911/3185/20 Про відкриття провадження у справі про банкрутство - 20.12.2021 Прийняття

ВСТАНОВИВ:У листопаді 2020 року ТОВ "ФК "Кантієро" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Підприємство "Будконтракт".В обґрунтування вказаної заяви було зазначено, що у ТОВ "Підприємство "Будконтракт" існують невиконані грошові зобов`язання на загальну суму 52 815 245,00 грн за кредитним договором від 14.02.2008 № 5757-20/8-1 і договором застави цінних паперів від 29.10.2010 № 47266-20/10-6, іпотечним договором від 26.01.2010, та кредитним договором від 25.09.2012 № 63684-20/12-1, договором застави майнових прав від 25.09.2012 № 63774-20/12-6, укладеними із ПАТ "Банк "Київська Русь", яке відступило право вимоги за цими договорами на користь ТОВ "ФК "Ю-Бейс", а ТОВ "ФК "Ю-Бейс" в свою чергу відступило таке право вимоги на користь ТОВ "ФК "Кантієро".Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі №911/3185/20 (суддя Лопатін А. В.), серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Підприємство "Будконтракт". Визнано грошові вимоги ТОВ "ФК "Кантієро" до ТОВ "Будконтракт" в розмірі 51 485 466,32 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Підприємство "Будконтракт". Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 (колегія суддів: Поляков Б. М., - головуючий, Верховець А. А., Пантелієнко В. О.) ухвалу Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/3185/20 залишено без змін.Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди виходили з того, що у боржника наявна непогашена заборгованість за кредитними договорами від 14.02.2008 №5757-20/8-1 та від 25.09.2012 № 63684-20/12-1, що підтверджена судовими рішеннями у справах №911/3217/15 та № 911/3484/15, а боржником не надано доказів на підтвердження спроможності виконати грошові зобов`язання. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що кредитор ТОВ "ФК "Кантієро" набув право вимоги до боржника за вказаними кредитними договорами від ТОВ "ФК "Ю-Бейс", яке набуло відповідне право вимоги до боржника від ПАТ "Банк "Київська Русь". При цьому судом апеляційної інстанції відхилено доводи боржника про наявність спору про право у зв`язку з оспоренням в судовому порядку договору відступлення права вимоги від 06.05.2020, укладеного між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та ТОВ "ФК "Кантієро", оскільки відповідні дії були вчинені боржником лише після звернення кредитора до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.У касаційній скарзі ТОВ "Підприємство "Будконтракт" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/3185/20 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ТОВ "ФК "Кантієро" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Підприємство "Будконтракт".ТОВ "Підприємство "Будконтракт" зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 16.09.2020 у справі №911/593/20.Боржник вважає помилковими висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки стверджує, що ТОВ "ФК "Кантієро" не набуло прав кредитора за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1 та від 25.09.2012 № 63684-20/12-1. На думку, ТОВ "Підприємство "Будконтракт", права вимоги за вказаними договорами досі належать ПАТ "Банк "Київська Русь".Крім того заявник касаційної скарги вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано наявності між сторонами спору про право.У відзиві ТОВ "ФК "Кантієро" просить касаційну скаргу ТОВ "Підприємство "Будконтракт" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Підприємство "Будконтракт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/3185/20; розгляд справи призначено на 01.12.2021.В судовому засіданні 01.12.2021 касаційним судом оголошувалась перерва до 20.12.2021.Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Підприємство "Будконтракт" були укладені кредитні договори від 25.09.2012 № 63684-20/12-1 та від 14.02.2008 № 5757-20/8-1.Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі №911/3217/15, стягнуто з ТОВ "Підприємство "Будконтракт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 3 604 477,00 грн основного боргу, 22 527,99 грн відсотків за користування кредитом, 990 490,53 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6 190,57 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 604 367,10 грн 30% річних, 1 467 022,14 грн інфляційних втрат за кредитним договором від 25.09.2012 № 63684-20/12-1.Рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2015 у справі №911/3484/15 стягнуто з ТОВ "Підприємство "Будконтракт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 41 738 819,57 грн заборгованості зі сплати кредиту, 3 051 571,42 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та 172 946,85 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором від 14.02.2008 № 5757-20/8-1.За результатами проведеного 18.03.2020 аукціону з продажу лоту № GL18N016951, між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс" укладено договір від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "Банк "Київська Русь" відступило новому кредитору ТОВ "ФК "Ю-Бейс" належні банку права, а новий кредитор набув такі права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначені у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або іншими контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (п. 1 договору від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1).Відповідно до п. 2 договору від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1 за цим договором новий кредитор в день настання відкладальної обставини відповідно до п. 16-1 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги які випливають із розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір права вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/ рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов договорів. Сторони підтверджують, що після набуття новим кредитором права вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.Відкладальна обставина, згідно з п. 16-1 договору від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1, це укладення новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, № UA-EA-2020-03-12-000009-b, сформованого 18.03.2020.Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 16 496 566,09 грн. (п. 4 договору від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1).В матеріалах справи наявні копії підписаних ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс" вищевказаного договору та реєстрів договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/позичальників за такими договорами (додаток № 1, додаток № 2), відповідно до яких від ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "ФК "Ю-Бейс" відступлено, зокрема права вимоги за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1, від 25.09.2012 № 63684-20/12-1.Відповідно до платіжного доручення від 10.04.2020 № 91 ТОВ "ФК "Ю-Бейс" сплатило на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 17 100 990,85 грн.В подальшому, 06.05.2020 між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" (кредитор) та ТОВ "ФК "Кантієро" (новий кредитор) укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого в порядку та на умовах визначених цим договором, кредитор відступає новому кредитору належні кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначені у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або іншими контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Новий кредитор сплачує кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (п. 1 договору № 1 від 06.05.2020).Відповідно до п. 2 договору № 1 від 06.05.2020, за цим договором новий кредитор в день підписання цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги які випливають із розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір права вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/ рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов договорів. Сторони підтверджують, що після набуття новим кредитором права вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує кредитору грошові кошти в сумі 17 321 394,39 грн, що мають бути сплачені до 05.05.2021.До матеріалів справи долучено, а судами попередніх інстанцій досліджено, копії, підписаних ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та ТОВ "ФК "Кантієро" вказаного вище договору та реєстрів договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/позичальників за такими договорами (додаток № 1, додаток № 2), відповідно до яких від ТОВ "ФК "Ю-Бейс" до ТОВ "ФК "Кантієро" відступлено, зокрема права вимоги за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1, від 25.09.2012 № 63684-20/12-1.Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №911/3217/15 задоволено заяву ТОВ "ФК "Кантієро" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №911/3217/15; замінено стягувача ПАТ "Банк "Київська Русь" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2015 у справі № 911/3217/15 на його правонаступника - ТОВ "ФК "Кантієро".В оскаржуваних судових рішенням суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що за наявності чинного договору, укладеного між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та ПАТ "Банк "Київська Русь", додатків до нього та доказів здійснення сплати ціни договору, на підставі яких ТОВ "ФК "Ю-Бейс" набуло від ПАТ "Банк "Київська Русь" права вимоги, в тому числі за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1, від 25.09.2012 № 63684-20/12-1; наявності чинного договору, укладеного між ТОВ "ФК "Кантієро" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс", додатків до нього та умов такого договору, якими визначено, що права вимоги передаються в день підписання такого договору (тобто не в залежності від факту здійснення сплати ціни договору), ТОВ "ФК "Кантієро" набуло від ТОВ "ФК "Ю-Бейс" права вимоги, в тому числі за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1, від 25.09.2012 № 63684-20/12-1.Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень враховано, що боржником не надано доказів на підтвердження спроможності виконати грошові зобов`язання за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1, від 25.09.2012 № 63684-20/12-1.Однак, заявник касаційної скарги із такими висновками не погоджується, оскільки вважає, що ТОВ "ФК "Ю-Бейс" не набуло належного ПАТ "Банк "Київська Русь" права вимоги до боржника за спірними кредитними договорами, оскільки не настала відкладальна обставина, що була передбачена п. 16-1 договору від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1 про відступлення прав вимоги. Разом з тим, не набувши права вимоги до боржника, ТОВ "ФК "Ю-Бейс" не могло відчужити його на користь ТОВ "ФК "Кантієро".