916/1287/20 Про заміну заходу забезпечення позову, здійсненого за ініціативою відповідача - 16.12.2021 Прийняття

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту "Південний"), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохем Шиппінг/Одеса/ЛТД/мале підприємство,

про стягнення 65 174 542,29 грн,

На розгляд Суду постало питання заміни заходу забезпечення позову, здійсненого за ініціативою відповідача.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1. 12.05.2020 Виконуючий обов`язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу з позовною заявою до "MARINO SHIPPING CO PTE LTD", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення внутрішніх морських вод України, у сумі 65 174 542,29 грн.

2. Одночасно із позовною заявою, виконуючим обов`язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області подано до суду заяву про забезпечення позову відносно "MARINO SHIPPING CO PTE LTD", згідно з якою він просив суд заборонити судновласнику "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" вчиняти дії, спрямовані на вивід судна "STAVANGER" ІМО9278507 з морського порту "Південний".

3. 14.05.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла заява "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" про забезпечення позову, відповідно до якої відповідач просив суд:

- застосувати заходи забезпечення позову шляхом надання гарантії (гарантійного листа) виконання відповідачем свого обов`язку по відшкодуванню шкоди, завданої державі внаслідок скиду пальмової олії з судна "STAVANGER" 30.04.2020 в акваторії порту "Південний";

- визнати гарантійний лист від 11.05.2020 Лондонської Асоціації Власників суден із взаємного страхування (The London Steam-Ship Owners Mutual Insurance Association Limited) на суму 2 443 836 доларів США достатнім забезпеченням даного позову про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- визнати надання гарантії (гарантійного листа) підставою для надання капітаном морського порту "Південний" дозволу на вихід судна "STAVANGER" (ІМО 9278507) з порту;

- зобов`язати капітана порту "Південний" надати дозвіл на вихід судна "STAVANGER" (ІМО 9278507) з акваторії порту "Південний".

4. З метою надання гарантії виконання рішення суду, відповідачем було зараховано на депозитний рахунок господарського суду першої інстанції грошові кошти у розмірі 26 679 200 грн, на підтвердження чого надано суду платіжне доручення № 48 від 15.05.2020, а також надано гарантійний лист Лондонської Асоціації Власників суден із взаємного страхування.

5. 15.05.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області у задоволенні заяви виконуючого обов`язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про забезпечення позову (вх. №2-1303/20 від 12.05.2020) та заяви "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" про забезпечення позову (2-1450/20 від 14.05.2020) відмовлено.

6. При цьому, відмовляючи у задоволенні заяви прокуратури, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо надання гарантійного листа Лондонської Асоціації Власників суден із взаємного страхування, а також внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 26 679 200 грн свідчить про добросовісність його поведінки та відсутність наміру ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Щодо заяви MARINO SHIPPING CO PTE LTD судом було зазначено, що вона за своїм змістом не є заявою про забезпечення позову, а фактично направлена на доведення позиції щодо відсутності у відповідача наміру уникнення відповідальності за скид забруднюючих речовин та виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

7. 22.06.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохем Шиппінг /Одеса/, ЛТД", /мале підприємство/ та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до участі у справі.

8. 31.08.2020 ухвалою суду першої інстанції у справі №916/1287/20 призначено судову комплексну біологічну та інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі №916/1287/20 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

9. 19.02.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області здійснено заміну позивача у справі № 916/1287/20 - Державної екологічної інспекції в Одеській області на правонаступника - Державну екологічну інспекцію Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

10. 11.05.2021 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" про заміну заходу забезпечення позову, в якому відповідач просить суд:

- замінити грошову суму 26 679 200 грн, сплачену від імені та за дорученням "MARINO SHIPPING CO PTE LTD", в якості забезпечення позову по справі №916/1287/20, на банківську гарантію №21-1GR0005 від 19.01.2021;

- повернути ТОВ "Блек Сі Ло Компані" кошти у розмірі 26 679 200 грн, сплачені від імені та за дорученням "MARINO SHIPPING CO PTE LTD", в якості забезпечення позову по справі № 916/1287/20.

