910/10249/20 Про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неприбуття позивача на судове засідання - 23.11.2021 Прийняття

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач/Скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектр і Ко" (далі - Відповідач) про визнання рішення загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних дій.

2. Позов обґрунтований тим, що Позивач не брав участі у загальних зборах Відповідача, не підписував жодних протоколів, актів, статутів, всі документи щодо призначення Позивача керівником та засновником Відповідача є підробленими.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

4. Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що у судове засідання 23 березня 2021 року Позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив, витребувані докази не подав, не виконав вимоги ухвали суду від 07 жовтня 2020 року щодо оплати експертизи у цій справі, розгляд справи за його відсутності є неможливим.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2021 року залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2021 року у справі №910/10249/20 залишено без змін.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції від 15 березня 2021 року була надіслана за адресою Позивача, проте повернулася з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", тому суд апеляційної інстанції критично оцінив твердження скаржника про те, що у суду першої інстанції не було доказів належного повідомлення Позивача або його представника про дату та час судового засідання. Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про неможливість вирішення спору за відсутності Позивача та витребуваних документів є обґрунтованим.

7. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідна ухвала суду першої інстанції була оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 18 березня 2021 року і апелянт не був позбавлений можливості ознайомлення з такою ухвалою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

8. Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2021 року у справі №910/10249/20 і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

9. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначив, що у суду першої інстанції були відсутні повноваження залишати позовну заяву без розгляду на стадії підготовчого провадження, стаття 226 ГПК України передбачає залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача у судове засідання. Також послався на те, що ні він, ні його представник не отримували ухвали суду першої інстанції від 15 березня 2021 року, а в суду на момент прийняття оскаржуваної ухвали не було доказів належного повідомлення Позивача про час і місце розгляду справи.

10. Крім цього, Скаржник вважає, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що Позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду першої інстанції від 15 березня 2021 року з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень є помилковим та не узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 25.02.2021 у справі №679/219/20.

11. Також Скаржник зазначив, що він 20 квітня 2021 року оплатив рахунок для сплати вартості судової почеркознавчої експертизи.

12. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Стислий виклад обставин справи

13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 липня 2020 року відкрито провадження у справі №910/10249/20, суд не визнавав явку сторін обов`язковою.

14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу та у зв`язку з цим зупинено провадження у справі №910/10249/20 до отримання висновку експерта. Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_1 з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, зобов`язано ОСОБА_1 провести оплату експертизи у п`ятиденний строк з дня виставлення експертною установою відповідного рахунку, зобов`язано сторін на вимогу експерта надати документи та інші матеріали, необхідні для проведення експертизи.

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2020 року провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 15 грудня 2020 року і витребувано реєстраційну справу товариства.

16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2020 року розгляд справи було відкладено до 20 січня 2021 року і повторно витребувано реєстраційну справу товариства.

17. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 січня 2021 року провадження у справі було зупинено до отримання експертного висновку, а матеріали справи, разом з отриманою реєстраційною справою, були надіслані до експертної установи.

18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 березня 2021 року провадження у справі №910/10249/20 було поновлено. З ухвали вбачається, що 10 березня 2021 року до суду першої інстанції надійшло клопотання експертів про витребування додаткових документів. Вказаною ухвалою судове засідання призначено на 23 березня 2021 року; викликано ОСОБА_1 у судове засідання для відбору зразків підпису та почерку на пролінованих аркушах формату А4 на 10 арк. та рукописних записів, зобов`язано ОСОБА_1 надати суду оригінали документів, які містять достовірні вільні зразки підпису та почерку останнього, не пов`язані з останнім місцем роботи, які можуть міститися в офіційних документах.

19. Ухвала Господарського суду міста Києва від 15 березня 2021 року була надіслана сторонам 16 березня 2021 року рекомендованим повідомленням з відміткою "Судова повістка". 22 березня 2021 року працівник установи поштового зв`язку поставив на конверті, адресованому Позивачу, штамп з датою - 22.03.2021, та відмітку про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою".

20. У судове засідання 23 березня 2021 року сторони не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

21. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

22. 24 березня 2021 року конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 березня 2021 року повернувся до Господарського суду міста Києва.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Закон України "Про доступ до судових рішень" (3262-15)

Цей Закон визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Стаття 2. Відкритість судових рішень

1. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим

2. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання

24. Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814

14. На поштових відправленнях, які містять судові виклики і повідомлення про дату, час та місце судового засідання чи вчинення процесуальної дії обов`язково проставляється відповідна відмітка з позначкою або зі штампом суду "Судова повістка."

15. Факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке (без реєстрації в АСДС але з відміткою про дату отримання судом) разом з неотриманими документами та конвертом передається судді, у якого справа перебуває на розгляді.

25. Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (270-2009-п)

99-1. Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

116. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 Правил, із зазначенням причини невручення.

117. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику.

26. Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 (z0173-14)

Ці Нормативи і нормативні строки поширюються на послуги, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку.

- нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місця вручення.

1. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

27. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 41. Склад учасників справи

1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Стаття 42. Права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають право: 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

2. Учасники справи зобов`язані: 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Стаття 73. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 102. Збирання матеріалів для проведення експертизи

3. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

4. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Стаття 120. Повідомлення і виклики, що здійснюються судом

1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

3. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

4. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Стаття 181. Мета і строк проведення підготовчого засідання

1. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Стаття 185. Судові рішення у підготовчому засіданні

2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду.

Стаття 202. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

4. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 226. Залишення позову без розгляду

1. Суд залишає позов без розгляду, якщо: 4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

2. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Стаття 242. Вручення судового рішення

6. Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

11. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення

1.Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4. Суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28. Предметом касаційного оскарження та перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням доказів на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.

29. Щодо застосування норми п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок, вказавши, зокрема, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

30. Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

31. В ухвалі Господарського суду міста Києва від 15 березня 2021 року суд першої інстанції поновив провадження у зв`язку з надходженням до суду клопотань експертів та призначив дату наступного засідання на 23 березня 2021 року, викликав Позивача для відбору зразків підписів, надіславши Позивачу вказану ухвалу рекомендованим повідомленням з відміткою "Судова повістка".

32. З Правил надання послуг поштового зв`язку вбачається встановлення скорочених строків зберігання повідомлення з відміткою "Судова повістка" в установі поштового зв`язку та відповідно можливості отримання такого повідомлення адресатом.

33. У постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №759/10651/13-ц зазначено, що, надсилаючи ухвалу суду з відміткою "Судова повістка", місцевий господарський суд не врахував того, що фактично позивачу надсилається судове рішення, а не судова повістка, у зв`язку з чим таке поштове відправлення мало зберігатися з моменту інформування адресата протягом одного місяця, а не трьох днів.

34. Крім того, у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №916/365/17 зазначено, що належне повідомлення позивача про час та місце проведення підготовчих засідань підтверджується рекомендованими повідомленнями підприємства поштового зв`язку про вручення поштового відправлення.

35. Суд першої інстанції, призначаючи дату судового засідання у межах календарного тижня (з 15.03.2021 до 23.03.2021), викликаючи Позивача особисто для відбору зразків підписів, надсилаючи ухвалу від 15 березня 2021 року наступного дня з відміткою "Судова повістка", не мотивував терміновість вчинення такої процесуальної дії (призначення судового засідання, відбір зразків підписів тощо) та стислість такого визначеного судом строку у цій справі, враховуючи також те, що дати інших судових засідань у цій справі призначалися судом першої інстанції у межах щонайменше двотижневого строку.

36. Таким чином, станом на 23 березня 2021 року у суду першої інстанції була відсутня інформація щодо вручення Позивачу ухвали суду та відповідно щодо належного повідомлення про час і дату призначеного судового засідання. Вказаний конверт з ухвалою суду від 15 березня 2021 року повернувся до суду наступного дня після призначеного судового засідання - 24 березня 2021 року.

37. Суд враховує, що Позивач у позовній заяві вказав також інші засоби зв`язку з ним та його представником (номер телефону, електронна пошта).

38. Згідно з ч.5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

39. У цій справі суд першої інстанції призначив експертизу, проте здійснив необхідні процесуальні дії для витребування від Позивача та від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації матеріалів для проведення експертизи зі спливом значного строку.

40. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції не було враховано критерію розумності строків та права учасника справи на завчасність повідомлення про час і дату судового засідання, зокрема за тих обставин, коли учасник процесу має з`явитися в судове засідання особисто для надання зразків підписів.

41. Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував. Крім того, суд апеляційної інстанції пов`язав факт належного повідомлення Позивача про дату і час розгляду справи з відміткою відділу діловодства місцевого господарського суду про надсилання ухвали суду на звороті ухвали суду.

42. При цьому, суд апеляційної інстанції послався на роз`яснення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (v_482600-08) щодо проставлення відмітки на зворотному боці ухвали суду як доказу належного повідомлення сторони.

43. Разом з тим, роз`яснення у вказаному Інформаційному листі стосуються Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75, яка втратила чинність.

44. Щодо твердження суду апеляційної інстанції про те, що скаржник міг дізнатися про час та дату розгляду справи з Єдиного державного реєстру судових рішень, то суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №679/219/20, на яку посилається Скаржник, про те, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у відповідній статті, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівняно до дня вручення судового рішення, а тому посилання суду апеляційної інстанції на те, що про наявність ухвали про повернення скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення є помилковими. Можливість дізнатися про постановлену апеляційним судом ухвалу з Єдиного державного реєстру судових рішень є лише правом заявника.

45. Верховний Суд погоджується, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи, враховуючи те, що провадження у справі було зупинене і Позивач не міг дізнатися про направлення до суду клопотань експертів щодо надання додаткових матеріалів.

46. Суд апеляційної інстанції зазначив посилання на постанову Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, однак не взяв до уваги цю постанову в частині необхідності врахування судами обставини щодо повернення підприємством поштового зв`язку конверту з судовим рішенням, в цьому випадку суд апеляційної інстанції не врахував факту повернення конверту (24 березня 2021 року) з ухвалою суду першої інстанції від 15 березня 2021 року після постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23 березня 2021 року про залишення позову без розгляду.

47. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду за відсутності відомостей про належне повідомлення Позивача про час та дату розгляду справи.

48. Щодо такої підстави для залишення позову без розгляду як неподання Позивачем доказів, то в даному випадку вона кореспондується з встановленням обставини належного вручення Позивачу судового рішення, в якому суд зазначив про витребування таких доказів, однак суди попередніх інстанцій таких обставин належно не встановили.

49. Крім того, з урахуванням положень статей 73, 102 ГПК України витребувані судом першої інстанції в ухвалі суду від 15 березня 2021 року оригінали документів, які містять достовірні вільні зразки підпису та почерку Позивача, які можуть міститися у офіційних документах, є матеріалами, необхідними для проведення експертизи, а у свою чергу, доказом у справі є висновок експертизи.

50. Згідно з вимогами ст. 102 ГПК України неподання та ухилення учасником справи необхідних матеріалів для проведення експертизи може мати процесуальні наслідки, встановлені ч.4 ст. 102 ГПК України, Позивач несе ризики настання наслідків у разі невчинення ним процесуальних дій. Разом з тим, ненадання матеріалів, документів для проведення експертизи не визначено господарським процесуальним законодавством підставою для залишення позову без розгляду.

51. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, якою залишив ухвалу суду першої інстанції без змін, не надав оцінки зазначеному, однак вказав про неможливість вирішення спору за відсутності витребуваних документів.

52. Положення ч.4 ст. 202 та п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).

53. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 120, 86, 202, 226 ГПК України та за таких обставин дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у цій справі.

54. За результатами касаційного розгляду справи, Суд дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягають скасуванню, а справа - передачі для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

56. Згідно з частиною шостою статті 310 цього Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

57. Касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа - передачі на продовження розгляду до суду першої ї інстанції.

Судові витрати

58. Оскільки справа направляється на продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №910/10249/20 скасувати.Справу №910/10249/20 передати на продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.