За змістом ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (3480-15) діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.Згідно з ч. ч. 1, 3, 6 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч. 2 ст. 656 ЦК України).Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні ( відкладальна обставина).При цьому ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012.З огляду на встановлені у цій справі обставини, касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "ФК "Кантієро" до ТОВ "Підприємство "Будконтракт".Як вбачається із матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви, що право вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" за вищевказаними кредитними договорами до боржника не було відступлено на користь ТОВ "ФК "Ю-Бейс", а надалі на користь ТОВ "ФК "Кантієро", в тому числі і ненастання відкладальної обставини, що було передбачено договором про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1.Заявник касаційної скарги посилається на те, що ТОВ "ФК "Кантієро" не набуло прав кредитора за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1 та від 25.09.2012 № 63684-20/12-1, оскільки у матеріалах справи відсутні докази (акти приймання-передачі) передачі від ПАТ "Банк "Київська Русь" - ТОВ "ФК "Ю-Бейс", документів, що підтверджують право вимоги до боржника. Аналогічно відсутні докази передачі відповідних документів і від ТОВ "ФК "Ю-Бейс" - ТОВ "ФК "Кантієро".Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.Передача таких документів має на меті перевірку існування у кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.Обставина не передачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані із невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передачі новому кредитору таких документів не може свідчити про відсутність передачі права вимоги взагалі.Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 905/306/17.Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявність непогашеної заборгованості боржника за кредитними договорами від 14.02.2008 № 5757-20/8-1, від 25.09.2012 № 63684-20/12-1 та її обсяг встановлені судовими рішеннями у справах № 911/3217/15 та №911/3484/15.У касаційній скарзі ТОВ "Підприємство "Будконтракт" зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано наявності між сторонами спору про право, оскільки з`ясовуючи 09.12.2020 наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції не врахував, що 08.12.2020 боржник звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 1 від 06.05.2020, укладеного між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та ТОВ "ФК "Кантієро".Як встановлено апеляційним судом та підтверджено боржником, останнім 08.12.2020, подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 1 від 06.05.2020, укладеного між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та ТОВ "ФК "Кантієро".Відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зокрема, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності підстав відкриття провадження у справі, судами попередніх інстанцій встановлено безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора та відсутність спору про право, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження Разом із тим, доводи касаційної скарги про відсутність безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника в силу того, що між ініціюючим кредитором та боржником існує спір про право підлягають відхиленню з огляду на таке.Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.Можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями ст. 36 КУзПБ.При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо. Згідно з приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.Тобто, з метою уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.Враховуючи, що оспорення боржником вимог ТОВ "ФК "Кантієро" відбулось лише після звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та фактично напередодні проведення підготовчого засідання, необґрунтованими є доводи ТОВ "Підприємство "Будконтракт" про наявність між сторонами спору про право.Щодо доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків, що викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, колегія суддів враховує таке.Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16.Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи заявника касаційної скарги про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних ТОВ "Підприємство "Будконтракт" постановах Верховного Суду, оскільки встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та надану їм оцінку, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених судових рішень, доводи викладені у касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, та, по суті, зводяться до незгоди з наданою оцінкою наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності додаткової їх перевірки, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.Згідно з ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та ухвала Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі № 911/3185/20 прийняті судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд