927/563/20 Про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю природного газу та стягнення коштів - 25.11.2021 Прийняття

1. Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури (далі - позивач) подав позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому просив:

- визнати недійсними додаткові угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018, укладеного між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс", відповідач);

- стягнути з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації кошти на суму 190 132,59 грн. (том 1, а. с. 5 - 17).

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами оскаржуваних додаткових угод, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни упродовж вересня-листопада 2018 року, в порушення статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018, якими суттєво зменшено обсяги поставок газу та збільшено на 34% ціну, що не відповідає вимогам замовника у тендерній документації. Також зі змісту позовної заяви вбачається, що внаслідок укладення додаткових угод, інтересам держави заподіяні збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів на суму 190 132,59 грн., які підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

2. Рішенням від 04.11.2020 Господарський суд Чернігівської області позов задовольнив;

визнав недійсними додаткові угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018, укладеного між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

стягнув з ТОВ "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 39576385) на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147517) кошти у розмірі 190 132,59 грн.;

стягнув з ТОВ "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) 11 259,99 грн. витрат зі сплати судового збору (том 2, а. с. 12 - 26).

2.1. Місцевим господарським судом встановлено, що за результатами процедури закупівлі (відкриті торги) газового палива (природного газу) 15.03.2018 між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області укладено договір про закупівлю природного газу № 1 (далі - Договір №1), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу, що є бюджетною установою чи організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором; обсяг постачання газу - 243 981 куб. м (п.1.2 Договору); планові обсяги постачання газу по місяцях: лютий - 40 000 м. куб, березень - 20 000 м. куб, квітень - 6000 м. куб, травень - вересень - 0 м. куб, жовтень - 50 000 м. куб, листопад - 65 000 м. куб, грудень - 62 981 м. куб (п. 1.3 Договору); ціна 1 куб. метру газу становить 8 133, 12 грн за 1000 м. куб., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума Договору складає 1 984 326, 66 грн, в т.ч. ПДВ (п. 3.3 Договору).

2.2. Місцевим судом встановлено укладення між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області 15.03.2018, 17.05.2018, 18.06.2018, 03.08.2018 додаткових угод щодо збільшення ціни за одиницю товару та зменшення загальної кількості товару. Крім того, місцевим судом встановлено укладення між зазначеними сторонами 11.09.2018 додаткової угоди № 5 до Договору № 1, 12.09.2018 додаткової угоди № 6 до Договору № 1, 26.11.2018 додаткової угоди № 7 до Договору № 1, 30.11.2018 додаткової угоди № 8 до Договору №1 щодо збільшення ціни за одиницю товару та зменшення загальної кількості товару.

2.3. Суд встановив, що на виконання умов Договору протягом жовтня - грудня 2018 року відповідач поставив, а Відділ освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області прийняв природний газ:

- за актом прийому-передачі природного газу № УГР00000604 від 30.11.2018 прийнято природний газ у жовтні 2018 року в обсязі 2970 куб. м на загальну суму 39 266,47 грн.;

- за актом прийому-передачі природного газу № УГР00000684 від 17.12.2018 прийнято природний газ у листопаді 2018 року в обсязі 22 847 куб. м на загальну суму 302 061,01 грн.;

- за актом прийому-передачі природного газу № УГР00000787 від 21.12.2018 за яким прийнято природний газ у грудні 2018 року в обсязі 30 719 куб.м на загальну суму 406 137,00 грн.

При цьому, відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації за спірними угодами перераховано ТОВ "Укр Газ Ресурс" грошові кошти на загальну суму 747 464,48 грн. (за платіжними дорученнями № 3393 від 05.12.2018, № 3397 від 05.12.2018, № 3802 від 19.12.2018, № 3804 від 19.12.2018, № 3876 від 22.12.2018 та № 3874 від 19.12.2018).

