902/1023/19(902/508/20) Про визнання недійсним договору та про скасування рішення про реєстрацію прав - 08.11.2022 Прийняття

3. 18.05.2020 до суду від представника Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited) надійшла позовна заява № 8637 від 16.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" (далі - ТОВ "Компанія "КМТ", боржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Систем" (далі - ТОВ "Прайд Систем") про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2019 № 1453 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності від 21.08.2019 № 32742099, №32732626.

3.1. На думку позивача, ТОВ "Компанія "КМТ" укладено спірний договір із заінтересованою особою щодо боржника - ТОВ "Прайд Систем", оскільки діючий учасник ТОВ "Компанія "КМТ" перебуває у родинних стосунках із діючим учасником ТОВ "Прайд Систем" та колишнім кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Компанія "КМТ" та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Прайд Систем".

3.2. Також, додатковою підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного 21.08.2019 між відповідачами, є те, що боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів (згідно із частиною першою статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)).

4. Справа слухалась неодноразово.

Короткий зміст постанови Верховного Суду

5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 08.10.2020 - скасовано;

справу № 902/1023/19(902/508/20) направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

5.1. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили факт здійснення продажу гідротехнічних споруд за оспорюваним правочином за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, з урахуванням рівня ринкових цін на аналогічні об`єкти нерухомого майна, які існували на дату укладення договору, не здійснили аналіз правової природи інвентаризаційної вартості майна та її відмінності від ринкової ціни, що має суттєве значення для правильного вирішення цього спору.

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо доводів позивача про продажу нерухомого майна за ціною, нижче ринкової та щодо завдання збитків, як підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину, не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підтверджені наявними у справі доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням від 28.04.2022 Господарський суд Вінницької області відмовив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (правонаступника Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited) № 8637 від 16.05.2020 до ТОВ "Компанія "КМТ" та до ТОВ "Прайд Систем" про визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав;

скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.05.2020.

6.1. Судом під час розгляду справи встановлено, що 21.08.2019 між ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О. за реєстровим № 1453.

6.2. Місцевий суд, з огляду на встановлені обставини, зазначив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Прайд Систем" не є заінтересованою особою щодо ТОВ "Компанія "КМТ" в розумінні приписів статті 1 КУзПБ, яка здійснює контроль над боржником, особою, контроль над якою здійснює боржник та з якою боржник перебуває під контролем третьої особи. Також суд звернув увагу, що позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованих підстав вважати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заінтересованими особами щодо відповідача 1, а також те, що відповідні фізичні особи мали будь-який сторонній вплив на боржника з метою укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2019.

6.3. Надаючи оцінку рішенню загальних зборів учасників ТОВ "Прайд Систем" від 20.08.2019 (протокол № 3/19), відповідно до якого надано згоду на придбання нерухомого майна ТОВ "Компанія "КМТ", суд встановив, що на зборах були присутні учасники ТОВ "Прайд систем", які у сукупності володіють 100% голосів: ТОВ "Рент-Трейд", в особі директора ОСОБА_5, який діє на підставі статуту, частка у статутному капіталі складає 1 920 000,00 грн., або 93,75 % голосів; ОСОБА_6 - частка в статутному капіталі складає 128 000,00 грн., або 6,25% голосів.

6.4. Оцінюючи подані позивачем звіти про незалежну оцінку майна та висновки про вартість гідротехнічних споруд, суд дійшов висновку, що позивач не довів обставин факту здійснення продажу гідротехнічних споруд за оспорюваним правочином за цінами, відповідно нижчими від ринкових, з урахуванням рівня ринкових цін на аналогічні об`єкти нерухомого майна, які існували на дату укладення оспорюваного договору. При цьому, суд звернув увагу, що згідно бухгалтерської довідки ТОВ "Компанія "КМТ" станом на 20.08.2019 балансова вартість (переоцінена) гідротехнічної споруди гребля № 1, водопропускної споруди № 2 (р .н. 1889626505230) становить - 229 353 грн; балансова вартість (переоцінена) гідротехнічної споруди гребля №1, водопропускної споруди №2 (р. н. 1890111605230) становить - 233 341 грн.

6.5. Також суд першої інстанції зазначив, що обов`язковою умовою визнання правочинів недійсними з підстав, визначених частиною першою статті 42 КУзПБ, є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам. Разом з тим, позивачем не надано доказів, які підтверджують завдання збитків боржнику або кредиторам внаслідок укладення оспорюваного договору, а також не доведено, що дії відповідачів щодо укладення договору суперечать інтересам боржника чи кредиторів; не визначено розмір збитків, яких зазнав боржник або кредитор; наявності вини сторін такого договору у збитках, тому відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу від 21.08.2019 недійсним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою від 13.07.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 24.05.2022 залишив без задоволення;

рішення Господарського суду Вінницької області від 28.04.2022 залишив без змін.

7.1. Апеляційний суд, надаючи оцінку позовним вимогам та обраному позивачем способу захисту, дійшов висновку, що скасування рішень приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Т.О. не є належним способом захисту прав позивача. При цьому, апеляційний суд зазначив, що місцевий суд мав вирішувати спір із вимогами, з якими позивач звернувся з позовом у травні місяці 2020 року, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішень приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Т.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48333319 від 21.08.2019 щодо державної реєстрації за ТОВ "Прайд Систем" (код ЄДРПОУ 35057679) права власності (номер запису №32904875 від 21.08.2019) на об`єкти нерухомого майна (гідротехнічні споруди) - слід відмовити.

7.2. Апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що ТОВ "Прайд Систем" не є заінтересованою особою щодо ТОВ "Компанія "КМТ" в розумінні приписів статті 1 КУзПБ. Також суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що угода між ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" від 21.08.2019, укладена в період чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , у системному зв`язку із приписами статті 42 КУзПБ.

7.3. Апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи позивача (апелянта), про здійснення відчуження майна боржника за цінами нижчими від ринкових, виведення активів боржника ТОВ "Компанія "КМТ" з метою порушення прав кредиторів та уникнення боржником відповідальності за своїми зобов`язаннями, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що продане за оспорюваним договором нерухоме майно могло бути продано за значно вищими цінами та не доведено, що відповідач 1 здійснив відчуження майна за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових.

7.4. Судом апеляційної інстанції у судовому засіданні з`ясовано, що фотодокументування гідротехнічних споруд здійснювалось на фотокамеру мобільного телефону (смартфону); суб`єкт оціночної діяльності не проводив обміри представленого до оцінки майна, а користувався даними технічних паспортів та іншої наданої замовником документації, достовірність якої не перевірялася; стан представленого до оцінки майна визначався ним на основі його візуального огляду та аналізу наданих замовником актів технічного стану, без застосування спеціальних засобів технічного контролю; оцінювач підтвердив, що він не є спеціалістом з інженерних споруд (пункт 10.4.) Звіту), а складені ним звіти є незалежним судженням, яке не породжує ніяких правових наслідків.

Відтак, апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що позивачем не доведено обставин факту здійснення відповідачем 1 продажу гідротехнічних споруд за оспорюваним правочином за цінами, відповідно нижчими від ринкових, із урахуванням рівня ринкових цін на аналогічні об`єкти нерухомого майна, які існували на дату укладення оспорюваного договору.

7.5. Апеляційний суд зазначив, що оскільки предметом позовних вимог грошові кошти не виступали, за винятком того, що були засобом платежу за придбані об`єкти нерухомості у межах договору купівлі-продажу, тому у суду відсутні підстави здійснювати дослідження руху коштів за придбане нерухоме майно у межах заявлених позовних вимог. Суд зауважив, що у цьому випадку така оцінка є виходом за межі апеляційного провадження. Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що сторони оспорюваного правочину діяли добросовісно як при його укладенні так і при виконанні; ознаки заподіяння шкоди будь-яким третім особам, за наслідками виконання оспорюваного правочину відсутні.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

8. ОСОБА_1 03.08.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/508/20).

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1023/19 (902/508/20) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022.

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, датою проведення судового засідання визначено 04.10.2022.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Компанія "КМТ" арбітражного керуючого Сокотуна В.А. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 задоволено клопотання ТОВ "Прайд Систем" та уповноваженої особи учасників ТОВ "КМТ" Гаврилюка П.В. про проведення судово засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області.

13. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2022 оголошено перерву в судовому засіданні за касаційною скаргою ОСОБА_1 до 25.10.2022.

14. Ухвалою від 25.10.2022 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 відбудеться 08.11.2022 о 12:45.

15. Від ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в яких ТОВ "Компанія "КМТ" просило касаційну скаргу задовольнити, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а ТОВ Прайд Систем" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

16. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (211-2020-п) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX), Верховний Суд розглядає справу № 902/1023/19 (902/508/20) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(фізичної особи - ОСОБА_1 )

17. Скаржник доводив, що оскаржувані судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій з порушенням положень статей 1, 42 КУзПБ, статті 22 ЦК України, статті 224 ГК України, статей 86, 236 ГПК України та з порушенням принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"). Також скаржник аргументував, що судами неповно досліджено обставини справи та безпідставно надано перевагу одним доказам над іншими, а також необґрунтовано відхилено доводи та докази інших учасників щодо підтвердження заниженої вартості продажу нерухомого майна, оскільки такий продаж призвів до позбавлення боржника без майна та сплачених за таке майно коштів.

17.1. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 910/15018/19 (910/14175/20), від 01.06.2022 у справі № 908/2570/20 (908/2988/20), від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), а також у постановах ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17. Водночас скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови неправильно застосовано до спірних правовідносин висновки суду, викладені у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18 та висновок, зазначений в постанові ВП ВС від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, оскільки такі висновки, з огляду на предмет судового розгляду і правове регулювання правовідносин у зазначених спорах, є нерелевантними до правовідносин у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 17 - 17.1. описової частини цієї постанови.

21.1. При цьому, колегія суддів враховує, що справа вже переглядалась у касаційному порядку, відтак Верховний Суд здійснює перегляд справи у касаційному порядку в контексті дотримання судами попередніх інстанцій положень статті 316 ГПК України.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

22. Предметом цього спору є вимога ОСОБА_1 до ТОВ "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" про визнання недійсним договору та про скасування рішення про реєстрацію прав.

Здійснюючи перегляд цієї справи у касаційному порядку, Верховний Суд враховує, що справа слухалась неодноразово, а також звертає увагу на таке.

23. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

24. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник має піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, має відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке виникло правомірно, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

24.1. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

25. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Отже, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

26. Тому будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам, а відтак, може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав, передбачених законом (див. висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

27. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.

28. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

29. На відміну від вимог ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , законодавство про банкрутство (як стаття 42 КУзПБ, так і стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") не визначає вимог до укладеного правочину, а регулює спеціальні правила і процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду, протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнати правочин недійсним.

30. Тобто, законодавство про банкрутство містить спеціальні та додаткові, порівняно з нормами ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і вони застосовуються, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

Відтак, надаючи оцінку доводам позивача, суд під час розгляду заяви про визнання правочину недійсним повинен не тільки дослідити та враховувати обґрунтування і надані заявником докази, але і чітко визначити правові підстави звернення позивача до суду із відповідними позовними вимогами (на підставі статей 203, 215 ЦК України чи на підставі 42 КУзПБ).

31. Водночас слід враховувати, що у випадку коли сторона або інший учасник судового процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для ухвалення рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

31.1. При цьому посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 921/490/18, від 15.07.2021 у справі № 927/531/18, від 15.07.2021 у справі № 906/601/20, від 22.04.2021 у справі № 925/1214/18, від 05.08.2021 у справі № 904/5682/19).

Щодо суті касаційної скарги

32. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку доводам позивача щодо заниженої вартості продажу майна боржника, дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки позивачем в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76- 77 ГПК України, не надано суду доказів на підтвердження того, що продане за оспорюваним договором нерухоме майно могло бути продано за значно вищими цінами та не доведено, що відповідач 1 здійснив відчуження майна за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових.

32.1. Також зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що надаючи оцінку наданим позивачем висновкам експерта, суди встановили наявність недоліків у висновках експерта: фотодокументування гідротехнічних споруд здійснювалось на фотокамеру мобільного телефону (смартфону); суб`єкт оціночної діяльності не проводив обміри представленого до оцінки майна, а користувався даними технічних паспортів та іншої наданої замовником документації, достовірність якої не перевірялася; стан представленого до оцінки майна визначався ним на основі його візуального огляду та аналізу наданих замовником актів технічного стану, без застосування спеціальних засобів технічного контролю; оцінювач підтвердив, що він не є спеціалістом з інженерних споруд (пункт 10.4.) Звіту), а складені ним звіти є незалежним судженням, яке не породжує ніяких правових наслідків.

32.2. Інших доказів, які б підтверджували заниження ціни продажу спірного майна або можливість продажу майна боржника за ціною вищою, за встановлену у договорі, скаржником не надано, судами попередніх інстанцій таких обставин не встановлено.

32.3. При цьому, колегія суддів, з огляду на положення частини четвертої статті 74, статей 86, 104 ГПК України, вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими, оскільки з огляду на вимоги зазначених положень ГПК України (1798-12) , висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України; у суду відсутнє право самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

33. Посилання скаржника на неправильне застосування статей 1, 42 КУзПБ України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені скаржником доводи та надані докази не підтверджують того, що правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, а також не надано доказів того, що поведінка сторін спірних правочинів була спрямована на ухилення від виконання боржником покладених на нього зобов`язань, що продаж спірного майна призвів до неплатоспроможності боржника.

34. Доводи скаржника щодо незаконної відмови вимог позивача про скасування рішень приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Т.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

34.1. Законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 ЦК України). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

34.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV (1952-15) ) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

34.3. Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

34.4. Таким чином, позовні вимоги позивача щодо внесення змін до Державного реєстру прав, Державного реєстру обтяжень рухомого майна не підлягають задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту порушеного права позивача, а тому в цій частині позову було відмовлено.

34.5. Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права

34.6. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до відповідного Державного реєстру.

Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16.

35. Також колегія суддів вважає передчасними доводи скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 910/15018/19 (910/14175/20), від 01.06.2022 у справі № 908/2570/20 (908/2988/20), від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), а також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17.

35.1. Колегія суддів звертає увагу, що застосування правових позицій є можливим лише в контексті встановлених судом обставин та наявних у матеріалах справи доказів. Разом з тим, за відсутності належних та допустимих доказів та відсутності чітко встановлених обставин щодо предмету спору, застосування правових позицій не є можливим.

35.2. У цій справі судами не встановлено наявність недобросовісної поведінки сторін оскаржуваного договору, не встановлено, що такий договір було укладено боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором та внаслідок якого боржник перестав бути платоспроможним, відтак відсутні підстави вважати оскаржуваний правочин фраудаторним та таким, що укладений на шкоду кредитору.

36. Інші доводи скаржника також не спростовуються висновків судів попередніх інстанцій та фактично зводяться до спонукання суду касаційної інстанції вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткової їх перевірки, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені положеннями статті 300 ГПК України.

37. З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позову.

Висновки за результатами касаційного провадження

38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

40. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги із зазначених скаржником підстав касаційного оскарження слід відмовити.