910/32312/15 Про розірвання договорів купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства та зобов`язання вчинити дії - 24.09.2020 Прийняття

У січні 2016 року Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест", Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" № КПП-625 від 02.10.2013 за конкурсом, укладений між Фондом державного майна України і Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз";

- розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест";

- зобов`язати депозитарну установу: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" списати з рахунку у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, що становить 93,52% статутного капіталу Товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945) 300996-UA50009997 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "Укргазбанк", код в НДУ 100024-UA30300996.

Як на підстави для розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій № КПП-625 від 02.10.2013 позивач послався на істотне порушення умов цього договору, передбачених літерою "а" підпункту 10.2. та літерою "в" підпункту 10.4. пункту 10 договору, а саме: на невиконання інвестиційних зобов`язань у 2014 році та невиконання комплексної програми консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункту 27 спірного договору, а також підставою для розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015, укладеного між першим та другим відповідачами, за умовами якого відповідач-1 став правонаступником Покупця (відповідача-2) за спірним договором, власником пакета акцій та стороною спору між Фондом державного майна України і Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз".

Вимоги до відповідача-3 обґрунтовані тим, що у разі розірвання спірного договору, саме на відповідача-3 як зберігача пакета акцій, що є предметом спірного договору купівлі-продажу пакета акцій № КПП-625 від 02.10.2013, буде покладений обов`язок з повернення цього пакета акцій у власність держави.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

02.10.2013 між Фондом державного майна України (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" за конкурсом № КПП-625 (далі по тексту - договір № КПП-625, спірний договір-1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іщук Л. А., зареєстрований в реєстрі за № 654, предметом якого є пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у кількості 223 127 360 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 93,52% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн та номінальною вартістю пакета акцій 55 781 840,00 грн.

Згідно з пунктом 2 договору № КПП-625 ціна продажу пакета акцій становить 56 000 000 грн.

У договорі № КПП-625 визначені обов`язки Покупця. Відповідно до пункту 10 договору № КПП-625 Покупець зобов`язаний забезпечити виконання зобов`язань щодо основних напрямків розвитку функціонування товариства, встановлених, зокрема, підпунктами 10.1. - 10.5. пункту 10 договору, а також Бізнес-плану післяприватизаційного розвитку товариства (Бізнес-план), який є невід`ємною частиною договору, а саме:

- в інноваційно-інвестиційній діяльності товариства: здійснити реалізацію інвестиційного проекту по відновленню роботи рудника та створенню збагачувального комплексу із застосуванням сучасних технологій з обсягом капітальних вкладень не менше 1 млрд. грн відповідно до строків та порядку, передбачених Бізнес-планом (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору № КПП-625);

- у природоохоронній діяльності товариства: протягом одного місяця з дати переходу до покупця права власності на пакет акцій укласти з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договір про відповідальне зберігання майнового комплексу рудника № 2 та гідротехнічних захисних споруд (літера "б" підпункту 10.4. пункту 10 договору № КПП-625); забезпечити виконання у повному обсязі за власні кошти заходів, необхідних для завершення реалізації "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 166-р від 24.03.2004 (166-2004-р) , у тому числі виконання заходів екологічного характеру (літера "в" підпункту 10.4. пункту 10 договору № КПП-625).

Згідно з Бізнес-планом з відновлення видобутку та збагачення калійних добрив Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" обсяг капітальних інвестицій, який повинен здійснити Покупець у 2014 році, складає 50 000 000,00 грн.

У пункті 35 договору № КПП-625 сторони погодили, що у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду, господарського суду з поверненням пакета акцій Продавцю за актом приймання-передавання протягом 3 робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду.

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулося до Фонду державного майна України з листом № 35-12 від 22.01.2015, в якому повідомило про те, що розмір внесених ним на користь Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" інвестицій у 2014 року складає 47 909 568,45 грн при планових 50 000 000,00 грн, просило внести зміни до договору № КПП-625 від 02.10.2013 в частині перенесення строків внесення інвестицій в розмірі 2 090 431,55 грн на 2015 рік.

