ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ07 грудня 2021 року м. КиївСправа № 910/14950/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,представників учасників справи:позивача - приватного підприємства "ФІНН 9" - не з`яв., відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" - Стеченка Я.В.,відповідача-2 - ОСОБА_1 - не з`яв.;відповідача-3 - ОСОБА_2 - не з`яв.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" (далі - Товариство)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021

(головуючий суддя - Станік С.Р., судді Тищенко О.В. і Шаптала Є.Ю.)

зі справи № 910/14950/20

за позовом приватного підприємства "ФІНН 9" (далі - Підприємство)

до: Товариства;

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 );

ОСОБА_2

про стягнення 2 937 987,15 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про солідарне стягнення з Товариства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2 797 660,52 грн. основного боргу, 286 703,82 грн. "інфляційних втрат", 176 718,53 грн. - 3% річних, що виникли у зв`язку з неналежним виконанням Товариством обов`язків за укладеними між Підприємством і Товариством договорами поставки від 24.02.2017 №4600042553, від 27.11.2017 №4600044043 (далі - Договори поставки), а також неналежним виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язань за договорами поруки, укладеними між ними та позивачем 24.02.2017 та 27.11.2017 відповідно.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (суддя Павленко Є.В.): закрито провадження у справі №910/14950/20 за позовом Підприємства до Товариства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 2 937 987,15 грн. на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки було встановлено, що під час розгляду даного спору між Підприємством та Товариством було укладено угоду про припинення зобов`язання виконанням від 16.10.2020 за спірними Договорами поставки (далі - Угода), відповідно до умов якої відповідач сплатив 2 474 564,80 грн., а штрафні санкції відповідно до пункту 1.2 Угоди були прощені (стаття 605 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) )).Не погодившись з постановленою ухвалою, Підприємство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 і направити справу №910/14950/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021: апеляційну скаргу Підприємства на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 про закриття провадження у справі №910/14950/20 скасовано; матеріали справи №910/14950/20 направлено до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.Постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 мотивована тим, що: - Угода була подана до суду першої інстанції з пропуском строків визначених частинами третьою-п`ятою статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) );- в оскаржуваній ухвалі відсутні висновки стосовно прийняття Угоди як доказу та необхідності дослідження змісту її умов по відношенню до прав та обов`язків Підприємства та Товариства, при умові заперечень позивача щодо вказаного доказу, чим допущено порушення статей 2, 14, 80 ГПК України;- розглядаючи клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, суд першої інстанції не навів жодних підстав стосовно надання відповідній Угоді правової оцінки в частині прав та обов`язків Підприємства та Товариства;- в обґрунтування висновку про припинення зобов`язань Товариства перед Підприємством суд першої інстанції здійснив посилання на приписи статті 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ). Проте пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України визначає, що провадження у справі закривається саме за відсутності предмета спору, а не внаслідок його припинення в силу норми матеріального права; - суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі відобразив мотиви ухвали, які вирішуються під час ухвалення рішення, не перевіривши розрахунок суми боргу, заявленого до стягнення позивачем, та підстави нарахування;- судом першої інстанції помилково постановлено ухвалу про закриття провадження за відсутності предмета спору, без визначення відповідних правових наслідків процесуальної співучасті відповідачів, а також без урахування обставин наявності спору між Підприємством та Товариством щодо нарахування сум як основного боргу, так і штрафних санкцій, а також без урахування, того, що позивачем заявлено до стягнення вказану суму солідарно з усіх відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про прийняття судом апеляційної інстанції постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 про закриття провадження у справі №910/14950/20 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Підприємство та Товариство уклали Угоду про зміну первісного зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару на суму 2 474 564,8 грн. за Договорами поставки новим зобов`язанням на підставі статті 604 ЦК України. Також сторони в даній угоді врегулювали питання застосування штрафних санкцій передбачених статтею 625 ЦК України, а саме шляхом прощення штрафних санкцій на підставі статті 605 ЦК України. Починаючи з 06.11.2020 (дата сплати заборгованості) між Підприємством та Товариством припинив існувати предмет спору за Договорами поставки. Відповідно, з 06.11.2020 відсутній предмет спору і за позовними вимогами Підприємства до поручителів на підставі частини першої статті 559 ЦК України.Укладена між Підприємством та Товариством Угода в судовому порядку не оскаржена, не визнана недійсною, позивачем не вчинялося жодних дій щодо визнання її недійсною, дана Угода є чинною та повинна виконуватися сторонами в силу її обов`язковості для сторін.

5. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частину першу статті 559 ЦК України, адже суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказану норму права, яка вказує, що порука припиняється з припинення основного зобов`язання.

6. Суд апеляційної інстанції не провів аналіз Угоди на відповідність її статтям 604, 605 ЦК України, не здійснив висновки про те, які правові наслідки укладення такої Угоди та помилково дійшов висновку про невірне застосування судом першої інстанції положень статті 604 ЦК України.

7. Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме статті 80, 169, 170, пункт 2 частини першої статті 231, статті 234, 269 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

8. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Предметом спору є стягнення 2 937 987,15 грн. (з урахуванням "інфляційних втрат" та 3% річних) за Договорами поставки, а також за відповідними Договорами поруки.Судами становлено, що після звернення з даною позовною заявою - 16.10.2021 між Підприємством (кредитор) та Товариством (боржник) укладено Угоду, відповідно до умов якої:боржник визнає вказану суму боргу згідно з пунктом 1 цього договору, а кредитор приймає нові строки оплати заборгованості. Сторони домовилися переглянути строки оплати вартості поставленого товару (заборгованості) за Договором поставки від 24.02.2017 № 4600042553, за яким сума боргу - 1 781 986,40 грн. з ПДВ, за Договором поставки від 27.11.2017 № 4600044043, за яким сума боргу - 692 578,40 грн., та встановили новий строк оплати - до 30.10.2020 включно. Загальна сума боргу, що підлягає сплаті складає 2 474 564,80 грн. з ПДВ, що є повним та належним виконанням зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, що складається разом із суми боргу за вказаними Договорами поставки, які є предметом цієї угоди (пункт 1.1 Угоди);Підприємство не застосовує до Товариства будь-які штрафні санкції, зокрема, не нараховує "інфляційні втрати" та 3% річних, що нараховані чи можуть бути нараховані кредитором до моменту укладення цієї угоди та підлягають сплаті/стягненню боржником від сум простроченого зобов`язання за Договорами поставки, шляхом прощення кредитором боржнику штрафних санкцій, 3% річних та "інфляційних втрат" (пункт 1.2 Угоди);у випадку порушення своїх зобов`язань за цим правочином сторони несуть відповідальність, визначену даною угодою та чинним в Україні законодавством (пункт 2 Угоди);Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цією Угодою (пункт 4 Угоди);- зміни та доповнення до даного правочину можуть бути внесені тільки за взаємною домовленістю сторін, про що ними складається додаткова письмова угода (пункт 5 Угоди).На підтвердження виконання умов Угоди Товариство долучило до матеріалів справи платіжні доручення від 06.11.2020 № №3021352, 3021353, на загальну суму 2 474 564,80 грн. Призначенням платежу у цих платіжних дорученнях зазначено номери та дати спірних договорів поставки, як це було передбачено у пункті 1.1 Угоди.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

10. ЦК України (435-15) : стаття 604:- зобов`язання припиняється за домовленістю сторін;- зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов`язань;- новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом;- новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов`язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства (2597-19) і заставодержатель проголосував проти такого плану;стаття 605:- зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

11. ГПК України (1798-12) :частина третя статті 13:- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;частина перша статті 73:- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;частина перша статті 74:- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;пункт 2 частини першої статті 231:- господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

12. Причиною подання касаційної скарги стала незгода Товариства з постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 01.04.2021 про закриття провадження у справі №910/14950/20.

13. Правова позиція щодо закриття провадження викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, відповідно до якої закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

14. Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

15. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

16. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України (1798-12) можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

17. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

18. У цій справі предметом спору є солідарне стягнення з Товариства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2 797 660,52 грн. основного боргу (за Договором поставки від 24.02.2017 №4600042553 - 1 692 860,80 грн., за Договором поставки від 27.11.2017 №4600044043 - 781 704,00 грн.), а також нараховані "інфляційні втрати" у розмірі 286 703,82 грн., 3% річних у розмірі 176 718,53 грн., що виникли у зв`язку з неналежним виконанням Товариством обов`язків за укладеними між Товариством і Підприємством Договорами поставки, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язань за Договорами поруки.

19. Разом з тим в Угоді сторони домовилися про виконання зобов`язань з погашення заборгованості за Договором поставки від 24.02.2017 №4600042553 на суму 1 781 986,40 грн., за Договором поставки від 27.11.2017 №4600044043 на суму 692 587,50 грн., тобто наявна невідповідність сум заборгованості за заявленими позовними вимогами та сумами заборгованості, що визначена за Угодою.

20. Отже, суд першої інстанції не повною мірою дослідив предмет спору та зміст Угоди, зокрема, не здійснив перевірку розрахунку заявленої до стягнення суми боргу за кожним Договором поставки з метою встановлення обставин повного погашення заборгованості в межах заявлених позовних вимог, не встановив обставин невідповідності заявлених сум боргу та визначених за Угодою сум заборгованості за кожним Договором поставки, що були погашені на підставі цієї Угоди, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що провадження у справі було закрито передчасно, без належного встановлення обставин щодо відсутності предмета спору у цій справі.

21. Доводи касаційної скарги відповідних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

22. Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково посилається на порушення судом першої інстанції статей 2, 14, 80 ГПК України, оскільки Угода як підстава для припинення спірних зобов`язань та платіжні доручення, надані в підтвердження сплати заявленої до стягнення заборгованості і додані до заяви про закриття провадження у справі, можуть свідчити про врегулювання спору і подаватися на будь-якій стадії судового розгляду, отже, суд першої інстанції правомірно прийняв зазначені документи до розгляду. Це, однак, не вплинуло на результат вирішення спору апеляційним господарським судом і тому не може вважатися підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

23. Питання про відсутність предмета спору вирішується самим судом на підставі фактичних обставин справи і наявних у ній та досліджених судом доказів, поданих учасниками справи.

24. Поряд з тим суд касаційної інстанції в силу припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанцій та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.

26. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

27. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/14950/20 - без змін.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос