Додаток 28

 

Додаток до програми реформування житлово-комунального господарства „Про перспективу розвитку водопровідного господарства ТВО „Харківкомунпромвод”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасний стан водопостачання м. Харкова

 

Для водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів від системи групового водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод» використовує три незалежних джерела: р. Сіверський Донець з Печенізьким водосховищем, Краснопавлівське водосховище каналу Дніпро–Донбас та артезіанські свердловини. Сумарна подача води споживачам по системі групового водопостачання в середньому складає близько 800 тис.м3/добу. За рахунок трьох джерел водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод» вирішує задачу цілодобового і безперебійного водопостачання населених пунктів. Технологічна схема подачі води споживачам організована таким чином, що водопостачання частини споживачів, що проживають в області, здійснюється безпосередньо від магістральних водоводів на м. Харків, а інших – вже через систему подачі і розподілу води в м. Харкові. 

Система подачі і розподілу води в м. Харкові організована таким чином, що всі насосні станції мають взаємне резервування по водопостачанню суміжних зон. Це дозволяє забезпечувати водопостачання всіх районів міста в надзвичайних ситуаціях. З метою організації водопостачання під час виникнення аварій, катастроф, стихійних лих і у воєнний час, а також для попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру для системи групового водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод» розроблений комплекс інженерно-технічних і організаційних заходів на надзвичайний період.

ТВО «Харківкомунпромвод» здійснює міжбасейнове перекидання та трансграничне регулювання водних ресурсів у басейні р. Сіверський Донець від Бєлгородської до Ростовської областей Росії, технічне водопостачання промислових підприємств в одному з наймаловодніших  регіонів України.

В об’єднанні створено спеціальне проектно-конструкторське бюро АСУ водопоста­чанням міст України (СПКБ АСУВ), наукові кадри і фахівці якого понад 20 років займаються розробкою та впровадженням АСУ в містах України та СНД. СПКБ АСУВ є головною організацією по розробці та впровадженню АСУ водопостачанням міст України.

ТВО «Харківкомунпромвод» являє собою єдиний технологічний виробничо-господарський комплекс водопровідних споруд по виробництву, транспортуванню, розподілу і реалізації води споживачам системи групового водопостачання м. Харкова і Харківської області.  Цей комплекс складається з технологічних об'єктів, споруд та розподільчих  водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом забору, водопідготовки, контролю якості, транспортування і подачі питної води. При цьому якість води забезпечується  системою регулювання технологічних режимів від водозабірних споруд першого підйому до споживача, якими управляє єдиний диспетчерсько-технологічний центр на всіх етапах очищення,

 

 

 

знезаражування і транспортування води: від добування та її подачі споживачам (абонентам) як у нормальних умовах водопостачання, так і на випадок надзвичайних ситуацій, включаючи мобілізаційні об'єкти цивільної оборони (див. Додаток). У той же час об'єкти системи водопостачання (будинки, споруди, водоводи, водогінні мережі і т.д.) розташовані на території 9 адміністративних районів Харківської області. Однак з огляду на необхідність забезпечення надійного і безперебійного функціонування потрібно збереження єдиного технологічного виробничо-господарського комплексу  централізованого водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод».

Cтворена в країні за останні дванадцять років законодавча та нормативна база  не вирішила питання реальних джерел фінансування розвитку галузі, що загострило  проблеми технічного стану існуючої системи водопостачання. Найбільш негативний вплив на проблеми джерел та систем водопостачання  справила тарифно-цінова політика на енергоносії. У той же час відбулося погіршення екологічного стану водних ресурсів, що призвело до негативної зміни  гідробіологічного, бактеріологічного і сольового складу поверхневих вод, використовуваних для питного водопостачання.

Головним серед зазначених джерел водопостачання є Печенізьке водосховище, вода якого очищається на найпотужнішій Кочетоцькій водопровідній станції (КВС) і подається по п'яти магістральних водогонах діаметром 900-1600 мм загальною протяжністю 161,6 км. Питома вага в загальній подачі складає 580 тис.м3/добу, або 72,5%. З точки зору гідрохімічного складу вода вказаного водоймища є чудовою гідрокарбонатною водою, але зазнає  найбільшого навантаження (тобто значного погіршення якості) у періоди паводків та «біологічного літа».

Очищення води на Кочетоцькій водопровідній станції досі відбувається за 2-ступеневою технологічною схемою водопідготовки: коагуляційна обробка в горизонтальних відстійниках та наступне фільтрування на швидких фільтрах. Коагулянт – сульфат алю­мі­нію; фільтруюче завантаження – кварцовий пісок. В даний час ведуться роботи з перевантаження всіх фільтрів і заміни одношарового завантаження на двошарову  – пісок-антрацитовий фільтрат. Для знезаражування води (первинне та вторинне хлорування) використовується газоподібний хлор.

Головні споруди КВС включають 3 автономно працюючих блоки, строк експлуа­тації кожного з них складає:

І блок КВС    –  понад 60 років, амортизація 100 %.

ІІ блок КВС   – 35 років, амортизація 80 %.

ІІІ блок КВС – 23 роки, амортизація 30 % (див. Додаток № 8 «Стан водопровідних споруд ВУВГ «Донець»).

Спроектовані і побудовані багато років тому очисні споруди даної водопровідної станції забезпечують якість питної води згідно ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая», однак сьогодні вони не спроможні забезпечити потрібну якість питної води згідно з ДержСанПіН «Вода питна», як з причини своєї застарілості, так і змін у гідрохімічному складі природного джерела.

Другим незалежним джерелом водопостачання м. Харкова і основним для міст Лозова, Первомайський та інших населених пунктів є Краснопавлівське водосховище, в яке по каналу «Дніпро–Донбас» надходить  сульфатна вода з Дніпродзержинського водосховища. Очищення води відбувається на водопровідній станції «Дніпро» і подається по двох нитках магістральних водогонів діаметром 1200-1400 мм загальною протяжністю 290,6 км.  Питома вага в загальній подачі складає 188 тис.м3/добу, або 23,5%.

Якість води Краснопавлівського водосховища за останні роки значно погіршилась, особ­ливо за мінеральним складом. У воді також відмічалось різке підвищення сполук амонію, який є постачальником біогенного елементу – азоту.

Якість води Краснопавлівського водосховища визначається якістю води, яка надходить до нього у періоди так званих «закачувань» і технологічними режимами їх проведення. Режим його експлуатації передбачає дворазовий водообмін протягом року. Найбільший вплив у бік погіршення вода зазнає від р. Орелька та Орельківського водосховища. При нормальному режимі роботи каналу «Дніпро–Донбас» відбувається розбавлення води, яке дещо знижує негативний вплив зазначених джерел. Проте в останні роки  головною причиною погіршення якості вихідної води є постійні порушення правил експлуатації каналу «Дніпро-Донбас», який експлуатується Держкомітетом водного господарства України.

Пусковий комплекс водоводу з каналу «Дніпро–Донбас» введено в дію в 1983 р., триває будівництво першої черги магістрального водогону, яке до теперішнього часу не завершене. Споруди мають 95 % готовність. Будова укомплектована технологічним обладнанням і знаходиться у стані завершення електромонтажних і пусконалагоджувальних робіт, а діючий комплекс споруд і водогонів системи водопостачання вже має зношеність в середньому 50 % (див. Додаток № 9 «Стан водопровідних споруд  ВУВГ «Дніпро»).

Очистка води Краснопавлівського водосховища відбувається за 2-ступеневою схемою: горизонтальні відстійники – швидкі фільтри. Для коагуляційної обробки води використовується сульфат алюмінію. В технологічній схемі також передбачено: застосування флокулянту,  вуглевання води порошкоподібним вугіллям, стабілізаційна обробка води вапном.

Газоподібний хлор використовується для первинного хлорування та знезараження очищеної води, на майданчиках насосних станцій другого та третього підйомів і  для дохлорування води в міських резервуарах.

Технологічна схема очищення розрахована зовсім на іншу якість вихідної води і не спроможна забезпечити виконання нормативних вимог за показ­никами жорсткості, сульфатів, а в окремих випадках і за показником сухого залишку. Крім того, в проектах споруд по технології водоочищення не передбачено засобів та споруд для «боротьби» з гідробіонтами (молюск Дрейсена) та продуктами їх життєдіяльності, масовий розвиток яких у теплу пору року спричиняє великі труднощі в роботі водопровідних станцій. Застосування первинного хлорування в цей період лише погіршує ситуацію, тому що може призвести до виникнення запахів, присмаків, утворення хлорорганічних сполук тощо.

Третім незалежним джерелом водопостачання м. Харкова є артезіанські водозабори, які експлуатує служба артезіанського водопровідного господарства  (САВГ). За­раз їх вклад у систему міського водопостачання складає лише 32 тис.м3/добу, тоді як у 1979 р. продуктивність артезіанських водозаборів досягала 125–128 тис.м3/добу. Взагалі розвідані для потреб міста запаси підземних вод по двох водоносних горизонтах налічують 246,8 тис.м3/добу, однак відсутність коштів не дає можливості розвивати артезіанське водопостачання. Крім централізованого водопостачання, підземними водами користуються багато промислових підприємств на відомчих водозаборах. Тільки за останні роки підприємствами та установами м. Харкова (без урахування харчової промисловості) пробурені і експлуатуються 105 свердловин.

Нині САВГ здійснює підйом артезіанської води з підземних джерел із глибин від 80 до 800 метрів і є складовою частиною системи подачі і розподілу  води  м. Харкова. Вона містить у собі:

6 водозаборів артезіанської води з насосними станціями 2-го підйому і 19 водозабірних свердловин, що здійснюють відбір підземних вод із сеноман-нижньокрейдового і мергельно-крейдового водоносних гори­зон­тів з робочим дебітом 32,607 тис. м3/добу;

11 насосних станцій 3-го і 4-го підйомів сумарною продуктивністю 880 тис. м3/добу;

водоводи 1-го підйому (від водозабірних свердловин) – 14,6 км;

кабельні лінії  – 109,2  км;

електродвигуни технологічного устаткування – 87 шт. сумарною потужністю 36325 кВт;

силові трансформатори – 67 шт. сумарною потужністю 39377 кВА;

насоси відцентрові – 87 шт.