У відповідь на зазначений лист Фонд державного майна України у листі № 10-23-3243 від 02.03.2015 зазначив, що зміни до договорів купівлі-продажу державного майна вносяться відповідно до Порядку, затвердженого Фондом державного майна України № 605 від 03.05.2012, а зміни до Бізнес-плану вносяться за згодою сторін, у зв`язку із чим запропонував надати проект договору про внесення змін, уточнений Бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу, письмову згоду з проектом договору та уточненого Бізнес-плану керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу.

26.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орган управління) та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (Зберігач) був укладений договір про відповідальне безоплатне зберігання № 14/3, згідно з пунктом 1.1. якого Орган управління передає, а Зберігач приймає на відповідальне безоплатне зберігання державне майно: майновий комплекс рудника № 2 та гідротехнічні захисні споруди, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", та зобов`язується обліковувати та утримувати майно в належному стані до прийняття регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області відповідних рішень, а також повернути його в схоронності та в установлені договором строки.

На виконання умов договору про відповідальне безоплатне зберігання № 14/3 від 26.02.2014 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області передало, а Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" прийняло на відповідальне безоплатне зберігання державне майно - майновий комплекс рудника № 2 та гідротехнічні захисні споруди, що підтверджується актом приймання - передачі від 26.02.2014.

Публічне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" звернулося до Фонду державного майна України по Львівській області та Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" з листом № 76 від 05.02.2015, в якому повідомило про те, що 30.10.2014 під час моніторингу за рівнем розсолів в підземних гірничих виробках рудника № 2 було виявлено підняття рівня за місяць на 3 м (при очікуваному 0,6-0,7 м) та існування на шахтному полі рудника № 2 великої вірогідності протікання неконтрольованих процесів зсуву та просідання земної поверхні, руйнування міжкамерних та міжгоризонтних ціликів, з огляду на що подальше продовження консервації шляхом виконання "Комплексного проекту консервації рудника № 2" може бути небезпечним, просило організувати та провести виїзну нараду комісії, надати рекомендації та доручення щодо подальшого виконання "Комплексного проекту консервації рудника № 2".

Фонд державного майна України у листі № 10-31-2647 від 20.02.2015 повідомив про те, що вирішення поставлених у листі № 76 від 05.02.2015 питань не належить до його компетенції.

24.03.2015 обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської обласної державної адміністрації провела позачергове виїзне засідання, за результатом якого склала протокол № 8 від 24.03.2015, у якому встановила необхідність внесення корективів у технічні рішення та перелік робіт "Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель", а також проведення консервації рудника № 2.

20.04.2015 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірхімпром" та Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" провели технічну нараду з розгляду питання щодо можливих варіантів коригування комплексного проекту консервації рудника № 2, за результатом якої прийняли рішення, оформлене протоколом від 20.04.2015, внести коригування (зміни) в "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель" відповідно до чинної нормативної бази (або розробити новий проект по визначенню замовника) на основі науково обґрунтованих вихідних даних.

У 2014 та 2015 роках орган приватизації - Фонд державного майна України провів поточні перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" № КПП-625 від 02.10.2013, за результатами яких склав акти поточної перевірки від 19.12.2014 та від 03.09.2015.

В акті поточної перевірки від 19.12.2014 Фонд державного майна України встановив, що умови договору купівлі-продажу № КПП-625 від 02.10.2013 станом на 19.12.2014 виконуються, за винятком підпунктів 10.3. "в", 10.3. "г", запропонував Покупцю, зокрема провести коригування "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал" з урахуванням експертних висновків ТОВ "Гірхімпром".

В акті поточної перевірки від 03.09.2015 Фонд державного майна України встановив обставини невиконання Покупцем інвестиційних зобов`язань у 2014 році, передбачених літерою "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору.

Фонд державного майна України звернувся до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" з листом № 10-25-17589 від 01.10.2015, в якому запропонував останньому сплатити пеню в розмірі 9 000 000,00 грн, розірвати договір № КПП-625 та повернути пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у розмірі 93,52% статутного капіталу Товариства у зв`язку з порушенням умов зазначеного договору в частині інвестиційних зобов`язань.

Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулося до Фонду державного майна України з листом № 199/1315 від 26.10.2015, у якому просило внести зміни до підпункту 10.2. "а" договору № КПП-625 шляхом підписання додаткової угоди № 1, внести зміни до Бізнес-плану, якими усунути розбіжності останнього з положеннями пункту 10 вказаного договору, внести зміни до "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земельних" відповідно до чинної нормативної бази на основі науково обґрунтованих вихідних даних, скасувати акт поточної перевірки виконання умов договору від 03.09.2015 в частині порушення пункту 10.2. "а" договору № КПП-625 за 2014 рік.

Фонд державного майна України листом № 10-23-20244 від 09.11.2015 відмовив Публічному акціонерному товариству "Компанія "Райз" у внесенні змін до умов договору № КПП-625 з огляду на порушення Покупцем умов зазначеного договору, конкретизованого Бізнес-планом, в частині внесення інвестицій за 2014 рік.

08.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В. М., зареєстрований в реєстрі за № 1542 (далі - договір № БВ-205/2-15, спірний договір-2), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався оплатити та прийняти у власність цінні папери: акції іменні прості у бездокументарній формі, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", код ISIN UA 4000166417 номінальною вартістю за одну акцію 0,25 грн, у загальній кількості 223 127 360 штук, за ціною 0,25 грн за одну штуку, вартістю пакету акцій у розмірі 55 781 840,00 грн.

Згідно з пунктом 1.6. договору № БВ-205/2-15 з моменту переходу права власності на цінні папери до Покупець, Покупець стає правонаступником Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" за договором № КПП-625, до покупця переходять усі права та обов`язки, визначені в договорі № КПП-625 для Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", а також відповідальність за невиконання умов договору № КПП-625.

Відповідно до пункту 3.1. договору № БВ-205/2-15 сторони здійснюють дії, пов`язані з передачею прав власності на цінні папери, в термін до 11.12.2015 (включно). Перереєстрація прав власності на цінні папери здійснюється в Національній депозитарній системі України.

Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 08.02.2016 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" на депозитарному рахунку НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" обліковуються іменні акції (у бездокументарній формі) Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" (код цінних паперів UA 4000166417) у кількості 223 127 360 штук, номінальною вартістю одного цінного паперу 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 55 781 840,00 грн.

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.03.2016 просив зобов`язати Фонд державного майна України:

- підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" № КПП-625 від 02.10.2013 за конкурсом, укладеного між Фондом державного майна України і Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз", у редакції, запропонованій позивачем;

- розробити новий проект "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель" відповідно дот чинної нормативної бази на основі науково обґрунтованих вихідних даних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" не виконали свої зобов`язання, передбачені умовами договору № КПП-625, а саме:

- не здійснило інвестування у 2014 році у повному обсязі - у розмірі 50 млн. грн. (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору № КПП-625),

- не виконало заходів, необхідних для завершення реалізації комплексної програми консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель (літера "в" підпункту 10.4. пункту 10 договору № КПП-625).

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову перший та другий відповідачі зазначають про те, що строк реалізації інвестиційного проекту та обсягу капітальних вкладень не порушений, загальна сума внесених у 2014 році інвестицій склала 47 909 568,45 грн при запланованих 50 000 000 грн, а невнесення запланованих інвестицій в повному обсязі відбулося у зв`язку з небезпечною ситуацією, яка склалася на руднику № 2. Також зазначили, що неефективність "Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель" призвело до небезпеки катастрофічного провалу земної поверхні над зруйнованими ціликами рудника № 2, що має негативний вплив сейсмодинамічних явищ на рудник № 1, а тому при продовженні консервації рудника № 2 існує небезпека провалу земної поверхні і даний проект потребує термінового перегляду і внесенню відповідних змін. При цьому договір про відповідальне зберігання від 26.02.2014 забороняє зберігачу - Публічному акціонерному товариству "Компанія "Райз" користуватись і розпоряджатись переданим на зберігання державним майном.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову відповідач - 3 зазначає, що є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки є депозитарною установою, яка є зберігачем спірного пакета акцій, не впливає та не має певного ставлення до спірних правовідносин сторін.

3. Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень та оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд міста Києва рішенням від 07.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив повністю.

