміщеннях, підтримку необхідної температури гарячої води. Правильний підбір обладнання з урахуванням усіх чинників дозволяє знизити теплоспоживання житлового будинку на 10-40 %.

Ефективність застосування загальнобудинкових приладів обліку та регулювання споживання тепла у житловому фонді м. Харкова можна оцінити на прикладі будинку по вул. Героїв Праці, 33-б, який належить житловому кооперативу «Рекорд», у попередньому опалювальному сезоні.

Таблиця 4

Не менш актуальним для житлового фонду м. Харкова є обладнання будинків приладами обліку споживання холодної та гарячої води.

Основним споживачем води в м. Харкові є населення, на долю якого припадає більше 60 % від загального споживання.

За аналітичними даними третина води, що подається, втрачається у мережах водопостачання, внутрішніх будинкових системах та приладах.

Нормативне споживання води на одну особу в м. Харкові складає близько 350 л на добу, що у 2-3 рази більше ніж у країнах Західної Європи.

За висновками фахівців збитки через нераціональне споживання води населенням складають 56 %.

При цьому досвід встановлення квартирних приладів обліку свідчить про те, що при справних внутрішніх будинкових приладах добове споживання води на одну особу більше ніж вдвічі нижче за встановлену норму. Факт наявності квартирного обліку стимулює населення до раціонального використання води.

4. Впровадження систем керування освітленням місць загального користування та заміна ламп

Найбільш ефективним напрямком заощадження електричної енергії у житловому господарстві є впровадження систем керування освітленням місць загального користування.

Ураховуючи невелику вартість обладнання і значний заощаджувальний ефект (із досвіду застосування заощадження становить від 40 % до 75 %), вони мають невеликий термін окупності.

Нижче наведений план впровадження даного обладнання для будівель комунальної власності при таких умовах:

1. Вважається, що освітлення працює тільки у темну пору доби.

2. Тип (лампи розжарювання) та кількість освітлювальних приладів згідно з проектом будівлі.

3. Освітлення підвалів та горищ не береться до уваги, не зважаючи на те, що воно теж підлягає регулюванню.

4. Усі освітлювальні прилади знаходяться у робочому стані.

5. Економія 45 %.

6. Усі ціни дійсні на 01.10.2014.

Зазначені пристрої розробляються спеціально для потреб житлово-комунального господарства, тому ризик їх розкрадання населенням майже відсутній. Вони можуть керувати різноманітними освітлювальними пристроями (безпосередньо світлодіодними та лампами розжарювання, а за наявністю регулюючих баластів - лампами денного освітлення), що призводить до більшого заощаджувального ефекту. Живлення ламп розжарювання може бути здійснено через знижуючий трансформатор для запобігання несанкціонованого підключення до електричних мереж з метою розкрадання електроенергії. Також такі пристрої здатні керувати освітленням прибудинкової території.

Крім того, впровадження інтелектуальних систем керування освітленням подовжує термін роботи ламп розжарювання до 5 разів, що зменшує витрати на їх заміну.

Застосування обладнання, яке виготовляється харківськими підприємствами, може надати додаткові надходження до бюджету міста. Дані про впровадження світлодіодних світильників для освітлення місць загального користування наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

ВПРОВАДЖЕННЯ

СВІТЛОДІОДНИХ СВІТИЛЬНИКІВ

ЗАДЛЯ ОСВІТЛЕННЯ МІСЦЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Середньорічний час роботи лампи на добу, г: 11,77                *) на широті 50 градусів

Потужність ламп розжарювання, Вт: 60

Еквівалентна потужність світильника, Вт; 6

Кількість

світильників        58604                6708                21660        13600                147465                54180        302217

Середньорічний час роботи лампи на добу, г: 11,77                *) на широті 50 градусів

Потужність ламп, Вт: 60

Кількість систем керування 598        78                570        425                5085                7740        14 496

5. Впровадження систем частотного регулювання приводами ліфтів

Другим за значенням напрямком заощадження електричної енергії у житловому господарстві є впровадження частотного регулювання приводів ліфтів. Неперебільшуючи, можна сказати, що впровадження частотного регулювання є ключовим та єдиним ефективним засобом заощадження електричної енергії у ліфтовому господарстві.

Незважаючи на великий заощаджувальний ефект, який для ліфтового господарства складає 40-60 %, безпосередньо регулятор частоти має велику вартість, що призводить до значних термінів окупності впровадження даного устаткування (досягає декількох років).

Однак застосування частотного регулювання спільно з керуванням освітленням призведе до скорочення енергоспоживання житловим господарством майже вдвічі.

У таблиці 6 наведений план впровадження регуляторів частоти впродовж терміну дії Програми.

Таблиця 6

БЕЗ РЕГУЛЮВАННЯ

32 223

Середньорічне споживання ЕЕ, кВт*г:                        614,50

Середньорічне споживання ЕЕ одним ліфтом, кВт*г:        4 843,47

Середньодобове споживання ЕЕ одним ліфтом, кВт*г:        13,27

З ЧАСТОТНИМ РЕГУЛЮВАННЯМ

Економія, %:        55,0                        **) Із досвіду впровадження може досягати 60%

14 500

Середньорічне споживання ЕЕ, кВт*г: 626,53

Середньорічне споживання ЕЕ одним ліфтом, кВт*г: 2 179,56

Середньодобове споживання ЕЕ одним ліфтом, кВт*г: 5,97

17 722

Середньорічні заощадження, кВт*г:        987,98

ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ РЕГУЛЯТОРІВ ЧАСТОТИ

Впровадження частотного регулювання також має дати додатковий економічний ефект за рахунок того, що значно подовжується термін служби найдорожчих систем ліфту - приводів мотовил, канатів, канатоведучих шківів, гальмівних колодок, елементів підвіски противаг, направляючих, іншого обладнання. Регулятор забезпечує повний захист приводу, що запобігає виходу з ладу електропривода. Значно зменшуються витрати на обслуговування відповідних систем.

Не менш важливим є те, що із застосуванням регулятора частоти зникає необхідність у високовартісних спеціалізованих двошвидкісних приводах, натомість з'являється можливість застосування загальнопромислових приводів.

Крім того, зважаючи на значну перезавантаженість внутрішніх будинкових електромереж, ліфтове устаткування працює в умовах зниженої напруги, що призводить до ненадійного пуску кабіни та її застрягання. Привід із застосуванням частотного регулятора може працювати і в умовах зниження мережевої напруги вдвічі.

Експлуатація ліфтів із регуляторами частоти є більш безпечною та комфортною для пасажирів.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Фінансовою основою реалізації Програми є:

1. Інвестиційні кошти.

2. Кошти міського бюджету міста Харкова.

3. Кошти власників житла.

4. Кошти обласного бюджету.

5. Кошти державного бюджету.

6. Інші кошти, незаборонені чинним законодавством України.

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Головним механізмом реалізації Програми є розробка інвестиційних проектів з енергозбереження для кожного із вищезазначених напрямків.

Проект повинен містити «дорожню мапу» проекту, що дозволить гарантувати досягнення головної мети Програми та повернення коштів інвесторам.

Також проект повинен мати методику оцінювання досягнення закладених економічних показників.

Крім того, результати, отримані на кожному етапі реалізації проектів, повинні бути доведені до населення через засоби масової інформації. Активна інформаційна політика та значні капіталовкладення повинні продемонструвати населенню важливість енергозбереження та призвести до більш відповідального ставлення до цього питання.

Головним стимулом для населення є зменшення платежів за комунальними тарифами, однак тарифи можуть зростати випереджаючими по відношенню до заощадження темпами. У цьому випадку необхідно демонструвати населенню динаміку фактичного зростання тарифів і вплив на тарифи впроваджених заходів енергозбереження.

Важливим є розповсюдження досвіду реалізації Програми на інші регіони України. Це призведе до залучення нових інвесторів і додаткових коштів для впровадження технологій з підвищення енергоефективності.

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Реалізація напрямків Програми дозволить:

• знизити споживання теплової енергії на 20-30 % на 1 м2 загальної площі житлових будинків від базового рівня;

• знизити споживання електроенергії на 45-55 % на утримання ліфтів, освітлення місць загального користування від базового рівня;

• знизити витрати сімей на оплату за споживання енергоресурсів на 15-20 % від базового рівня;

• зменшити витрати на обслуговування внутрішніх будинкових електричних та теплових мереж;

• покращити соціально-економічні умови проживання населення.

Директор Департаменту житлового

господарства Р.Б. Нехорошков

Додаток

до Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2015-2020 рр.

ЗАХОДИ

Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова

на 2015-2020 рр.

Директор Департаменту житлового

господарства Р.Б. Нехорошков