910/9791/18 Про визнання права вимоги за кредитним договором - 28.09.2020 Прийняття

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-ІІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янка Глобал Вайн", Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства "Завод алюмінієвих профілів"

про визнання права вимоги,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-ІІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янка Глобал Вайн", Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства "Завод алюмінієвих профілів" про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом визнання права вимоги за кредитними договорами № 021-11-10 від 01.12.2010, № 026-07-13 від 05.07.2013, № 041-11-11 від 29.11.2011, № 043-11-11 від 29.11.2011 та № 004-03-11 від 25.03.2011, та за всіма договорами забезпечення, які забезпечують виконання зобов`язань позичальників за вказаними кредитними договорами.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

1.3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-ІІ" (далі - ТОВ "Рубікон-ІІ") звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/9791/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про визнання права вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та ТОВ "Рубікон-ІІ" та всіма договорами забезпечення, які забезпечують зобов`язання товариства та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020, у зв`язку з визнанням неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та необхідністю подання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу ТОВ "Рубікон-ІІ" залишено без руху та роз`яснено про право на звернення до суду апеляційної інстанції протягом не більше десяти днів з дня отримання даної ухвали з наданням обґрунтованої та документально підтвердженої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду. Крім того, скаржнику роз`яснено наслідки не усунення недоліків, визначених ухвалою.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рубікон-ІІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/9791/18 відмовлено.

2.2. Північним апеляційним господарським судом встановлено такі обставини:

- Господарським судом міста Києва 08.11.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення;

- повний текст рішення було складено судом 18.11.2019, відповідно останній день встановленого законом 20-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції припадає на 09.12.2019 (з урахуванням вихідних днів);

- згідно відбитку штампу органу поштового зв`язку на конверті (в якому до суду надійшла апеляційна скарга), апеляційна скарга була подана апелянтом 23.03.2020, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження;

- в апеляційній скарзі ТОВ "Рубікон-ІІ" заявило клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення на його адресу не надходив і про його існування він дізнався із відзиву на позовну заяву, поданого представником ТОВ "Сауспальм" у судовому засіданні 12.03.2020 під час розгляду іншої судової справи №916/2194/18. Як зазначив скаржник, повний текст оскаржуваного судового рішення було знайдено його представником у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.03.2020;

- в свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" подало заперечення проти відкриття апеляційного провадження у даній справі, яке обґрунтовано посиланням на обізнаність скаржника про існування оскаржуваного у цій справі судового рішення ще у грудні 2019 року в ході касаційного розгляду судової справи №916/2194/18, учасником якої є скаржник;

- визнаючи неповажними та такими, що не можуть бути прийнятими судом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції прийнято ухвалу про залишення апеляційної скарги ТОВ "Рубікон-ІІ" без руху та встановлено строк для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку;

- до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Рубікон-ІІ" надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому в обґрунтування причин пропуску строку скаржник посилається на те, що він не брав участі у судовому засіданні 08.11.2019 (дата проголошення рішення) і повний текст оскаржуваного судового рішення йому не було вручено, що, на його думку, свідчить про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства та однієї з засад господарського судочинства, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи. При цьому заявник зауважує на тому, що відлік строку на апеляційне оскарження розпочинається з дня вручення повного рішення суду, а тому, з урахуванням частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, як учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Інших доводів щодо поважності пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі №910/9791/18 заявником у заяві не наведено.

2.3. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/9791/18 на підставі частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником ТОВ "Рубікон-ІІ" належним чином не обґрунтовано поважності причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги у найкоротші строки з часу, відколи особа довідалася про наявність оскаржуваного нею судового рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив:

- рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/9791/18 надсилалось заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: "67661, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, 15 км. Шляху Одеса-Київ" та повернулось до Господарського суду міста Києва 02.01.2020 з відміткою пошти: "возврат по истечению срока" (т.3, а.с.262);

- повний текст судового рішення надсилався заявнику на поштову адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана адреса зазначена заявником і в апеляційній скарзі та заяві про усунення її недоліків. При цьому, будь-якої іншої адреси заявника матеріали справи не містять;

- Господарським судом міста Києва надсилались заявнику - ТОВ "Рубікон-ІІ" судові ухвали про вчинення процесуальних дій рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на вказану адресу, які повернуті до суду з відмітками про вручення (т.2, а.с. 57, т.3, а.с. 38, 82, 83, 112, 126, 139, 149);

- також судом апеляційної інстанції встановлено, що представник ТОВ "Рубікон-ІІ" - адвокат Максимець О.Б. 23.12.2019 звертався до Господарського суду міста Києва у даній справі із заявою про видачу копії рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020, ТОВ "Рубікон-ІІ" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження апеляційного розгляду.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-ІІ":

- ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, статті 256, 242 Господарського процесуального кодексу України, так як висновок про недотримання строків апеляційного оскарження не з вини апелянта, а саме через порушення судом першої інстанції вимог про вручення рішення суду;

- Північним апеляційним господарським судом не враховано, що відлік строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 починається з дня вручення ТОВ "Рубікон-ІІ" повного рішення суду;

- судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції Північного апеляційного господарського суду з відповідних питань щодо поновлення строку на апеляційне провадження;

- судом апеляційної інстанції порушено пункт 3 частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України та не зазначено про строк і порядок набрання ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №910/9791/18 законної сили та її оскарження.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.2. Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.3. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007 (va11p710-07) ).

4.4. Згідно із частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

4.5. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.6. Згідно зі статтею 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

4.7. Частинами 1-4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

4.8. Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

4.9. Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.10. За змістом пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

4.11. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції Господарським судом міста Києва 08.11.2019 у справі №910/9791/18 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення.

Повний текст рішення було складено судом 18.11.2019, відповідно останній день встановленого законом 20-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції припадає на 09.12.2019 (з урахуванням вихідних днів). Апеляційна скарга була подана апелянтом 23.03.2020.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі № 910/9791/18 надсилалось заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: "67661, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, 15 км. Шляху Одеса-Київ" та повернулось до Господарського суду міста Києва 02.01.2020 з відміткою пошти: "возврат по истечению срока". При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст судового рішення надсилався заявнику на поштову адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана адреса зазначена заявником і в апеляційній скарзі та заяві про усунення її недоліків. При цьому, будь-якої іншої адреси заявника матеріали справи не містять.

4.12. Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно із положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (270-2009-п) , і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів Верховного Суду вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

4.13. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що судові ухвали про вчинення процесуальних дій, які надсилались Господарським судом міста Києва на вказану адресу ТОВ "Рубікон-ІІ" рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, повернуті до суду з відмітками про вручення, що свідчить про обізнаність скаржника про наявність зазначеного судового провадження.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що представник ТОВ "Рубікон-ІІ" адвокат Максимець О.Б. 23.12.2019 звертався до Господарського суду міста Києва у даній справі із заявою про видачу копії рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019, що свідчить про те, що ТОВ "Рубікон-ІІ" мав об`єктивну можливість з 23.12.2019 скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, натомість апеляційна скарга подана до суду вказаним товариством фактично через три місяці після подання до суду заяви про видачу копії рішення.

Окрім того суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи скаржника про те, що про рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 товариству стало відомо лише 12.03.2020, обґрунтовано врахував, що оскаржуване ТОВ "Рубікон-ІІ" судове рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.11.2019, отже з цього моменту його повний текст є загальнодоступним і скаржник міг дізнатися про оскаржуване судове рішення у разі належної реалізації ним своїх процесуальних прав і обов`язків, до складу яких Європейський суд з прав людини відносить, зокрема, "обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу" (рішення "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

За наведених обставин саме лише посилання товариства на неотримання ним оскаржуваного рішення за відсутності належного обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами існування обставин, які об`єктивно унеможливили отримання направленої на його адресу поштової кореспонденції та, відповідно, можливість бути обізнаним щодо розгляду справи, є необґрунтованим. До того ж судом апеляційної інстанції встановлено, що товариство допустило пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок власної бездіяльності.

Доводи ТОВ "Рубікон-ІІ" про те, що оскільки йому не було вручено рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019, то він, відповідно до частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, як учасник справи, має безумовне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, є помилковими, оскільки зазначена норма підлягає застосуванню у разі наявності підстав для висновку, що пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження є наслідком існування незалежних від учасника справи обставин, які об`єктивно унеможливили звернення з апеляційною скаргою в межах встановленого процесуальним законом строку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №921/86/18.

4.12. Верховний Суд також вважає необґрунтованими доводи ТОВ "Рубікон-ІІ" про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Північного апеляційного господарського суду з відповідних питань щодо поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України та не зазначення про строк і порядок набрання ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі №910/9791/18 законної сили та її оскарження, колегія зазначає, що вказана стаття регулює вимоги щодо змісту рішення як процесуального документа. При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 234 Господарського процесуального кодексу України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Проте, відсутність в оскаржуваній ухвалі зазначеної інформації не може бути підставою для її скасування.

4.13. З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник.

5.5. З огляду на те, що ТОВ "Рубікон-ІІ" подав апеляційну скаргу після закінчення строків, установлених статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, і наведені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом обґрунтовано було визнано неповажними, Верховний Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статі 261 цього Кодексу, є законною та обґрунтованою, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.