910/13804/18 Про стягнення заборгованості за договором добровільного страхування майна - 02.02.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року

Справа № 910/13804/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,

представників учасників справи:

позивача - адвокат Єльніков І. М.,

відповідача - адвокат Гедз Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 (головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Буравльов С. І., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 (суддя Князьков В. В.)

у справі № 910/13804/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

про стягнення 2015971,84 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" (далі - ТОВ "РУШ", товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "Українська страхова група") про стягнення 2015971,84 грн.

1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань страховика за договором добровільного страхування майна від 07.03.2017 №12-2803-17-00013 в частині здійснення страхового відшкодування в розмірі 2015971,84 грн. Як вказує позивач, підставою для виплати страхувальнику суми відшкодування є страховий випадок, який стався 20.10.2017 внаслідок прориву теплотраси, а саме залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, прим. 45.

1.3.ПрАТ "СК "Українська страхова група" проти задоволення позову заперечило з тих підстав, що випадок, який трапився з майном позивача, є виключенням із страхових випадків і обмеженням страхування, а тому не підлягає відшкодуванню. Відповідач стверджує, що Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") у листі від 08.11.2017 №42АУ/201/3685 повідомило його про те, що причиною пошкодження трубопроводу теплової мережі поблизу (приблизно в 40 метрах) будинку № 1 по бул. Чоколівський у м. Києві, в результаті чого теплоносій витік на поверхню, є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок зовнішнього корозійного зносу внаслідок потрапляння вологи на трубопровід через нещільність каналу між коробами. Причиною затоплення підвального приміщення, в якому розташований магазин "Ева 341" є потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у не передбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення, самопливним шляхом. Крім того за твердженням відповідача листом від 18.12.2017 № 38-6070103 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" повідомило його про те, що влаштування отвору вентиляційної системи у підвальному приміщенні житлового будинку № 1 на бульварі Чоколівський в м. Києві не передбачено при забудові.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.07.03.2017 між ПрАТ "СК "Українська страхова група" (страховик), ТОВ "РУШ" (страхувальник) та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк", вигодонабувач) (в редакції додаткової угоди від 07.03.2017 № 1) укладено договір № 12-2803-17-00013 добровільного страхування майна, предметом якого (в редакції додаткової угоди від 14.07.2017 № 2) є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном (переданим в заставу згідно договору від 14.07.2017 № 300/17), а саме: товари в обороті (перелік магазинів, наведених у додатку від 07.03.2017 № 1).

