РІШЕННЯ

Від 20.09.2017 № 773/17

м. Харків

Про внесення змін до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №990/12 «Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2017 pp.»

З метою покращення стану навколишнього природного середовища м. Харкова, раціонального використання природних ресурсів, зменшення обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин до навколишнього природного середовища, безпечного поводження з промисловими і побутовими відходами, а також визначення природоохоронних заходів, спрямованих на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища м. Харкова, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №990/12 «Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2017 pp.» такі зміни:

1.1. Замінити у назві та тексті рішення слова та цифри «2013-2017 pp.» на слова та цифри «2013-2020 pp.».

1.2. Викласти Програму охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2020 pp. у новій редакції (додається).

2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань транспорту, зв'язку та екології і секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 990/12 «Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища на 2013-2017 pp.» в редакції рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 773/17

ПРОГРАМА

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

М. ХАРКОВА НА 2013-2020 PP.

Харків 2012

ЗМІСТ

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програма охорони навколишнього природного середовища міста Харкова на 2013-2020 pp. (далі - Програма) спрямована на поліпшення екологічного стану довкілля та зниження екологічних ризиків у м. Харкові.

Значною мірою стан довкілля в м. Харкові обумовлюється впливом промислових підприємств та об'єктів міської інфраструктури.

Оцінка стану довкілля в м. Харкові свідчить, що практично немає природних компонентів екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного антропогенного впливу. У м. Харкові наявні екологічні ризики і проблеми щодо стану повітряного басейну, поверхневих водних об'єктів та підземних вод, земель та міських зелених насаджень.

Програму розроблено у зв'язку із закінченням терміну дії «Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2008-2012 pp.», яку було затверджено рішенням 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 №249/08.

У цій Програмі проаналізовано і відображено характеристику екологічного стану міста, який склався протягом останніх років. За результатами аналізу сформульовано основні напрями екологічної політики Харківської міської ради та передбачено природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану міста, які повністю відповідають переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147 (зі змінами).

Вибір стратегії екологічного розвитку міста визначається основними напрямками екологічної політики Харківської міської ради, яка має стати основою для впровадження державної екологічної політики, забезпечення оптимального співвідношення між економічним розвитком міста, станом навколишнього природного середовища та здоров'ям населення. Ефективне управління процесом узгодженого вирішення соціально-економічних та екологічних проблем такого складного соціально-природно-техногенного комплексу, яким є місто Харків, передбачає проведення комплексного моніторингу сталого розвитку міста, який об'єднує контроль, аналіз і прогноз економічного, екологічного та соціального стану міста.

Екологічний стан довкілля міста порушується внаслідок його забруднення. Це негативно позначається на соціальній і виробничій сферах. Головною причиною негативних екологічних ситуацій є пріоритет матеріальних та економічних цілей над соціальними та екологічними. Змінити таку ситуацію можливо, керуючись принципово іншим підходом, заснованим на підвищенні екологічної безпеки у всіх сферах виробництва, зниженні ресурсоємності виробництва, зменшенні обсягів утворення відходів, зниженні техногенного тиску на компоненти довкілля.

Розділ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМИ

Програму розроблено Департаментом комунального господарства Харківської міської ради відповідно до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», постанови Верховної Ради України від 05.03.1998 № 188/98-ВР «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», постанови Верховної Ради України від 24.12.1999 № 1359-XIV «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки».

Програму підготовлено з урахуванням вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про благоустрій населених пунктів», «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про охорону земель», «Про відходи», «Про природно-заповідний фонд України», «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами», «Про тваринний світ», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, «Про екологічну експертизу», постанов Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» (зі змінами), від 30.03.1998 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» (зі змінами), від 09.03.1999 №343 «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря», рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.12.2010 №75/10 «Про затвердження Положення про Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Харкова» (в редакції рішення 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 506/11), інших нормативно-правових актів, державних, регіональних та галузевих програм у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також з урахуванням виконання заходів державних, регіональних, обласних екологічних програм.

Розділ 3. МЕТА ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ

Метою Програми є зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин до навколишнього природного середовища, безпечне поводження з промисловими і побутовими відходами, збереження і відновлення біотичного розмаїття, формування безпечних умов життєдіяльності людей, забезпечення екологічної безпеки, відновлення та створення територій природно-заповідного фонду, визначення охоронних територій тощо.

Шляхи реалізації завдань Програми: визначення екологічної стратегії сталого розвитку м. Харкова, розроблення екологічної політики Харківської міської ради, визначення природоохоронних, ресурсозберігаючих заходів, спрямованих на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища міста.

Розділ 4. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Основою екологічної політики Харківської міської ради є принципи сталого розвитку, закладені в Концепції сталого розвитку населених пунктів, ухваленій постановою Верховної Ради України від 24.12.1999 № 1359-XIV, та в Національному плані дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р.

Поняття сталого розвитку передбачає соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток міста. Останнім часом суспільство вийшло на ту стадію розвитку, коли без вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища, забезпечення належної якості життя людей, їхнього здоров'я і довголіття, подальший сталий розвиток стає неможливим. Стійкість розвитку означає, що теперішнє покоління не повинно використовувати ресурси навколишнього природного середовища на шкоду майбутнім поколінням. Необхідно забезпечити гармонійно збалансоване виробництво і споживання природних ресурсів за умови надання мешканцям міста повного комплексу товарів і послуг при мінімальному рівні негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Метою екологічної політики Харківської міської ради є розроблення стратегії сталого розвитку міста, що дозволить у перспективі поліпшити стан навколишнього природного середовища до рівня вимог відповідних стандартів, знизити вплив екологічних факторів на здоров'я населення, підвищити якість життя городян.

Принципи екологічної політики необхідно враховувати при формуванні і виконанні відповідних цільових програм і заходів з охорони довкілля міста та Програми соціально-економічного розвитку м. Харкова.

Екологічна політика - складова частина загальної політики виконавчих органів Харківської міської ради, спрямованої на досягнення сталого розвитку. Вона дозволяє застосовувати системний підхід до вирішення екологічних, економічних і соціальних завдань, забезпечувати більш широке інформування населення про прийняті рішення, удосконалювати співробітництво і взаємодію з громадськими організаціями.

Керуючись екологічною політикою, органи місцевого самоврядування мають можливість здійснювати керівництво територією міста більш обґрунтовано.

Для досягнення поставленої мети виконавчі органи Харківської міської ради повинні постійно вести роботу, спрямовану на поліпшення стану і запобігання забрудненню навколишнього природного середовища міста.