 

Якість підземних вод в цілому задовільна. До показників, які виводять воду, що  в  основному належить до верхнього – крейдяного водоносного горизонту, з розряду кондиційної для потреб господарсько-питного водопостачання, відносяться: залізо – в середньому 0,5 мг/л (в окремих свердловинах до 2,5 мг/л), марганець – до 0,5 мг/л та іноді солі жорсткості, вміст яких може досягати 11 мг-екв/л. Кондиціонування підземних вод зазначеного складу в цілому не викликає особливих труднощів, внаслідок чого вони можуть розглядатися як найбільш перспективне джерело водопостачання для м. Харкова.

Для забезпечення населення міста Харкова питною водою в районах багатоповерхової житлової забудови передбачена система підкачуючих насосних станцій 5-го підйому.

В даний час ця система містить у собі 70 станцій загальною потужністю 29,8 тис. м3/добу, обладнаних відцентровими насосами типу «К» з електродвигунами потужністю від 4 до 55 кВт у кількості 208 шт.

Технологічна схема цих станцій передбачає роботу насосних агрегатів безпосередньо від водопровідної мережі.

ТВО «Харківкомунпромвод» має одну з найбільш розвинених систем водопостачання в Україні. Тільки по м. Харкову експлуатується 278,8 км водоводів і 1701,2 км водопровідних мереж. Відсутність інвестицій та оборотних коштів у ТВО «Харківкомунпромвод», особливо в останні роки, призвела до того, що система подачі і розподілу води перебуває у передкризовій ситуації. Протяжність технічно зношених водоводів і водопровідних мереж, що потребують термінової санації і заміни, складає 637,5 км.  При розрахунковій нормі за­міни і санації мереж і водоводів 50 км на рік фактично щорічно перекладається 5–8 км (тобто 10–16 %).  При таких темпах відновлення мереж через відсутність коштів буде потрібно близько 80 років для заміни 637,5 км технічно зношених мереж (див. Додаток № 10 «Характеристика стану водопровідних мереж з 1998 по 2003 рр.», Додаток № 11 «Протяжність технічно-зношених водопровідних мереж в м. Харкові з 1998 по 2002 рр., Додаток № 12 «Фінансування об'єктів водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод» за 1981–2002 рр.»). А з урахуванням подальшого старіння і нарощування темпів технічного зносу основних фондів це може привести до неконтрольованих процесів руйнування систем водопостачання. Графіки планово-попереджувальних ремонтів по обслуговуванню арматури на мережах (водопровідні колодязі, засувки, пожежні гідранти, водорозбірні колонки) виконуються не в повному обсязі.

Введений «Порядок формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення», затверджений Наказом Держбуду від 27.06.01 р. за № 139, встановлює порядок формування базового тарифу з включенням обсягів фінансування на підставі «Програми капітальних вкладень на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів підприємства». Включення інвестиційної складової в тарифи на послуги питного водопостачання дозволить забезпечити підвищення надійності та безпеки системи питного водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод» при тарифі для юридичних осіб – 9,9 грн.

Кількість аварійних ситуацій на водопровідних мережах збільшується щорічно на 5–10 % і у 2002 р. досягла понад 4,4 тис. випадків (див. Додаток). Характер пошкоджень на трубопроводах міста свідчить, що за останні 10 років склалася стійка тенденція до неухильного зростання кількості свищів на сталевих трубопроводах. Із загальної кількості пошкоджень на водоводах і водопровідних мережах по місту на сталевих трубопроводах  вони складають більш як 2,7 тис. шт., або 61,7 %. При цьому із загальної протяжності сталеві трубопроводи складають 452,7 км, або 22,6 % (див. Додаток).

Суттєвий внесок у зростання кількості аварій внесли події 1995 р., коли трапилась аварія на Диканівській ГКНС. Подача води згідно графіка в різних районах міста обумовила екстремальну роботу насосних станцій, водоводів і розподільчих мереж. За короткий проміжок часу 4 рази на добу доводилось заповнювати, а потім повністю спорожняти водопровідні мережі. Виникаючий під час спорожнення вакуум у системі та повітря при їх заповненні призводили до руйнування розтрубних з’єднань на чавунних трубопроводах та руйнування сталевих трубопроводів, які мали корозію,  а також вихід з ладу запірно-регулюючої арматури. Багаторазові зупинки та запуски насосних станцій викликали перевантаження та сприяли виходу з ладу насосного і електротехнічного обладнання, кабельних мереж  ліній електропередач. Надалі це призвело до суттєвого зростання пошкоджень на водопровідних мережах з 2500 до  4000 шт. на рік.

