376/1059/17-а Про визнання протиправними дії об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії згідно довідки про заробітну плату в зоні відчуження, зобов`язання призначити (перерахувати) пенсію та виплатити пенсію згідно зазначеної довідки - 23.06.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018р. (судді - Петрик І.Й., Собків Я.М., Кузьменко В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії згідно довідки №1 від 09.02.2016р. про заробітну плату в зоні відчуження в період з 15.12.1986р. по 30.12.1986р. в м. Чорнобиль;

зобов`язати відповідача здійснити призначення (перерахунок) пенсії та здійснити її виплату згідно довідки №1 від 09.02.2016р. про заробітну плату в зоні відчуження м. Чорнобиль в період з 15.12.1986р. по 30.12.1986р., починаючи з 01.02.2017р.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі виданої Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" довідки про заробітну плату, отриману за роботу в зоні відчуження м. Чорнобиль за період з 15.12.1986р. по 30.12.1986р. у розмірі відшкодування фактичних збитків. Проте у здійсненні перерахунку пенсії відповідач відмовив посилаючись на невідповідність її вимогам законодавства та наявністю інших документів щодо розміру його заробітку під час перебування в зоні ЧАЕС. Вважає дії відповідача протиправними, а відмову у проведенні перерахунку пенсії надуманою і безпідставною, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України. Наголошує, що видана Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" довідка є законною і підлягає застосуванню органом Пенсійного фонду під час нарахування його пенсії.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 14.11.2017р. позов задоволено.

Визнано неправомірною відмову Сквирського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії згідно довідки Білоцерківського заводу "Ремпобуттехніка" від 09.02.2016р. №1 про заробітну плату в зоні відчуження в період з 15.12.1986р. по 30.12.1986р.

Зобов`язано Сквирське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно довідки Білоцерківського заводу "Ремпобуттехніка" від 09.02.2016р. №1 про заробітну плату в зоні відчуження в період з 15.12.1986р. по 30.12.1986р., відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 01.02.2017р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018р. постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що після аварії на ЧАЕС Уряд колишнього СРСР ухвалив безліч рішень з грифом "секретно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів, у 90-х роках цю секретність було знято. Вказані обставини заважали правильно оформити документи про оплату праці в зоні відчуження, на підставі яких на даний час проводиться призначення (перерахунок) пенсій особам, визнаних інвалідам, внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Вважає, що його пенсія підлягає перерахунку, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у новій довідці Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" до якої включено всі необхідні складові оплати праці за роботу в зоні відчуження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Сквирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, як отримувач пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до посвідчення серії А № 057442 від 24.02.1997р. позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

Позивач є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується довідкою МСЕК від 17.02.1997 року №013346.

Відповідно до довідки МСЕК серії 2-18 МАА №013346 від 17.02.1997р. позивачу встановлено 70% ступінь втрати професійної працездатності. (а.с. 13)

Позивач входив у склад працівників заводу "Ремпобуттехніка", які входили у склад невоєнізованих формувань цивільної оборони для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Чорнобилі, та відповідно до графіку відправки працівників від 21.05.1986р. приймав участь в ліквідації в грудні 1986 року.(а.с. 9)

Згідно виписки з наказу заводу "Ремпобуттехніка" від 15.12.1986р. №97 позивача відряджено у м. Чорнобиль з 15.12.1986р. по 30.12.1986р. для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с. 10)

На підставі постанови виконкому Київського обласного Союзу народних депутатів і Президії обласного Союзу профспілок від 13.08.1986р. №0159 та роз`яснень Київського обласного управління побутового обслуговування населення УРСР №06/2693 від 17.06.1986р. Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" прийнято наказ від 31.12.1986р. №450 про оплату праці позивача в м. Чорнобиль з 15.12.1986р. по 30.12.1986р. (а.с. 11)