4.1. Пріоритетні напрямки екологічної політики

Ураховуючи стан довкілля, який на сьогодні сформувався у місті, пріоритетними напрямками екологічної політики є:

- удосконалення системи екологічного управління містом;

- переоснащення виробництва на основі впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, високоефективних систем очищення пилогазових викидів і стічних вод, утилізація та знешкодження всіх видів відходів;

- здійснення заходів щодо покращення стану атмосферного повітря;

- забезпечення належного санітарно-екологічного стану водних об'єктів;

- здійснення заходів щодо зменшення впливу промислових та інших виробничих об'єктів на рівень забруднення підземних вод;

- забезпечення належних умов утримання, обліку домашніх тварин, поводження з ними, регулювання кількості безпритульних тварин;

- підвищення надійності експлуатації водопровідних мереж та ефективності водопідготовки та очищення стічних вод із застосуванням ефективних технічних рішень, технологій і матеріалів;

- проведення наукових досліджень, які сприятимуть вирішенню екологічних питань забезпечення сталого розвитку міста;

- раціональне використання природно-ландшафтних комплексів, виконання робіт щодо їх збереження та відновлення, озеленення вулиць, майданів, територій громадського призначення, житлової забудови;

- здійснення заходів щодо поліпшення екологічного стану території міста, захисту від підтоплення, забруднення відходами виробництва;

- екологічна освіта і виховання.

4.2. Реалізація пріоритетних напрямків екологічної політики Харківської міської ради

Реалізація пріоритетних напрямків екологічної політики Харківської міської ради обумовлена наявністю певних фінансових обмежень, які мають органи виконавчої влади. Вищезазначені обмеження будуть зберігатися ще досить тривалий період часу. У зв'язку із цим реалізація екологічної політики повинна здійснюватися за рахунок коштів Фонду охорони навколишнього природного середовища міста Харкова, обласного та державного фондів охорони навколишнього природного середовища, інвестиційних проектів за допомогою механізмів фінансування згідно з Кіотським протоколом та інших джерел, не заборонених законодавством України.

Аналіз сформованої в місті ситуації з урахуванням світового досвіду показує, що до числа недостатньо використовуваних резервів належать:

- видобування, переробка і вторинне використання ресурсно-цінних компонентів із твердих побутових відходів;

- організація раціонального споживання води, газу, електричної та теплової енергії шляхом встановлення приладів обліку, зменшення витрат, зниження обсягів водовідведення;

- застосування передових технологій у системі водовідведення, що дають можливість скорочення площ, відведених під мулове господарство, зниження енергоємності системи очищення;

- раціональна система збору, переробки і використання садово-паркових відходів;

- оптимізація схеми санітарного очищення міста;

- використання в технічних цілях вод верхніх водоносних горизонтів, що забезпечують зниження рівня ґрунтових вод;

- удосконалювання системи екологічного виховання та освіти, зменшення кількості випадків екологічного вандалізму;

- удосконалення системи управління навколишнім природним середовищем міста шляхом впровадження схеми екологічного менеджменту та аудиту;

- налагодження механізму залучення підприємств, установ, організацій усіх форм власності для вирішення міських екологічних проблем.

4.3. Екологічні індикатори сталого розвитку м. Харкова

Екологічними індикаторами сталого розвитку міста є:

1. Задоволеність населення - відсоток громадян, задоволених станом довкілля міста.

2. Фінансування екологічних заходів - відсоток бюджетних та інших коштів, спрямованих на вирішення екологічних проблем міста протягом року.

3. Площа зелених насаджень на одного мешканця.

4. Якість атмосферного повітря - кількість днів на рік, коли концентрація окису вуглецю, сполук сірки, двоокису азоту, зважених речовин, пилу та інших забруднювачів перевищує гранично допустиму концентрацію.

5. Шумове забруднення - відсоток населення, що піддається підвищеному рівню шуму вдень, ввечері та вночі.

6. Якість поверхневих вод - результати аналітичних вимірів хімічного та бактеріологічного забруднення річок та внутрішніх водних об'єктів на території міста.

7. Якість питної водопровідної води - відсоток проб, що відповідають державному стандарту.

8. Відсотковий показник перероблених та знешкоджених побутових і промислових відходів відносно до обсягів їх утворення та захоронения.

9. Споживання природних ресурсів - середній обсяг споживання питної води, гарячої води, електроенергії, газу, теплової енергії на одного мешканця міста на добу (на рік).

10. Площа рекреаційної зони (щорічні середні показники на одного мешканця в межах міста).

11. Сталість управління навколишнім природним середовищем - відсоток (кількість) організацій, що прийняли і використовують екологічні процедури управління (EMAS ISO 14001 тощо).

12. Здоров'я громадян - показник захворюваності холерою, вірусним гепатитом, кишковими розладами тощо, обумовлений станом навколишнього природного середовища.

Розділ 5. СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В М. ХАРКОВІ

5.1. Загальна характеристика екологічного стану міста

Харків - велике сучасне місто, один з найбільш розвинених промислових центрів України. Місто займає площу 350,0 кв. км. Чисельність населення за даними Головного управління статистики в Харківській області становить 1,434 млн осіб (станом на 01.07.2012), а райони м. Харкова дорівнюють за кількістю жителів невеликим містам (від 100 до 300 тис. осіб).

У галузевій структурі промислового комплексу провідна роль належить машинобудуванню і металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості. Добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі. Харків має розвинену будівельну базу.

Екологічний стан міста характеризується як стабільний.

Конкретизуючи вагомі чинники антропогенного впливу на довкілля, слід передусім виділити такі:

- значне зростання кількості автомобільного транспорту спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу, таким чином, автомобільний транспорт став несприятливим фактором, який впливає на стан атмосферного повітря міста;

- більше 80 % забруднень, що надходять до водних об'єктів, у першу чергу, до річок, припадає на неочищений поверхневий стік з території міста, що призводить до замулювання русел, забруднення вод, порушення гідрологічного режиму та технічного стану річок;

- відсутність сучасних підприємств з переробки побутових і промислових відходів призвела до накопичення на території міста значної кількості відходів. Багаторічні накопичення неутилізованих промислових відходів роблять цю проблему однією з головних для екологічної безпеки міста;

- наявність мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та накопичується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель. Мулові поля є екологічно небезпечними, оскільки призводять до забруднення атмосферного повітря пилом та парниковими газами (метаном, метилмеркаптаном) та підземної гідросфери фільтратом.

Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон м. Харкова, їхнього захисту від впливу фізичних факторів. Це є особливо важливим, оскільки місто зростає за рахунок ущільнення міської забудови, і тому необхідно застосовувати нові підходи до збереження та використання зелених насаджень.

Сприятливий стан довкілля означає також здатність задовольняти естетичні, рекреаційні, оздоровчі, культурні, наукові та інші потреби людей. У зв'язку із цим приділити велику увагу створенню й охороні оздоровчих зон та об'єктів природно-заповідного фонду міста, плануванню його стратегічного розвитку, принципам міської забудови з обов'язковим урахуванням довгострокових екологічних наслідків.

5.2. Стан атмосферного повітря

Рівень забруднення атмосферного повітря є одним з головних факторів ризику для здоров'я населення.

Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення.

Джерелами забруднення атмосферного повітря м. Харкова залишаються автотранспорт, промисловість, об'єкти енергетики.

У 2011 році питома вага проб атмосферного повітря з перевищенням гранично допустимої концентрації (далі - ГДК) становила 2,5 % (у 2010 р. - 2,9 %, у 2009 р. - 3,0 %, у 2008 р. - 3,1 % ).

У зв'язку з тим, що на сьогодні основним джерелом забруднення атмосфери стає автотранспорт, збільшеня рівня загазованості від автотранспорту в приземній зоні призводить до зростаня рівня захворюваності населення. У викидах автотранспорту містяться такі шкідливі речовини, як оксид вуглецю, оксиди азоту, незгорілі вуглеводи, альдегіди, сажа, бенз(а)пірен, які мають високий рівень канцерогенної активності.

Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря виявлено на центральних вулицях міста - просп. Московському, 37 (питома вага нестандартних проб становить 29,2 %), просп. Московському, 138 (21,4 %), на перехресті вул. Молочної та вул. Плеханівської (16,7 %), м-ні Свободи (11,9 %), просп. Гагаріна, 127 (7,3 %), на розі вул. Полтавський Шлях та вул. Холодногірської (5,0 %), на перехресті просп. Людвіга Свободи та просп. Перемоги (6,3 %), вул. Пушкінській (3,2 %).

У 2011 році у досліджених пробах атмосферного повітря, відібраних на автошляхах, було виявлено перевищення ГДК вмісту пилу неорганічного, оксиду вуглецю. Рівень забруднення атмосферного повітря на більшості автошляхів міста оцінюється як недопустимий, ступінь небезпечності - помірно небезпечний.

Питома вага нестандартних проб атмосферного повітря в зоні впливу промислових підприємств за останні роки має тенденцію до зниження та в 2011 році становила 0,6 % (у 2010 р. - 1,3 %, у 2009 р. - 1,3 %, у 2008 р. - 1,5 %). У 2011 році в досліджених пробах атмосферного повітря, що були відібрані в зоні впливу промислових підприємств, було виявлено перевищення ГДК вмісту пилу неорганічного, сажі, діоксиду азоту, формальдегіду. За валовими викидами від стаціонарних джерел промислових підприємств найбільша кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мала місце у Слобідському, Новобоварському та Індустріальному районах.

Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплексними лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів, за 20 забруднюючими інгредієнтами.

Ступінь забруднення атмосфери на вулицях міста з інтенсивним рухом автотранспорту залишається помірно небезпечним. Викиди відпрацьованих газів автотранспорту містять такі шкідливі речовини, як оксид вуглецю, діоксид азоту, сажу, бенз(а)пірен, спостерігається стабільне перевищення ГДК пилу.

Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлено на крупних магістралях міста: вул. Пушкінській, вул. Полтавський Шлях, вул. Сумській, вул. Плеханівській, просп. Московському та просп. Героїв Сталінграда.

Відповідно до матеріалів спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років відзначається тенденція до підвищення рівня концентрації забруднюючих речовин: аміаку, сажі, заліза, марганцю, нікелю, свинцю, хрому та цинку; покращилася якість атмосферного повітря за вмістом діоксиду сірки, оксиду вуглецю, міді та бенз(а)пірену.

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є:

- збільшеня кількості автотранспорту;

- експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;

- низька якість пально-мастильних матеріалів;

- недостатня пропускна здатність вулично-дорожньої мережі, яка сформувалася в умовах наявної забудови, особливо в центральній частині міста;

- незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини;

- недосконалість законодавчої бази для ефективного управління і контролю автотранспорту, який є екологічно небезпечним об'єктом.

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди потужних промислових підприємств, закрема паливно-енергетичного комплексу, машинобудівного, коксохімічного та хімічного виробництв.

Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводилися також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрація цих шкідливих домішок знаходилися в межах відповідних гранично допустимих норм.

Слід зазначити, що наявна система моніторингу атмосферного повітря має певні недоліки, які не дозволяють в повному обсязі контролювати стан атмосферного повітря, а саме:

- недостатню кількість пунктів спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харківського обласного центру з гідрометеорології;

- обмежену кількість інгредієнтів, вміст яких контролюється суб'єктами моніторингу (Харківський обласний центр з гідрометеорології контролює вміст 20 інгредієнтів, лабораторія Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції - 33);

- відсутність цілодобового контролю в районах розміщення промислових зон та окремих промислових підприємств, які значно впливають на стан атмосферного повітря.

Шляхи вирішення:

1. Збільшення пропускної здатності вулично-дорожньої мережі у центральній частині міста.

2. Покращення якості дорожнього покриття проїзної частини.

3. Зниження інтенсивності руху автомобільного транспорту на центральних вулицях міста.

4. Оптимізація режиму руху автотранспорту шляхом упровадження системи «Зелена хвиля».

5. Зменшення використання в якості джерела енергії природного газу та заміщення його відновлюваними джерелами енергії - біогазом з мулового осаду каналізаційних стоків, звалищ побутових відходів, коксовим газом.

Такі джерела можуть бути оптимальними для забезпечення енергією невеликих підприємств та сфери житлово-комунального господарства. Крім того, енергетичне використання біогазу водночас сприяє зменшенню надходження до атмосфери метану, який є озоноруйнівною речовиною і парниковим газом.

6. Збільшення площі зелених насаджень вздовж потужних транспортних магістралей міста, в першу чергу, за рахунок висадки порід дерев з найбільшою здатністю поглинати забруднюючі речовини з атмосферного повітря.

7. Планомірне здійснення будівництва нового або капітального ремонту та реконструкції наявного пилогазоочисного обладнання на підприємствах, які мають джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

5.3. Стан поверхневих вод

Основним джерелом забруднення річок є скид неочищених зливових стоків. Якість води в річках залежить від якості санітарної очистки міста та проїздної частини вулиць.

Фахівцями Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції здійснюються лабораторні дослідження стану водних об'єктів на 49 контрольних створах. За результатами проведених санітарно-хімічних досліджень питома вага нестандартних проб становила у 2011 р. - 59,8 %, у 2010 р. - 59 %, у 2009 р. - 55,2 %, у 2008 р. - 68,2 %.

Найбільш забрудненими хімічними речовинами є річки Лопань, Немишля та Уди.

На території міста розташовано близько 20 водойм як штучного (ставки, кар'єри), так і природного походження.

Річки м. Харкова маловодні, з незначною швидкістю течії, зазнають значного антропогенного впливу. Підтвердженням цього є дані моніторингу стану поверхневих вод, який здійснює Харківський обласний центр з гідрометеорології. Аналізуючи дані спостережень, слід зазначити, що скиди Диканівського та Безлюдівського комплексів біологічної очистки є основним чинником, який формує вміст азоту амонійного, азоту нітритного та фосфатів у річках Лопань та Уди. Середньорічна концентрація цих забруднюючих речовин перевищує ГДК у декілька разів.

На якість води в річках Лопань, Харків, Немишля впливає склад стоку, що надходить від розташованих вище за течією агрокомплексів, промислових підприємств і населених пунктів. Показники якості води цих річок за окремими інгредієнтами перевищують ГДК вже на межі міста.

Ураховуючи, що річка Уди є притокою річки Сіверський Донець, вода якого є джерелом питного водопостачання низки населених пунктів Харківської та Луганської областей, зменшення вмісту сполук азоту та фосфатів у стічних водах міської каналізації є однією з першочергових проблем, які необхідно вирішити.