Вищий господарський суд України постановою від 21.03.2017 скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 в частині відмови повністю у задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії, а справу у цій частині передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в решті (в частині відмови повністю у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорема Вест" (про внесення змін до договору та зобов`язання вчинити дії) постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у цій справі залишив без змін.

Отже спір за первісним позовом про внесення змін до договору та зобов`язання вчинити дії був остаточно вирішений судом (у цій частині позову суд касаційної інстанції залишив без змін рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову), а спір за зустрічним позовом був переданий судом касаційної інстанції на новий розгляд.

За результатом нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 03.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, відмовив повністю у задоволенні зустрічного позову Фонду державного майна України про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави для розірвання спірного договору-1 відсутні, оскільки факт істотного порушення його умов, передбачених підпунктами 10.2. (літера "а") та 10.4. (літери "б", "в"), є недоведеним, позивач за зустрічним позовом не довів завдання йому шкоди невиконанням умов спірного договору та того, що він як продавець значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного договору. За висновком судів умови спірного договору-1:

- в частині внесення інвестицій у повному обсязі, передбаченому договором, (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10) були виконані відповідачем-2 у розмірі 94% від передбаченого договором розміру інвестицій, що, за висновком судів, не може вважатися істотним порушенням умов договору;

- в частині укладення з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договору про відповідальне зберігання (літера "б" підпункту 10.4. пункту 10) були виконані, однак з порушенням строку їх виконання, визначеного договором, що свідчить про неналежне виконання умов договору, а не про його невиконання;

- в частині виконання заходів з консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель (літера "в" підпункту 10.4. пункту 10) не були виконані відповідачами-1 та -2 з причин, які від них не залежали, які вони не могли усунути після їх виникнення, протиправна поведінка відповідачів у невиконанні цієї умови договору та їх вина відсутні, при укладенні спірного договору-1 відповідач-2 не міг передбачити настання обставин, які унеможливили виконання цієї умови договору. Суди дійшли висновку про те, що відповідачі-1, та -2 були позбавлені можливості належним чином виконати цю умову договору № КПП-625 щодо завершення реалізації "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", оскільки реалізація зазначеного проекту є технологічним процесом, а відповідачі-1 та -2 не є власниками, чи розпорядниками рудника № 2.

Суди також відмовили у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-205/2-15 від 08.12.2015 та зобов`язання депозитарної установи вчинити дії як похідних вимог від основної вимоги, у задоволенні якої суди відмовили.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг.

У касаційних скаргах позивач за зустрічним позовом - Фонд державного майна України та заступник прокурора Львівської області просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Фонду державного майна України у повному обсязі.

5. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги.

В обґрунтування вимог касаційних скарг скаржники посилаються на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 526, 651 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", та порушення норм процесуального права, зокрема статей 74, 86, 226, 275, 278 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржників, суди попередніх інстанцій:

- дійшли помилкового висновку про те, що товар (насіння сільськогосподарських культур), поставлений відповідачем-2 Публічному акціонерному товариству "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 150614/Н від 16.06.2014, є інвестиціями в розумінні статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", неправильно застосували цю норму, не врахували, що відповідно до цієї норми умовою вважати вклад інвестицією є отримання прибутку (доходу) від такого вкладу, у зв`язку з чим суди не з`ясували цільове використання поставленого відповідачем-2 насіння сільськогосподарських культур за вказаним договором поставки, не встановили який прибуток був отриманий внаслідок поставки цього товару;

- не врахували обставину того, що у Бізнес-плані міститься графік внесення інвестицій, в якому встановлені строки та обсяги внесення інвестицій, дотримання яких є обов`язком покупця відповідно до умов спірного договору;

- не врахували обставину того, що результати проведеної Фондом державного майна України перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації № КПП-625 не були оскаржені покупцем відповідно до Порядку оскарження результатів перевірок, затвердженому наказом Фонду державного майна України № 878 від 07.04.2005 (z0436-05) , що свідчить про те, що відповідач-2 погодив виявлені органом приватизації порушення;