Кошти, витрачені об’єднанням на ліквідацію наслідків аварії, склали 6821,6 тис. грн. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 06.06.2000 р. № 503 були затверджені обсяги фінансування першочергових робіт щодо запобігання аварійних ситуацій на об’єктах водопровідного господарства та надійного забезпечення м. Харкова і області якісною питною водою в об’ємі 4692 тис. грн. За 8 років було компенсовано з різних джерел лише 1722,8 грн., тобто 25% від понесених витрат. Неповернені кошти складають 5098,8 тис. грн.         

Аналіз структури водоспоживання в м. Харкові за останні роки виявив, що 89,7 % води, що надходить до міста, використовується населенням на господарсько-побутові потреби (при цьому водоспоживання промисловими, комунально-побутовими підприємствами та бюджетними організаціями значно скоротилося) (див. Додаток № 15 «Структура водоспоживання та доходів за 1952–2002 рр.»). Проте облік спожитої води у житлових будинках, шляхом встановлення лічильників, складає лише 22%. Рівень експлуатації внутрішньобудинкових систем водопостачання вкрай низький, внаслідок чого нераціональні втрати складають не менш як 25 відсотків від поданої води у житлові будинки.

В останні роки на роботу системи подачі і розподілу води значно впливає проблема практично повної відсутності циркуляційних систем гарячого водопостачання в житловому фонді і недотримання температурних режимів підготовки гарячої води. Це призводить до зростання витрат газу, холодної води та електроенергії на підготовку гарячої води в системах теплопостачання (див. Додаток № 16  «Схеми підготовки  і розподілу гарячої води в м. Харкові» на 3 аркушах). Крім того, система водопостачання змушена працювати в нераціональному режимі з надлишковими тисками, що перевищують проектні і не передбачені нормативними документами через збільшені витрати води. Усе це призводить до підвищення аварійності на водоводах і розподільчих мережах.

Такою ж серйозною проблемою, що негативно впливає на роботу системи подачі і розподілу води, є технічний стан внутрішньобудинкових систем водопостачання і виникаючі з цієї причини витоки води (див. Додаток № 17 «Втрати води в житловому фонді м. Харкова»). Це змушує переводити режими роботи насосних станцій на підвищені тиски в системі водопостачання. Такі режими роботи призводять не лише до зростання нераціональних втрат у житловому фонді, але й до збільшення кількості ушкоджень на водопровідних мережах. 

Внаслідок вищезазначених причин сучасний стан водоводів і розподільчих мереж оцінюється як такий, що не може забезпечити виконання одного з головних критеріїв – надійність роботи системи водопостачання м. Харкова.

Те ж саме стосується й іншого критерію – безпеки роботи системи водопостачання міста. За даними хімбаклабораторії ТВО «Харківкомунпромвод», наявний санітарно-технічний стан розподільчих мереж міста, наявність тупикових мереж призводять до значного погіршення якості очищеної питної води при надходженні її до споживачів. Відсоток нестандартних проб питної води за бактеріологічними показниками, що склав у 2002 році 3,5 % (у 2001 р. – 4,4 %),  одержано в основному за рахунок нестандартних проб, відібраних з тупикових та технічнозношених мереж. Необхідно відмітити, що наведені проценти нестандартних проб у порівнянні зі стандартом на питну воду в США, що допускає до 5% нестандартних проб для систем централізованого водопостачання, свідчать про достатньо надійну та безпечну для споживачів роботу системи водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод». Незважаючи на це, через відсутність коштів на санацію мереж та кільцювання тупикових водопровідних мереж санітарно-технічний стан окремих ділянок водопровідної мережі м. Харкова є незадовільним і потребує невідкладних заходів щодо їх приведення повною мірою до належного стану.

Необхідно відзначити, що в сучасних умовах реально існуючої загрози міжнародного хімічного та бактеріологічного тероризму централізована система водопостачання повинна бути гарантовано стійкою у випадках застосування засобів масового ураження. Наявна в ТВО «Харківкомунпромвод» система знезараження води хлором дозволяє знешкоджувати особливо небезпечні бакпрепарати, наприклад, сибірську язву. В лабораторії об'єднання створено спеціальний відділ для роботи в надзвичайний період. Відділ оснащено необхідним обладнанням, методиками вимірювання та укомплектовано спеціалістами-мікробіологами, які можуть розпізнати в питній воді біологічних збудників особливо небезпечних захворювань. Також для своєчасного виявлення хімічних отруйних речовин в лабораторії впроваджуються згідно ДержСанПіНу «Вода питна» методики біотестування.  

Система водопостачання м. Харкова є енергоємним господарством, щодобове споживання електроенергії якого складає понад 1 млн кВт×год. Об'єднанням розроблений і реалізується комплекс заходів для енергозбереження. Однак постійне зростання тарифів на електроенергію зводить нанівець усі технологічні і технічні рішення в частині зниження витрати електроенергії з метою зменшення її питомої ваги в собівартості води (див. Додаток № 18 «Порівняльний аналіз споживання електроенергії та її вартості за 1990-2002 рр.», Додаток № 19 «Питома вага електроенергії в собівартості 1 м3 питної води за 1980–2002 рр.»).

Склад і потужність енергетичного устаткування об'єднання:

трансформатори – 75,3 тис. кВА – 131 шт.,

електродвигуни:

високовольтні – 175,6 тис. кВт – 133 шт.,

низьковольтні – 19,9 тис. кВт – 1833 шт.,

розподільні пристрої:

високовольтні – РУ-6(10), 3 к – 50 шт. /634 чарунки/,

низьковольтні – до 1000 В – 434 щита,

перетворювачі частоти обертання електродвигунів

потужністю від 4 кВт до 8 МВт – 35 шт.,

кабельні лінії – 6 (10)  кВ – 221,6 км,

до 1000 В – 161 км,

кабелі контрольні – 364,5 км,

повітряні лінії електропередачі – до 1000 В – 28 км.

 

Враховуючи значимість енергетики в системі водопостачання і з метою підвищення рівня організації експлуатації, подальшого розвитку енергогосподарства і впровадження ресурсозберігаючих технологій і устаткування в ході проведення реформування і структурної перебудови у ТВО «Харківкомунпромвод» доцільне створення енергетичного департаменту.

ТВО «Харківкомунпромвод» також експлуатує систему технічного водопостачання м. Харкова й обводнювання рік, що складається з трьох самостійних підсистем: «Старий Салтів – В’ялівське водосховище», «В’ялівське водосховище» і «Ріка Харків – Лозовеньківське водосховище». Система містить у собі: комплекс водосховищ (Печенізьке і В’ялівське) і водозабірних споруджень, гідротехнічні і спорудження подачі і транспортування технічної води. У складі системи експлуатуються водозабір закритого типу, насосні станції 1-го і 2-го підйомів (загальною продуктивністю 6400 м3/год.), сталеві водоводи  Д=1200 мм  загальною довжиною 37,7 км. Основне призначення системи технічного водопостачання й обводнювання рік – внутрібасейнове перекидання водяних ресурсів і обводнювання рік м. Харкова.

В основі водогосподарської діяльності ТВО «Харківкомунпромвод» з використанням систем регулювання і перекидання водних ресурсів лежать такі принципи:

реалізація механізму басейнового і міжбасейнового управління і перекидання водних ресурсів; 

забезпечення збалансованого їхнього використання і відтворення;

сполучення інтересів різних категорій водокористувачів з вимогами збереження й охорони водних ресурсів;

участь у цільових водогосподарських програмах, у тому числі з Російською Федерацією, і в діяльності басейнового управління водних ресурсів р. Сіверський Донець.

 

Реалізація цих принципів сприяє також зниженню тарифів на питну воду для населення Харківського регіону за рахунок компенсації витрат на перекидання і регулювання водних ресурсів користувачами поверхневих вод. Механізм компенсації витрат ТВО «Харківкомунпромвод» на перекидання і регулювання водних ресурсів закріплений у Постанові Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1999 р. № 1723 «Про компенсацію витрат на відтворення, перекидання та регулювання водних ресурсів у Харківській області».

Суб'єктами компенсації витрат є підприємства та організації м. Харкова і Харківської області усіх форм власності, а також установи, що здійснюють забір поверхневих вод у басейні р. Сіверський Донець, за винятком зрошувальних систем і підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.

 

 

Стратегічні напрямки розвитку водопостачання м. Харкова

 

Загальноорганізаційні напрямки

 

Система групового водопостачання Харківської області, у тому числі м. Харкова,– це складний комплекс водогосподарських об'єктів, який може надійно та ефективно функціонувати лише за умови сумісної безперебійної роботи його окремих елементів.

З метою підвищення надійності та ефективності функціонування систем водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів в Харківській області, запровадження нових методів управління у сфері договірних відносин між учасниками ринку послуг з водопостачання на підставі Експертного висновку Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про стан та перспективи розвитку системи водопостачання м. Харкова» (1999 р.) прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1844 «Про підвищення надійності та ефективності функціонування систем водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області».

Цією постановою передбачено на базі ТВО «Харківкомунпромвод» до 2010 р. відпрацювати організаційні, економічні та технічні стратегічні напрямки розвитку водопостачання населених пунктів України, а саме:

відпрацювання методів структурної перебудови;

впровадження наукових розробок і пілотних проектів;

розробка та впровадження інвестиційних програм;

розробка нових технологій у проведенні реконструкції та  забезпеченні експлуатації систем водопостачання;

реалізація схвалених заходів щодо підвищення надійності, ефективності та безпеки систем водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області на 2000-2010 роки та фінансування цих заходів за рахунок державних централізованих капітальних вкладень, коштів місцевих бюджетів, коштів інвесторів, у тому числі іноземних, та за рахунок власних коштів ТВО «Харківкомунпромвод»;

опрацювання з участю міжнародних фінансових організацій питання підготовки і реалізації інвестиційних проектів ТВО «Харківкомунпромвод» та технічного переоснащення систем водопостачання м. Харкова, інших населених пунктів Харківської області. (Див. Додаток № 20 «Постанова Кабінету Міністрів України № 1844 від 20.12.2000 р.»)

 

 

Законодавчі напрямки.

 

Вдосконалення нормативно-правової бази

 

Для стабілізації фінансового стану підприємств водопровідного господарства, проведення реформ і подальшого розвитку підгалузі необхідно:

– затвердити житловий кодекс України;

– внести зміни та доповнення в закони України, які носять дестабілізаційний характер для підприємств водопровідного господарства:

«Про електроенергетику»

«Про ціни та ціноутворення»

«Про повернення в повне господарське відання підприємствам

водопровідно-каналізаційного господарства об’єктів електроенергетики»

«Про податок на додану вартість»

«Про оподаткування прибутку підприємств»

«Про плату за землю»

«Про Державний бюджет України на 2003 рік»

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

«Про трубопровідний транспорт»

«Про питну воду та питне водопостачання»

«Про державне мито»

«Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги»

«Про місцеві державні адміністрації»

«Про виконавче провадження».

 

Пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази реформування водопровідного господарства додаються (див. Додаток).

 

 

 

 

 

 

Система управління

 

Схема водопостачання м. Харкова та населених пунктів області  передбачає розподіл води споживачам як з магістральних водоводів від систем «Донець» і «Дніпро», так і від розподільчих водоводів та мереж м. Харкова (див. Додаток № 7 на 3 аркушах).

Основні заходи з удосконалення системи управління – розробка програми реформування об'єднання «Харківкомунпромвод» після затвердження Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства та Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2002-2005 роки.

Програма реформування об'єднання повинна вирішувати такі питання:

розробка й оцінка варіантів нової організаційної структури підприємства;

створення на базі об'єднання ТВО «Харківкомунпромвод» підприємств різних організаційно-правових форм діяльності, що ввійдуть до складу єдиного науково-промислового концерну «Вода», зі збереженням абревіатури «ТВО «Харківкомун­промвод» у зв’язку з тим, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. №1844 у частині фінансування заходів з підвищення надійності та ефективності функціонування  системи водопостачання передбачене саме  підприємство ТВО «Харківкомунпромвод». Нині триває процес оптимізації структури управління об'єднанням. У процесі реструктуризації створені юридичний департамент і департамент «Водозбут». У стадії формування – енергетичний департамент, департамент санітарно-епідеміологічного контролю якості води, департамент «Техводресурси», департамент з виробництва і ремонту устаткування, департамент засобів зв'язку, департамент автотранспорту і механізації, управління з контролю за безпекою водопостачання і служба ЦО. Перетворюються виробниче управління водопровідного господарства (ВУВГ) «Донець» на завод з виробництва води «Донець», виробниче управління водопровідного господарства (ВУВГ) «Дніпро» – на завод з виробництва води «Дніпро» та служба артезіанського водопровідного господарства – на завод з виробництва води «Артезіан». Крім того, у стадії створення акціонерні товариства і приватні підприємства, діяльність яких буде спрямована на поліпшення фінансово-економічного положення створюваного концерну «Вода» і підвищення якості послуг;

формування договірних відносин між виконавчою владою міст, які входять до системи групового водопостачання, та постачальниками послуг у відповідності зі статтями 18 і 30 Закону «Про місцеве самоврядування»;

створення служб єдиного замовника житлово-комунальних послуг по територіальному принципу, на базі існуючих житлових організацій, в яких у повному господарському віданні або оперативному управлінні знаходиться житловий фонд – районних ВЖРЕП з філіями на базі існуючих ЖЕУ, яким надати функції виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді міста. При цьому єдиний замовник повинен гарантувати 100 % збір платежів від населення з направленням коштів транзитом ТВО «Харків­комунпромвод» і одержанням відсотка за послугу тільки при повному виконанні договірних обов’язків. Проведення роботи з населенням разом з департаментом «Водозбут» ТВО «Харківкомунпромвод»;

укладання 3-сторонніх договорів на постачання комунальних послуг: між підприємствами постачальниками комунальних послуг, службою єдиного замовника житлово-комунальних послуг і органами місцевого самоврядування, а також 2-сторонніх типових договорів між виконавцями послуг і споживачами. підвищення відповідальності постачальників та виконавців послуг за їх кількість та якість, а замовників комунальних послуг та споживачів – за своєчасність та повноту оплати за отримані послуги;

відпрацьовування нормативних документів з питань відповідальності служби єдиного замовника (житлові організації всіх форм власності) за відшкодування від надання пільг, субсидій, різниці в тарифах, за встановлення приладів обліку на водопровідних вводах у житлові будинки.

 

Всі ці заходи повинні поліпшити якість обслуговування населення і фінансовий стан справ постачальників комунальних послуг.

 

 

 

 

 

Фінансові напрямки.

