Програма

ХАРКІВ - 2003

Анотація

Програма розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в м.Харкові на період до 2006р. розроблена на ґрунті існуючої законодавчо-нормативної бази України та аналізу існуючого стану земельних відносин.

Програма містить

·         Аналіз існуючого стану земельної реформи та системи управління земельними ресурсами міста, виконання існуючої нормативної бази, інвентаризації земель, розробки проектів відводу земельних ділянок, технологій передачі, надання, реєстрації земель, аналіз існуючого стану інформаційно-технічного забезпечення управління земельними ресурсами міста та земельними відносинами

·         Співставлення існуючого стану використання земельних ресурсів міста з іншими містами України та за її межами;

·         Концепцію системи управління земельними відносинами, земельними ресурсами та нерухомістю як обґрунтування переліку заходів щодо прискорення земельної реформи;

·         Перелік заходів щодо прискорення земельної реформи,  забезпечення ефективного використання земельних ресурсів міста, переходу на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі сучасної інформаційної підтримки, створення системи управління земельними ресурсами та  нерухомим майном в складі державного земельного кадастру, створення єдиної міської інформаційної системи, в тому числі реєстраційної системи нерухомості.

·         Етапи, об’єми та укрупненні вартісні показники виконання робіт

Склад виконавців

Наукові консультанти розробки Програми:

Зміст

ВСТУП                                                                                                                                                 6

1    законодавча та Нормативно-правова база земельної реформи в Україні            8

1.1    ЗАКОНИ УКРАЇНИ                                                                                                                   8

1.2    постанови Верховної Ради України                                                                      8

1.3    УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ                                                                                           8

1.4    ПОСТАНОВИ І РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ                       9

1.5    АКТИ Державного комітету України по земельних ресурсах             10

1.6    АКТИ ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ           12

1.7    Проекти Законів України                                                                                            13

2    сучасний стан земельної реформи в м.Харкові                                             14

2.1    земельнІ Ресурси міста                                                                                               14

2.2    розвиток земельної реформи в місті Харкові                                               15

2.2.1   реформування земельних Відносин                                                                      15

2.2.2   Організаційні заходи                                                                                                    16

2.2.3   Місцева нормативно-правова та нормативно-методична база            17

2.2.4   Економічний механізм регулювання земельних відносин                      18

2.2.5   Інформаційне забезпечення                                                                                      20

2.3    Резюме                                                                                                                                   21

3    мета, задачі та стратегія програми розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в місті Харкові                                                                    23

3.1    Мета розробки програми                                                                                            23

3.2    Основні задачі програми                                                                                           23

3.3    Стратегія розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами в місті Харкові                                                              24

4    Загальний опис системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові                                                                                           26

4.1    Земельні відносини                                                                                                       26

4.2    Модель системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові                                                                                           28

4.3    Інституційна база                                                                                                          30

4.4    Виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних          32

4.4.1   Топографо-геодезичні та картографічні роботи                                             32

4.4.2   Роботи із землеустрою                                                                                                 32

4.4.3   Земельно-кадастрові роботи                                                                                     33

4.5    Технології регулювання земельних відносин                                           33

4.6    Кадастрово-реєстраційна система                                                                     35

4.6.1   Загальна характеристика кадастрово-реєстраційної системи             35

4.6.2   Призначення кадастрово-реєстраційної системи                                         35

4.6.3   Принципи створення кадастрово-реєстраційної системи                        36

4.6.4   Дані кадастрово-реєстраційної системи                                                            37

4.6.5   Вимоги щодо програмного забезпечення кадастрово-реєстраційної системи    37

4.7    рішення, яке пропонується  щодо програмного забезпечення кадастрово-реєстраційної системи                                                                                                       38

4.8    Інфраструктура геопросторових даних                                                          39

4.9 Муніципальна автоматизована інформаційна система                        34

5    Заходи щодо розвитку земельної реформи в м. Харкові                           41

5.1    створення інституційної основи управління земельними ресурсами та земельними відносинами                                                                                                 41

5.2    виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних          42

5.3    впровадження технологій регулювання земельних відносин       45

5.4    створення кадастрово-реєстраційної системи                                         46

5.5    створення міської інфраструктури геопросторових даних              47

5.6    Контроль стану земельних відносин                                                                48

6    Фінансування та впровадження програми                                                      49

6.1    Вартість реалізації програми                                                                                  49

6.2    механізм фінансування                                                                                             49

6.3    планування впровадження програми                                                              50

7    очікувані результати від реалізації програми                                                51

7.1    Загальноміські наслідки                                                                                          51

7.2    Економічна оцінка Програми                                                                                52

7.2.1   Додаткові надходження від реалізації Програми                                           52

7.2.2   Ефективність заходів, що будуть запроваджені                                             54

7.2.3   Окупність витрат                                                                                                            55

8    ДОДАТКИ                                                                                                                                    55

8.1    Додаток №1. Вартість запроваджуємих заходів                                           55

8.2    Додаток №2. Календарний графік виконання робіт за програмою 55

Земельна реформа є складовою частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, що здійснюється в Україні у зв’язку з переходом економіки до ринкових відносин. Завданням земельної реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у  власність, а також у користування з метою створення умов для раціонального та ефективного використання земель. Ключовими елементами вирішення цієї проблеми являються:

q       Механізм реалізації права власності на землю, який передбачає гарантування прав юридичним особам і громадянам, надійну систему реєстрації та обліку прав власності;

q       Економічний механізм регулювання земельних відносин, який базується на платному режимі землеволодіння та землекористування, формуванні ринку землі;

q       створення раціональної і ефективної системи землекористування.

За роки проведення земельної реформи в Україні виконано значний обсяг робіт. Створена на державному рівні нормативно-правова база, яка дозволила ввести земельні ресурси до цивільно-правової і економічної сфер: здійснення майнових угод з землею (купівля-продаж, дарування, міна, застава, іпотека тощо), реалізація фіскальних заходів, ціноутворення. Платежі за землю стали надійним і стабільним джерелом надходжень до бюджету.

В місті Харкові роботи по реформуванню земельних відносин були розпочаті ще в 1992р. і набули певного розмаху. За окремими напрямами Харків опинився в числі лідерів. Вперше на Україні в рамках пілотного проекту за підтримки Агенції США і міжнародного розвитку (USAID) було проведено земельні аукціони. Виконано грошову оцінку земель міста на якісно новій основі, шляхом залучення геоінформаційних технологій. Досвід харківських фахівців успішно переймали інші міста.

Натомість останнім часом темпи земельної реформи надто сповільнилися, в заходах, що впроваджуються міськвиконкомом в цьому напрямі, втратилися системність і динамічність, комплексність вирішення фінансових, правових, організаційних, технічних питань, а сама система управління земельними ресурсами в місті вже не відповідає сучасним вимогам. Як наслідок такого становища — розпиленість і недостатня ефективність використання бюджетних коштів, нескоординованість запроваджуємих заходів. З метою усунення усіх цих недоліків, а також підвищення ефективності використання земельного фонду, коштів, що виділяються на ці цілі, розроблена “Програма розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в м.Харкові до 2006р.”.

Головною метою Програми стало визначення головних цілей подальшого реформування земельних відносин в Харкові та стратегій їх досягнення, механізму реалізації заходів, що передбачені, та необхідне для цього фінансове забезпечення.

Формулювання основних положень Програми здійснено на таких принципах:

• Непротиріччя і повна відповідність діючому законодавству;
• Додержання основних засад та напрямів державної земельної реформи;
• Системність і комплексність — всі заходи і напрями, що передбачені в Програмі, узгоджені між собою, визначені пріоритетність та ієрархія цілей і задач.
• Ефективність. Пріоритет віддавався найбільш результативним заходам (при інших рівних умовах), які матимуть віддачу найближчим часом. Такий підхід дає можливість маневрувати наявними коштами, концентрувати зусилля на ключових моментах, оперативно поповнювати місцевий бюджет.

Термін реалізації Програми обмежено 2006р., тобто складає три роки. Реалістичний прогноз на більший строк практично неможливий в зв’язку з швидкими змінами економічної ситуації. Враховуючи значний об’єм робіт, що мають бути виконані, а також обмеженість наявних уявлень про їх кошторисну вартість саме на цій стадії розробок, автори Програми прийшли до висновку в доцільності сконцентрувати увагу переважно на формулюванні концептуальних положень, обґрунтуванні необхідних заходів, їх структуризації, взаємної ув’язці та синхронізації, не впадаючи до зайвої кошторисної деталізації, потрібність в якої постане на наступних етапах реалізації Програми. Вартісні показники визначені лише по ключовим напрямкам, та по окремим заходам, по яким роботи сьогодні провадяться і отже є достовірна інформація, або маються затверджені тарифи чи обґрунтовані пропозиції можливих виконавців та постачальників продукції (головним чином програмної). Сказане в повній мірі відноситься і до розрахунків економічної ефективності впровадження Програми. Наведені викладки мають приблизний характер, базуються на ряді припущень і умовностей, але дають певне уявлення про можливі позитивні наслідки для місцевого бюджету від реалізації Програми.

За роки реформування земельних відносин в Україні в основному створено правове поле. Перелік законодавчих і нормативних актів цього поля, які складають базу розробки „Програми розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в місті Харкові” та подальшого її впровадження, подані нижче.