05.02.1993р. Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" позивачу видано довідку №76 про те, що за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому по місцю основної роботи у Білоцерківському заводі "Ремпобуттехніка" слюсарем обслуговування населення виплачена додаткова заробітна плата в підвищеному розмірі відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986р. №207-7 в населеному пункті Чорнобиль з 15.12.1986р. по 30.12.1986р. в сумі 153,87 крб, коефіцієнт 2, з в/д №128 від 12.01.1987р. (а.с. 12)

Надані позивачу стверджуючі первинні документи потребують перевірки. Тому управлінням надіслано запит до УПФУ в м. Біла Церква про проведення зустрічної перевірки його заробітної плати за період роботи на Білоцерківському заводі "Ремпобуттехніка" за 1986 рік (довідка №1 від 09.02.2016р.). В разі надходження відповіді з УПФУ в м. Біла Церква про остаточне рішення позивача буде повідомлено додатково.

Рішенням відповідача №45 від 20.04.2017р. відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії з більшого заробітку відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по причині подання позивачем довідки про заробіток, яка не відповідає нормам діючого законодавства і не підтверджена первинними документами. (а.с. 26 - 27)

Підставою для відмови слугувало те, що в довідці №76 від 05.02.1993р., виданої Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" позивачу виплачена додаткова заробітна плата в сумі 153,87 крб по відомості №128 від 12.01.1987р., а відповідно до копії особового рахунку дана сума відсутня при виплаті заробітку у 1987 році.

Згідно довідки №30 від 04.03.1997р., яка видана Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка", в березні 1987 року проведено оплату за роботу в зоні відчуження за 1987 рік у розмірі 154,44 крб.

У додатку до довідки №1 від 09.02.2016р. не вірно визначено годинну тарифну ставку, а саме - взято весь заробіток за грудень 1986 року, а не годинну тарифну ставку. Крім того, відповідно до довідки №30 від 03.03.1997р. в листопаді 1986 року відпрацьовано 20 днів, а в додатку до довідки №1 від 09.02.2016р., виданої КП "Ремпобуттехніка", обраховано при визначені збереженої заробітної плати 19 днів. Також при визначені збереженої заробітної плати не включено 13 заробітну плату за 1986 рік, а 13 заробітна плата за 1987 рік зазначена у довідці №1 від 09.02.2016р., як премія.

Відповідачем з урахуванням викладеного зроблено висновок про те, що позивачем не надано жодних документів, які б підтвердили який вид премії йому виплачено у грудні 1986 року, а саме - розмір премії відповідно до положення про преміювання за виконання основних результатів роботи, вид отриманої премії (місячна, квартальна, річна).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що довідку №1 від 09.02.2016р. позивачу видано Білоцерківським заводом "Ремпобуттехніка" на підставі первинних документів, серед яких - виписка з наказу по Білоцерківському заводу "Ремпобуттехніка" №97 від 15.12.1986р., наказ по Білоцерківському заводу "Ремпобуттехніка" №450 від 31.12.1986р., довідка №76 від 05.02.1993р., №11 від 03.02.2011р. та №25 від 17.03.2011р., виданих КП "Ремпобуттехніка". Згідно даної довідки, з 15 по 30 грудня 1986 року позивачу за роботу в зоні відчуження ЧАЕС нарахована заробітна плата в розмірі 758,45 крб. з урахуванням коефіцієнта 3 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986р. №207-7, що відображено у розрахунку суми, наведеної у додатку до довідки. Крім того, дана довідка не була визнана судом незаконною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі. При цьому суд виходив з того, що відповідач може перевірити лише обґрунтованість видачі довідки, а не її зміст, який в даному випадку він необґрунтовано поставив під сумнів.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, з урахуванням довідки Білоцерківського заводу "Ремпобуттехніка" від 09.02.2016р. №1 про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження, де було підтверджено участь позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нарахування заробітної плати, є необґрунтованою та протиправною.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії за період роботи до 01.07.2000р. є підтвердження нарахування заробітної плати за цей період первинними документами (особовими рахунками, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією). При цьому, на відміну від висновку суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки змісту довідки про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження. Така перевірка здійснюється на предмет відповідності довідки первинним документам (згідно із пп.3 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ).