Через відсутність очисних споруд на мережах зливової каналізації об'єми конусів виносу піску до русел досягають 2,5 тис. м3, а в деяких місцях майже перекривають русла. Як наслідок, мілини збільшуються в обсязі, заростають вологолюбною рослинністю, створюють сприятливі умови для розмноження личинок малярійного комара і хвороботворних бактерій, погіршують гідрологічний режим. Товщина донних відкладень становить від 1,5 до 3,0 м. Річки втрачають дренажну здатність.

До джерел забруднення поверхневих вод також належить порушення режиму землекористування прибережних водоохоронних смуг та наявність на цих територіях стихійних звалищ побутових відходів.

Аналізуючи дані спостережень за станом забруднення поверхневих вод, слід зазначити, що середньорічна концентрація речовин, які вміщують азот, перевищує ГДК у 2-10 разів, зниження рівня їх вмісту не спостерігається. Також простежується перевищення нормативів вмісту хрому, фенолів, нафтопродуктів, цинку.

З метою ефективного довгострокового покращення екологічного і гідрологічного стану річок та інших водних об'єктів міста, суттєвого зниження рівня хімічного та бактеріального забруднення поверхневих вод відповідно до вимог Водного кодексу України необхідно:

1. Постійно здійснювати заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок.

2. Планомірно проводити роботи з розчищення русел річок від мулу та осаду.

3. Одночасно з виконанням робіт щодо розчищення русел оснащувати випуски зливової каналізації до річок очисними спорудами для уловлювання піску та нафтопродуктів, які містяться у водах поверхневого стоку.

4. Виготовлення та впровадження дослідно-промислової установки глибокого очищення стічних вод від сполук азоту та фосфору на комплексах біологічної очистки «Диканівський» та «Безлюдівський» КП «Харківводоканал».

5. Для оцінки екологічного стану і розробки заходів щодо раціонального використання та охорони вод і відновлення водних ресурсів провести інвентаризацію та паспортизацію водних об'єктів, розташованих на території міста.

6. Встановити правила загального водокористування на водних об'єктах.

7. З метою запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів, забезпечення догляду за прибережними захисними смугами річок та водойм міста:

- провести інвентаризацію прибережних захисних смуг річок і водойм в межах міста та винести межі зазначених захисних смуг в натуру;

- передати прибережні захисні смуги у постійне користування спеціалізованій організації для забезпечення належного санітарно-екологічного стану та режиму обмеженої господарської діяльності на цих територіях.

5.4. Підземна гідросфера

За даними Казенного підприємства «Харківська геологорозвідувальна експедиція» на території промислових підприємств міста Харкова налічується 206 діючих артезіанських свердловин.

Згідно з висновками вчених однією з техногенних причин підтоплення територій м. Харкова є припинення експлуатації мергельно-крейдяного водоносного горизонту в системі артезіанського водопостачання міста. У зв'язку із цим, враховуючи техногенну небезпеку для проживання населення, пов'язану з підтопленням територій (забруднення вод, ґрунтів, заболочування, деформація і руйнація фундаментів будівель, споруд, комунікацій, розвиток зсувних процесів, затоплення вигрібних ям, підвалів тощо), доцільно сприяти відновленню експлуатації водозаборів неглибокого залягання для технічного водопостачання підприємств.

На сьогодні на території м. Харкова лабораторією Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції контролюється якість води 13 природних джерел, яка використовується населенням в якості питної. Використання води із 6 природних джерел заборонено постановами головного державного санітарного лікаря м. Харкова.

З огляду на те, що природні джерела розташовані в межах міста, зони їхнього живлення являють собою урбанізовану територію, на якій в умовах недостатньої природної захищеності протягом багатьох років відбувається забруднення підземної гідросфери.

Факт облаштування джерел відповідно до нормативних вимог не завжди є гарантією того, що якість води буде відповідати чинним нормативам. Причинами незадовільної якості джерельної води є проникнення забруднення з вищерозташованих водоносних горизонтів і поверхневого стоку, пориви підземних комунікацій, незадовільне облаштування джерел.

Ураховуючи значний попит на воду природних джерел у мешканців міста, виникла потреба в оцінці їхнього технічного стану, якості води, а також проведенні заходів щодо оздоровлення для використання в якості альтернативного джерела водопостачання.

Відомо, що якість води у всіх джерелах не стабільна. Навіть у найвідомішому в місті джерелі - Саржиному яру, водоносні горизонти якого найбільш захищені, періодично спостерігаються відхилення бактеріологічних показників якості води від нормативних. Зважаючи на це, слід зазначити, що воду всіх природних джерел міста небажано використовувати в якості питної без кип'ятіння.

Ураховуючи, що якість води в джерелах не стабільна за хімічними та бактеріологічними показниками, відповідно до вимог ДСанПіН каптажі природних джерел повинні бути обладнані пристроями водоочищення і знезараження.

У зв'язку із цим існує потреба у продовженні робіт з благоустрою санітарно-захисних зон джерел, будівництва нових і реконструкції наявних каптажів, обладнання водозаборів пристроями водопідготовки, поточного обслуговування каптажів. Ці заходи дозволять істотно поліпшити якість води та уникнути вторинного забруднення вод у місцях їхнього виливу на поверхню.

Шляхи вирішення:

1. З метою оцінки ситуації, що склалася з використанням підземних вод, розробки ефективних заходів для попередження забруднення підземних водоносних горизонтів необхідно провести інвентаризацію наявних на території міста артезіанських свердловин.

2. Підприємствам, організаціям, установам, на балансі яких знаходяться артезіанські свердловини, непридатні для експлуатації, необхідно їх затампонувати або ліквідувати.

3. За результатами інвентаризації природних джерел необхідно:

- прийняти об'єкти до комунальної власності;

- передати джерела на баланс експлуатуючої організації.

5.5. Зелені насадження та об'єкти природно-заповідного фонду

5.5.1. Стан зелених насаджень міста

За даними доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2011 році» площа всіх зелених насаджень міста та інших населених пунктів Харківської області становить близько 30 тис. га, у т.ч. площа зелених насаджень у м. Харкові - 15,4 тис. га, що становить 107 м2 на одного мешканця.

Зелена зона міста представлена:

- лісами приміської зони і лісопаркового масиву;

- парками на місці лісів;

- парками на місці кладовищ і колишніх кварталів житлової одноповерхової забудови;

- новоствореними парками;

- берегозахисними насадженнями вздовж русел річок;

- насадженнями санітарно-захисних зон промислових підприємств;

- полезахисними насадженнями на сільськогосподарських землях околиць міста;

- насадженнями кладовищ;

- садами.

На балансі СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради знаходиться 94 сквери площею 116 га, у т.ч. сквери «Лопанська набережна» та «Харківська набережна» площею 1,3 га; 25 парків площею 2524 га, у т.ч. Лісопарк площею 2086 га; 2 гідропарки - Журавлівський та Удянський площею 148,6 га; 2 лугопарки - ст. Основа та Олексіївський площею 89,9 га; 2 сади - Карпівський та сад імені Т.Г. Шевченка площею 36,7 га; 84 інші об'єкти благоустрою площею 709,8 га, у т.ч. діброва по вул. Дерев'янка площею 9 га; меморіал Слави площею 7 га; набережні Нетіченська, Гімназійна, Лопанська площею 16,1 га; усього - 203 природоохоронних об'єкти.

