523/5803/16-а Про визнання неправомірним та скасування рішення районного управління Пенсійного фонду України міста щодо відмови розглянути на Комісії заяву особи та призначити пенсію на пільгових умовах, встановлення факту наявності спеціального стажу роботи особи в шкідливих умовах праці на посадах пробовідбірника ЦЗЛ та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ, зобов`язання ОУПФУ міста зарахувати до спеціального стажу роботи за списком №1 та № 2 період роботи особи в шкідливих умовах праці, та зобов`язання призначити особі пенсію на пільгових умовах - 20.05.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у складі колегії суддів: Яковлєва О.В. (головуючий), суддів: Федусик А.Г., Танасогло Т.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, третя особа - публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод", про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. У вересні 2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси №20 від 18.02.2016 щодо відмови розглянути на Комісії її заяву та призначити пенсію на пільгових умовах;

1.2 встановити факт наявності у кількості 22 роки та 6 місяців спеціального стажу роботи в шкідливих умовах праці ОСОБА_1 на посадах пробовідбірника ЦЗЛ та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ на ПАТ "Одеський НПЗ";

1.3 зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до спеціального стажу роботи за списком №1 та № 2 період роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці посадах пробовідбірника та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ (ВТК) з 18.04.1983 по 21.10.2005 загальний стаж 22 роки та 6 місяців;

1.4 зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно вимог статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII (1788-12) ) з дня звернення 19.11.2015.

2. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.07.2017 позовні вимоги задоволено повністю.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивач 22 роки 6 місяців працювала на Одеському нафтопереробному заводі на посаді із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів СРСР №310 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (36-2003-п) . У зв`язку з цим має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-XII.

2.2 Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем під час прийняття оскарженого рішення було порушено процедуру його прийняття, встановлену Постановою Пенсійного Фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 "Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років" (z1231-06) (далі - Порядок №18-1).

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 постанову Суворовського районного суму м. Одеси скасовано, ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3.1 Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для віднесення посад, на яких працювала позивачка на Одеському нафтопереробному заводі, до посад із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів СРСР №310 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (36-2003-п) , а відтак і відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ. При цьому послався на судові рішення, якими встановлені відповідні факти.

3.2 Щодо порушення порядку прийняття оскарженого рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що такий порушено не було, оскільки суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми Порядку №18-1.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 ОСОБА_1 працювала на Одеському нафтопереробному заводі на посаді пробовідбірника в період з 18.04.1983 до 09.10.1984, а також на посаді лаборанта хімічного аналізу в період з 09.10.1984 по 21.10.2005.

4.2 Вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно списку №2 та створення комісії для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

4.3 Рішенням відповідача №20 від 18 лютого 2016 року їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності спеціального трудового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

4.4 Підставою для відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії за віком стало не підтвердження записів у трудовій книжці щодо наявності спеціального трудового стажу роботи належними доказами для отримання пільгової пенсії.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

5. Позивачем подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, у якій просить його скасувати та залишити у силі постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27.07.2017.

5.1 Аргументами в обґрунтування скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції на підставі первинних документів Одеського нафтопереробного заводу, її трудової книжки, правильно встановив належність посад, на яких вона працювала протягом 22 років 6 місяців, до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету міністрів СРСР №310 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (36-2003-п) , а відтак і право для зарахування цього періоду до стажу, який дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ. Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення - 19.11.2015. Проте суд апеляційної інстанції прийшов до протилежного висновку без врахування наданих доказів.

5.2 Також позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив, що під час розгляду її заяви було порушено вимоги Порядку №18-1, оскільки не було проведено засідання Комісії за її участю, не прийнято і не досліджено наявні у неї документи, що стосуються суті звернення.

5.3 Крім того, вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що проявились у відмові прийняти та дослідити додаткові докази щодо предмета спору.

5.4 На думку позивача у своїй сукупності неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема Закону №1788-ХІІ (1788-12) , Порядку №18-1, порушення норм процесуального права призвели до скасування законного рішення суду першої інстанції.

6. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, у якій просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017.

6.1 Аргументами заперечень проти касаційної скарги вказує те, що судами неодноразово розглядались спори за позовом ОСОБА_1 щодо віднесення до стажу її роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, роботу протягом 22 років 6 місяців на Одеському нафтопереробному заводі. Судами було встановлено, що вказані посади не віднесені до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (36-2003-п) . Відтак у позивача відсутній необхідний стаж для призначення їй пенсії відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ; у редакції, що діяла до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

9. Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

10. Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стражу для призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

11. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

12. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 (справа №523/11977/14-а), яке набрало законної сили та було предметом перегляду Вищим адміністративним судом України (провадження К/800/23218/15) встановлено, що Одеський нафтопереробний завод здійснює переробку нафти, газу, вугілля та сланцю, їх буріння, переробку, при цьому підприємство не займається хімічним виробництвом. Відповідно до списків №1 та №2, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, списків №1 та №2, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, та списків №1 та №2, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (36-2003-п) , посади пробовідбірника та лаборанта хімічного аналізу стосуються хімічного виробництва та не відноситься до діяльності публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод".

13. Згідно частини першої статті 72 КАС України (у редакції на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

14. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дослідженими по справі доказами підтверджено відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) статті 13 Закону №1788-ХІІ та підставно скасував рішення суду першої інстанції, який помилково застосував до спірних правовідносин цю норму права.

15. Правильним по суті є також рішення суду апеляційної інстанції і про скасування рішення суду першої інстанції в частині висновку про порушення відповідачем під час розгляду заяви позивача вимог Порядку №18-1.

16. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на час звернення позивача із заявою до відповідача Одеський нафтопереробний завод не був ліквідований.

17. Пунктом 1 Порядку №18-1 визначено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

18. Суд касаційної інстанції відхиляє також доводи позивача щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права оскільки вони стосуються питання оцінки чи переоцінки доказів по справі. Частиною другою статті 195 КАС України (у редакції на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) встановлено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

19. За такого нормативного врегулювання питання дослідження нових доказів судом апеляційної інстанції є правом останнього, яке реалізується за певних встановлених законом умов. Суд апеляційної інстанції таких умов не встановив, а тому підстав стверджувати про порушення норм процесуального права в цьому випадку у суду касаційної інстанції немає.

20. Також судом касаційної інстанції не встановлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення відповідно до частини третьої статті 353 КАС України.

21. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

22. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-