 

Ціноутворення та тарифна політика

 

Ввести тарифи на послуги питного водопостачання для категорії «інші споживачі» з інвестиційною складовою, що включає витрати на здійснення капітальних вкладень для фінансування придбання, будівництва, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів підприємства водопровідного господарства. Мінімально необхідний розмір тарифу на першому етапі складає 5,15 грн. за 1м3 питної води. Другий етап (через рік) – введення тарифу в розмірі 9,90 грн. за 1м3 питної води, а далі, по мірі зростання тарифів у газоенергетиці та інших галузях народного господарства, піднімати тариф для населення.

Вирішити питання щодо виділення коштів з різних джерел фінансування на капітальні вкладення у реконструкцію і модернізацію системи водопостачання, у тому числі на заходи згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1844 «Про підвищення надійності та ефективності функціонування систем водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області».

Створити в ТВО «Харківкомунпромвод» управління при департаменті «Водозбут» по роботі з боржниками за послуги водопостачання, до функцій якого входять проведення реструктуризації і ліквідації дебіторської заборгованості за послуги водопостачання та кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії.

Розробити та ввести в дію, після встановлення водолічильників усім абонентам, Порядок (методику) застосування багатоставкових тарифів для населення за споживання води з метою її раціонального використання, а саме:

при споживанні води 230-300 л/добу – з коефіцієнтом 1,5;

при споживанні води більш, як 300 л/добу – з коефіцієнтом 2, тобто подвійний тариф.

         Підвищити відповідальність житлово-експлуатаційних підприємств за утримання в належному стані внутрішньобудинкового обладнання і систем шляхом прийняття  відповідного рішення органами місцевого самоврядування. 

Технічні напрямки підвищення надійності, ефективності, безпеки та подальшого розвитку водопостачання.

Заходи щодо підвищення надійності, ефективності і безпеки водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області потребують значних капітальних вкладень, які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. за № 1844 на період 2000-2010 рр. визначені в обсязі понад 1 200 млн грн. і направлені на розвиток системи водопостачання м. Харкова по кожному комплексу.

 

 

По комплексу водопровідних споруд ВУВГ «Донець»:

провести комплекс науково-дослідних і проектно-вишукувальних робіт по будівництву гідротехнічних споруд на р. Сів. Донець і р. Бабка з облаштуванням інфільтраційних водозаборів для підвищення якості вихідної води І, II і III блоків. Обсяг капітальних вкладень – 70,0 млн грн.;

розробити та опрацювати технологію очищення води на підставі досліджень із застосуванням сучасних методів її кондиціонування, попередньої очистки з використанням методів ультрафіолетового опромінення у відповідності до вимог ДержСанПіН «Вода питна» та провести реконструкцію діючих II і III блоків. Обсяг капітальних вкладень – 52,5 млн грн.;

на підставі результатів проведених досліджень запроектувати та побудувати очисні споруди на місці блоку № 1. Обсяг капітальних вкладень – 100,0 млн грн.;

провести реконструкцію хлораторних відповідно до вимог «ПБХ-93». Обсяг капітальних вкладень – 20,0 млн грн.;

будівництво системи обробки та повторного використання промивних вод фільтрів. Обсяг капітальних вкладень – 10,0  млн грн.;

провести санацію п'яти існуючих водоводів Кочеток-Харків. Обсяг капітальних вкладень – 33,7 млн грн.;

будівництво високовольтної трансформаторної підстанції «Кочеток» 110/6 кВ.

Обсяг капітальних вкладень – 7,5 млн грн;

запровадити державний моніторинг якості води р. Сів. Донець по всій території її протікання в Україні з розробкою прогнозів щодо можливого забруднення води токсичними  компонентами  (для  можливості  підготовки  водопровідних  станцій  до адекватних заходів) та провести сертифікацію поверхневої води на її відповідність джерелам питного водопостачання.

 

По комплексу водопровідних споруд ВУВГ «Дніпро»:

закінчити будівництво першої черги магістрального водогону від каналу «Дніпро-Донбас» до м. Харкова, що дасть можливість підвищити якість питної води за рахунок зниження швидкостей фільтрації та приступити до реконструкції замортизованих очисних споруд ВУВГ «Донець». Обсяг капітальних вкладень – 52,7  млн грн.;

завершити будівництво центральної хіміко-бактеріологічної лабораторії та оснастити діючі санітарно-бактеріологічні  лабораторії обладнанням і приладами для контролю якості питної води згідно з вимогами ДержСанПіН «Вода питна». Обсяг капітальних вкладень – 6,0 млн грн.;

провести науково-дослідні роботи по удосконаленню технології кондиціонування води із застосуванням сучасних технологій (вугільних фільтрів, амонізації, ультрафіолетового опромінення),  що забезпечить  гарантовану якість  води у  відповідності до вимог ДержСанПіН «Вода питна», та по результатах проведених досліджень провести модернізацію існуючих очисних споруд «Дніпро» з доведенням їх потужності до 375 тис. м3 на добу. Обсяг капітальних вкладень – 100,0 млн грн.;

провести реконструкцію хлораторних відповідно до вимог «ПБХ-93». Обсяг капітальних вкладень – 9,6 млн грн.;

будівництво системи обробки та повторного використання промивних вод фільтрів;

на перспективу – проектування та будівництво станції доочищення питної води на підході до м. Харкова у с. Бабаї. Обсяг капітальних вкладень – 154,4 млн грн.;

санація водоводів Краснопавлівка–Харків. Обсяг капітальних вкладень – 26,0 млн грн.