Департамент культури Харківської міської ради здійснює функції управління комунальними підприємствами - парками культури та відпочинку міста Харкова, а саме:

- КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького», площа парку - 83,75 га;

- КП «Парк культури та відпочинку «Зелений гай» та «Парк культури та відпочинку ім. В. Маяковського», загальна площа - 65,06 га;

- КП «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Харкова», до якого входять:

- Парк Машинобудівників, площа парку - 60,8 га;

- ПКіВ «Зустріч», площа парку - 19,7 га;

- ПКіВ «Юність», площа парку - 7,2 га.

Загальна площа парків - 236,5 га.

З метою забезпечення сприятливих і безпечних умов життєдіяльності населення, підвищення рівня озеленення й благоустрою території міста, поліпшення екологічної обстановки й оздоровлення навколишнього природного середовища, відновлення та створення нових зелених насаджень на території міста рішенням 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 29.10.2014 № 1700/14 було прийнято Міську програму заміни аварійних, сухостійних, уражених омелою дерев та дерев, які досягли вікової межі, на період 2015-2019 pp. Зазначеною Програмою передбачено проведення інвентаризації зелених насаджень, видалення аварійних дерев, а також дерев, які досягли вікової межі, розробку проектів з реконструкції та ремонту об'єктів благоустрою на територіях загального, спеціального, обмеженого користування відповідно до їх балансової належності.

Найбільші площі, зайняті зеленими насадженнями, розташовані вздовж західної та північної меж міста. Недостатня кількість зелених насаджень на північному сході, сході та південному сході міста, де переважно розташовані промислові зони. Це негативно позначається на санітарно-екологічному стані Індустріального, Немишлянського, Слобідського, Основ'янського адміністративних районів.

Зелені насадження є:

- механічним і біологічним фільтром, що очищує атмосферне повітря від пилу та газів;

- екраном, що відбиває звук (шум).

Зелені насадження підвищують іонізацію повітря та насичують його сполуками з фітонцидною активністю, що сприяє оздоровленню повітряного басейну міста, позитивно впливає на мікроклімат, обмежує силу вітру, регулює температуру і відносну вологість повітря.

Ріст і розвиток рослин в місті відбувається за умови підвищеної температури повітря і ґрунту, вологості повітря. Висока щільність і забруднення ґрунтів, низька вологість у пристовбурних лунках дерев, забруднення природної та атмосферної води і повітря хлоридами, нітратами, азото- та сірковмісними сполуками, загазованість атмосфери - усі ці фактори пригнічують процеси росту і розвитку деревних рослин, погіршують їхній естетичний вигляд, скорочують тривалість життя рослин.

Ураховуючи вищевикладене, слід зазначити, наскільки несприятливими для росту і розвитку рослин є умови міста та як важливо зберегти їх здоровими і довговічними.

Необхідно виконати цілий комплекс заходів, які підвищать стійкість і довговічність зелених насаджень. Основними з них є:

1. Біологічні - підбір сталого до міських умов асортименту деревинно-чагарникових порід, створення складних стійких фітоценозів.

2. Агротехнічні - підготовка ґрунту, догляд за рослинами і ґрунтом, внесення добрив, вапнування тощо.

3. Фізіолого-біохімічні - змивання з листя токсичних сполук шляхом дощування крон рослин.

5.5.2. Природно-заповідний фонд м. Харкова

За даними доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2011 році» природні території та об'єкти заповідного фонду області представлені національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, терасними садами, зоологічними парками, заказниками загальнодержавного і місцевого значення, пам'ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення.

Природно-заповідний фонд міста становлять:

- Ботанічний сад Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, об'єкт загальнодержавного значення. Заснований у 1804 році. Його включено до переліку об'єктів природно-заповідного фонду постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992, межі саду розширено згідно з Указом Президента України від 09.12.1998. Загальна площа ботанічного саду становить 41,9 га, розташований на вул. Клочківській, 52 (5,1 га) та вул. Отакара Яроша, 24 (36,8 га). Колекція ботанічного саду включає релікти, рідкісні види місцевої та світової флори, екзоти. Кількість видів флори становить понад 2000 одениць.

- Харківський державний зоологічний парк, об'єкт загальнодержавного значення. Заснований у 1895 році. Його включено до переліку об'єктів природно-заповідного фонду постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983, розташований по вул. Сумській, 35. Площа зоопарку становить 22,0 га. Зоологічний парк налічує понад 384 види тварин, з них 7 видів занесено до Європейського червоного списку, 14 - до Червоної книги України.

- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сад імені Т.Г. Шевченка» площею 0,75 га знаходиться у віданні СКП «Харківзеленбуд». Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562 пам'ятка включає 20 вікових дубів віком від 200 до 300 років, що є залишком корінних дубових лісів, які в минулому росли на території м. Харкова.

- «Сокільники - Помірки» - регіональний ландшафтний парк на території Лісопарку площею 1104,6 га, створений рішенням Харківської обласної ради від 30.08.2012 № 518-VI, до якого увійшли:

- «Помірки» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 120,4 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована в урочищі лісопаркового господарства «Помірки». Пам'ятка природи являє собою ділянку лісу з насадженнями дуба, клена, берези, хвойних порід, ліщини, бересклета та ранньоквітучими рослинами.

- «Сокільники - Помірки» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 163,1 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована в урочищі лісопаркового господарства. Ділянка лісу представлена дубовими насадженнями порослевого походження.

- «Інститутська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,35 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована по вул. Пушкінській, 86. Ботанічна пам'ятка включає колекцію цінних та рідких порід дерев: ялицю одноколірну, ялину колючу, бук, платан, різні види кленів, ліщину деревовидну, евкомію в'язолисту та інші.

- «Будинок вчених» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована по вул. Жон Мироносиць, 10. Являє собою залишок корінних дубових лісів. Під охороною знаходиться 1 дуб черешчатий віком понад 200 років.

- «Чорноглазівська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,2 га. Розташована у дворі будинку № 5 по вул. Маршала Бажанова. Під охороною знаходяться 3 дуби черешчатих віком понад 160 років.

- «Пушкінська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,2 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована по вул. Пушкінській, 39. Під охороною знаходяться 2 дуби черешчатих віком від 160 до 260 років.

- «Дерева Гінкго» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Являє собою реліктові рослини третинного періоду в кількості 3-х одиниць. Розташована в урочищі «Сокільники» Шевченківського району м. Харкова.

- «Чорноглазівські дуби» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,15 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована по вул. Маршала Бажанова, 11. Під охороною знаходяться 2 дуби черешчатих віком від 160 до 260 років.

- «Дуб Бабушкін» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Розташована по вул. Пестрікова, 16. Під охороною знаходиться 1 дуб черешчатий віком понад 270 років.

- «Григорівський бір» - ботанічна пам'ятка природи (лісовий заказник) місцевого значення загальною площею 76,0 га. Створена рішенням Харківської обласної ради від 23.02.1999. Являє собою цінний лісовий масив у межах великого промислового міста, на території якого знаходяться 100 видів флори та 100 видів фауни.