1.1      ЗАКОНИ УКРАЇНИ

1. Про охорону навколишнього природного середовища, № 1264-ХН, 26 червня 1991р. зі змінами від 12 серпня 2003р.
2. Про природно-заповідний фонд України, № 2456-ХІІ, 16 червня1992 р. зі змінами від 14 грудня 1999р.
3. Лісовий кодекс України, № 3852  від 21 січня 1994 р. зі змінами від 15 травня 2003 р.
4. Про надра, № 132/94-ВР, 27 липня 1994 р. зі змінами від 09 липня 2003 р.
5. Водний кодекс України, № 213/95-ВР, 6 червня 1995 р. зі змінами від 15 травня 2003 р.
6. Про плату за землю в редакції Закону від 19 вересня 1996 р. зі змінами від 19 червня 2003 р.
7. Про місцеве самоврядування в Україні, № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р. зі змінами від 22 травня 2003 р.
8. Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності, № І47/98-ВР, 3 березня 1998 р. зі змінами від 18 вересня 2003 р.
9. Про оренду землі, № 161-XIV, від 6 жовтня 1998 р., нова редакція № 1211 від 2 жовтня 2003 р
10. Гірничий закон України, № 1127-XIV, б жовтня 1999 р. зі змінами від 10 липня 2003 р.
11. Про меліорацію земель, № 1В89-ХІУ від 14 січня 2000 р.
12. Про планування і забудову територій № І699-ІІІ від  20 квітня 2000 р.
13. Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, № І953-ІІІ, 14 вересня 2000 р.
14. Земельний кодекс України, № 2768-ІІІ, 25 жовтня 2001 р. зі змінами від 11 вересня 2003р.
15. Про Генеральну схему планування території України від 7 лютого 2002 р.
16. Про землеустрій, № 858-ІV, 22 травня 2003 р.
17. Про державний контроль за використанням та охороною земель,  2003 р. зі змінами 19 липня 2003 р.
18. Про охорону земель, № 962-ІV, 22 липня 2003 р. зі змінами 19 липня 2003 р.
19. Про внесення змін до Земельного кодексу України, № 1119-IV від 11 липня 2003 р.

1.2      постанови Верховної Ради України

1. Про земельну реформу, Постанова Верховної Ради Української РСР № 563-ХІІ від 18 грудня 1990 р. зі змінами від 17 грудня 1999 р.,
2. Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі, Постанова Верховної Ради України № 25 від 13 березня 1992 р. зі змінами від 19 липня 1992 р.,

1.3      УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

1. "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню", № 612/93, 29 грудня 1993 р.
2. "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності", № 608/95, 12 липня1995 р.
3. "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів", № 34/96, 6 січня1996 зі змінами від 19серпня 2002 р.
4. "Про врегулювання деяких питань,  пов'язаних і процесом управління об'єктами державної власності", № 736/98, 4 липня 1998 р.
5. "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення", №32/99, 19 січня1999 р. зі змінами від 9 березня 2000 р.
6. "Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках", № 765/99, 28 червня 1999 р.
7. "Про заходи щодо подальшого розвитку садівництва та городництва", № 1204/99, 29 вересня1999 р. зі змінами від 23 вересня
8. "Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення", № 168/2000, 4 лютого2000 р.
9. "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах" від 14 серпня 2000 року № 970/2000 р. зі змінами від 11.12.2001 р.
10. "Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001—2005 роки", № 372/2001, ЗО травня 2001 р.
11. "Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною" від 19 серпня 2002 року № 720/2002
12. "Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації" від 14 грудня 2002 року № 1157/2002
13. "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" № 134/2003 від 17 лютого 2003 року зі змінами від 15 вересня 2003 р.

1.4      ПОСТАНОВИ І РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

1. "Про приватизацію земельних ділянок", № 15-92, 26грудня1992 р.
2. "Про порядок ведення державного земельного кадастру", № 15, 12 січня1993 р. зі змінами від 18 жовтня 1999 р.
3. "Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи", № 334, 7 травня1993 р.
4. "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), № 197, 17 березня1993 р.
5. "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", № 284, 19 квітня1993 р.
6. "Про затвердження Положення про моніторинг земель", № 661, 20 серпня1993 р.
7. "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначенім та насалених пунктів", № 2! З, 23 березня1995 р зі змінами від 8 серпня 2001 р.
8. "Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян і селянських (фермерських) господарств", № 381, ЗІ травня1995 р
9. "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів", № 525, ЗО травня1997 р. 8 серпня 2001 р.
10. "Про порядок державної реєстрації договорів оренди землі", № 2073, 25 грудня1998 р.
11. "Порядок подання заяви  (клопотання)  про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення", №440, 24 березня1999 р. зі змінами 2 квітня 2002 р.
12. "Порядок та розміри плати, що справляється за видачу державного акта на право власності на землю", № 934, 1 червня1999 р.
13. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", № 1619, І листопада2000 р. від 26 квітня 2003 р.
14. "Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства", № 118, 24 січня2000 р.
15. "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)", № !!9, 24 січня2000 р.
16. "Про проведення Індексації грошової оцінки земель", № 783, 12 травня2000 р.
17. "Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків", № 87, 31 січня 2001 р.
18. "Про утворення Координаційної ради з розроблення пропозицій щодо передачі земель із державної у комунальну власність у мм. Києві, Севастополі та Дніпропетровську", № 145-р, 23 квітня2001 р.
19. "Про проведення у Львівській області експерименту із створення єдиної інформаційної системи реєстрації земельних ділянок, об'єктів нерухомості та прав на них", № 355-р, 9 серпня2001 р.
20. "Про затвердження заходів щодо реалізації Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001—2005роки", № 446-р, 26 вересня2001 р.
21. "Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України" від 15 лютого 2002 р. № 160 зі змінами від 15 травня 2003 р.
22. "Про затвердження порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах" від 6 березня 2002 р. № 264
23. "Про затвердження порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" від 13 березня 2002 р. № 318
24. "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", № 449, 2 квітня2002 р.
25. "Про порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб", № 502, 11 квітня2002 р.
26. "Про схвалення Концепції комплексної програми протизсувних заходів" від 16 травня 2002 р. № 258-р
27. "Про затвердження положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на торги", № 648, 16 травня2002 р.
28. "Про затвердження Положення про Державну службу геодезії, картографії та кадастру" від 1 червня 2002 р. № 747
29. "Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності", №1100, 1 серпня2002 р.
30. "Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності" від 1 серпня 2002 р. № 1100
31. "Про забезпечення реалізації Закону України «Про Генеральну схему планування території України» від 29 серпня 2002 р. № 1291
32. "Про затвердження правил охорони магістральних трубопроводів" від 16 листопада 2002 р. № 1747
33. "Про утворення координаційної групи з питань прискорення підготовки та прийняття законодавчих актів, що випливають із Земельного кодексу України" від 16 листопада 2002 р. № 675 .
34. "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок", №1531, 11 жовтня2002 р.
35. "Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель" від 25 грудня 2002 р. № 1953 зі змінами 26 листопада 2003 р.
36. "Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки" від 16 січня 2003 р. № 37
37. "Деякі питання Координаційної ради з реалізації Генеральної схеми планування території України" від 24 лютого 2003 р. №193
38. "Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів" від 24 лютого 2003 р. № 200 зі змінами від 26 листопада 2003 р.
39. Про єдину систему реєстрації земельних ділянок, 2003 р.

1.5      АКТИ Державного комітету України по земельних ресурсах

1. «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і. зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 р. № 43
2. «За кошти громадян» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 24 грудня 2001 р. № 14-17-2-П2210/6291
3. «Щодо надання права на земельну частку (пай) із земель резервного фонду»
4. Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2002 р. № 14-17-6/319
5. «Щодо придбання юридичними особами права власності на земельні ділянки для реалізації підприємницької діяльності» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 18 січня 2002 р. № 14-17-11/340
6. «Щодо надання роз'яснень стосовно права власності на землю» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 січня 2002 р. №14-11-12/390
7. «Щодо плати за землю, на якій розташована будівля» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 06 лютого 2002 р. № 14-22-11/719
8. «Про введення посад інженерів-землевпорядників в штати сільських, селищних рад та організації державних відділів (управлінь) землевпорядних ресурсів у міських радах з делегованими повноваженнями» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 08 лютого 2002 р. № 14-23-7/760
9. «Щодо дотримання вимог норм о проектної техніки» Інформаційний бюлетень Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 2002 р. № 15
10. «Щодо розпорядження землями в межах населених пунктів та за їх межами» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 25 лютого 2002 р. № 14-22-6/1106
11. «Щодо тотожності термінів «особисте підсобне господарство» та «особисте селянське господарство» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 05 квітня 2002 р. № 14-22-4/2080
12. «Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в Україні проведена станом на 1 липня 1995 року відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасова), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 Л» 213 (зі змінами)» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 07 травня 2002 р. № 14-22-11/2632
13. «Щодо можливості розпоряджатися землями державної і комунальної власності» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 травня 2002 р. № 14-17-2-8896/2796
14. «Щодо можливості набувати право власності або користування» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 13 червня 2002 р. № 1422-11/3220
15. «Щодо переукладання договору» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 01 липня 2002 р. № 14-20-11/3433
16. «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги» Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 10 липня 2002 р. №  114
17. «Щодо виплати орендної плати» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 липня 2002 р. № 14-17-2-СЮ77/-3895
18. «Щодо використання водних об'єктів» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 31 липня 2002 р. № 14-17-2-П 1010/3991 
19. «Про запровадження Тимчасового порядку формування та ведення бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру» Вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах від 01 серпня 2002 р. № 23
20. «Про врегулювання правових відносин між членами акціонерного товариства» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 серпня 2002 р. № 14-17-11/4267
21. «Щодо роз'яснення питань земельного законодавства» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від ЗО серпня 2002 р. № 14-20-6/4403
22. «Щодо самовільного захвату земельних ділянок орендодавцями - власниками земельних ділянок» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від ЗО серпня 2002 р. № 14-20-13/4405
23. «Щодо поширення дій статей 141, 142 Цивільного кодексу України на договір міни земельної ділянки» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 вересня 2002 р. № 14-20-11/4411.
24. «Щодо відчуження права на земельну ділянку (пай)» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 вересня 2002 р. № 14-17-2-С1267/4447
25. «Щодо надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 вересня 2002 р. № 14-20-11/4768
26. «Про надання земельної ділянки в оренду шляхом зміни цільового призначення» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 25 вересня 2002 р. № 14-17-2-Л-1325/4817
27. «Щодо роз'яснення змісту договору міни земельної ділянки» Інформаційний бюлетень Державного комітету України по земельних ресурсах №  17/2, вересень 2002 р.
28. «Про Порядок консервації земель» Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовтня 2002 р. №  175
29. «Про набуття права власності» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 листопада 2002 р. № 14-13-12/5670
30. «Щодо порядку проведення грошової оцінки земельної ділянки» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 листопада 5002 р. № 14-22-11/5752
31. «Щодо нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2002 р. № 14-22-12/6241
32. «Про необхідність оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 грудня 2002 р. № 14-26-11/6327
33. «Щодо деяких питань застосування грошової оцінки земельних ділянок» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 січня 2003 р. № 14-22-4/28
34. «Щодо умов, порядку укладання та реєстрації договору оренди землі» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 09 січня 2003 р. № 14-17-2-С1766/73
35. «Щодо проведення індексації грошової оцінки земель» Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 14 січня 2003 р. № 14-22-6/167