- дійшли помилкового висновку про те, що умови спірного договору-1 щодо вчинення заходів з консервації рудника № 2 не виконані відповідачами-1 та -2 з причин, які від них не залежали, які вони не могли усунути після їх виникнення, оскільки не врахували, що новий проект "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель" мав надати покупець за спірним договором-1, а не Фонд, умовами спірного договору-1 та договору щодо відповідального зберігання передбачений обов`язок відповідача-2 вживати заходів, спрямованих на збереження, консервацію рудника № 2 незважаючи на те, чи залишилося це майно у власності держави;

- порушили статті 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, порушили принцип повноти оцінки доказів, зробили висновки у справи лише на підставі доводів відповідачів за зустрічним позовом та залишили поза увагою доводи Фонду державного майна України (позивача за зустрічним позовом).

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзивах на касаційну скаргу Фонду державного майна України відповідач-1 за зустрічним позовом та третя особа просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського від 15.10.2019 - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства, є законними та обґрунтованими, ухвалені за результатом повного та всебічного з`ясування всіх фактичних обставин справи, з правильним застосуванням та додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема третя особа - Приватне акціонерне товариство "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про те, що:

- наведені позивачем за зустрічним позовом підстави для розірвання спірного договору-1 не є виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, передбаченими частиною 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній станом на дату звернення позивача за зустрічним позовом до суду з позовом у цій справі);

- позивач за зустрічним позовом не довів невиконання відповідачем-1 умов спірного договору-1, не довів факту завдання йому шкоди внаслідок порушення відповідачем-1 зобов`язань за спірним договором-1;

- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що неможливість внесення відповідачем-2 за зустрічним позовом інвестицій у повному обсязі та у строк, встановлений спірним договором-1, та неможливість виконання заходів з консервації рудника № 2 та рекультивації земель виникла з причин, що від відповідача-2 не залежали;

- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що поставлений відповідачем-2 Публічному акціонерному товариству "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 150614/Н від 16.06.2014 товар (насіння сільськогосподарських культур) як рухоме майно є інвестицією в розумінні статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", що підтверджується умовами додаткового договору № 1 від 26.12.2014 до договору поставки, який недійсним не визнавався та є чинним, а умови спірного договору-1 не визначають, що інвестиції мають бути виключно у грошовій формі;

Відповідач-1 за зустрічним позовом у відзиві на касаційну скаргу додатково зазначає про те, що:

- Фонд державного майна України у касаційній скарзі не зазначив, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди попередніх інстанцій, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції;

- вартість поставленого відповідачем-2 Публічному акціонерному товариству "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 150614/Н від 16.06.2014 товару була зарахована як інвестиції, що свідчить про отримання Публічним акціонерним товариством "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" економічної вигоди від здійсненої операції;

- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що внесення відповідачем-2 у 2014 році інвестицій у розмірі 94% не є істотним порушенням умов спірного договору-1;

- внесення змін в "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель" можливе виключно профільною компетентною установою, яка відповідно до вимог чинного законодавства має право на виконання таких робіт і не може бути здійснене самостійно сторонами спірного договору-1, рішення про розроблення нового проекту має прийняти власник майна, який і буде замовником проекту, однак Фонд державного майна України, який діє від імені держави як власника рудника № 2 не вчинив жодних із цих дій.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Предметом розгляду є зустрічні позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" за конкурсом № КПП-625 від 02.10.2013, укладеного між Фондом державного майна України та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз".

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже про розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про розірвання договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін. При цьому на розгляд суду можуть передаватися вимоги про розірвання договору не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.

Підставами для розірвання договору, передбаченими законом, є:

- істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України),

- істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (статті 652 Цивільного кодексу України),

- інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Правовими підставами зустрічного позову позивач за зустрічним позовом визначив статтю 651 Цивільного кодексу України та частину 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та послався як на підстави для розірвання договору № КПП-625 на істотне порушення Покупцем умов договору, а саме: на невиконання відповідачами-1 та -2 умов спірного договору в інноваційно-інвестиційній діяльності товариства щодо внесення у 2014 році інвестицій у розмірі та строки, встановлені договором та Бізнес-планом, та у природоохоронній діяльності товариства щодо консервації рудника № 2 згідно із затвердженим проектом.