11. Відповідно до абзацу 1 банківської гарантії (зі змінами) АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Гарант) виступає за дорученням "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" (принципал) та надає гарантію у розмірі 1 000 000 доларів США на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (бенефіціар).

12. Згідно з абзацом 7 гарантії (зі змінами) остання є безвідкличною та припиняє свою дію із настанням одного з наступних випадків: після 15.12.2022; оплата гарантом вимоги, наданої бенефіціаром за цією гарантією; оплата принципалом на користь бенефіціара суми на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, або у зв`язку з укладенням принципалом і бенефіціаром визнаної судом мирової угоди за вищевказаним спором. Оплата принципалом цієї суми на користь бенефіціара повинна бути зроблена з посиланням на номер цієї гарантії; отримання повідомлення від бенефіціара про звільнення гаранта від обов`язків за цією гарантією; повернення бенефіціаром оригінала цієї гарантії гаранту; набуття чинності рішенням суду про відмову бенефіціару у вищевказаному позові в повному обсязі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

13. 14.05.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області клопотання "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" задоволено. Допущено заміну заходу забезпечення позову, здійсненого за ініціативою "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" у відповідності до частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України, у вигляді внесення на депозитний рахунок грошових коштів у сумі 26 679 200 грн, на захід забезпечення позову у вигляді надання гарантії банку № 21-1GR0005 від 19.01.2021 (зі змінами) на суму 1 000 000 доларів США. Повернуто з депозитного рахунку Господарського суду Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ло Компані" грошові кошти у сумі 26 679 200 грн, сплачені за платіжним дорученням № 48 від 15.05.2020.

14. Суд першої інстанції зазначив, що зміст положень статі 145 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) свідчить про однаковий правовий статус заходів забезпечення позову, вжитих судом на підставі статті 137 Господарського процесуального кодексу України та заходів, направлених на забезпечення позову, вжитих стороною на підставі частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України. Суд дійшов висновку, що названими положеннями Господарського процесуального кодексу (1798-12) у сукупності діям щодо надання гарантії та внесення грошових коштів на депозитний рахунок надано статус заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим суд зазначив, що вирішення питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, зокрема заміна коштів на надання банківської гарантії, належить до дискреційних повноважень суду.

15. Місцевий господарський суд вказав, що гарантія в даному випадку забезпечує виконання зобов`язання, що виникає з рішення суду, що відповідає статті 11 Цивільного кодексу України, при цьому, будь-яких обмежень за видами зобов`язань, які можуть забезпечуватись гарантією, законодавством не встановлено. Враховуючи викладене, суд відхилив посилання прокуратури та позивача на неможливість застосування гарантії у зв`язку з відсутністю договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем.

16. Посилання прокуратури на те, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не є отримувачем коштів та не може виступати бенефіціаром, судом першої інстанції відхилені з посиланням на те, що відповідно до положень статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

17. Дослідивши умови наданої відповідачем гарантії, суд зазначив, що остання в повному обсязі відповідає Положенню №639, рішення про видачу такої гарантії було прийнято банком у відповідності до покладених на нього обов`язків за наслідком перевірки наданої принципалом інформації, документів та встановлення характеру правовідносин, що виникли між принципалом та бенефіціаром, та дослідження обставин можливості надання банківської гарантії.

18. Щодо заперечень прокуратури та позивача стосовно відсутності погодження бенефіціару на внесення змін до гарантії, суд вказав, що за змістом та направленістю положень розділу 4 Положення №639 обов`язкове погодження бенефіціара та, як наслідок, зміна зобов`язання банку-гаранту у зв`язку із внесеними змінами, є необхідним у разі зменшення суми гарантії та/або скорочення строку дії гарантії з метою недопущення порушення прав бенефіціара, чого в даному випадку здійснено не було.

19. Щодо зауважень прокурора щодо надання гарантії не на усю заявлену до стягнення суму, суд зазначив, що таким запереченням вже була надана оцінка при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову, та зазначено, що визначення достатності суми забезпечення віднесено до дискреційних повноважень суду, при цьому докази, надані сторонами, судом оцінені у сукупності, в тому числі із наданим гарантійним листом від 11.05.2020 Лондонської Асоціації Власників суден із взаємного страхування (The London Steam-Ship Owners Mutual Insurance Association Limited) на суму 2 443 836 доларів США, доказів відкликання якого матеріали справи не містять.