- «Залютинська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 3,0 га. Створена рішенням Харківської обласної ради від 23.02.1999. Розташована в Холодногірському районі. Територія ботанічної пам'ятки являє собою фрагмент заплави р. Уди з лучною та водно-болотною рослинністю.

- «Крюківський» - ботанічна пам'ятка природи (гідрологічний заказник) місцевого значення загальною площею 39,3 га. Створений рішенням Харківської обласної ради від 23.12.2005. Заповідна територія знаходиться в Основ'янському районі вздовж заплави р. Уди, прилеглої до вул. Крюківської.

5.6. Стан ґрунтів у межах м. Харкова

Ґрунт є важливим фактором формування рівня здоров'я населення. Він суттєво впливає на якість води поверхневих та підземних джерел водопостачання, на якісний склад атмосферного повітря, склад харчових продуктів.

Міські ґрунти виконують роль природного геохімічного бар'єру, тому в них накопичуються забруднюючі речовини, які надходять з атмосферного повітря, талих і дощових вод. На санітарно-гігієнічні показники ґрунту впливають такі чинники, як наявність звалищ побутових та промислових відходів, відсутність централізованого відводу каналізаційних стоків від приватної забудови.

Для м. Харкова, який є великим промисловим центром, характерним є забруднення ґрунтів важкими металами: міддю, ртуттю, цинком, свинцем, кадмієм, хромом, що накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Уздовж великих транспортних магістралей спестерігається надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

На рівень забруднення ґрунтів впливає господарська діяльність людини. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин промисловими підприємствами та автотранспортом сприяють накопиченню в ґрунті важких металів та інших забруднюючих речовин.

Забруднення ґрунтів залежить від загального обсягу викидів забруднюючих речовин, місцезнаходження джерел забруднення та їх кількості, рельєфу місцевості, типу ґрунту, метеорологічних умов.

Метою проведення моніторингу ґрунтів є отримання режимної інформації про рівні забруднення ґрунтів унаслідок антропогенної діяльності людини та їх зміну протягом певного відрізку часу.

Харківський обласний центр з гідрометеорології 1 раз на 5 років відбирає проби ґрунту у визначених місцях, а лабораторія спостережень за забрудненням ґрунтів і моніторингу важких металів Центральної геофізичної лабораторії аналізує проби та дає оцінку стану забруднення ґрунтів.

Оцінка стану забруднення проводиться шляхом порівняння концентрації вмісту забруднюючих речовин зі встановленою ГДК.

Ступінь забруднення ґрунтів класифікується згідно з ДСТУ 17.43.06-86 на:

- дуже забруднені, в яких вміст забруднюючих речовин у декілька разів перевищує ГДК;

- середньо забруднені, в яких вміст забруднюючих речовин перевищує ГДК, але без явних змін властивостей ґрунту;

- слабо забруднені, в яких вміст забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

У місті було проведено аналіз проб грунтів на наявність 6 важких металів: кадмію, марганцю, міді, свинцю, цинку, нікелю. За його результатами виявлено невисокий рівень забруднення грунтів нікелем - в усіх відібраних пробах вміст нікелю не перевищував відповідну гранично допустиму норму.

Вміст марганцю тільки в одній пробі в районі ДП «Завод «Радіореле» (просп. Гагаріна, 181) дещо перевищував ГДК.

Забруднення ґрунту кадмієм, перевищує ГДК, що виявлено в 4 пробах: в районі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (просп. Гагаріна, 354), ПАТ «ХАРП» (просп. Індустріальний, 3), ПАТ «Новий стиль» (Григорівське шосе, 88).

В інших районах міста вміст кадмію нижче ГДК, а в 20 пробах - відсутній.

Ґрунти міста Харкова значно забруднені свинцем, 50 % всіх проаналізованих проб мають концентрацію, що перевищує гранично допустиму норму в 1,2-3,2 рази.

Найвищий рівень концентрації свинцю виявлено в районі Ботанічного саду (вул. Клочківська, 52), КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (просп. Гагаріна, 354), ЗАТ «Сантехмонтаж-60» (вул. Велика Панасівська, 183), ПАТ «Харківський електрощитовий завод» (вул. Катерининська, 46), ВАТ «Гідропривід» (вул. Мала Панасівська, 1).

Аналіз проб ґрунту на вміст міді виявив, що 23,75 % проб за концентрацією міді перевищує гранично допустиму норму.

Найвищий рівень концентрації міді виявлено в районі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (просп. Гагаріна, 354), ПрАТ «Завод Південкабель» (вул. Автогенна, 7), ВАТ «Видавництво «Харків» (просп. Московський, 247), ВАТ «Завод «Конвектор» (просп. Гагаріна, 98).

Забруднення ґрунту цинком також значне, 25 % відібраних проб мають концентрацію, що перевищує гранично допустиму норму.

Найвищий рівень концентрації цинку виявлено в пробі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (просп. Гагаріна, 354), в районі Харківського заводу залізобетонних виробів (вул. Диканівська, 50), ДП «Завод «Радіореле» (просп. Гагаріна, 181), Ботанічного саду (вул. Клочківська, 52).

За даними результатів аналізу проб ґрунту на наявність важких металів слід зазначити, що найбільш забрудненим виявився район КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (просп. Гагаріна, 354), ДП «Завод «Радіореле» (просп. Гагаріна, 181), Ботанічного саду (вул. Клочківська, 52), ДП завод «Електроважмаш» (просп. Московський, 299).

Найменш забруднений важкими металами ґрунт у районі ЗАТ «Харківський завод транспортного обладнання» (вул. Достоєвського, 3).

Згідно з класифікацією за ступенем забруднення ґрунтів 80 проб ґрунту розподілилися таким чином:

- 38 проб (47,5 %) слабо забруднені;

- 19 проб (23,7 %) дуже забруднені;

- 23 проби (28,8 %) середньо забруднені.

Порівнюючи результати аналізів проб ґрунту на вміст важких металів за останні роки слід зазначити, що 50 відсотків ґрунту мають тенденцію до покращення якості, в 25 відсотках проб ґрунту, проаналізованих на вміст важких металів, концентрація металів не змінилася або частково змінилася. В 20 пробах (25 %) якість ґрунту за ступенем забруднення важкими металами погіршилася. Значно збільшилася концентрація металів у районі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (просп. Гагаріна, 354), ПрАТ «Завод Південкабель» (вул. Автогенна, 7), ВАТ «Завод Конвектор» (просп. Гагаріна, 98), біля Ботанічного саду (вул. Клочківська, 82), відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Харків-Сортувальний» філії «Південна Залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (вул. Велика Панасівська, 201).

Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюється лабораторний контроль стану забруднення ґрунту на промислових підприємствах та в контрольних точках на території житлової забудови міста.

У 2008-2012 роках при лабораторному дослідженні проб ґрунту було виявлено перевищення ГДК таких речовин: міді, цинку, свинцю, сульфатів, хрому, нікелю.

5.7. Сфера поводження з відходами

Однією із загрожуючих екологічних проблем є забруднення довкілля відходами, що утворюються в процесі господарської та соціально-побутової діяльності суспільства. Вирішення питань, пов'язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу відходів (і в першу чергу небезпечних) на стан здоров'я людей і навколишнє природне середовище, потребує особливої уваги.