2.2.Відповідно до пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 14.07.2017 № 2), страхова сума за договором складає 40930000,00 грн. Вигодонабувачем за даним договором страхувальником призначено ПАТ "Альфа-Банк" (п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди від 07.03.2017 № 1). У пункті 2.3 договору сторонами погоджено страхові випадки (за даним договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна, зазначеного в розділі 1 цього договору, внаслідок настання наступних подій): вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки); стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження ґрунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання ґрунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвали і схід лавин); вплив рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень; неправомірні дії третіх осіб, а саме: крадіжка із зламом, грабіж, розбійний напад, умисне знищення або пошкодження майна третіми особами (включаючи вандалізм, хуліганство); падіння літальних апаратів, їх частин, уламків. Відповідно до пункту 2.7 договору франшиза (безумовна) за страховими випадками, зазначеними в пункті 2.3 цього договору становить 5000,00 грн. Строк дії договору з 16.03.2017 по 20.08.2018 (пункт 2.9 договору в редакції додаткової угоди від 14.08.2017 №2). За умовами пункту 4.1.1 договору страхувальник має право отримати страхове відшкодування на умовах розділів 6 та 7 цього договору. У пункті 4.3 договору сторонами погоджено права страховика, зокрема, відповідно до пункту 4.3.1 - має право при укладанні цього договору запросити у страхувальника інформацію, необхідну для оцінки ступеню ризику. Страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини настання страхового випадку. За необхідності направляти запит в компетентні органи, що володіють інформацією про страховий випадок, про надання інформації, що підтверджує факт та причини його настання. Відстрочити прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування на період страхового розслідування з письмовим повідомленням страхувальника та вигодонабувача про таке рішення, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту прийняття страховиком рішення про таке розслідування. Строк страхового розслідування автоматично продовжується на період очікування офіційних відповідей від компетентних державних органів з письмовим повідомленням страхувальника та вигодонабувача (пункт 4.3.3 договору). Згідно пункту 4.3.4 договору залучати до оцінки розміру збитків, завданих страхувальнику, незалежних експертів та визначати розмір страхового відшкодування виходячи із розміру збитків, визначених страховиком або актом/висновком незалежної експертизи, замовленого страховиком або за згодою страхувальника та вигодонабувача, самостійно розрахувати розмір матеріального збитку. Здійснювати заходи з перевірки наданих страхувальником даних і документів стосовно застрахованого майна, умов його експлуатації та зберігання, факту і обставин страхового випадку, розміру завданих збитків. Робити огляд місця настання події в тому числі фото-та відеозйомку та скласти акт огляду (пункт 4.3.5 договору). Відповідно до пункту 4.3.9 договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених розділом 10 цього договору та чинним законодавством України. У пункті 4.4 договору сторонами визначено обов`язки страховика, зокрема: протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, та виконання страхувальником зобов`язання, передбаченого у пункті 5.5 цього договору, здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів для визначення розміру збитку та/або проведення незалежної експертизи; протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання висновку/акту незалежної експертизи, а вразі якщо вона не замовлялася, з дня складання страховиком власного кошторису (висновку) направити вигодонабувачу (якщо такий зазначений у пункті 2.2 договору) запит на довідку-розрахунок поточної заборгованості страхувальника перед вигодонабувачем; скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (його частини) в термін не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів від дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, зазначених у розділі 8 цього договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, а також отримання акту експертизи, якщо така експертиза була замовлена страховиком. У разі відмови у виплаті страхового відшкодування - протягом 10 (десяти) робочих днів від дати прийняття рішення письмово повідомити про це страхувальника та вигодонабувача з обґрунтуванням причин відмови (пункт 4.4.8 договору). Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлено, що у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний негайно вжити заходів щодо його пошкодження й усунення причин, що сприяють виникненню додаткового збитку у т.ч. забезпечити охорону пошкодженого майна та виконувати всі інструкції стосовно страхового випадку, отримані від страховика. Протягом 2 (двох) робочих днів з моменту настання страхового випадку повідомити страховика та вигодонабувача. Згідно пункту 5.7 договору у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний в присутності страховика, скласти письмово перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна. Цей перелік підписується страхувальником та представником страховика. Без підпису представника страховика перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна вважається недійсним. У пунктах 5.8, 5.9 договору визначено обов`язок страхувальника у разі настання страхового випадку надати страховику документи, зазначені в розділі 8 цього договору. Письмово повідомити (надати повідомлення про страховий випадок) страховика та вигодонабувача (якщо такий передбачений договором страхування) про настання страхового випадку протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання страхувальником такої інформації. У повідомленні про настання страхового випадку повинні бути детально описані обставини події та характер збитку. Відповідно до пункту 5.10 договору у разі настання страхового випадку страхувальник зобов`язаний надати страховику або незалежному експерту, замовленому страховиком, можливість провести огляд пошкодженого майна, брати участь в комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитку, і бути присутнім при проведенні такого огляду. У разі наявності інших осіб, причетних до настання страхового випадку, огляд пошкодженого майна проводиться за їх участі. Ці особи повідомляються про місце та час огляду рекомендованим листом чи телеграмою. За умовами пункту 6.1 договору розмір страхового відшкодування визначається при пошкодженні, знищенні або втраті майна виходячи із фактичного розміру збитків, завданих майну в результаті страхового випадку, зазначеного в договорі, на підставі даних огляду та документів згідно розділу 8 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір страхової суми за договором. Якщо страхова сума виявиться більшою вартості майна, прийнятого на страхування, договір діє у тій частині страхової суми, яка не перевищує його вартості. У пункті 8.1 договору установлено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати наступні документи: письмове повідомлення про настання страхового випадку; копію договору страхування; копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника - юридичної особи; копію паспорта страхувальника - якщо страхувальник фізична особа; копію ідентифікаційного номеру страхувальника - якщо страхувальник фізична особа; копії документів, що посвідчують право власності на майно, копії договорів оренди, лізингу, тощо; довідки компетентних органів в залежності від страхового випадку: при впливі рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем страхувальник (вигодонабувач) зобов`язаний надати документ від органів водо- теплопостачання, де будуть обов`язково вказані причини аварії цих систем; документи ремонтних підприємств (наряд - замовлення, калькуляції, рахунки), які будуть здійснювати відновлювальний ремонт майна, із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що замінюються; письмову заяву та виплату страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів за якими потрібно зробити виплату; лист від вигодонабувача, який підтверджує його згоду або незгоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику; інші документи, згідно чинного законодавства України, на вимогу страховика, які необхідні для встановлення факту, причин та наслідків страхового випадку. Згідно з пунктом 10 договору підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є: надання страхувальником недостовірних відомостей про майно під час укладання та/або в період дії договору; неповідомлення страхувальником (його представниками) страховика, про факт настання страхового випадку без поважних на це причин (якщо причини були поважними страхувальник повинен довести це документально), або своїми діями чи бездіяльністю створює страховику перешкоди у визначенні обставин настання страхового випадку та розміру збитків; ненадання страховиком документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розміру збитків, відповідно до розділу 8 цього договору; навмисні дії страхувальника (вигодонабувача) або особи, на користь якої укладено договір страхування, які спрямовані на настання страхового випадку. Для юридичної особи страхувальника (вигодонабувача) такими особами є працівники, що знаходяться в трудових відносинах із страхувальником (вигодонабувачем). Переміщення застрахованого майна без згоди страхувальника з місця страхування; створення страхувальником перешкод у визначенні обставин страхового випадку; здійснення страхувальником ремонту пошкодженого внаслідок настання страхового випадку майна без письмового дозволу страховика.