20. Суд першої інстанції, таким чином, дійшов висновку, що з огляду на те, що можливість альтернативного забезпечення позову шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду або надання банківської гарантії імперативно передбачено законом, суд вважає за можливе допустити заміну заходу забезпечення позову, здійсненого за ініціативою "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" у відповідності до частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України, у вигляді внесення на депозитний рахунок грошових котів у сумі 26 679 200 грн, на захід забезпечення позову у вигляді надання гарантії банку на суму 1 000 000 доларів США.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

21. 08.07.2021 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 залишено без змін.

22. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що окрім надання гарантії банку №21-1GR0005 від 19.01.2021 (зі змінами) на суму 1 000 000 доларів США, відповідачем також було надано гарантійний лист на всю суму позову - 2 443 836 доларів США, тобто, наявні у справі гарантії достатнім чином забезпечують виконання рішення суду у цій справі, за умови повного задоволення позовних вимог прокурора.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. 28.07.2021 Заступником керівника Одеської обласної прокуратури надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" про заміну заходу забезпечення позову. Зупинити дію ухвали Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021. Судові витрати покласти на відповідача. Розгляд касаційної скарги здійснювати за участю представника Офісу генерального прокурора.

24. Скаржник стверджує, що нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (п. 9 ч. 1, ч. 4 ст. 137, ст. 143 ГПК України) у справах про стягнення коштів внесення як на депозитний рахунок коштів так і гарантія банку можливі лише в розмірі заявлених позовних вимог. Водночас судами першої та апеляційної інстанції не прийнято до уваги вищевказані положення законодавства та не враховано, що сума як за внесеним депозитом так і за гарантійним листом становить менше половини суми позовних вимог.

25. Заступник керівника Одеської обласної прокуратури також зауважує, що банківська гарантія обмежена строком своєї дії - до 15.12.2022, тоді як на даний час у справі за призначена експертиза в 2020 році, яка до теперішнього часу не проведена.

26. Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не звернуто уваги на характер спірних правовідносин, не враховано необхідність забезпечення ефективності захисту порушених інтересів держави, які згідно зі статтею 136 господарського процесуального кодексу України полягають не лише в утрудненні виконання майбутнього судового рішення, а також в уникненні у подальшому потреби у повторному зверненні до суду з іншим позовом. Скаржник стверджує про недотримання завдання господарського судочинства в частині досягнення ефективності захисту порушених інтересів держави.

27. Також скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах щодо заміни заходу забезпечення позову.

28. Крім того, скаржник стверджує, що враховуючи те, що спірні правовідносини, які є предметом поданого прокурором позову, пов`язані з питанням відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, дана справа має значний суспільний інтерес.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

29. 13.10.2021 до Верховного Суду від "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить Суд поновити строк на подання відзиву, оскільки ухвалу Верховного Суду від 23.09.2021 про відкриття касаційного провадження він отримав лише 12.10.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. При цьому, щодо співмірності заходів забезпечення позову, відповідач вказує, що шляхом внесення на депозитний рахунок суду першої інстанції та надання гарантійного листа забезпечив виконання рішення суду навіть у більшій мірі, ніж сума позовних вимог. Також, відповідач зазначає, із системного аналізу умов банківської гарантії № 21-1GR005 від 19.01.2021, вбачається, що незалежно від того, чи буде прийнято остаточне рішення у господарській справі до 15.12.2022 чи ні, дана банківська гарантія буде діяти до прийняття остаточного рішення у цій справі. Відповідач звертає увагу, що заміна заходу забезпечення позову жодним чином не порушує прав позивача, адже так само як і кошти, внесені на депозитний рахунок суду так і банківська гарантія є належним та допустимим способом забезпечення.