З огляду на характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, предмет та підстави позову до спірних правовідносин підлягають застосуванню як загальні норми чинного законодавства, які урегульовують правовідносини щодо розірвання правочинів, так і спеціальні норми, що стосуються приватизації державного майна.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19, від 10.12.2019 у справі № 926/1557/18, від 29.01.2020 у справі № 920/221/19.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Фонд державного майна України у зустрічному позові посилається на невиконання відповідачами зобов`язань, зокрема в інноваційно-інвестиційній діяльності Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", передбачених літерою "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору № КПП-625.

Відповідно до літери "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору № КПП-625 Покупець зобов`язаний здійснити реалізацію інвестиційного проекту по відновленню роботи рудника та створенню збагачувального комплексу із застосуванням сучасних технологій з обсягом капітальних вкладень не менше 1 млрд. грн відповідно до строків та порядку, передбачених Бізнес-планом.

Згідно з Бізнес-планом з відновлення видобутку та збагачення калійних добрив Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" обсяг капітальних інвестицій, який повинен був здійснений у 2014 році, складає 50 000 000,00 грн.

Як встановили суди попередніх інстанцій зазначені зобов`язання, передбачені літерою "а" підпункту 10.2. пункту 10 спірного договору-1, є інвестиційними зобов`язаннями.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (тут і далі по тексту - у редакції, чинній у 2014 році, протягом якого за умовами спірного договору мали бути виконані інвестиційні зобов`язання в обсязі 50 000 000,00 грн), інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Згідно з умовами спірного договору-1, закріпленими у літері "а" підпункту 10.2. пункту 10, та бізнес-плані, який згідно з пунктом 10 спірного договору-1 є його невід`ємною частиною, Покупець зобов`язаний здійснити інвестиції саме у формі капітальних вкладень, метою внесення яких у 2014 році було відтворення основного фонду: роботи рудника № 1. Тобто за умовами спірного договору-1 та бізнес-плану зазначений основний фонди є об`єктом підприємницької діяльності Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект, та є об`єктом інвестиційної діяльності в розумінні частини 1 статті 1 та частини 1 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Аналіз наведених норм Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) свідчить про те, що інвестицію як таку характеризують вид вкладу (в залежності від виду цінностей, що вкладаються) та об`єкт вкладу (об`єкт інвестування).

Суди попередніх інстанцій встановили, що у 2014 році відповідач-2 як Покупець за спірним договором-1 вніс передбачені цим договором інвестиції у вигляді рухомого майна: насіння сільськогосподарських культур на суму 47 022 379,04 грн, що становить 94% від передбаченого договором та бізнес-планом розміру. Зазначений вклад був несений на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 150614/Н від 16.06.2014 в редакції додаткового договору № 1 від 26.12.2014. Встановивши зазначене, врахувавши те, що рухоме майно може бути інвестиційним вкладом, суди дійшли висновку про те, що цей вклад є інвестицією в розумінні Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) .

Однак суд касаційної інстанції вважає ці висновки судів передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій надали оцінку лише виду вкладу, залишивши при цьому поза увагою обставини, пов`язані з об`єктом вкладу (об`єктом інвестування), не дослідили цільове призначення внесеного відповідачем-2 вкладу, не з`ясували чи стосувався цей вклад об`єкту інвестування (рудника № 1), передбаченого спірним договором-1 (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору), чи був цей вклад спрямований та використаний (та якщо використаний, то яким чином) на відновлення роботи рудника № 1 (об`єкта інвестування), тобто не дослідили обставин цільового використання цього вкладу.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак суди попередніх інстанцій в порушення зазначених норм процесуального права залишили поза увагою наявні в матеріалах справи надані позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування підстав зустрічного позову докази: акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" № КПП-625 від 02.10.2013, складений 03.09.2015, в якому встановлений факт невиконання відповідачем-2 як Покупцем передбачених спірним договором-1 (літерою "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору) інвестиційних зобов`язань у 2014 році, а також лист відповідача-2 за зустрічним позовом до Фонду державного майна України № 35-12 від 22.01.2015, в якому відповідач-2 повідомив Фонд про обсяг і джерела здійснених ним у 2014 році інвестицій (т. 1, а.с. 95, 172 - 175). Суди не надали оцінку зазначеним доказам, не дослідили їх на предмет достовірності викладених в них фактів.