Харків є одним з найбільших мегаполісів країни, тому питання утворення та поводження з побутовими відходами залишається актуальним.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003 № 284/03 затверджено Програму розвитку системи поводження з твердими побутовими відходами в м. Харкові та Схему санітарної очистки м. Харкова, які були розроблені Українським науково-дослідним інститутом прогресивних технологій в комунальному господарстві.

Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.09.2005 № 474 КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» надано в постійне користування земельну ділянку площею 13,2 га для будівництва та обслуговування полігону твердих побутових відходів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області.

Експлуатується Дергачівський полігон з 2005 року.

26.01.2012 введено в експлуатацію другу чергу Дергачівського полігону твердих побутових відходів.

Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2011 № 611 КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» отримано державні акти на право постійного користування земельними ділянками на території Дергачівської міської ради Харківської області для експлуатації та обслуговування діючого полігону побутових відходів.

Збирання та вивезення ТПВ у м. Харкові здійснює КП «Комплекс з вивозу побутових відходів», яке знаходиться в оперативному підпорядкуванні Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, та інші підприємства.

Однією з проблем залишається неповне видалення відходів із території сектору індивідуальної забудови.

Актуальним для міста залишається питання утилізації та вивезення промислових відходів. Існує один полігон промислових відходів для ПАТ «Харківський підшипниковий завод» у сел. Кам'яна Яруга площею 14,21 га. Інші підприємства міста вивозять промислові відходи III-IV класів небезпеки на Дергачівський полігон, що значно прискорює їх заповнення і скорочує термін експлуатації.

Проблему для міста становлять також специфічні медичні відходи та відходи перукарень. Ці відходи повинні вивозитися і знешкоджуватися окремо від побутових. Згідно із СанПіН 5179-90 специфічні відходи підлягають обов'язковому централізованому спалюванню в спеціалізованих пічах. Наявна в місті система збору та утилізації специфічних відходів не відповідає вимогам щодо їх знешкодження.

Таким чином, стан сфери поводження з твердими побутовими відходами в місті потребує суттєвого покращення і повинен відповідати сучасним екологічним вимогам з урахуванням фактичного економічного та соціального потенціалу міста.

Суттєво покращити ситуацію у сфері поводження з відходами у місті можливо за умов:

1) удосконалення системи збирання та перевезення ТПВ та схеми санітарного очищення міста;

2) впровадження сучасних ефективних методів збирання, зберігання, перероблення, утилізації відходів з метою поступового зменшення обсягів їх накопичення;

3) застосування нового високотехнологічного обладнання для збирання та перевезення відходів;

4) впровадження схеми роздільного збирання та сортування відходів і промислової переробки ресурсно-цінних компонентів ТПВ;

5) будівництва сміттєпереробного заводу.

5.8. Охорона та раціональне використання ресурсів тваринного світу: поводження з безпритульними тваринами

Наявність домашніх тварин у місті, в першу чергу собак і котів, відповідає сучасним моральним та етичним нормам. Неконтрольоване їхнє розмноження і безвідповідальне ставлення власників домашніх тварин, з вини яких вони виявляються загубленими, призводить до постійного збільшення кількості безпритульних тварин.

Внаслідок цього у місті утворюються групи безпритульних тварин, які, безконтрольно розмножуючись, і становлять небезпеку для населення і негативно впливають на санітарно-екологічну та епізоотичну ситуацію.

Одним з напрямків вирішення зазначеної проблеми є будівництво та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин.

5.9. Моніторинг довкілля у м. Харкові

Моніторинг навколишнього природного середовища являє собою систему спостережень, яка включає збір, оброблення, збереження та аналіз інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для ухвалення рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та додержання вимог екологічної безпеки.

Моніторинг довкілля на території м. Харкова здійснюють:

1) Харківський обласний центр з гідрометеорології. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста ведеться на 10 стаціонарних пунктах спостереження, розташованих у зонах проживання населення, зонах промислових підприємств та на автомагістралях, обладнаних лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2», які контролюють вміст 20 забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі.

У 2008-2012 pp. спостереження за якістю води р. Сіверський Донець проводилися на 9 створах, а також на основних її притоках: річках Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Вовча та двох водосховищах - Печенізькому (смт Печеніги) та Червонооскільському (с. Червоний Оскіл та с. Сенькове). Усі створи розташовані на території Харківської області.

2) Державна екологічна інспекція в Харківській області. Спостереження за якістю поверхневих вод в області проводилися на 25 створах та постах, що розташовані на 7 річках (Сіверський Донець, Оскіл, Уди, Лопань, Харків, Немишля, Сухий Торець) та 2 водосховищах (Печенізькому та Червонооскільському). Особлива увага приділялася контролю якості води в р. Сіверський Донець та р. Оскіл, на прикордонних створах на цих транскордонних водних об'єктах. Відповідно до Угоди між Україною та Російською Федерацією про спільне використання та охорону прикордонних водних об'єктів суб'єктами державного екологічного моніторингу обох сторін проводилися постійні режимні спостереження за станом поверхневих вод. За допомогою обміну інформацією, проведення періодичних спільних відборів проб та паралельних вимірів забезпечувався взаємний контроль достовірності отриманих результатів та можливість прийняття оперативних рішень при виникненні надзвичайних ситуацій.

Оцінка якості поверхневих вод проводилася на основі режимних даних контролю якості води поверхневих водних об'єктів Харківської області за 30 інгредієнтами.

3) Органи санітарно-епідеміологічного нагляду.

Обласна та міська санітарно-епідеміологічні станції проводять лабораторні дослідження на межі житлової забудови та санітарно-захисних зон для визначення вмісту 33 хімічних речовин в атмосферному повітрі. Зазначені органи також здійснюють контроль санітарно-гігієнічних показників ґрунтів, води поверхневих водних об'єктів, свердловин та джерел.

4) Харківське регіональне управління водних ресурсів Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України.

Спостереження за зміною концентрації інгредієнтів (за 48 показниками) проводиться у створі р. Харків (гирло, м. Харків), р. Лопань (гирло, м. Харків), р. Лопань (м. Харків, сел. Мала Данилівка), р. Уди (смт Хорошеве, міст), р. Уди (сел. Березівське, міст).

5) Підприємства міста.

Здійснюють відомчий контроль стану компонентів довкілля як безпосередньо на джерелах забруднення, так і на межі санітарно-захисних зон. Ці роботи виконуються відомчими лабораторіями або на договірних засадах сторонніми організаціями, які мають акредитовані лабораторії.

Розділ 6. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Пріоритетними напрямками реалізації Програми є:

- охорона і раціональне використання водних ресурсів;

- охорона атмосферного повітря;

- охорона та раціональне використання земель;

- охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів;

- охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу;

- збереження природно-заповідного фонду;

- раціональне використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів;

-наука, інформація та освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронної спрямованості, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Заходи, спрямовані на виконання Програми, наведені в додатку до Програми.

Розділ 7. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Джерелами фінансування заходів Програми є:

- кошти Фонду охорони навколишнього природного середовища міста Харкова;

- кошти Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища;

- кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

- інвестиційні фонди;

- власні кошти суб'єктів господарювання;

- інші джерела фінансування.