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підтвердження відомостей у довідці №1 від 09.02.2016р., на підставі якої позивач претендує на перерахунок пенсії, останній надав копії особових рахунків. Однак зміст довідки №1 від 09.02.2016р. не відповідає наданим позивачем первинним документам.

Так, з довідки №1 від 09.02.2016р. вбачається, що для розрахунку оплати праці позивача за роботу в зоні відчуження був застосований показник кратності - " 3". Разом з тим, оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Тобто, якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до довідки КП завод "Ремпобуттехніка" №25 від 17.03.2011р. позивачу в період з 15.12.1986р. по 31.12.1986р. було збережено середнє грошове забезпечення за основним місцем роботи. Отже, для розрахунку оплати праці за його роботу в зоні відчуження слід застосовувати показник кратності - " 2". Таким чином, застосування КП завод "Ремпобуттехніка" при наданні довідки №1 від 09.02.2016р. показника кратності - " 3" до посадового окладу позивача, не відповідає вимогам чинного на час роботи позивача в зоні відчуження Чорнобильської АЕС законодавства.

Також апеляційний суд виходив з того, що у додатку до довідки №1 від 09.02.2016р. при визначенні збереженої заробітної плати враховано 19 відпрацьованих днів. Разом з тим, відповідно до довідки №30 від 03.03.1997р. кількість відпрацьованих позивачем днів у листопаді 1986 року становить 20. Таким чином, зміст наданої позивачем для перерахунку пенсії довідки в частині визначення збереженого середнього заробітку не відповідає наданим позивачем первинним документам.

Крім того суд виходив з того, що при обчисленні премії позивачу за формулою: " 1/12 премії за 1986 рік" було взято показник 13-ї заробітної плати за 1987 рік, а тому зміст наданої позивачем для перерахунку пенсії довідки в частині визначення премії не відповідає наданим позивачем первинним документам, а тому апеляційний суд доходить висновку про правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки №1 від 09.02.2016р., виданої КП завод "Ремпобуттехніка".

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до пп. 3 пункту 2. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 25.11.2005р. №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 цього Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до пункту 4.2. цього Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

В ході розгляду справи судами встановлено, що довідка №1 від 09.02.2016р., на підставі якої позивач просив здійснити обчислення пенсії, видана на підставі платіжної відомості №128 від 12.01.1987р., яка в даному випадку і є первинним документом. Інших первинних документів у спірній довідці не зазначено.

Таким чином, за змістом пп. 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 саме на предмет відповідності відомості №128 від 12.01.1987р., як первинному документу, необхідно було здійснювати перевірку обґрунтованості видачі позивачу спірної довідки.

Водночас апеляційний суд здійснив перевірку обґрунтованості видачі позивачу спірної довідки на підставі інших довідок 1993 та 1997 років, які було складено на підставі платіжних відомостей (первинних документів), однак самі по собі такі довідки не є первинними документами.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення має бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В порушення наведених вимог процесуального закону апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, відомість №128 від 12.01.1987р. не дослідив, в матеріалах справи така відомість відсутня, а висновки щодо правомірності відмови відповідача зроблені виключно на основі його заперечень в частині невідповідності зазначених у довідці даних вимогам законодавства.

Також, апеляційним судом не досліджено особові рахунки, на які посилався відповідач приймаючи рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача.

В порушення вимог статті 242 КАС України апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи протилежне за змістом рішення, не надав оцінки усім доводам позовної заяви, неповно встановив обставини справи та не дослідив відповідні їм докази в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, в ході якого необхідно усунути наведені у цій постанові порушення норм процесуального права, у повній мірі встановити фактичні обставини справи, дослідити зібрані докази та надати їм оцінку виходячи з правового регулювання спірних правовідносин.