Процедура організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об`єктів приватизації визначена Порядком контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 631 від 10.05.2012 (z0815-12) , який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок).

Згідно з абзацом 22 частини 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній станом на дату складання органом приватизації акту поточної перевірки від 03.09.2015) за результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.

Відповідно до пункту 2.7. Порядку за результатами перевірки складається акт за формою згідно з наказом Фонду державного майна України № 472 від 09.04.2012 "Про затвердження форм актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу" (z0642-12) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2012 за № 642/20955. Усі складені та підписані примірники акту мають однакову юридичну силу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач за результатами проведеної у 2015 році перевірки виконання відповідачем-2 умов спірного договору склав акт поточної перевірки від 03.09.2015. Однак встановивши цю обставину, суди не надали оцінку зазначеному акту, який був наданий позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування підстав зустрічного позову.

За змістом пункту 2.15. Порядку у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з наказом Фонду державного майна України № 878 від 07.04.2005 "Про затвердження Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації" (z0436-05) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.04.2005 за № 436/10716 (z0436-05) (далі - Порядок оскарження № 878).

Цей Порядок оскарження № 878 розроблений з метою створення для заявника можливості врегулювання спірних питань, пов`язаних з його незгодою з результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, в органі приватизації попередньо перед вжиттям інших заходів щодо захисту своїх прав згідно із законодавством.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Порядку оскарження № 878 заява подається заявником (власником об`єкта купівлі-продажу або заявником з боку підприємства, майно або акції якого є об`єктом купівлі-продажу за договором, стан виконання умов якого перевірявся) до органу приватизації, що здійснив перевірку, не пізніше 10 днів від дати отримання ним акту перевірки, оформленого належним чином. У заяві зазначаються, зокрема, суть порушеного питання, обґрунтування незгоди з висновками, викладеними в акті перевірки.

За результатами розгляду заяви комісія може прийняти одне з таких рішень: скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, та призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, без призначення додаткової (повторної) перевірки; скасувати акт повністю, призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; залишити акт перевірки без змін; інше рішення.

Згідно з пунктом 3.10. Порядку оскарження № 878 у разі незгоди заявника з рішенням комісії заявник має право оскаржити його в судовому порядку згідно із законодавством.

За змістом наведених положень Порядку та Порядку оскарження № 878 у разі незгоди з результатами проведеної перевірки відповідач-2 як власник об`єкта купівлі-продажу та/або третя особа як особа, акції якої є об`єктом купівлі-продажу за договором, стан виконання умов якого перевірявся, мали б звернутися до органу приватизації, що здійснив перевірку, із відповідною заявою, в якій навести обґрунтування незгоди з висновками, викладеними в акті перевірки. У разі незгоди заявника з рішенням комісії, заявник має право оскаржити його в судовому порядку, про що зазначено в пункті 3.10. Порядку оскарження № 878.

Акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 від 07.04.2005, який не скасований та є дійсним, є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16 та від 21.05.2020 у справі № 904/2524/19.

Однак суди попередніх інстанцій не застосували зазначені норми Порядку та Порядку оскарження № 878 до спірних правовідносин та не дослідили, чи були оскаржені висновки Фонду державного майна України, зроблені в акті перевірки від 01.03.2018, в порядку, передбаченому чинним законодавством, та чи був зазначений акт скасований, чи цей акт є дійсним.

Крім того відповідно до частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов`язаний, зокрема подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій. Суб`єкти інвестиційної діяльності зобов`язані: подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність.

Однак суди попередніх інстанцій не застосували зазначені норми матеріального права та не з`ясували, чи були відображені здійснені Покупцем (відповідачем-2) у 2014 році вклади як інвестиції у податковій, бухгалтерській та статистичній звітності відповідача-2 як інвестора та у податковій, бухгалтерській та статистичній звітності третьої особи на стороні відповідача-2 як учасника інвестиційної діяльності, та якщо відображені, то в якому обсязі та з яких джерел (на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 150614/Н від 16.06.2014 (в редакції додаткового договору № 1 від 26.12.2014) чи на підставі інших правочинів).