2.4. З урахуванням положень пункту 5, 9, 18, 32 статті 1, частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" та надавши оцінку листу за вих. № 604 щодо збільшення ціни на природний газ, експертним висновкам № 0-497 від 22.06.2018 Черкаської торгової промислової палати як обґрунтування збільшення ціни на природний газ, № 0-678 від 31.08.2018 Черкаської торгово-промислової палати, місцевий суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч положенням статей 13, 74, 79, 85 ГПК України, не додано суду належних та допустимих доказів коливання ціни товару на ринку, доказів рівня ринкової ціни на товар як на момент укладення Договору, так і на момент укладання оспорюваних додаткових угод. При цьому суд зазначив, що укладення додаткових угод № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018 за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсними додаткових угод № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до Договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення відповідача 190 132,59 грн. переплати, здійсненою внаслідок неправомірного збільшення ціни товару шляхом укладання спірних угод з порушенням законодавства, також підлягає задоволенню.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

3. Постановою від 07.07.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнив частково;

рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 у справі №927/563/20 скасував, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Стягнути з ТОВ "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Соборна, 9, смт. Ріпки, Чернігівської області, 15000, код ЄДРПОУ 02147517) кошти у розмірі 190 132,59 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з ТОВ "Укр Газ Ресурс" (вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 2 851,98 грн. витрат зі сплати судового збору.";

стягнув з Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) 12 612,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги (том 2, а. с. 148 - 160).

3.1. Апеляційний суд зазначив, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, який листами від 07.05.2020 № 26-25-31-17/1699-2020 та від 17.06.2020 № 26-25-31-17/2216-2020 та від 07.07.2020 № 26-25-25-17/2510-2020 повідомив прокурора, що протягом 2019 року та 1 півріччя 2020 року заходи державного фінансового контролю (державний аудит, інспектування, перевірка та моніторинг закупівель) у Відділі освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області не здійснювались, моніторинг закупівлі не проводився, правові підстави для звернення до суду із позовом про визнання спірної додаткової угоди недійсною у служби відсутні, оскільки вони ґрунтуються на результатах державного фінансового контролю. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

3.2. Апеляційний суд зауважив, що предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання недійсними додаткових угод № 5-8 до Договору на підставі статей 203, 215 ЦК України як таких, що укладені з порушенням частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі". Разом з тим, оскільки положеннями частини першої статті 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним, визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав у цьому випадку, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

3.3. Суд зауважив, що відділ і відповідач помилково сприймають положення частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару, оскільки судом першої інстанції встановлено збільшення ціни за 1000 куб. м газу на 34% відсотки, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів, а держава була змушена оплачувати газ за ціною, на 34 % вище аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

3.4. Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване "цінове застереження"). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може бути перерахована.

3.5. Апеляційний суд також погодився із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт коливання ціни на газ за певні періоди дії договору.

3.6. Апеляційний суд визнав необґрунтованими аргументи скаржника щодо застосування принципу свободи договору, закріпленого статтями 3, 627 ЦК України, оскільки законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах, а Відділ як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недійсність додаткових угод №5-8, з уточненням, що такі додаткові угоди є нікчемними в силу положень статей 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", відтак, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

3.7. Апеляційний суд зазначив про помилкове застосування місцевим судом положень статті 1212 ЦК України, оскільки нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №4, яка не оспорюється. Відповідно, отримана відповідачем оплата на суму 190 132, 59 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. ТОВ "Укр Газ Ресурс" 13.08.2021 засобами поштового зв`язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 927/563/20.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/563/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Огороднік К.М., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021.

6. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс", датою проведення судового засідання визначено 09.11.2021.

7. Ухвалою від 09.11.2021 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 на 23.11.2021, 12:15.

8. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

9. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (211-2020-п) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 927/563/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

10. Від Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури 22.11.2021 надійшло клопотання про залучення у справу правонаступника Відділу освіти Ріпкинської райдержадміністрації - Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147569).

11. Від ТОВ "Укр Газ Ресурс" надійшло клопотання щодо необхідності відступлення від висновків, зазначених у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та передачу справи № 927/563/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Розгляд заяв та клопотань учасників справи

12. Клопотання Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про залучення у справу правонаступника Відділу освіти Ріпкинської райдержадміністрації - Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02147569) мотивоване тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області припинено згідно рішення про реорганізацію.

12.1. У зв`язку з викладеним з метою встановлення правонаступника Чернігівською обласною прокуратурою скеровано відповідний запит. Згідно відповіді Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області зазначений відділ є правонаступником Відділу освіти Ріпкинської райдержадміністрації Чернігівської області та надано підтверджуючі документи.

При цьому, до клопотання було додано копії листа Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації від 06.08.2021 №1-15/299, розпорядження №95 від 15.03.2021 Про затвердження Положення про відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, копії Положення про відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

12.2. Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

12.3. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

12.4. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

12.5. Процесуальне правонаступництво, в розумінні статті 52 ГПК України, допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, у зв`язку із цим заяви про процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство підлягають розгляду судом касаційної інстанції.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14.

12.6. Зважаючи на те, що Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації в силу приписів пункту 2 Положення про відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області №95 від 15.03.2021 є правонаступником майна, прав та обов`язків Відділу освіти Ріпкинської райдержадміністрації Чернігівської області та керуючись приписами статті 52 ГПК України, колегія суддів суду вбачає можливим здійснити процесуальну заміну та вважати замість позивача Відділу освіти Ріпкинської райдержадміністрації Чернігівської області, в інтересах якого прокуратурою подана позовна заява у цій справі, позивачем - Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ ВП 02147569).

13. В клопотанні щодо необхідності відступлення від висновків, зазначених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 та передачі справи №927/563/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено про необхідність відступу від висновку, викладеного у пункті 124 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 щодо того, що "...передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" (922-19) нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод)".

13.1. Частина п`ята статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

13.2. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

По-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у значній (потенційно невизначеній) кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо;

по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

13.3. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

13.4. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

13.5. Як слідує зі змісту статті 302 ГПК України, наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

13.6. Клопотання скаржник в цьому випадку обґрунтовує тим, що пунктами 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавець надав право стороні змінити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, законодавцем надано стороні право на зменшення обсягу закупівлі; зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) випадки не є взаємовиключними; законодавцем визначена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%. пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

13.7. Також, на думку скаржника, вимогами чинного законодавства не передбачено, якими саме документами має бути підтверджено коливання цін на товари, а перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію про коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Відтак, якщо договором між сторонами передбачена можливість збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%, то таке збільшення ціни (в тому числі неодноразове) є правомірним за умови документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

13.8. Аналіз доводів заявника, викладених у заяві про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, дає підстави для висновку про відсутність обґрунтування заявником наявності існування правової проблеми у значній (потенційно невизначеній) кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Також скаржником не наведено існування обставин, з яких вбачається відсутність сталої судової практики у цьому питанні, а також не наведено аргументи на підтвердження того, що поставлене правове питання не визначене на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо.

13.9. Разом з тим скаржник посилається на наявність постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021, зі змісту якої вбачається, що Верховним Судом вже надавалась правова оцінка положенням частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

14. При цьому, аналіз доводів скаржника та правових висновків, викладених Верховним Судом в зазначеній заявником постанові дає підстави для висновку про відсутність правової проблеми як такої з огляду на довільне трактування заявником положень закону.

14.1. Відповідно до положень частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на момент укладення спірних додаткових угод), законодавцем були визначені випадки, наявність яких зумовлює зміну істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

14.2. Водночас, аналіз змісту пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на момент укладення спірних додаткових угод) дає підстави для висновку про те, що зазначене виключення не передбачає його застосування необмежену кількість разів, а законодавцем прямо встановлено, що зміна ціни за одиницю товару не повинна бути більшою ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

14.3. Відтак, у випадку, якщо судами встановлено перевищення збільшення ціни більше ніж на 10 відсотків (внаслідок укладення однієї додаткової угоди чи кількох поспіль), таке збільшення є прямим порушенням статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено загальні принципи проведення публічних закупівель та є підставою для застосування положень частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

14.4. Слід зазначити, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ та Великої Палати Верховного Суду відступ від раніше сформованої правової позиції повинен мати реальне підґрунтя, про що йдеться, зокрема, у п. 70 рішення у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman v. the United Kingdom", заява № 27238/95).

14.5. У інших справах Суд також неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності та при обставинах істотного і непереборного характеру (рішення у справі "Проценко проти Росії", заява №13151/04, п. 26); відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення "помилки, що має фундаментальне значення для судової системи" (рішення у справі "Сутяжник проти Росії", заява № 8269/02, п. 38).

14.6. У справі "Сєрков проти України" (заява № 39766/05) ЄСПЛ у пунктах 34-39 рішення наголосив на такому: коло застосування концепції передбачуваності значною мірою залежить від змісту відповідного документа, сфери призначення, кількості та статусу тих, до кого він застосовується; сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі "передбачуваності" у контексті Конвенції; завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються враховуючи зміни у повсякденній практиці (рішення у справі "Горжелік та інші проти Польщі" (Gorzelik and Others v. Poland) [ВП], заява № 44158/98, п. 65); у цьому зв'язку не можна недооцінювати завдання вищих судів у забезпеченні уніфікованого та єдиного застосування права (рішення у справах "Тудор Тудор проти Румунії" (Tudor Tudor v. Romania), заява №21911/03, пункти 29-30 та "Стефаніка та інші проти Румунії" (Stefanica and Others v. Romania), заява № 38155/02, пункти 36- 37); неспроможність вищого суду впоратись із цим завданням може призвести до наслідків, несумісних, inter alia, з вимогами статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Падурару проти Румунії" (Paduraru v. Romania), заява № 63252/00, пункти 98- 99).

14.7. З огляду на зазначене та надаючи оцінку доводам заявника крізь призму зазначеної практики ЄСПЛ, Верховний Суд вважає, що подана відповідачем заява не містить належного обґрунтування того, що ця справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, а правова позиція щодо застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" викладена Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, відступати від якої колегія суддів підстав не вбачає, оскільки вимога заявника не містить реального підґрунтя та не спрямована на виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи.

14.8. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд, оцінивши доводи скаржника, дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи № 927/563/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржником не доведено наявності кількісного та якісного вимірів, відповідно, наявності виключної правової проблеми у цій справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Укр Газ Ресурс")

15. Скаржник аргументував, що позов подано прокурором від імені двох позивачів (Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації). Разом з тим, в матеріалах справи наявні повідомлення, направлені виключно до Північного офісу Державної аудиторської служби, що саме по собі свідчить про порушення частин четвертої, сьомої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутності підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду від імені Ріпкинської районної державної адміністрації, що є підставою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

15.1. Скаржник доводив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на наявність пункту 4.6 Договору, не встановлювали обставини наявності листа - вимоги від імені замовника (Відділ освіти Ріпкинської РДА) до постачальника (ТОВ "Укр Газ Ресурс") про повернення суми переплати по Договору, чим порушили норми процесуального права щодо повного та детального дослідження обставин справи та неправильно застосували норми матеріального права, оскільки з відповідною вимогою споживач (Відділ освіти Ріпкинської РДА) до постачальника (ТОВ "Укр Газ Ресурс") не звертався.

15.2. Скаржник зазначив, що процедура зміни обсягів поставки визначена п.11.7 Договору закупівлі природного газу №1 від 15.03.2018 та норми закону не встановлюють умов недійсності щодо внесення оскаржуваних змін, тому висновок суду апеляційної інстанції про визнання нікчемними додаткових угод № 5, 6, 7, 8 до Договору закупівлі природного газу №1 від 15.03.2018 в частині зміни обсягів поставки природного газу є протиправним та таким, що суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18). Також скаржник зазначив про невідповідність висновків апеляційного суду, викладених в оскаржуваній постанові, правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду по справі № 390/34/17 від 10.04.2019.

15.3. Скаржник просив відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні та прийняти рішення з врахуванням роз`яснень, викладених у роз`ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398- 07.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

18. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 15 - 15.3. описової частини цієї постанови.

18.1. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що з прохальної частини касаційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" вбачається прохання про скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021.

18.2. Разом з тим, з резолютивної частини постанови апеляційного суду від 07.07.2021 вбачається скасування апеляційним судом рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2020 у цій справі.

Відтак, розгляд касаційної скарги здійснюється лише в частині перегляду в касаційному порядку постанови апеляційного суду від 07.07.2021.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

19. Предметом цього спору є вимога позивача про визнання недійсними додаткових угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018, укладеного між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації та ТОВ "Укр Газ Ресурс" та стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації кошти в сумі 190 132, 59 грн.

Здійснюючи перегляд цієї справи у касаційному порядку, Верховний Суд враховує таке.

20. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

21. Частиною першою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі" (922-19) .

22. Приписами пунктів 1, 2 частини четвертої статті 36 зазначеного Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

23. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

24. Системний аналіз положень частини першої статті 525, статті 526, частини першої статті 651 ЦК України та положень частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

25. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

25.1. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

25.2. У постановах Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц, від 12.05.2020 у справі №917/84/19 зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

26. Положеннями частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) однією з підстав нікчемності договору про закупівлю було прямо визначено укладення такого договору з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Щодо суді вимог скаржника

27. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що за результатами процедури закупівлі (відкриті торги) газового палива (природного газу) 15.03.2018 між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області укладено договір про закупівлю природного газу №1, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором; обсяг постачання газу - 243 981 куб. м (п.1.2 Договору); планові обсяги постачання газу по місяцях: лютий - 40 000 м. куб, березень - 20 000 м. куб, квітень - 6000 м. куб, травень - вересень - 0 м. куб, жовтень - 50 000 м. куб, листопад - 65 000 м. куб, грудень - 62 981 м. куб (п. 1.3 Договору); ціна 1 куб. метру газу становить 8 133, 12 грн за 1000 м. куб., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума Договору складає 1 984 326, 66 грн, в т.ч. ПДВ (п. 3.3 Договору).

28. Також апеляційним судом встановлено обставини укладення між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області 15.03.2018, 17.05.2018, 18.06.2018, 03.08.2018 додаткових угод щодо збільшення ціни за одиницю товару та зменшення загальної кількості товару.

29. Верховний Суд вважає обґрунтованими висновок суду апеляційної інстанції про те, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів, а держава втратила можливість купити газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру з огляду на таке.

30. Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

31. Верховний Суд зауважує, що скаржник помилково тлумачить положення частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару.

32. За звичайних умов покупець товару не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору, оскільки за наявності необґрунтованого росту на ринку ціни відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

33. У справі, що розглядається, суди встановили, що Відділ, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "Укр Газ Ресурс" про збільшення ціни підписав додаткові угоди №5-8, внаслідок чого ціна 1000 куб. м газу збільшилася на 34% відсотків, а обсяг поставки газу за Договором істотно зменшився.

34. Зазначене підтверджує висновок апеляційного суду про нівелювання результатів відкритих торгів та втрату державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, оскільки запропонована переможцем ціна газу не відповідає встановленій з самого початку договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

35. Верховний Суд звертає увагу, що положеннями статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" закріплено можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

36. Разом з тим передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

37. При цьому, обидві сторони оскаржуваних правочинів не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими), тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару тощо.

38. З огляду на положення статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 13 ЦК України, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 34% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

39. Доводи скаржника, викладені у пунктах 15 - 15.1. описової частини цієї постанови, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки аргументи скаржника спростовуються наявними матеріалами справи та встановленими апеляційним судом обставинами. При цьому, надання оцінки наявним в матеріалах справи доказам виходить за межі розгляду справи касаційним судом, встановлені положеннями статті 300 ГПК України.

40. Посилання скаржника в обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару на роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 Верховний Суд вважає необґрунтованим, оскільки право тлумачити норму права є виключним правом суду, а роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що зазначено також і в самому листі Мінекономіки.

41. Верховний Суд звертає увагу, що постачальник має довести не лише підвищення ціни на певний товар на відповідному ринку, але й обґрунтувати для замовника пропозиції щодо підвищення ціни, визначеної у договорі, а також обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за запропонованою замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

41.1. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факти коливання ціни на газ за певні періоди дії договору не було доведено відповідачем, оскільки скаржником не було надано в порядку, передбаченому положеннями статей 13, 74, 76- 77 ГПК України, відповідні докази та не зазначено обставини, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованого збільшення ціни та зменшення кількості газу, не зазначив.

42. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про недійсність додаткових угод № № 5 - 8, та про те, що такі додаткові угоди є нікчемними в силу прямої вказівки закону, зазначеної в положеннях статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, такі додаткові угоди не породжують жодних правових наслідків для сторін.

43. Системний аналіз положень статей 11, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

43.1. У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди № № 5-8 до Договору № 1. Разом з тим, нікчемність оскаржуваних додаткових угод не спростовує наявність між сторонами договірних відносин, оскільки такі додаткові угоди є похідними від основного договору та були направлені на зміну його істотних умов (ціни та кількості товару).

43.2. З огляду на положення статті 12 Закону "Про ринок природного газу", статей 669, 670, частини другої статті 712 ЦК України, нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором № 1 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 4, а отримана відповідачем оплата на суму 190 132,59 грн. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.

43.3. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на суму 190 132, 59 грн, сплачених Відділом за товар, який так і не був поставлений продавцем, оскільки між сторонами існують договірні відносини, тому правовою підставою апеляційний суд правильно визначив для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) частину першу статті 670 ЦК України.

44. Верховний Суд, проаналізувавши постанову Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), правові висновки з яких, на думку ТОВ "Укр Газ Ресурс", не були враховані судом та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного судового рішення, встановив таке.

44.1. У справі № 759/2328/16-ц, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору були вимоги ПАТ "Банк національний кредит" до фізичної особи про зобов`язання повернути ПАТ "Банк національний кредит" грошові кошти в розмірі 21 496,29 доларів США, отримані за договором про внесення змін від 25.05.2015 до договору банківського вкладу № 119678-ДР-06 від 19.06.2014 на накопичувальний рахунок за відповідними реквізитами. Позов обґрунтовано тим, що договір про внесення змін від 25.05.2015 є нікчемним з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку із незастосуванням перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою банк відмовився від власних майнових вимог, що потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів у розмірі 21 496,29 доларів США.

44.2. З постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та договором поруки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі на порушення умов кредитного договору та договору поруки не виконали взятих зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, що призвело до утворення заборгованості в зазначеному розмірі.

45. У справі № 390/34/17, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору були вимоги щодо визнання договору оренди неправомірним та повернення земельної ділянки з незаконного володіння.

46. Натомість предметом спору у цій справі є вимоги Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсними додаткових угод № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018, укладеного між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації та ТОВ "Укр Газ Ресурс", а також стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації кошти на суму 190 132,59 грн. на підставі положень статей 203, 215 ЦК України, статей 3, 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відтак, предмети спорів, підстави позовів, зміст позовних вимог, суб`єктний склад у справах № 759/2328/16-ц, № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), № 390/34/17 та у цій справі є відмінними та не є подібними у розумінні критеріїв подібності.

47. Верховний Суд вважає передчасними посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 з огляду на таке.

47.1. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Кворум-Нафта" про визнання недійсними: додаткової угоди від 10.02.2017 № 1 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений між сторонами спору; додаткової угоди від 14.02.2017 № 2 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т; додаткової угоди від 16.02.2017 № 3 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т; застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з відповідача 371 763,36 грн.

47.2. Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що оспорювані додаткові угоди до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений між сторонами спору, є такими, що суперечать вимогам пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки змінена ціна за договором внаслідок укладення додаткових угод, перевищує 20%, тобто встановлений зазначеним Законом допустимий обсяг, з одночасним зменшенням об`єму поставок. З огляду на викладене, оспорювані додаткові угоди мають бути визнані недійсними на підставі приписів частини першої статті 215 та частини першої статті 203 ЦК України як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач, в порядку приписів статті 216 ЦК України, просив застосувати наслідки недійсності правочинів, шляхом стягнення з відповідача 371 763,36 грн.

47.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2019, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019, позов задоволено частково; визнано недійсними: додаткову угоду від 10.02.2017 № 1 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений між сторонами спору; додаткову угоду від 14.02.2017 № 2 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т; додаткову угоду від 16.02.2017 № 3 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т. У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 371 763, 36 грн. в порядку наслідків застосування недійсності правочинів відмовлено.

47.4. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що вказані додаткові угоди до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений сторонами спору, є недійсними в силу приписів Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) та статті 215 ЦК України.

48. Постанова Верховного Суду у справі № 915/1868/18, якою було залишено без змін рішенням місцевого суду від 03.04.2019, залишене без змін постановою апеляційного суду від 19.06.2019, прийнята 12.09.2019.

48.1. У контексті наведеного колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, здійснені під час розгляду справи № 755/10947/17, відповідно до яких під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

48.2. Постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19, висновки якої були застосовані апеляційним судом та у якій містяться правові висновки щодо застосування положень статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (має тотожні предмет та підстави позову), була прийнята 18.06.2021, тобто прийнята пізніше за постанову Верховного Суд у справі № 915/1868/18.

Відтак суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував правові висновки щодо застосування положень статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" як останню правову позицію щодо вирішення спорів у наявних правовідносинах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

50. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

51. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" та залишення оскаржуваної постанови апеляційного суду без змін.