1.6      АКТИ ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

1. «Про затвердження Типових регіональних правил забудови» Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10 грудня 2001 р. № 219
2. «Про сплату земельного податку» Лист Державної податкової адміністрації України від 11 січня 2002 р. № 570/7/18-2117
3. «Щодо звільнення від сплати земельного податку» Лист Державної податкової адміністрації України від 14 лютого 2002 р. № 2646/7/18-2117
4. «Про розгляд листа щодо звільнення від плати (податку) за землю» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18 лютого 2002 р. № 2-221/908 Інформаційний лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 березня 2002 р. № 2-222/1575
5. «Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04 квітня 2002 р. № 67
6. «Щодо відображення в податковому обліку витрат на рекультивацію земель» Лист Державної податкової адміністрації України від 11 квітня 2002 р. №2272/6/15-1116
7. «Относительно порядка удержания подоходного налога с доходов, получаемьіх гражданами от сдачи в аренду земельных долей (паев)» Письмо Государственной налоговой администрации Украины от 11 апреля 2002 г. № 6055/7/17-0517
8. «Щодо розміщення торгової точки на території санаторно-курортного закладу» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 23 квітня 2002 р. № 1-211/2900
9. «Про затвердження податкового роз'яснення статей 8, 11 Закону України «Про плату за землю»» Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 квітня 2002 р. № 202
10. «Про проведення податкового обліку платників земельного податку» Лист Державної податкової адміністрації України від ЗО квітня 2002 р. № 7347/7/17-0317-112
11. «Щодо справляння державного мита» Лист Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2002 р. № 4529/5/17-0316-106
12. «Про розгляд листа щодо оподаткування операцій з передачі земельних ділянок» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 29 липня 2002 р. № 1-221/4105 
13. «Про плату за землю» Лист Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2002 р. № 20192/7/11-1316
14. «Щодо порядку отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06 серпня 2002 р. № 2-221/4314
15. «Щодо орендної плати за землю» Лист Міністерства аграрної політики України від 16 вересня 2002 р. № 21-1-7/164
16. «Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення» Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 грудня 2002 р. і№ 524
17. «Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 17 вересня 2002 р. №5-222/4980
18. «Щодо питання отримання землі для ведення фермерського господарства» Лист Міністерства аграрної політики України від 24 жовтня 2002 р. № 37-25-2-16/9865
19. «Щодо звільнення госпрозрахункових аптек від сплати земельного податку» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28 жовтня 2002 р. № 1-221/5707
20. «Щодо питань, пов'язаних зі сплатою земельного податку санаторно-курортними організаціями» Лист Державної податкової адміністрації України від 28 жовтня 2002 р. № 8403/5/15-3416
21. «Про розгляд листа» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09 грудня 2002 р. № 2-221/6540
22. «Про плату за землю» Лист Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2002 р. № 20192/7/11-1316
23. «Щодо порядку отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми» Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06 серпня 2002 р. № 2-221/4314
24. «Щодо орендної плати за землю» Лист Міністерства аграрної політики України від 16 вересня 2002 р. № 21-1-7/164
25. «Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення» Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 грудня 2002 р. № 524

1.7      Проекти Законів України

Проекти Законів України, які розроблені відповідно до нового Земельного кодексу України і подані до Верховної Ради України:

• "Про розмежування земель права державної та комунальної власності" (реєстр. № 2098 від 30.08.2002р.)
• "Про відчуження земельних ділянок права приватної власності" (реєстр. № 2120 від 03.09.2002 р.)
• "Про використання земель оборони" (реєстр. № 2296 від 11.10.2002 р.)
• "Про оцінку земель" (реєстр. №2609 від 30.12.2002р.)
• "Про ринок земель" (реєстр. №2600 від 30.12.2002р.)
• "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" (реєстр. № 2606 від 30.12.2002р.)
• "Про державний земельний кадастр" (реєстр. № 2613 від 02.01.2003 р.)

2.1      земельнІ Ресурси міста

Харків має потужний земельно ресурсний потенціал. Загальна площа міської території складає  30604 га, з них 23659,5 га, або 77% всієї площі, приходиться на землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення, 612 га (2%) — землі запасу , 2954 га (10%) — землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, 1883 га (6%) — землі лісового фонду,  803,5 га (3%) — землі сільськогосподарського призначення, 692 га (2%) — землі водного фонду. (схема №1).

Значна цінність землі в місті обумовлена як самим адміністративним статусом Харкова, його місцем в системі розселення України — найкрупнішого адміністративного, економічного, наукового і культурного центру, — так і наявним інфраструктурним облаштуванням території. Певне уявлення про це дають такі показники:

1.               Будинки

·                 Кількість будинків понад 82 тис.

·                 Загальна площа забудови 2219 га

·                 Середня площа забудови 724 кв.м. / га

2.               Система Водозабезпечення

·                     Загальна довжина магістральної мережі 502 км

3.               Система каналізації дощової

·                     Загальна довжина магістральної мережі 244 км

4.               Система каналізації побутової

·                     Загальна довжина магістральної мережі 776 км

5.               Система централізованого тепло забезпечення

·                     Загальна довжина магістральної мережі 370 км

6.               Система газо забезпечення

·                     Загальна довжина магістральної мережі 1579 км

7.               Система електрозабезпечення

·                     Загальна довжина повітряних ЛЕП 287 км

8.               Вулично-дорожна мережа

·                     Загальна довжина 1932 км

9.               Лінії міського пасажирського транспорту

·                     Загальна довжина ліній метрополітену 83 км

·                     Загальна довжина трамвайних маршрутів 98 км

·                     Загальна довжина тролейбусних маршрутів 139 км

·                     Загальна довжина автобусних маршрутів 215 км

10.           Зелене господарство

·                     Загальна площа 4469 га

11.           Водні об’єкти

·                     загальна площа дзеркала 522 га

2.2      розвиток земельної реформи в місті Харкові       

2.2.1            реформування земельних Відносин

З 1991 року, з початку земельної реформи в місті Харкові, триває процес реформування земельних відносин, впровадження приватної власності на землю. Перерозподіл землі, що здійснюється, сприяє зростанню кількості власників землі та землекористувачів, збільшенню кількості укладених угод про оренду, заставу, купівлю, продаж, успадкування земельних ділянок. Все це зумовлює в майбутньому сприятливі умови функціонування ринку землі та нерухомості.

За період впровадження земельної реформи в цьому напрямку здійснено такі заходи:

Ø      Виконано інвентаризацію та підготовлено проекти відведення на 7 760 земельних ділянках загальною площею 7400 га, що складає 24%  від загальної площі міста;

Ø      Зареєстровано понад 6800 земельних ділянок загальною площею 4373 га, на які видано юридичним та фізичним особам державні акти на право приватної власності на землю, право власності або право постійного користування землю. Це приблизно 15% від загальної площі міста;

Ø      Укладено та зареєстровано 1330 договорів оренди на загальну площу 248 га, що складає 1% загальної площі міста.

Ø      Набули право власності на землю 4757 фізичних та юридичних особи загальною площею 356 га, з них шляхом приватизації юридичними особами (власниками нерухомого майна) 7 ділянок площею 4,86 га, оформлено право приватної власності громадянами на 4750 ділянках на площі 351 га; прямого продажу ділянок на аукціонах не було. В загальному обсязі це не перевищує 5% всіх проінвентаризованих земель, 8 % юридично оформлених ділянок чи 1% наявного земельного фонду.

З цих же причин об’єми трансакцій з землею на вторинному ринку не набули достатнього розмаху. Операції з купівлі-продажу ділянок к 2003р. не сягнули більше 86 га (1230 угод) на загальну суму 1599 тис.грн. До місцевого бюджету у вигляді податку від цих операцій надійшло 16 тис. грн.

Землі, що не стоять на обліку і не мають юридичного оформлення, складають 18 931 га, або 62% всієї  площі (схема №2). Тобто поза фіскальним обліком на сьогодні залишається більше половини міських земель.

Наведені вище дані переконливо свідчать —  роботи по реформуванню прав власності, зростанню кількості приватних власників на землю в Харкові ведуться надто повільно, що стає на заваді формування земельного ринку в місті. Між тим відомо, що саме приватна власність на землю стимулює її ефективне використання, а повноцінний ринок землі в значній мірі бере на себе регулювання земельних відносин.

Причини такого становища:

▐       Незацікавленість місцевих підприємців в приватизації (купівлі) землі. Остання розглядається ними як пасивна частина основних фондів, що суттєво відволікає із обігу оборотні кошти. Розвиток інвестиційного процесу в місті не дає сподівань на суттєву зміну ситуації з боку іноземних підприємців (по-справжньому зацікавлених в отриманні прав власності на землю). Якісь позитивні подвижки можна очікувати не раніше кінця 2004р.— останнього терміну, згідно Земельного кодексу України (якщо термін не буде продовжено, безумовно),— коли недержавним підприємствам треба вирішити для себе дилему: приватизація земельної ділянки чи оренда.

▐       Інертність фізичних осіб щодо набуття права приватної власності на земельні ділянки, обумовлена частково вітчизняною ментальністю (відкладання до останнього вирішення проблеми), але здебільшого громіздкістю самої процедури переоформлення прав та її дорожнечею (сплата за розробку технічної документації на ділянку, за погодження).

2.2.2            Організаційні заходи

В ході проведення земельної реформи здійснені необхідні організаційні заходи:

Ø      створено організаційні структури управління земельними ресурсами (2000р.);

Ø      проведені перші на Україні земельні аукціони по наданню земельних ділянок в довгострокову оренду (1994—1997рр.);

Ø      створено комунальне підприємство „Науково-технічний центр земельної інформаційної системи” (НТЦ ЗІС), основною задачею якого було визначено автоматизоване ведення державного земельного кадастру (1995р.) – нині КП “Міськпроект”.

Як свідчить практика, управління земельними ресурсами в місті не відповідає сучасним вимогам. В заходах, що впроваджуються, відсутні системність і динамічність, комплексність вирішення фінансових, правових, організаційних, технічних питань. В певній мірі цьому сприяли неадекватне вирішення кадрових та організаційних проблем, в т.ч. неодноразові реорганізації управлінських підрозділів по земельних ресурсах та передачі окремих функцій управління земельними ресурсами іншим структурам, відсутність належної взаємодії управлінь виконкому з питань використання земельних ресурсів, обґрунтованої політики, плановості, системності, належного місцевого нормативного та технологічного забезпечення робіт. Державний земельний кадастр ведеться на застарілих технологіях, має слабе матеріальне забезпечення.

2.2.3            Місцева нормативно-правова та нормативно-методична база

З метою впровадження земельної реформи Харківською міською радою та її виконкомом прийняті такі нормативні документи:

• Порядок розгляду питань щодо містобудування, які збудовані або будівництво яких розпочато самовільно (від 26.02.2003р. №29/03)
• Порядок надання земельних ділянок для проектування та будівництва тимчасових павільйонів очікування міського пасажирського транспорту з вбудованими об’єктами дрібно-роздрібної торгівлі побутового обслуговування населення та сезонних майданчиків (надалі – тимчасові об’єкти) (від 25.03.98р. №201)
• Рішення про затвердження грошової оцінки земель м.Харкова (від 29.03. 2000р.)
• Положення про порядок продажу в м.Харкові земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності (від 15.06.2000р.)

Розроблено ряд питань місцевої нормативно-методичної та нормативно-технічної бази, в тому числі:

• Проект створення земельної інформаційної системи як технології ведення державного земельного кадастру міста Харкова та інформаційного забезпечення регулювання земельних відносин, ПСНЦ НАН України, 1995, в 7 томах,
• структуризація земель міста Харкова,
• суцільна інвентаризація земель міста Харкова,
• склад земельно-кадастрових даних,
• система класифікаторів земельного кадастру.

Вже з наведеного переліку видно, що нормативно-правова і методична база, що створена на місцевому рівні і має за мету забезпечення ефективного управління земельними ресурсами в місті, потребує удосконалення і суттєвого поширення у відповідності до тих напрямів, що ставляться до реформування земельних відносин.

2.2.4            Економічний механізм регулювання земельних відносин

2.2.4.1             Грошова оцінка земель

 Одним із  діючих  механізмів  регулювання  земельними  ресурсами - економічний. В  місті  Харкові

грошову оцінку земель проведено станом на 01.01.1999р. Харків став одним із перших міст в Україні, яке запровадило для цих цілей геоінформаційні технології. Результати оцінки склали необхідну базу для справляння платежів за землю, розвитку державного земельного кадастру і реєстраційної системи нерухомості. 

Проте треба мати на увазі, що грошова (нормативна) оцінка міських земель з самого початку замислювалася як нормативна оцінка перехідного періоду, своєрідний розрахунковий інструмент, який би за умови відсутності повноцінного ринку нерухомості, сталих ринкових відносин відтворював економічну цінність земельних ділянок в масштабі міста. Було ясно з самого початку, що модель побудови такої оцінки апріорі суб’єктивна, доволі жорстка, базується на узагальнених даних та потребує цілого ряду припущень. При всьому бажанні її результати не можуть наблизитись до ринкових аналогів. Даний факт наглядно засвідчено цілим рядом експертних оцінок, що було проведено в місті, які враховували індивідуальні споживчі властивості конкретних земельних ділянок, реальну кон’юнктуру ринку. Результати порівнянь виявили значні розбіжності, недосконалість запропонованого підходу. Підготовлена на державному рівні нова редакція Методики грошової оцінки призвана усунути деякі недоліки, а саму процедуру оцінки зробити більш гнучкою, спроможною наблизити розрахункові показники до ринкових цін.

Втім використання грошової оцінки навіть у сьогоднішньому (проіндексованому) вигляді потребує певних коригувань і доповнень у зв’язку зі змінами, що відбулися в містобудівній ситуації, інженерній та транспортній інфраструктурі тощо. Потребує актуалізації і базова ставка грошової оцінки. Мають місце також ряд розбіжностей і недоліків, які виявилися в перебігу запровадження оцінки і які необхідно усунути. Наприклад, землі садових товариств віднесено до забудованих територій, тоді як вони мали бути розглянуті і відповідно обчислені як сільськогосподарські землі, згідно до земельного законодавства.

2.2.4.2             Орендна плата

Все сказане вище в повній мірі стосується справляння плати за землю,в тому числі орендної плати за землі, що знаходяться у державній та комунальній власності міста. Остання на сьогодні не має під собою серйозного економічного підґрунтя і являє конгломерат ставки земельного податку та розроблених для цілей грошової оцінки коригуючих коефіцієнтів (зонального коефіцієнту та коефіцієнту функціонального використання). Потрібно розробити методику розрахунку орендних платежів, яка би обґрунтовувала підходи до визначення орендних ставок. Останні повинні в максимальній мірі відтворювати ринкову цінність конкретних земельних ділянок та нести на собі певні регулюючі і стимулюючі функції, а саме регулювати забудову у відповідності до містобудівних задач, стимулювати ефективне використання землі. Розмір платежів має також враховувати абсолютну складову земельної ренти, яка характеризує ефективність цільового використання ділянки (ренту переваги цілі використання).

При цьому треба мати на увазі, що вагомість орендної плати як прибуткової статті місцевого бюджету значно зростатиме з часом у зв’язку з реалізацією нової редакції Земельного кодексу України, а саме ст.92, згідно до якої володіння землею для недержавних юридичних осіб обмежується орендою або приватною власністю.

2.2.4.3             Справляння платежів за землю

Для справляння земельного податку управлінням земельних ресурсів ведуться роботи з фіскального обліку земельних ділянок та суб’єктів, які користуються ними (фіскальний кадастр). Підставою для виконання грошової оцінки і справляння плати за землю є дані кадастру. Надходження до доходної частини міського бюджету від плати за землю доведено у 2002р. до 47,9 млн.грн, що складає 8,0% всіх надходжень до бюджету.

Справляння платежів за землю, млн.грн

Натомість резерви тут ще значно великі. Такого висновку легко дійти порівняв баланс міських земель. З усього земельного фонду, що підлягає оподаткуванню (25676,7 га), лише 48% справляється податок на землю (12242 га) та 1% надходить у вигляді орендної плати (242 га). Решта — 51% (13187 га) — лишається поза фіскальних стосунків (схема 4). Проте і на охоплених оподаткуванням землях справляння платежів далеко від бажаного з причини відсутності налагодженого обліку Таким чином надходження до бюджету, навіть при нинішніх ставках, могуть бути збільшені вдвічі лише за умов ефективної практики збирання податків, а саме повного охоплення всіх потенційних платників шляхом запровадження реєстрів платників земельного податку та орендної плати , налагодження ефективної системи обліку, яка би дозволяла оперативно відстежувати і контролювати ситуацію.

Для порівняння, у Дніпропетровську (місті, найбільш близького до Харкова у всіх відношеннях) доля непроінвентаризованих земель не перевищує 16%. Як наслідок — цим містом зібрано земельного податку в 2002р. майже у двічі більше ніж Харковом (Дніпропетровськ — 117 млн.грн, Харків — 66,3 млн.грн). І це при тому, що базова ставка грошової оцінки в Харкові перевищує таку у Дніпропетровську на 17% (150 грн/м² проти125 грн/м²).

2.2.5            Інформаційне забезпечення

Територію міста Харкова покрито на 100 відсотків топографічними картами масштабу 1:10000, а на 100 відсотків - топографічними планами масштабу 1:2000, на 70 відсотків топографічними планами масштабу 1:500, які складають топографо-геодезичне забезпечення  управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові.

Разом з цим близько 80 відсотків наявних топографічних карт і планів усіх масштабів створено понад 10 – 25 років тому і тому за своєю актуальністю та інформаційним змістом вони не відповідають сучасним вимогам і потребують оновлення.

2.3      Резюме

Харків має потужний територіально-ресурсний потенціал, обумовлений як самим адміністративним статусом Харкова, так і наявним інфраструктурним облаштуванням території. Задача полягає в створені необхідних засад для ефективного використання цього потенціалу.

Наведені вище позитивні досягнення в проведенні земельної реформи в місті не привели до суттєвих змін, а самі темпи перетворювань можна вважати незадовільними.

Дуже повільно зростає кількість приватних власників на землю, що стає на заваді формування земельного ринку в місті.

Місцева нормативно-правова і методична база потребує удосконалення і поширення у відповідності до тих напрямів, що ставляться до реформування земельних відносин.

Організаційне забезпечення не відповідає сучасним вимогам, що поставлено перед управлінням земельними ресурсами, і потребує удосконаленню, відповідного матеріального і технічного забезпечення.

Економічний механізм регулювання земельних відносин в місті має бути суттєво удосконалено. Проведена в 1999р. грошова оцінка землі потребує суттєвого коригування у відповідності до змін в економічної, містобудівної ситуації. Мають бути виконані відповідні оціночні роботи в місті на оновленій методичній базі (після затвердження на державному рівні нової Методики грошової оцінки землі). Назріла гостра необхідність в розробці методики розрахунку орендних платежів, яка би обґрунтовувала підходи до визначення орендних ставок за землі, що перебувають у державній і комунальній власності.

Корінного удосконалення потребує система справляння платежів за землю. Роботи мають вестися по двом головним напрямкам — всебічний обхват всіх потенційних платників шляхом запровадження реєстрів платників земельного податку та орендної плати та налагодження відповідної автоматизованої системи обліку, яка би дозволяла оперативно відстежувати і контролювати ситуацію.

Інформаційне забезпечення проведення земельної реформи вкрай застаріло і потребує актуалізації.

3.1      Мета розробки програми

Метою розробки „Програми розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в м. Харкові” є системне планування дій щодо

1.      прискорення земельної реформи,

2.      забезпечення ефективного використання земельних ресурсів міста,

3.      переходу на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі створення сучасної інформаційної підтримки,

4.      створення системи управління земельними ресурсами та іншим нерухомим майном, в тому числі реєстраційної системи.

3.2      Основні задачі програми

Основними задачами Програми є:

1.      Розробка та удосконалення місцевої нормативно-правової бази впровадження державної політики в галузі створення державного земельного кадастру як єдиної системи обліку нерухомості;

2.      Створення в м. Харкові єдиної системи обліку нерухомості на базі державного земельного кадастру, який являє собою сукупність створених на єдиних методологічних і програмно-технічних принципах державних баз даних, що містять об’єкти обліку із даними про них, суб’єктів земельних відносин та земельні відносини;

3.      Поставлення на кадастровий облік усіх земельних ділянок всіх форм власності і пов’язаних  з ними об’єктів нерухомого майна, які є об’єктами цивільно-правового обігу і оподаткування, створення автоматизованих баз даних про об’єкти кадастрового обліку;

4.      Розгортання в державних органах та виконавчих органах  місцевого самоврядування програмно-технічних комплексів на базі сучасних програмних засобів та геоінформаційних систем, засобів захисту інформації, які забезпечують ефективну автоматизацію процесів формування, обліку, оцінки земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна;

5.      Забезпечення сумісності інформаційних систем, пов’язаних з формуванням, державним обліком, технічною інвентаризацією, оцінкою земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, реєстрацією прав на них, управлінням та розпорядженням нерухомістю, створенням системи електронного обміну відомостями між ними;

6.      Організація та проведення підготовки та перепідготовки кадрів, які забезпечують державний кадастровий облік землі ті інших об’єктів нерухомості, кадастрову оцінку земель.

3.3      Стратегія розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами в місті Харкові

В основу стратегії розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами в місті Харкові покладена законодавчо-нормативна база земельної реформи в Україні.

Стратегія розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами в місті Харкові полягає в послідовному впровадженні системних заходів, які призведуть до обліку усіх земель міста, реформування земельних відносин, створення системи управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин.

Програмою передбачена концентрація ресурсів на ключових напрямках розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами в місті Харкові:

1.      Створення актуальної топографо-геодезичної основи ведення землевпорядних та кадастрових робіт шляхом залучення сучасних ефективних технологій в тому числі аеро- та космічних знімків високої роздільної здатності,

2.      Повного обліку усіх земель та землекористувачів міста шляхом суцільної інвентаризації земель,

3.      Створення системи управління земельними ресурсам та регулювання земельних відносин,

4.      Впровадження кадастрово-реєстраційної системи як підсистеми єдиної корпоративної інформаційної системи управління містом на основі сучасного найефективнішого програмного забезпечення геоінформаційних систем

5.      поновлення і удосконалення економічного механізму  управління земельними ресурсами.

Програмою пропонується подальша пріоритетність запланованих заходів:

Етап 1 (2003 р. -2005 р.)

1.      Розробка та впровадження єдиної системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в м. Харкові;

2.      Формування інституційної основи управління земельними ресурсами

3.      Створення актуального топографо-геодезичного забезпечення управління земельними ресурсами та земельними відносинами

4.      В найкоротший термін виконання первинного кадастрового обліку усіх земель міста комбінованим способом :

·         Польове обстеження та камеральне картографічне визначення земельних об’єктів,

·         Інвентаризації існуючих земельних ділянок,

·         Обліку оформлених земельних ділянок;

·         Затвердження та передача даних кадастру до фіскального органу.

5.      Суттєве збільшення кількості власників земельних ділянок шляхом за рахунок суцільної інвентаризації особистих ділянок громадян із оформленням земельного права;

6.      Першочергове поетапне виконання землевпорядних та кадастрових робіт на встановлених грошовою оцінкою дорогих землях, формування на них земельних об’єктів та встановлення земельних відносин із ними;

7.      Системне впровадження сучасних ефективних геоінформаційних технологій в галузі створення та ведення державного земельного кадастру,

8.      Модернізація фіскальних земельних відносин, оновлення грошової оцінки земель міста, впровадження системи орендної плати за землю

Етап 2 (2006 р.)

9.      Завершення формування інституціональної структури управління земельними ресурсами та нерухомим майном

10.  Впровадження заходів щодо формування кадастрових об’єктів нерухомого майна та визначення для них земельних ділянок;

11.  Створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру,

12.  Завершення формування кадастрово-реєстраційної системи,

13.  Створення та оформлення правових документів на землю за принципом „єдиного вікна” в єдиному інформаційному середовищі управління містом;

14.  Створення єдиної цільової структури суб’єктів земельно-майнового комплексу шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво, створенням системи електронного обміну відомостями між ними

4.1      Земельні відносини

Основу розробки програми розвитку земельної реформи та удосконалення управління земельними відносинами та подальше її впровадження складає дальше розуміння земельних відносин.

Земельні відносини створюються між одним об’єктом земельних відносин - земельною ділянкою та одним або декількома суб’єктами земельних відносин – землевласниками та / або  землекористувачами. Усі земельні відносини поділяються на три класи: відносини правові, відносини фіскальні, відносини використання.

Відносини правові – це юридичні відносини між об’єктом і суб’єктами земельних відносин. Вони оформлюються документами, які мають юридичну силу – державними актами або договорами. Вони є засобом захисту та гарантії прав на землю з боку Держави. Вони служать інтересам власника або користувача землі.

Відносини фіскальні – це відносини плати за землю, які створюють доходну частину бюджету разом з іншими джерелами. Вони служать інтересам органів державного управління або місцевих органів самоврядування.

Відносини використання – це відносини використання землі для тих чи інших цілей. Інтереси органів державного управління або місцевих органів самоврядування полягають в ефективному використанні земельних ресурсів для сталого розвитку території. Тому для використання їх в якості інструменту раціонального та ефективного управління земельними ресурсами  цільове призначення і умови використання землі повинні бути чітко і системно визначені на ґрунті містобудівної документації та охорони навколишнього середовища.

В формуванні та використання земельних відносин зацікавлені майже всі органи місцевого самоврядування.

Але класи земельних відносин не існують ізольовано. Відповідно до існуючої законодавчої і нормативної бази України вини взаємозв’язані  і взаємозалежні настільки, що не дозволяють  регулювати земельні відносини роздільно, тим більше ізольовано різними організаційними структурами управління. Взаємопов’язаність і взаємозалежність земельних відносин обумовлює створення єдиної системи управління земельними відносинами і земельними ресурсами.

Земельні відносини

4.2      Модель системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові

Згідно класичної схеми управління система управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові подається моделлю:

Система складається із взаємозв’язаних компонентів: вхід, обмеження, управління, процесор, вихід, зворотній зв’язок.

Вхід системи складають:

1. Територія
2. Фізичні та юридичні особи
3. Ресурси
4. Функції міста

Обмеження включають:

1.      Цілі

·         Формування нових земельних відносин

а) відносин правових

б) відносин фіскальних

в) відносин використання

·         Ефективне використання земельних ресурсів

2.      Примусові зв’язки

·         Законодавча та нормативна база України

·         Бюджетна політика

·         Об’єм фінансування

·         Інтереси суміжних галузей

Управління  забезпечують подальші форми:

1.       на політичному рівні

·         Рішення міської ради

·         Розпорядження міського голови

·         Програми

2.       на виконавчому рівні

·         Рішення виконкому міської ради

·         Рішення органів виконкому

·         Плани

3.       на операційному рівні

·         Управляючі сигнали

Модель управління

Процесор складається із взаємозв’язаних та взаємодіючих компонентів:

1. Інституційна основа
2. Виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних
3. Технології регулювання земельних відносин
4. Муніципальна інформаційна система

·         Кадастрово-реєстраційна система

5. Інфраструктура геопросторових даних

·         Інституційна база

·         Технічні стандарти

·         Фундаментальні набори даних

·         Технологічна база

Виходом системи є:

1. Нові земельні відносини – правові, фіскальні, використання
2. Ефективне використання земельних ресурсів
3. Сталий розвиток міста

Зворотній зв’язок містить:

1. Контроль стану земельних відносин
2. Заяви, письма, скарги землекористувачів

4.3      Інституційна база

Інституційну базу управління системи управління земельними ресурсами та земельними відносинами створюють

·         організаційне забезпечення,

·         персонал,

·         правове забезпечення.

Сьогодні розпоряджається землею міста Харківська міська рада, безпосередню виконавчу діяльність виконує Головне управління містобудування архітектури та земельних відносин у складі Управління земельними відносинами та Управління містобудування та архітектури. Ряд функцій у галузі земельних відносин виконують управління економіки та комунального майна, Головне управління бюджету та фінансів. Державне управління земельними ресурсами здійснює Харківське міське управління земельних ресурсів Держкомзему України. Земельно-кадастрові дані використовує Харківська обласна податкова інспекція. Нотаріальне посвідчення цивільно-правових угод по землі здійснює інститут нотаріату Мінюсту України. Комунальне підприємство Міськ БТІ виконує технічну інвентаризацію і облік будівель та домоволодінь власників індивідуальних будинків і квартир. НТЦ ЗІС. Роботи топографо-геодезичні,  із землеустрою та земельно-кадастрові  виконують 24 організації міста. Розвитку ринкових відносин буде сприяти створення інфраструктури ринку земель, в тому числі земельного банку.