 

По комплексу артезіанського водопроводу м. Харкова:

здійснити будівництво свердловин на підземних водозаборах з

багатоступінчастими системами кондиціонування води та доведенням загальної потужності до 228 тис. м3 на добу. Обсяг капітальних вкладень – 97,7 млн грн.

заборонити промисловим підприємствам міста (крім харчової промисловості) буріння експлуатаційних свердловин підземних вод питної якості з метою використання їх для промислових потреб, крім того:

підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності здійснити ліквідаційний тампонаж непридатних для експлуатації свердловин будь-якого призначення;

визначити перелік відомчих водозабірних свердловин, які треба перевести

в режим консервації для можливого використання в надзвичайний період.

 

По системі водоводів та розподільчих мереж водопостачання м. Харкова:

З метою зменшення нераціональних витрат води, споживання електроенергії, підвищення якості води у споживачів:

Харківській  міській раді щорічно передбачати виділення коштів для проведення  санації та заміни водоводів і розподільчих мереж в залежності від стану їх аварійності (адресної санації та заміни) згідно з планом доведення обсягів зазначених робіт до 50 км на рік. Загальний обсяг капітальних вкладень – 76,0 млн грн.;

включити в тариф на послуги водопостачання інвестиційну складову для проведення щорічної заміни та ремонту арматури на водопровідних мережах на рівні, що відповідає встановленим нормам;

провести  кільцювання тупикових водопровідних мереж в районах м. Харкова в кількості 6 км. Загальний обсяг робіт – 2,5 млн грн.;

Управлінню по будівництву, реконструкції і ремонту міста провести проектно-вишукувальні роботи та прокладання водопровідних мереж в районах м. Харкова, не охоплених централізованим водопостачанням, з метою ліквідації шахтних колодязів в обсязі 46 км, загальною вартістю 11 млн грн.

 

 

 

Енерго- і ресурсозбереження

 

         Для забезпечення виконання Програми енергозбереження обласним та місцевим органам влади необхідно забезпечити фінансування робіт:

переведення на перший клас енергопостачання всіх об'єктів водопостачання ТВО «Харківкомунпромвод»;

будівництво власної трансформаторної підстанції 110/6 кВ на КВС у смт. Кочеток для енергопостачання об'єктів водопостачання КВС по 1‑му класу. Обсяг капітальних вкладень – 7,5 млн грн.;

реконструкція і модернізація енергогосподарства по всій системі ТВО «Харківкомунпромвод» із заміною кабельних ліній для насосних станцій. Обсяг капітальних  вкладень – 26,67 млн грн.;

впровадження сучасних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, електроенергії, тепла та газу. Обсяг капітальних  вкладень – 67,8 млн грн.;

впровадження електричних приводів, що  регулюють частоту струму в кількості 42 шт. Обсяг капітальних  вкладень – 1,2 млн грн.;

впровадження сучасного обладнання та нової технології очищення і кондиціонування води із застосуванням реагентів типу «Магнафлок» та автоматичної системи дозування коагулянту на очисних спорудах ВУВГ «Донець» та ВУВГ «Дніпро». Обсяг капітальних вкладень – 5,0 млн грн.;

впровадження на спорудах ВУВГ «Донець» та ВУВГ «Дніпро» автоматизованої системи контролю технічних параметрів якості вихідної та питної води. Обсяг капітальних вкладень – 1,5 млн грн.;

впровадження нетрадиційного енергопостачання об'єктів від систем вітротурбін. Обсяг капітальних вкладень – 122,0 млн грн.;

реконструкція котельних із впровадженням економічних опалювальних котлів в кількості 4 шт. Обсяг капітальних вкладень – 0,7 млн грн.;

модернізація насосного, електричного обладнання. Обсяг капі­тальних вкладень – 25,0 млн грн.;

проектування та будівництво у м. Харкові 5 водонапірних башт підвищеної ємності. Обсяг капітальних вкладень – 150,0 млн грн.;

впровадження контрольно-вимірювальних приладів обліку передачі води на магістральних водогонах в кількості 5 шт. Обсяг капітальних вкладень – 0,1 млн грн.;

впровадження автоматизованої системи збору та обробки даних по обліку споживання тепла, холодної та гарячої води на базі Пермського мікрорайону м. Харкова для подальшого впровадження цієї системи в інших мікрорайонах міста в кількості 38 житлових будинків. Обсяг капітальних вкладень – 0,85 млн грн.