Розділ 8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Реалізація Програми дозволить поліпшити екологічну ситуацію у місті за умови зменшення загального обсягу антропогенного навантаження на природне середовище або його рівності екологічному ресурсу території.

Для досягнення екологічного балансу у Програмі визначено два основні напрямки діяльності:

- впровадження заходів, спрямованих на зниження антропогенного навантаження на довкілля;

- впровадження заходів, спрямованих на підтримку та підвищення екологічного ресурсу території.

У результаті впровадження заходів Програми планується досягти таких результатів:

- зниження показника індексу забруднення атмосфери міста;

- зменшення концентрації нафтопродуктів та зважених речовин у річках міста;

- зменшення середньорічної концентрації азото- та фосфоровмісних забруднюючих речовин у скидах з очисних споруд міста;

- покращення гідрологічного режиму річок, відновлення їх дренажної здатності шляхом розчищення найбільш замулених ділянок русел річок Лопань, Харків, Немишля;

- забезпечення належного санітарно-екологічного стану прибережних захисних смуг на території міста;

- забезпечення безаварійного пропуску повені шляхом ремонту та реконструкції гідротехнічних споруд на річках міста - Гончарівської, Павлівської, Журавлівської, Лопанської гребель;

- забезпечення безпечного вживання населенням міста води природних джерел, які користуються найбільшою популярністю у мешканців міста, шляхом щорічного благоустрою зон санітарної охорони джерел, будівництва нових, ремонту наявних каптажів;

- покращення стану зелених насаджень на території міста шляхом висадження нових зелених насаджень;

- покращення стану міських ґрунтів шляхом ліквідації стихійних звалищ відходів та запобігання їх утворенню, впровадження фітомеліораційних заходів (щорічне створення газонів з багаторічною трав'яною рослинністю з розвиненою кореневою системою).

Розділ 9. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Напрямки і заходи Програми, обсяги їхнього фінансування затверджуються рішеннями Харківської міської ради окремо на відповідний фінансовий рік після прийняття бюджету міста Харкова.

Контроль за ходом реалізації затверджених заходів Програми покладається на Департамент комунального господарства Харківської міської ради.

Умовою належного виконання Програми є організація ефективної роботи та узгодженість дій виконавців Програми.

З метою ефективного управління комунальною власністю у сфері охорони навколишнього природного середовища, подальшого розвитку матеріально-технічної бази зазначеної сфери, якісного надання гарантованих послуг мешканцям міста Харкова відповідними ресурсами (у тому числі фінансовими) забезпечуються спеціально створені такі комунальні підприємства: спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», комунальне підприємство «Харківводоканал», спеціалізоване комунальне підприємство «Заповіт», комунальне підприємство «Ритуал», комунальне підприємтсво «Муніципальна компанія поводження з відходами», комунальне підприємтсво «Центр поводження з тваринами», комунальне підприємство «Благоустрій» м. Харкова», комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів»; комунальне підприємтсво «Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливової каналізації».

Досягнення поліпшення стану довкілля та зниження екологічних ризиків можливо лише за умови інтеграції зусиль структурних підрозділів Харківської міської ради та інших учасників Програми.

Інструментами забезпечення міжгалузевого партнерства є:

- міжвідомча координація;

- включення питань охорони навколишнього природного середовища до переліку обов'язкових завдань усіх учасників Програми на тому ж рівні, що й економічні та соціальні цілі.

Для підвищення ефективності системи управління охороною навколишнього природного середовища необхідно її удосконалення з урахуванням стандартів серії ISO 14000.

Підвищення ефективності виконання заходів Програми досягається за рахунок наукового опрацювання технічних та організаційних рішень щодо охорони навколишнього природного середовища та управління екологічною діяльністю, організації екологічної експертизи управлінських рішень та місцевих нормативно-правових актів з питань природокористування.

Харківська міська рада та її виконавчі органи забезпечують адміністративну та організаційну підтримку підприємств, які спеціалізуються на виконанні робіт у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом створення адміністративно-економічних умов для розвитку ринку екологічних послуг регулярного залучення профільних підприємств до участі в реалізації природоохоронних заходів.

Харківська міська рада та її виконавчі органи сприяють підприємствам усіх форм власності у здійсненні ними природоохоронних заходів, що стосуються виконання Програми.

Для ефективного впровадження екологічної політики Харківської міської ради та реалізації заходів Програми необхідно мати ефективний інформаційний механізм, тобто достовірну інформацію про:

- стан навколишнього природного середовища міста та його об'єктів (грунтів, вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу) та рівень їхнього забруднення;

- екологічні прогнози з можливими загрозами навколишньому природному середовищу в місті Харкові;

- дані щодо витрат, пов'язаних зі здійсненням природоохоронних заходів;

- аналіз та оцінку ефективності виконаних природоохоронних заходів.

Основними джерелами такої інформації мають бути дані суб'єктів моніторингу довкілля, інформація громадських організацій та окремих громадян.

У процесі екологічного моніторингу міського середовища проводиться система спостережень, яка включає обробку, передачу, збереження й аналіз інформації про стан довкілля міста для прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень.

У межах міської території мають вестися спостереження за:

- якістю атмосферного повітря і джерелами його забруднення;

- рівнем впливу шкідливих фізичних і біологічних факторів;

- гідрологічними та гідрохімічними характеристиками водних об'єктів;

- якістю води джерел централізованого і нецентралізованого питного водопостачання;

- рівнем очищення міста від усіх видів відходів;

- рівнем екологічної безпеки збереження (захоронения) відходів, у тому числі токсичних;

- скидом стічних вод до міської каналізації та поверхневих водних об'єктів;

- рівнем ґрунтових вод;

- станом зелених насаджень рекреаційних зон та об'єктів природно-заповідного фонду.

З метою здійснення управління охороною навколишнього природного середовища міста, відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» така інформація буде використана міською радою для виконавчо-розпорядчої діяльності, а також для:

- інформування населення міста через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його зміни, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншоі зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людини;

- негайного інформування населення та всіх зацікавлених організацій про надзвичайні екологічні ситуації;

- забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державну таємницю і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

Розділ 10. МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Основним завданням цього напрямку є реалізація інтересів м. Харкова шляхом участі у вирішенні регіональних екологічних проблем в інтересах сталого розвитку міста, зокрема:

- участі у виконанні міжнародних договорів щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища;

- участі в загальнодержавних та міжнародних екологічних організаціях, у тому числі в тих, які входять до системи Організації Об'єднаних Націй;

- забезпечення обов'язкової державної екологічної експертизи та екологічного контролю за всіма міжнародними програмами і проектами, які реалізуються на території міста;

- забезпечення участі в міжнародних переговорах з питань використання природних ресурсів, переміщення технологій, товарів і послуг, здатних завдати екологічної шкоди населенню і навколишньому природному середовищу.

Директор Департаменту

комунального господарства О.А. Богач

Додаток

до Програми охорони навколишнього

природного середовища м. Харкова

на 2013-2020 pp.

ЗАХОДИ

Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2020 pp.

Директор Департаменту

комунального господарства О.А. Богач