В Системі управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин в місті Харкові ці інститути повинні бути організовані в єдину цільову структуру шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії цих інститутів та створення відповідної нормативно-правової бази.

Система управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові буде ефективно функціонувати за умови використання персоналу відповідної кваліфікації. Тому найважливішою задачею розвитку земельної реформи в місті Харкові є створення системи підготовки та перепідготовки кадрів, періодичної атестації персоналу та конкурсного відбору.

Процесор

4.4      Виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних

В системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові виробництво геопросторових даних відіграє первинну базову підготовчу роль. Виробництво геопросторових даних для управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин поєднує:

1.      топографо-геодезичні та картографічні роботи,

2.      роботи із землеустрою,

3.      земельно-кадастрові роботи.

4.4.1          Топографо-геодезичні та картографічні роботи

В системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами топографо-геодезична діяльність спрямована на задоволення потреб у геопросторовій  інформації та картографічній продукції. Вона є основою виконання робіт із землеустрою та земельно-кадастрових робіт..

Впровадження геоінформаційних систем в різних галузях управління містом, в першу чергу в міському управлінні земельними ресурсами, управлінні земельними відносинами, в управлінні містобудування та архітектури зумовлює необхідність забезпечення їх цифровою картографічною інформацією. Вже створено цифрові основи карти масштабу 1:10000, 1:2000, на всю територію міста на основі існуючих картографічних матеріа­лів. Але вони створені за даними топографічних планів 10-25 років давності.

Тому основними завданнями топографо-геодезичної діяльності в системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові є:

1.       виконання завдань, визначених Програмою, що сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб органів державного управління та органів місцевого самоврядувань в геопросторових даних, інформації та геодезичній і картографічній продукції на основі створення принципо­во нової інфраструктури, інформаційних технологій та геоінформаційних ресурсів, яка охоплюватиме як їх ви­робників, так і користувачів

2.       створення постійно діючої системи формування і опе­ративного оновлення усіх видів топографо-геодезичної та картографічної інформації;

3.      створення міської інфраструктури геопросторових да­них, яка б забезпечувала можливість взаємовигідного ви­користання відповідних відомостей іншими управліннями міськвиконкому та міськими службами;

4.       геоінформаційна підтримка систем прийняття рішень та проведення моніторингу стану довкілля, використання природних ресурсів та розвитку економіки;

4.4.2            Роботи із землеустрою

Землеустрій визначається як сукупність заходів,   спрямованих   на   регулювання  земельних  відносин  та раціональну  організацію  території адміністративно-територіальних утворень,  суб'єктів  господарювання.

Основними завданнями землеустрою в Системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові є:

1.      встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

2.      складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

3.      складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;

4.      складання проектів відведення земельних ділянок;

5.      встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

6.      підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

7.      розроблення заходів та землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

8.      проведення картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

9.      складання проектів  розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів і  проектів землеустрою  щодо  формування  земель  комунальної власності  територіальних  громад; 

10.  складання проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

11.  складання проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення,  оздоровчого,  рекреаційного  та історико-культурного призначення;

12.  складання робочих проектів  землеустрою  щодо рекультивації порушених земель,  захисту  земель  від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами,  радіоактивними  та  хімічними  речовинами,  покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;

Основою виконання робіт із землеустрою є топографо-геодезичні дані.

4.4.3            Земельно-кадастрові роботи

В Системі управління земельними ресурсами та земельними відносинами в місті Харкові Державний земельний кадастр визначається як єдина динамічна система даних про облікові земельні об`єкти, суб`єкти земельного права та земельні відносини, яка складає інформаційне забезпечення державного регулювання земельних відносин і використання земельних ресурсів в Україні.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

1.      забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

2.      застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

3.      запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

4.      гарантування власникам землі непорушності прав на земельні ділянки, об’єкти нерухомого майна, на них розташованих

Система даних державного земельного кадастру створюється в результаті земельно-кадастрових робіт, які складаються із:

1.      кадастрового зонування;

2.      кадастрових зйомок;

3.      бонітування ґрунтів;

4.      грошової оцінки земельних ділянок;

5.      державної реєстрації земельних ділянок, об’єктів нерухомого майна і прав на них;

6.      обліку кількості та якості земель.

4.5      Технології регулювання земельних відносин

Правове поле регулювання земельних відносин визначено Законами України, Указами Президента України, Постановами Кабінету міністрів України. Це поле розвинуто Актами Державного комітету України по земельних ресурсах, Актами інших центральних органів виконавчої влади України.

Цією законодавчо-нормативною базою визначені понад 20 порядків регулювання земельних відносин в різних випадках приватизації, передачі, надання, оформлення та припинення права на земельні ділянки.

На ґрунті законодавчо встановлених порядків розроблюються, погоджуються і затверджуються сесією міської ради технології регулювання земельних відносин щодо суб’єктів регулювання земельних відносин в місті Харкові, визначених інституційною основою.

Технології регулювання земельних відносин дозволяють далі розробити та запровадити відповідні автоматизовані технологічні процеси. Ці процеси є визначальними для вдосконалення регулювання земельних відносин, автоматизації діловодства, забезпечення максимальної зручності оперативності у наданні реєстраційних та інформаційних послуг та створення системи „одного вікна”.

4.6      Муніципальна інформаційна система

Сучасні засоби ефективного управління містами (складними динамічними утвореннями) спираються на сучасні інформаційні технології та муніципальні інформаційні системи. Вони дозволяють враховувати множину факторів міського середовища та їх взаємозв’язки при прийнятті управлінських рішень щодо  функціонування та розвитку міста, формування стратегії його сталого розвитку. Загальне уявлення про сучасні підходи щодо впровадження муніципальних інформаційних систем для вирішення проблем ефективного управління містом подані принциповою схемою.

Принципова схема міської інформаційної системи

Найбільш ефективна муніципальна інформаційна система створюється як єдина корпоративна інформаційна система управління містом

Підвалинами єдиної корпоративної інформаційної системи управління містом є

1.      Загальні інформаційні технології,

2.      Геоінформаційні системи,

3.      Телекомунікаційної основи міста.

Інформаційні ресурси корпоративної інформаційної системи управління містом створюються на базі єдиної інформаційної структури і складаються із

·         загальних міських інформаційних ресурсів, класифікаторів та довідників;

·         галузевих інформаційних ресурсів, класифікаторів та довідників відповідних управлінь виконкому та комунальних служб міста.

Об’єднання зусиль та взаємодія учасників корпоративної міської інформаційної системи забезпечується договірними відносинами між ними щодо створення та обміну інформацією.

В цьому контексті ключовими задачами створення муніципальної інформаційної системи є:

1.       Створення підвалин інформаційного забезпечення ефективного управління містом, який складається із

·         Загальних інформаційних технологій,

·         Муніципальної геоінформаційної системи,

·         Телекомунікаційної основи міста;

2.       Створення галузевих підсистем, які спираються на ці підвалини;

3. Створення єдиного інформаційного середовища міста;
4. Створення засобів взаємодії галузевих підсистем;
5. Забезпечення захисту, управління, розвитку єдиного інформаційного середовища міста.

4.7      Кадастрово-реєстраційна система

4.7.1            Загальна характеристика кадастрово-реєстраційної системи

Кадастрово-реєстраційна система є однією із підсистем міської інформаційної системи. Вона функціонує в єдиному інформаційному середовищі управління містом.

Кадастрово-реєстраційну систему складають підсистеми:

1. Система державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них
2. Фіскальна система

а. Податкова підсистема

б. Орендна підсистема

3. Система управління використанням земель

а. Система кадастрових зон та обмежень

б. Система використання земель по генеральному  плану міста

в. Зонінг.

4.7.2            Призначення кадастрово-реєстраційної системи

Кадастрово-реєстраційна система призначена вирішувати проблеми:

1. створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;
2. ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;
3. реєстрація земельних ділянок, об'єктів нерухомості та прав на них;
4. ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;
5. надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;
6. адміністрування баз даних, їх захист та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;
7. підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;
8. створення інформаційної бази для грошової оцінки та оподаткування земельних ділянок;
9. обмін кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;
10. забезпечення багатоцільового використання кадастрових даних, інформаційне забезпечення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів для цілей комплексного управління регіоном включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.
11. підвищення швидкості і надійності процесу виконання трансакцій з нерухомістю
12. спрощення та здешевлення процесу доступу до кадастрових даних, їх узгодження і перевірки
13. виявлення помилок, що містяться у кадастровій базі даних.

4.7.3            Принципи створення кадастрово-реєстраційної системи

• Принцип соціальної спрямованості системи.

Це найважливіший принцип полягає в тому, що система повинна бути орієнтованою на кінцевого користувача й забезпечувати йому максимальну зручність оперативність у наданні реєстраційних та інформаційних послуг і забезпечувати їхню мінімальну вартість. Такий підхід називають принципом „одного вікна”

• Принцип єдиного кадастру

Цей принцип передбачає зосередження в єдиній базі даних інформації про земельні ділянки та про будівлі й споруди, які на ній розташовані. Реалізація даного принципу дасть можливість уникнути ведення двох паралельних кадастрових систем, а саме: системи державного земельного кадастру (Держкомзем) і системи кадастру будівель, споруд (їхніх частин) (установи БТІ) й зосередити всю інформацію про земельні ділянки та об'єкти нерухомості в єдиній кадастровій системі з інтегрованою базою даних. Необхідність такого підходу зумовлена тим, що земельна ділянка та будівлі й споруди, що на ній розміщені, являють собою єдиний майновий комплекс, який у багатьох випадках розглядається як єдиний матеріальний об'єкт, єдиний об'єкт права, іпотеки, трансакцій, тощо. Такий підхід відповідає світовій практиці, де земельна ділянка є визначальною щодо нерухомого майна. Основою будь-якої нерухомості є земельна ділянка.

• Принцип єдиної кадастрово-реєстраційної системи

Цей принцип визначає необхідність поєднання в рамках однієї системи реалізації функцій як кадастрового обліку земельних ділянок, так і реєстрації прав на них.. Він дає можливість  уникнути ведення двох паралельних систем (кадастрової і реєстраційної) і таким чином запобігти дублюванню робіт та інформації.

• Принцип повноти обліку

Ведення державного земельного кадастру на принципі повноти обліку передбачає облік усіх земельних ділянок. Визначення ступіней точності встановлення меж і попередня необов’язковість визначення правового режиму окремих ділянок забезпечить повноту бази даних та її актуальність.

• Принцип максимального врахування існуючої інформаційної інфраструктури

Принцип максимального врахування існуючої інформаційної інфраструктури призводить до мінімізації витрат на створення, запровадження та функціонування системи.

4.7.4            Дані кадастрово-реєстраційної системи

Дані кадастрово-реєстраційної системи зосереджується в геобазі даних.

Кадастрова та реєстраційна інформація зосереджується в наступних реєстрах геобази даних:

1. Реєстр земельних ділянок;
2. Реєстр територіальних ділянок;
3. Реєстр об’єктів нерухомості;
4. Реєстр власників та користувачів;
5. Реєстр правових документів;
6. Реєстр прав.

Дані фіскальної системи є дані

1. Підсистеми грошової оцінки земель
2. Підсистеми орендної плати за землю

Дані системи управління використанням земель зосереджені в

1. Підсистемі кадастрових зон та обмежень
2. Підсистемі використання земель по генеральному  плану міста

4.7.5            Вимоги щодо програмного забезпечення кадастрово-реєстраційної системи

Основу програмного забезпечення кадастрово-реєстраційної системи складають комерційні систему управління базами даних, базове програмне забезпечення геоінформаційних систем та прикладні програми реалізації окремих функцій.

З урахуванням тенденцій розвитку програмного забезпечення та галузі його прикладання (муніципальні інформаційні системи) визначаються наступні вимоги щодо базового програмного забезпечення геоінформаційних систем:

·         Відкритість,

·         Єдина архітектура, що маштабується,

·         Єдина модель даних,

·         Множина взаємодоповнюючих програмних продуктів,

·         Основа на індустріальних стандартах між взаємодії,

·         Розвиток через інкрементні релізи.

Відкрита архітектура бази даних кадастрово-реєстраційної системи дає змогу використовувати її дані як інформаційну основу для створення баз даних в інших галузях.

4.8      рішення, яке пропонується  щодо програмного забезпечення кадастрово-реєстраційної системи

Загальне рішення

Пропонується послідовно створити програмний комплекс

1.      на першому етапі робіт із програмних продуктів - ArcView 8.3, ArcEditor 8.3, МІС 2.1 для створення та ведення земельно-кадастрових даних

2.      на другому - ArcSDE 8, ArcIMS, Oracle для створення єдиної бази даних та використання її всіма зацікавленими управліннями виконкому

3.      в подальшому – ArcCadastre для створення, розвитку та ведення даних кадастру нерухомості

Базове програмне геоінформаційне забезпечення

Сьогодні для управління містами найбільш поширеним в світі програмним забезпеченням геоінформаційних систем вважається програмне забезпечення фірми ESRI. Найновітнішим програмним забезпеченням цієї фірми є ArcGIS (8.3), а з 2004 р. - ArcGIS 9(x), яке задовольняє жорстким вказаним вище вимогам. Його компонентами є ArcView 8.3, ArcEditor 8.3, ArcSDE 8, ArcIMS

Програмний комплекс МІС 2.1.

Програмний комплекс МІС 2.1., розроблений НВП ЗІС як надбудова над програмни­м продуктом ArcGIS 8.x. 

Система дозволяє вирішувати задачі:

• Кількісний та якісний облік земель,
• Облік землекористувачів та землевласників,
• Реєстрація правовстановлюючих документів,
• Реєстрація прав, а також угод із земельними ділянками,
• Формування статистичної звітності,
• Електронне картографування території
• Перевірка та підтримка коректності усієї інформації, яка вводиться в базу даних

Кадастрова та реєстраційна інформація зосереджується в наступних реєстрах бази даних:

• Реєстр земельних ділянок;
• Реєстр територіальних ділянок;
• Реєстр об’єктів нерухомості;
• Реєстр власників та користувачів;
• Реєстр правових документів;
• Реєстр прав.

 Програмний продукт ArcCadastre.

Програмний продукт ArcCadastre розроблений для ведення кадастру Земельною службою Швеції, розробником ArcGIS 8.x фірмою ESRI та відомим розробником гео­дезичного й фотограмметричного обладнання фір­мою Leica Geosystems AG. Цей програмний продукт розроблений з урахуванням принципів, що проголошуються ідеологією НІГД, та "відкритим" підходом, властивим усім інформацій­ним системам сьогодення.

ArcCadastre – це високотехнологічне і гнучке рішення для множини кадастрових задач. Він являє собою потужний інструментарій геоінформаційних систем ArcEditor® та геодезичне прикладання Survey Analyst®. За допомогою  ArcSDE він дозволяє зберігати та обробляти великі об’єми даних у промислових базах даних.

Використання технології Workflow для виконання усіх кадастрових операцій надає можливість організації високоефективної системи ведення земельного кадастру. В програмному забезпеченні реалізована лінійка виробничого процесу від обробки даних геодезичних знімань до видачі документів на земельну ділянку та нерухомість. Основу програмної розробки становить об'єктна компонентна модель СОМ, що дає великі можливості комплексу­вання цього ПЗ з іншими програмами. Відмінність моделі даних ArcCadastre полягає у тому, що вона є суб'єктно-орієнтованою і відкритою для модернізації та підстроювання під вимоги користувача.

4.9      Інфраструктура геопросторових даних

Одним з основних пріоритетів внутрішньої й зовнішньої політики України на сучасному етапі є входження в Євросоюз. Але членство в ЄС потребує виконання ряду умов кожною країною, що збирається ввійти до його складу. Ці умови мають юридичний, економічний та технічний характер і спрямовані на інформаційну інтеграцію держав — членів ЄС.  З метою впровадження інформаційної інтеграції майже ЗО країнах створюється Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД). Остання є сукупністю:

1. Інституційної бази, що визначає політику, правову та адміністративну підтримку для створення, утримання, застосування стандартів до фундаментальних наборів даних, кадастрових наборів даних;

2. Технічних стандартів, що визначають технічні характеристики фундаментальних наборів даних, кадастрових наборів даних;

3. Фундаментальних наборів даних, що вимагають наявності геодезичної бази, топографічних баз даних та кадастрових баз даних;

4. Технологічної бази, що дає можливість користувачам визначити та отримати доступ до фундаментальних наборів даних та кадастрових наборів даних.

У майбутньому НІГД стане певним базовим каркасом, що містить сукупність актуальних і точних просторових даних, які завжди будуть доступнішими на локальному, національному та глобальному рівнях. Наявність такої інформації дозволить забезпечити сталий розвиток, економічне зростання і соціальний прогрес суспільства, а також ефективну охорону навколишнього середовища. Зазначені підходи фактично є реалізацією відо­мого в інформатиці принципу "відкритих систем".

В контексті побудови кадастрової та реєстраційної компонент геопросторових даних створення НІГД означає встановлення єдиного середовища, яке забезпечує створення відповідних інформаційних ресурсів та їх використання, де:

1.      Інституційна компонента означає адміністративну підтримку та нормативно-правову базу, то регулює процес створення і використання кадастрової та реєстраційної систем.

2.      Система стандартів означає сукупність державних стандартів,  яка дозволяє уніфікувати  всі процедури створення й використання кадастрової та реєстраційної інформації {стандарт на створення баз даних державного земельного кадастру і системи реєстрації прав на нерухоме майно, стандарти на виконання кадастрових зйомок, стандарти на цифрові карти тощо).

3.      Базові набори просторових даних —це кадастрові карти, реєстраційні плани та інша картографічна інформація на всю територію України, яка необхідна для функціонування системи реєстрації прав на нерухоме майно.

4.      Технологічна інфраструктура — це програмно-апаратна реалізація запропонованих рішень, що забезпечують практичну реалізацію й функціонування кадастрової та реєстраційної систем.

Такий підхід дасть змогу об'єднати всі локальні кадастрово-реєстраційні системи, які створюються у різних регіонах України, в єдину державну систему.

Реєстраційно-кадастрові системи у світі розви­ваються шляхом поступового розширення їхніх функцій та інтегрування завдань управління земель­ними ресурсами у велике завдання щодо забезпечення сталого розвитку територій. Інформація про нерухомість повинна стати частиною національної, а згодом — і глобальної інфраструктури геопросторових даних, яка буде основою системи територіального управління майбутнього. Всі програмні розробки, що використовуватимуться для потреб реєстраційно-кадастрових систем, мають відповідати ви­могам "відкритості".

5.1      створення інституційної основи управління земельними ресурсами та земельними відносинами

Популяризація заходів розвитку земельної реформи через засоби масової інформації, залучення населення міста до вирішення питань земельної реформи.

5.2      виробництво земельно-кадастрових геопросторових даних

5.3      впровадження технологій регулювання земельних відносин

5.4      створення кадастрово-реєстраційної системи

5.5      створення міської інфраструктури геопросторових даних

5.6      Контроль стану земельних відносин

6.1      Вартість реалізації програми

Витрати на реалізацію Програми за попередніми розрахунками складають 14886 тис.грн. Розподіл коштів по рокам такий:

2003р.                         324 тис.грн

2004р.                         6991 тис.грн

2005р.                         6896 тис.грн

2006р.                         670 тис.грн

Основна частина витрат припадає на 2004-2005 роки. Саме на цей час передбачено розробку і впровадження муніципальної системи управління земельними ресурсами і земельними відносинами, а тому і основна частина необхідних витрат — покупка обладнання, програмних продуктів, виконання топографо-геодезичних, оціночних робіт тощо. Останній рік реалізації Програми це в основному витрати на налагодження і апробацію Системи, яка в цей час має працювати і давати стабільний ефект.