В. Провадження в суді касаційної інстанції

30. 03.09.2021 касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури разом з матеріалами справи № 916/1287/20 передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

31. 23.09.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 916/1287/20 за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги за участі представника Офісу генерального прокурора. Задоволено клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про зупинення дії ухвали Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 у справі № 916/1287/20. Зупинено дію ухвали Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 про заміну заходу забезпечення позову у справі № 916/1287/20. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до 11.10.2021.

32. 12.10.2021 ухвалою Верховного Суду вирішено здійснювати розгляд касаційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 у справі № 916/1287/20 у відкритому судовому засіданні. Повідомлено учасників справи № 916/1287/20, що розгляд касаційної скарги відбудеться 25.11.2021 о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

33. 09.11.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

34. 15.11.2021 ухвалою Верховного Суду заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

35. 25.11.2021 у судове засідання в режимі відеоконференції з`явились: представник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Тутейко А.В. (поза межами приміщення суду)., представник відповідача- Сукачов Є.С., прокурор - Томчук М.О., інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

36. 25.11.2021 ухвалою Верховного Суду витребувано у Господарського Суду Одеської області відомості щодо наявності/відсутності на депозитному рахунку суду грошових коштів в сумі 26 679 200 грн, внесених за ініціативою MARINO SHIPPING CO PTE LTD. Оголошено перерву у судовому засіданні до 16.12.2021.

37. 13.12.2021 до суду касаційної інстанції від Господарського суду Одеської області надійшов лист № 02-03/6661/2021, в якому на ухвалу Верховного Суду від 25.11.2021 щодо витребування відомостей, суд першої інстанції надав інформацію. Що на виконання ухвали Господарського суду одеської області від 14.05.2021 у справі № 916/1287/20 грошові кошти у сумі 26 679 200 грн 22.07.2021 були повернуті з депозитного рахунку Господарського суду Одеської області платнику - ТОВ "Блек Сі Ло Компані". Станом на теперішній час, на депозитному рахунку Господарського суду Одеської області відсутні грошові кошти в сумі 26 679 200 грн, сплачені ТОВ "Блек Сі Ло Компані" за дорученням "MARINO SHIPPING CO PTE LTD".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

39. На розгляд Верховного Суду у цій справі постало питання заміни заходу забезпечення позову, здійсненого за ініціативою відповідача.

40. Колегія суддів відмічає, що особливістю цієї конкретної справи є те, що ухвалою місцевого господарського суду від 15.05.2020 було відмовлено в задоволенні заяви виконуючого обов`язки керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про забезпечення позову шляхом заборони судновласнику "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" вчиняти дії, спрямовані на вивід судна з морського порту "Південний", а також відмовлено в задоволенні заяви відповідача - "MARINO SHIPPING CO PTE LTD" про забезпечення позову шляхом надання гарантійного листа від 11.05.2020 Лондонської Асоціації Власників суден із взаємного страхування (The London Steam-Ship Owners Mutual Insurance Association Limited) на суму 2 443 836 доларів США.

41. Натомість, відповідачем було добровільно та з власної ініціативи внесено на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у розмірі 26 679 200 грн, на підтвердження чого надано суду платіжне доручення №48 від 15.05.2020.

42. У такій ситуації, Верховний Суд перш за все вважає за необхідне висловитися щодо наявності у даному випадку інституту заміни заходу забезпечення позову як такого.

43. Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

44. Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

45. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина шоста статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

46. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

47. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

48. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

49. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

50. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

51. Результатом вжиття заходів забезпечення позову є прийняття судом відповідного судового рішення - ухвали, яка в силу положень частини першої статі 144 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

52. Примусове виконання ухвали про забезпечення позову полягає у виконанні органами державної виконавчої служби на території України дій щодо спонукання виконати певні дії чи утриматися від вчинення дій тощо.

53. Суд відзначає, що відповідно до частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

54. У цій справі, ухвала господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову не приймалася, а навпаки ухвалою місцевого господарського суду від 15.05.2020 було відмовлено у задоволенні відповідних заяв позивача та відповідача. Отже, у даному випадку у суду відсутні підстави для кваліфікації спірних відносин як відносин заміни заходу забезпечення. Відповідно також відсутні підстави розглядати внесення відповідачем з власної ініціативи на депозитний рахунок господарського суду коштів як виконання ухвали суду про забезпечення позову в розумінні положень частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України.

55. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що прийнята Господарським судом Одеської області ухвала від 14.05.2021 (якою суд ухвалив допустити заміну заходу забезпечення позову у вигляді внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів на захід забезпечення у вигляді банківської гарантії) має кваліфікуватися, у даному випадку, як первісна ухвала про вжиття заходів забезпечення позову.

56. Верховний Суд звертає також увагу, що в силу положень частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову повинна відповідати сумі вимог позивача.

57. Верховний Суд відзначає, що зазначена норма є імперативною, яка у цій справі фактично порушена судами попередніх інстанцій, зважаючи на те, що внесені відповідачем на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 26 679 200 грн не відповідають заявленій прокурором сумі позовних вимог у розмірі 65 174 542,29 грн. У цій частині Суд також погоджується із доводами касаційної скарги щодо обов`язкової співмірності заходів забезпечення із розміром позовних вимог.

58. Водночас, статтею 15 Господарського процесуального кодексу України визначено як одну з засад (принципів) господарського судочинства -пропорційність у господарському судочинстві, яка, зокрема, полягає у здійсненні провадження у справі враховуючи в тому числі забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

59. У даному випадку в цій справі розглядається позов прокурора про відшкодування збитків, заподіяних державі (необмеженому колу осіб (суспільству) внаслідок забруднення внутрішніх морських вод України, завданої нерезидентом України. При цьому, судами попередніх інстанцій не встановлено наявності майна такого нерезидента на території України, за рахунок якого, в тому числі, можливо було в забезпечити позовні вимоги прокурора.

60. Верховний Суд дійшов висновку, що норма статті 143 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням статті 15 Кодексу, у даному випадку має тлумачитися таким чином аби не були порушені загальні принципи повного забезпечення позову та дотримано балансу приватних/публічних інтересів.

61. У даному випадку, баланс вбачається у тому, щоб забезпечити за рахунок приватної особи-відповідача (нерезидента) відповідне відшкодування завданої шкоди навколишньому середовищу на території України задля забезпечення гарантій українського суспільства на безпечне довкілля, право на яке передбачене кожному статтею 50 Конституції України.

62. За таких обставин, Верховний Суд не вважає за можливе та необхідне скасовувати прийняті у цій справі ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій щодо заміни заходу забезпечення позову у вигляді внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів на захід забезпечення у вигляді банківської гарантії, оскільки вона в певній мірі забезпечує поданий у цій справі позов.

63. Вирішуючи питання достатності забезпечення позову, у даному випадку, Верховний Суд звертається до частини третьої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд може вжити два і більше заходи забезпечення позову, тому скасування наявного способу забезпечення позову, який формально не узгоджується з положенням частини четвертої статті 143 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає недоцільним та таким, що не відповідатиме загальними принципам судочинства та засадам розумності.

64. Отже, враховуючи обставини цієї конкретної справи, оцінюючи доводи касаційної скарги щодо підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, а також допущені судами порушення норм процесуального права, Верховний Суд враховує окрім наведеного таке.

65. Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

66. Зазначеними законодавчими положеннями саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту.

67. Таким чином, господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

68. Колегія суддів враховує, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії").

69. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

70. Водночас, під правовим пуризмом у практиці Європейського суду з прав людини розуміється надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України").

71. Верховний Суд дійшов висновку, що з урахуванням обставин цієї конкретної справи, скасування судових рішень щодо заміни заходу забезпечення позову у вигляді внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів на захід забезпечення у вигляді банківської гарантії з підстав встановлення факту процесуального порушення, є нічим іншим ніж проявом правового пуризму та не призведе до відновлення прав сторін цієї справи.

72. Отже, Суд дійшов висновку про залишення без змін судових актів судів попередніх інстанцій, а касаційної скарги - без задоволення.

73. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

75. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

76. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Заступника керівника Одеської прокуратури підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та ухвала Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

77. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,