2.3.20.10.2017 унаслідок прориву теплотраси поблизу будинку № 1 по бул. Чоколівський у місті Києві відбулось затоплення магазину "Ева 341" гарячою водою. У вказаному приміщенні магазину на час аварії та затоплення, перебувало майно, яке належить ТОВ "РУШ" та застраховане за договором від 07.03.2017 № 12-2803-17-00013.

2.4.20.10.2017 ТОВ "РУШ", на виконання умов договору страхування, звернулося до ПрАТ "СК "Українська страхова група" із повідомленням про страховий випадок, указане повідомлення зареєстровано відповідачем за № 6629.

2.5.23.10.2017 ТОВ "РУШ" у відповідності до пункту 5.2 договору звернулося до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування та викликало аварійного комісара для проведення первинного огляду місця події та пошкодженого майна.

2.6.Також листом від 23.10.2017 вих. № 10/11-07 позивач просив відповідача надати дозвіл на зміну картини збитку в присутності представника відповідача, шляхом переміщення пошкодженого товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127. У вказаному листі позивач також пропонував відповідачу, що на складі у присутності представника відповідача (рухоме майно за договором) товар буде відсортовано на товар, який не підлягає ідентифікації і буде утилізовано на місці, та товар, що підлягає ідентифікації і буде установлено ступінь придатності на складі ТОВ "РУШ".

2.7.Листом від 23.10.2017 вих. № 03/5321 ПрАТ "СК "Українська страхова група" повідомило позивача, що для врегулювання вищезазначеної події залучено сюрвеєра - Приватне підприємство "Юнайтед лосс аджастер" офіційного представника Canning Lindsey, та надало дозвіл на переміщення товару на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127. У листі ПрАТ "СК "Українська страхова група" також повідомило позивача про необхідність переміщення товару на склад тільки в присутності представника страховика, вжиття відповідних заходів щодо збереження і охорони пошкодженого та вцілілого майна в тому стані, в якому воно знаходилось після настання події, заходів до огляду представниками страховика, надання можливості представникам Приватного підприємства "Юнайтед лосс аджастер" провести огляд пошкодженого майна, а також необхідність погодження з представниками страховика утилізації майна, яке не підлягає ідентифікації.

2.8.Листом від 14.05.2018 № 03/2854 ПрАТ "СК "Українська страхова група" повідомило ТОВ "РУШ", що зважаючи на надані позивачем матеріали та довідки компетентних органів водо-теплопостачання щодо причин і наслідків страхового випадку, убачається те, що випадок, який трапився з майном ТОВ "РУШ", не є страховим, а тому відсутні підстави для визнання такої події страховою та виплати страхового відшкодування.

2.9.21.06.2018 ТОВ "РУШ" звернулося до ПрАТ "СК "Українська страхова група" із листом про перегляд рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування. В указаному листі позивач, посилаючись на висновки ТОВ "РЕМВОДОПЛАСТ ПЛЮС", викладені у Звіті про створення науково-технічної продукції за договором від 06.03.2018 № 06/03-2018/01 "Візуальний огляд конструкцій з оцінкою їх технічного стану і виявлення можливих причин підтоплення торгових підвальних приміщень об`єкта "Ева 341", а також комунікацій навколо будівлі за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1," зазначав, що однією із можливих причин підтоплення підвалу 20.10.2017 є протікання води через гільзу в місці проходу комунікацій (каналізації) через стіни підвалу (порушення гідроізоляції), слідів протікання води через вентиляційну камеру не виявлено.

2.10.Листом від 20.07.2018 № 03/4317 відповідач відмовив позивачу у перегляді прийнятого рішення щодо відсутності підстав визнання події страховою і виплати страхового відшкодування та вказав, що огляд місця події представниками ТОВ "РЕМВОДОПЛАСТ ПЛЮС" здійснювався через 4 місяці з моменту настання події, а отже не може бути прийнятий страховиком.

2.11.Спір у справі виник у зв`язку із тим, що, на думку позивача, відмова відповідача від виплати страхового відшкодування є неправомірною.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 12.06.2020 у справі №910/13804/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позовні вимоги ТОВ "РУШ" задовольнив повністю. Стягнув з ПрАТ "СК "Українська страхова група" на користь ТОВ "РУШ" 2015971,84 грн страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 30239,58 грн.

3.2.Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що подія, яка сталась 20.10.2017 унаслідок прориву теплотраси (залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. А, прим. 45), є страховим випадком, у зв`язку з чим, встановивши, що матеріалами справи підтверджується сума вартості втраченого та пошкодженого товару у загальному розмірі 2020971,84 грн, дійшли висновку, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. 17.11.2020 ПрАТ "СК "Українська страхова група" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі № 910/13804/18, в якій просило скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові.

4.2.ПрАТ "СК "Українська страхова група" зазначило, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 26.02.2019 у справі № 910/10638/18, №761/29966/16-ц від 18.12.2019 щодо застосування статті 991 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) . Також скаржник зазначає про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2019 у справі №910/12682/17, оскільки судами було взято до уваги при винесенні рішень у справі висновок № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який відповідач не вважає належним, достовірним та достатнім доказом у справі, так як його було складено на підставі договору, який не відповідає предмету та меті його складання, та більше ніж через рік після залиття. Крім того, в касаційній скарзі обґрунтовані і підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду з приводу постановлення рішення без урахування умов договору страхування, які передбачають відшкодування шкоди (страхового відшкодування) страховою компанією внаслідок пошкодження майна, яке сталося в результаті його залиття, яке, в свою чергу, сталося саме внаслідок утворення впливу водяної пари, корозії.

5. Доводи інших учасників справи

5.1.Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. Позиція Верховного Суду

6.1.За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.2.Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.3.За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

6.4.Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

6.5.Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містить частина перша статті 354 Господарського кодексу України.

6.6.Згідно зі статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

6.7.В силу статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

6.8.Відповідно до статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

6.9.У пункті 2.3 договору сторонами погоджено, що за цим договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна, зазначеного в розділі 1 цього договору, унаслідок настання наступних подій: вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки); стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження грунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання ґрунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвали і схід лавин); вплив рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень; неправомірні дії третіх осіб, а саме: крадіжка із зламом, грабіж, розбійний напад, умисне знищення або пошкодження майна третіми особами (включаючи вандалізм, хуліганство); падіння літальних апаратів, їх частин, уламків.

6.10.Попередніми судовими інстанціями встановлено, що залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. "А", прим. 45 сталось унаслідок прориву теплотраси поблизу будинку № 1 по бул. Чоколівський у місті Києві, що підтверджується:

- даними листа від 08.11.2017 № 42 АУ/201/3685 ПАТ "Київенерго", відповідно до яких причиною пошкодження трубопроводу теплової мережі поблизу (приблизно 40 метрів) будинку № 1 по бульвару Чоколівському в місті Києві, в результаті чого теплоносій витік на поверхню, є корозійне потоншення стінки трубопроводу за рахунок зовнішнього корозійного зносу внаслідок потрапляння вологи на трубопровід через нещільність каналу між коробами;

- даними звіту про створення науково-технічної продукції по договору від 06.03.2018 № 06/03-2018/01, відповідно до якого однією із можливих причин підтоплення приміщень магазину 20.10.2017 є протікання води через гільзу в місці проходу комунікацій через стіни підвалу. Слідів протікання води через вентиляційну камеру не виявлено;

-даними висновку № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284, затвердженого 09.11.2018, із якого вбачається, що причиною затоплення магазину "Ева 341", який розміщується в підвальному поверсі багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45, м. Київ, є перетікання гарячої води з міжквартальної теплової камери перемикання К-1 в приміщення внаслідок прориву теплової мережі між міжквартальними тепловими камерами перемикання К-1 та К-2. Шлях проходження гарячої води в магазин "Ева 341", розміщений в підвальному приміщенні багатоповерхового будинку по бульвару Чоколівський, буд. 1, літ. "А.", прим. 45, є дві "труби-гільзи", які з`єднують міжквартальну теплову камеру перемикання К-1 з приміщення магазину "Ева 341".

6.11.Твердження відповідача про те, що причиною затоплення підвального приміщення, у якому розташований магазин "Ева 341", є потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у не передбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення, самопливним шляхом, до уваги судами не були взяті, оскільки відповідачем своєчасно та у порядку умов договору не було вжито належних заходів щодо огляду місця події та установлення обставин події із залученням експертів (страхових комісарів).

6.12.При цьому, суди виходили із того, що інформація, викладена у листах від 08.11.2017 № 42АУ/201/3685 ПАТ "Київенерго" та від 18.12.2017 № 38-6070103 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", на які посилається відповідач як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування через те, що потрапляння води з пошкодженого трубопроводу теплової мережі сталося по непрохідному каналу, в якому він прокладений, у не передбачений проектом житлового будинку вентиляційний отвір вентиляційної системи цього приміщення самопливним шляхом, не підтверджена жодним належним та допустимим доказом.

6.13.Аналізуючи зміст рішень судів попередніх інстанцій, судова колегія доходить висновку про належне виконання ними обов`язку щодо мотивації своїх рішень та про правомірність викладених у них висновків. Суди приділили достатню увагу обґрунтуванням щодо оцінки доказів у їх сукупності та продемонстрували однаковий підхід до заслуховування та оцінки доводів сторін стосовно спірного питання.

6.14.Відтак, доводи скаржника про необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з тих підстав, що судами було взято до уваги докази, які відповідач не вважає належними, достовірними та достатніми доказами у справі, є неаргументованими та відхиляються судовою колегією касаційної інстанції як такі, що спрямовані на переоцінку доказів з метою встановлення інших фактичних обставин справи, що виходить за межі встановленої законом компетенції Верховного Суду.

6.15.Посилання відповідача на неврахування судами правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2019 у справі № 910/12682/17 через прийняття до уваги висновку № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який відповідач не вважає належним, достовірним та достатнім доказом у справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки попередніх судових інстанцій про шлях потрапляння води до магазину "Ева 341" зроблені внаслідок оцінки наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності. Крім того доводи скаржника про неналежність зазначеного висновку як доказу у справі з тих підстав, що його було складено на підставі договору, який не відповідає предмету та меті його складання (договору про створення (передачу) науково-технічної продукції) та більше ніж через рік після залиття приміщення, в якому знаходилося майно позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи, за умови неспростування відповідачем під час вирішення спору фактичних даних, викладених у цьому висновку, на підставі яких, зокрема, суди встановили дійсні обставини справи, не можуть свідчити про неналежність такого доказу. При цьому судами враховано, що відповідач своєчасно та у відповідності до умов договору страхування не вжив заходів щодо огляду місця події та встановлення її обставин із залученням експертів (страхових комісарів), та у визначеному нормами процесуального законодавства порядку не спростував доводів позивача.

6.16.З огляду на викладене вище, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків, що подія, яка сталась 20.10.2017 внаслідок прориву теплотраси (залиття застрахованого рухомого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину "Ева 341" за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 1 літ. "А", прим. 45) є страховим випадком, який підпадає під регулювання пункту 2.3 договору страхування (збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна внаслідок пливу рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження в тому числі із сусідніх приміщень).

6.17.Доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.02.2019 у справі №910/10638/18, від 18.12.2019 у справі № 761/29966/16-ц, щодо застосування статті 991 Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

6.18.Скаржник в обґрунтування своїх доводів навів статтю 991 Цивільного кодексу України, якою передбачені випадки, за наявності яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, наявності інших підстав встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону (частина друга статті 991 Цивільного кодексу України).

6.19.Також скаржник наводить статтю 6 Закону України "Про страхування", якою встановлено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

6.20.Додатково, скаржник, з посиланням на підпункти 7, 8 пункту 3.1, підпункт 3.2.3 пункту 3.2 розділу 3 договору страхування, зазначає про відсутність підстав для страхової виплати, а також, з посиланням на підпункти 4.2.10, 4.2.11 пункту 4.2 розділу 4, пункт 5.6 розділу 5, підпункт 8 пункту 8.1 розділу 8, підпункти 10.1.3, 10.1.12 пункту 10.1 розділу 10 договору страхування, зазначає про ненадання позивачем документів для підтвердження факту настання страхового випадку та для розрахунку розміру збитку, несприяння страховику в отриманні документів для виплати страхового відшкодування.

6.21.Втім, як убачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, відсутні підстави для застосування підпунктів 7, 8 пункту 3.1, підпункту 3.2.3 пункту 3.2 розділу 3 договору страхування, оскільки пошкодження та втрати майна позивачем не відбулось в результаті зносу, корозії та інших природних властивостей майна, а збитки майновим інтересам позивача відбулись не в результаті проникнення у застраховане приміщення рідини через отвори, зроблені навмисно або, що виникли внаслідок старості або будівельних дефектів, або зроблені всупереч будівельного проекту. Зазначені пошкодження майна та заподіяні позивачу збитки були наслідком залиття приміщення гарячою водою, яка потрапила до приміщення не через отвори, зроблені навмисно або, що виникли внаслідок старості або будівельних дефектів, або зроблені всупереч будівельного проекту, а отже такий випадок визначений страховим відповідно до пункту 2.3 договору страхування.

6.22.Посилання скаржника на підпункт 4.2.11 пункту 4.2 розділу 4 договору страхування колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач не посилався на зазначену умову договору та не зазначав у процесуальних документах по справі при її розгляді в судах попередніх інстанцій про порушення цього пункту позивачем, а також не надавав доказів на підтвердження вчинення такого порушення. Натомість судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що саме відповідач не вчиняв належних дій відповідно до умов договору страхування для встановлення причин та розміру збитку.

6.23.Отже висновки попередніх судових інстанцій у цій справі не суперечать правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №910/10638/18, від 18.12.2019 у справі № 761/29966/16-ц щодо застосування статті 991 Цивільного кодексу України та норм Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

6.24.Обґрунтовуючи розмір заявленої до відшкодування суми вартості товарно-матеріальних цінностей (втраченого та пошкодженого товару), позивач як до місцевого господарського суду, так і судовому експерту надав первинні документи, які підтверджують право власності на товар (видаткові накладні від постачальників та видаткові накладні на внутрішнє переміщення товару), складені відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева 341" станом на 20.10.2017, порівняльну відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева 341" від 20.10.2017, списки товару, постраждалого при затопленні магазину "Ева 341", копії актів списання товару від 30.03.2018 №643, № 644, № 645, копію бухгалтерської довідки ТОВ "РУШ" від 04.09.2018 за № 04/09, копію листа ДП "Укрметртестстандарт" від 03.01.2019 за № 20-57 (щодо строків придатності товару для їх продажу та умов зберігання), копію листа ДП "Укрметртестстандарт" від 21.03.2019 за № 20-57/100 (щодо маркування та пакування товару).

6.25.Згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей по магазину "Ева 341" внаслідок затоплення магазину гарячою водою було передано на склад ТОВ "РУШ" за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 127, товар, який постраждав внаслідок впливу води та температурного режиму на загальну суму 2020971,84 грн. При цьому переміщення указаного товару було здійснено за участю представника ПП "Юнайтед лосс аджастер" (представника страховика).

6.26.Попередніми судовими інстанціями встановлено, що товари, які постраждали внаслідок події 20.10.2017, були занесені до двох списків.

6.27.Згідно першого списку "Список товару, що постраждав при потопі Ева 341 від 20.10.2017 (товар, який фізично знаходиться в магазині постраждав від води та температурного режиму зберігання)" розмір шкоди, заподіяної ТОВ "РУШ" внаслідок залиття товару, складає 899384,57 грн. Указаний розмір шкоди, заподіяної позивачу, було підтверджено висновком призначеної у цій справі комісійної судово-товарознавчої експертизи.

6.28.Відносно товарів із другого списку "Список товару, що постраждав при залитті Ева 341, який був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання" у кількості 34181 одиниць, на загальну суму 1121587,27 грн, господарські суди зазначили таке.

6.29.Порядок провадження торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 за № 833 (833-2006-п) (далі - Порядок), визначає загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України.

6.30.У пункті 10 Порядку визначено вимоги та умови, які суб`єкти господарювання повинні забезпечити при провадженні торгівельної діяльності, зокрема: відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

6.31.Відповідно до частин першої - третьої статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

6.32.Частиною третьою статті 7 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

6.33. Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104 (z1257-07) затверджено Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (далі - Правила), які регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування. Ці Правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

6.34.Пунктом 6 Правил визначено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавства.

6.35.У главі 6 Правил встановлено вимоги щодо зберігання товарів побутової хімії, зокрема: зберігання товарів побутової хімії здійснюється з дотриманням вимог правил пожежної безпеки, а також санітарних вимог щодо транспортування та зберігання товарів. Суб`єкти господарювання здійснюють зберігання та продаж товарів побутової хімії у торговельних приміщеннях з урахуванням їх складу та призначення за умови, що отруйні товари зберігаються окремо від решти. Товари побутової хімії зберігають у закритих сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях з підлогою з бетону або з керамічних плиток при температурі не нижче ніж 0 С і не вище ніж від +20 до +25 С та відносній вологості повітря не більше ніж 55-65 відсотків. Для уникнення погіршення якості хімічних товарів (зволожування, руйнування та розкладання) забороняється зберігати товари побутової хімії у вологих приміщеннях.

6.36.Також у матеріалах справи наявні листи ДП "Укрметртестстандарт" від 03.01.2019 за № 20-57 щодо строків придатності товару для їх продажу та умов зберігання та від 21.03.2019 за № 20-57/100 щодо маркування та пакування товару. Із вказаних листів вбачається, що згідно вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , Правил та Порядку, вплив на маркування товару (у тому числі маркування, розміщеного на пакуванні, етикетці товару) та на інструкції про застосування товару температури понад 80 -оС та за тривалої дії гарячої води та пару, тобто за підвищеної відносної вологості повітря (до 100%), реалізація продукції без належного маркування (у тому числі, маркування розміщеного на пакуванні, етикетці товару) та без інструкцій про застосування (рекомендацій щодо використання), якщо наявність такої інструкції передбачена нормативно-правовими актами чи нормативними документами, згідно якої виробляється продукція, є порушенням вимог, встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами, щодо якості і безпеки продукції та не допускається з метою недопущення прав споживачів.

6.37.Отже, урахувавши наведені вище норми та обставини, які засвідчують, що позивач є господарюючим суб`єктом, який здійснює торгівельну діяльність, урахувавши вимоги чинного законодавства щодо провадження торгівельної діяльності (у тому числі щодо строків придатності та зберігання товару), та врахувавши пряму заборону норм законодавства реалізовувати товар, що піддавався впливу високої температури, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо неможливості використання товарів, зазначених у списку 2 ("Список товару, що постраждав при залитті Ева 341, який був перевезений на РЦ, постраждав від температурного режиму зберігання" у кількості 34181 одиниць") на загальну суму 1121587,27 грн, та, відповідно, про обґрунтованість позовних вимог і на вказану суму.

6.38.Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, результатів судової експертизи, пояснень сторін суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивачем належними та допустимими доказами у справі підтверджено суму вартості втраченого та пошкодженого товару, а отже і про обґрунтованість заявлених вимог.

6.39.Суд зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, щодо недоведення позивачем обставин пошкодження майна, перелік якого зазначено у списку 2, зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Верховним Судом.

6.40.Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно постановлення рішення без урахування умов договору страхування, які передбачають відшкодування шкоди (страхового відшкодування) страховою компанією внаслідок пошкодження майна, яке сталося в результаті його залиття, яке сталося саме внаслідок утворення впливу водяної пари, корозії, оскільки питання виплати страхового відшкодування завданої особі шкоди вирішується судами в залежності, зокрема від умов договору страхування, фактичних обставин настання подій, що спричинили шкоду, поданих сторонами доказів на підтвердження своїх доводів тощо, тобто з урахуванням обставин кожної конкретної справи, і в цьому спорі, як вже зазначалося вище, висновки попередніх судових інстанцій про те, що наявні підстави для виплати позивачу страхового відшкодування, ґрунтуються саме на оцінці умов укладеного сторонами договору та інших зібраних у справі доказів.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

7.3.Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

8. Розподіл судових витрат

8.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

О.А. Кролевець