У вартості робіт враховані  виключно капітальні витрати, до сум, що наведено, не увійшли поточні затрати за реалізацію запланованих заходів. В розрахунках була використана нормативно- законодавча і економічна база (податкова, кредитна, цінова) станом на 01.09.2003р. Структура та обсяги витрат по рокам наведено в додатку №1.

6.2      механізм фінансування

Фінансове забезпечення заходів, передбачених Програмою, передбачено здійснити переважно за рахунок міського бюджету. По окремим напрямкам, передбачених державними програмами, можливо залучення державних коштів (впровадження земельно-кадастрових робіт, розмежування земель державної і комунальної власності тощо). Частина заходів має бути профінансована землевласниками і землекористувачами.

Враховуючи те, що реалізація Програми матиме позитивний вплив в цілому для міста, а впроваджені заходи будуть використано багатьма управлінськими структурами (підготовка цифрової карти міста масштабу 1:2000, розробка електронної інформаційної бази і таке інше) частина витрат може бути профінансована за рахунок інших статей міського бюджету.

6.3      планування впровадження програми

Передбачено поетапну реалізацію Програми. Термін реалізації Програми складає три роки 2004 — 2006 рр. Частину першочергових заходів передбачено при відповідному фінансуванні запровадити в 4 кварталі 2003р. Обсяги фінансових ресурсів в по окремим заходам та термін реалізації кожного з них по рокам наведено в додатку №2.

7.1      Загальноміські наслідки

Реалізація Програми розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами в м. Харкові дасть змогу:

1.                  Поставити на державний кадастровий облік усі земельні ділянки всіх форм власності і пов’язаних з ними об’єкти нерухомого майна, які є об’єктами цивільно-правового обігу і оподаткування;

2.                  Прискорити реформування земельних відносин;

3.                  Забезпечити ефективне використання земельних ресурсів міста;

4.                  Збільшити надходження до бюджету від плати за землю;

5.                  Перейти на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі створення системи управління та сучасної інформаційної підтримки;

6.                  Створити кадастрово-реєстраційну систему як базову підсистему міської інформаційної системи; у складі кадастрово-реєстраційної системи передбачити і систему державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них;

7.                  Розробити та удосконалити місцеву нормативно-правову базу впровадження державної політики в галузі створення державного земельного кадастру як єдиної системи обліку нерухомості;

8.                  Створити на території міста державний земельний кадастр як єдиної системи обліку нерухомості, який являє собою сукупність створених на єдиних методологічних і програмно-технічних принципах баз даних, що містять об’єкти обліку із даними про них, суб’єкти земельних відносин та земельні відносини;

9.                  Створити єдину цільову структуру суб’єктів земельно-майнового комплексу шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво, створенням системи електронного обміну відомостями між ними

10.              Організувати цільову підготовку та перепідготовку кадрів, які забезпечують управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин;

11.              Сприяти підвищенню рівня задоволення потреб органів державного управління та органів місцевого самоврядування, економіки, науки, освіти, культури та суспільства в цілому в геоінформаційної підтримки, геопросторових даних на основі створення принципово нової інфраструктури, інформаційних технологій та геоінформаційних ресурсів, яка охоплюватиме як їх виробників, так і користувачів

12.              Сприяти створенню умов для інтегрування України в міжнародні організації, в національну, європейську та глобальну інфраструктури геопросторових даних.

7.2      Економічна оцінка Програми

7.2.1            Додаткові надходження від реалізації Програми

Економічний ефект від реалізації Програми виражається в додаткових надходженнях до бюджету від заходів, що будуть впроваджені, а саме:

·         завершення інвентаризації земельних ділянок з підготовкою відповідних проектів відведення та правових документів, що дозволить збільшити кількість платників земельного податку

·         поновлення грошової оцінки землі, що забезпечить корегування бази для справляння платежів

·         впровадження науково обґрунтованої методики справляння орендної плати за землю, диференційованих ставок платежів, максимально наближених до ринкової ціаністі конкретних ділянок

·         продаж вільних земельних ділянок

·         трансакції на вторинному ринку землі

Завершення інвентаризації земель

За попередніми розрахунками приблизно 13187 га міських земель (51% від загальної площі) непроінвентаризовано і знаходиться поза фіскальних відношень. З них реальними платниками податку можуть стати приблизно 11425 га (за вирахуванням земель лісного фонду, вільних земель). Якщо спиратися на діючу практику справляння земельного податку (далекої від бажаної), показники збирання податків, що склалися (5,4 тис грн./га на рік), то з цих земель можна отримати не менш 62 тис.грн щорічно за умови повної інвентаризації цих площ. Нижче наведено можливі надходженні від цього заходу з урахуванням запланованих темпів інвентаризації земель (таблиця 7.1). Для спрощення розрахунків приймалося, що податки надходитимуть у наступному після проведення інвентаризації році. Треба мати на увазі, що це мінімальна сума, вона не враховує запланованої послідовності проведення інвентаризації, а саме першочергового охоплення більш цінних земель, що мають грошову оцінку 500 грн/м2 и вище, яки дадуть відповідно більші збори податку.

Поновлення грошової оцінки

В сьогоднішніх умовах доволі складно оцінити можливий ефект від цього заходу. Ясно лише одне — наявна оцінка певно застаріла і потребує оновлення. Якщо виходити з того факту, що сьогоднішня базова ставка грошової оцінки дещо занижена і менш ніж така ж ставка, за якою би сплачувався податок на землю в Харкові без урахування грошової оцінки згідно ст.7 Закону України про плату за землю (десь на 27%), то тільки доведення її до рівня цієї останньої надасть можливість додатково одержувати податків на суму 19,1 млн.грн тільки з земель що сьогодні оподатковуються. Керуючись принципом розумної обережності візьмемо лише 50% від цієї цифри, тобто 9,5 млн.грн. Для усіх земель, що підлягають оподаткуванню, ця сума зросте удвічі, тобто до 19 млн.грн щороку. Враховуючи те, що роботи по оцінці розпочнуться у 2005р. і мають бути завершені до кінця року, результати, що наведено вище, слід очікувати лише у 2006р. До цього же терміну буде закінчено інвентаризацію земель, тобто результат від даного заходу в повному обсязі. (19 млн.грн) слід очікувати не раніше 2006р.

Впровадження нової методики справляння орендної плати

Не менш складно оцінити можливий ефект від запровадження нової методики орендної плати, хоча і зрозуміло, що наближення орендних платежів до ринкових (не нормативних) цін збільшить загальну суму надходжень за цією статтею саме за рахунок диференціації ставок платежів по конкретних ділянках. Втім для більш менш достовірних розрахунків потрібен перспективний баланс земель, що перейдуть у приватну власність, що будуть надаватися в оренду а що залишаться у довгостроковому користуванні. Зараз можна лише говорити про загальну тенденцію зростання орендованих земель в найближчому майбутньому у зв’язку з вимогою до недержавних суб’єктів переоформити свої права на землю (оренда або приватна власність). Тому вплив даного фактору на економічний ефект від реалізації Програми не враховано.

Продаж земельних ділянок

На сьогодні продано 7 ділянок площею 4,86 га на загальну вартість 4,3 млн.грн. Якщо припустити, що кількість продажів в результаті запроваджених заходів (розробка програми продажу земельних ділянок, за якою ініціація по продажу ділянок буде надходити від органів управління земельними ресурсами, пропаганда в ЗМІ, необхідність в найближчий час переоформлення земельних прав для недержавних юридичних осіб тощо), а також пожвавлення інвестиційних процесів в місті зросте хоча би удвічі, то до бюджету має надходити не менш 8,6 млн.грн щороку у вигляді одноразових сум і приблизно до 0,9 млн. грн. у вигляді щорічного податку з цих земель.

Трансакції на вторинному ринку землі

З причини слабого розвитку первинного ринку землі об’єми трансакцій з землею на вторинному ринку не набули достатнього розмаху. Операції з купівлі-продажу ділянок к 2003р. не сягнули більше 86 га (1230 угод) на загальну суму 1599 тис.грн. До місцевого бюджету у вигляді податку від цих операцій надійшло 16 тис. грн. Навіть прогнозоване подвійне зростання продажів земельних ділянок не призведе до значних надходжень до бюджету саме за цією статтею. Тому вплив даного фактору в розрахунки не приймався.

Таблиця 7‑1

Можливі надходження до бюджету, тис. грн.

Як видно з наведених даних, починаючи з 2005р., другого року реалізації заходів, що передбачені в Програмі, місцевий бюджет матиме додаткові надходження не менш 38,6 млн.грн. Вже з 2006р. і далі ці надходження становитимуть не менш 89,6 млн на рік по самим обережним прогнозам.

7.2.2            Ефективність заходів, що будуть запроваджені

З урахуванням витрат, що передбачені по заходам, ефект від їх запровадження матиме місце вже на другий рік впровадження Програми — 31,7 млн.грн. По завершенні програми він складатиме не менш 88,9 млн.грн. на рік (таблиця 7.2).

Таблиця 7‑2

Ефективність запроваджуємих заходів, тис.грн.

7.2.3            Окупність витрат

Витрати на Програму за розрахунками складають 14881 тис.грн. Очікуємий ефект від її реалізації вже у 2005 році складає 31,7 млн.грн, тобто вже на другий рік впровадження Програми всі прередбачені витрати будуть цілком відшкодовані. Міський бюджет після завершення Програми буде отримувати кожного року додатково понад 89,6 млн.

8.1      Додаток №1. Вартість запроваджуємих заходів

8.2      Додаток №2. Календарний графік виконання робіт за програмою