Верховний Суд також зазначає, що невиконання інвестиційних зобов`язань, які у спірному договору-1 передбачені у літері "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору, хоча і не є безумовною підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", проте ці зобов`язання обумовлені строком їх виконання, з огляду на що до них застосовуються положення частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань передбачених договором у визначені строки (такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.05.2020 у справі № 904/2524/19).

Крім того право органу приватизації вимагати розірвання спірного договору-1 у разі невиконання Покупцем зобов`язань, визначених цим договором, передбачене у пунктах 27 та 35 спірного договору-1.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій при дослідженні обставин виконання Покупцем у 2014 році передбачених спірним договором-1 інвестиційних зобов`язань взяли до уваги обставини надання відповідачем-2 як Покупцем третій особі в користування грошових коштів у розмірі 4 220 000,00 грн за укладеним між ними договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 29-05/14 від 29.05.2014. Однак суд касаційної інстанції зазначає, що суди передчасно взяли до уваги ці обставини та докази, які ці обставини підтверджують, оскільки не з`ясували чи можна вважати зазначені кошти інвестицією в розумінні Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) . Суди, пославшись на ці обставини та докази не зазначили в оскаржуваних рішенні та постанові, що ці грошові кошти є інвестицією.

Не надали суди належну оцінку і такому критерію істотності порушення стороною договору як наявність шкоди, завданої Покупцем цим порушенням Продавцю. Суди встановили, що матеріали справи не містять, а позивач за зустрічним позовом не надав доказів в підтвердження завдання шкоди Покупцем Продавцю та того, що Продавець за спірним договором значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні спірного договору. При цьому суди послалися на те, що ці обставини встановлені у наявному в матеріалах справи науковому висновку від 21.01.2019.

Однак суди, взявши до уваги зазначений науковий висновок від 21.01.2019, не врахували положення статті 109 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Суди не з`ясували позицію позивача за зустрічним позовом щодо наявності шкоди як критерію істотності порушення стороною договору, не встановили, яка шкода за твердженням позивача за зустрічним позовом була завдана державі внаслідок невиконання Покупцем у 2014 році передбачених умовами спірного договору-1 (літера "а" підпункту 10.2. пункту 10 договору) інвестиційних зобов`язань, не з`ясували, що Фонд державного майна України, укладаючи спірний договір-1 очікував отримати від виконання Покупцем цього договору, та що не зміг отримати внаслідок невиконання Покупцем у 2014 році інвестиційних зобов`язань.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає передчасними висновки судів про те, що відповідач-2 виконав у 2014 році передбачені спірним договором-1 інвестиційні зобов`язання на 94% від запланованого спірним договором-1 обсягу, а порушення умов договору у цій частині не є істотним.

Обставини виконання зобов`язань за спірним договором-1 не були досліджені судами належним чином, як і не були досліджені усі критерії істотності порушень умов спірного договору-1 в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій надали оцінку обставинам невиконання відповідачем-2 умов спірного договору-1, передбачених літерою "б" підпункту 10.4. пункту 10 договору (про укладення протягом одного місяця з дати переходу до Покупця права власності на пакет акцій укласти з Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області договору відповідального зберігання майнового комплексу рудника № 2 та гідротехнічних захисних споруд), та встановили, що зазначена умова була виконана, проте з порушенням встановленого договором строку її виконання.

Однак суди залишили поза увагою та не з`ясували, чи були обставини невиконання умов, передбачених літерою "б" підпункту 10.4. пункту 10 спірного договору-1, визначені Фондом державного майна України підставою зустрічного позову.

Крім того позивач за зустрічним позовом як на істотне порушення умов договору № КПП-625 послався також на невиконання Покупцем передбаченого літерою "в" підпункту 10.4. пункту 10 цього договору зобов`язання у природоохоронній діяльності Публічного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", за змістом якого Покупець зобов`язався: забезпечити виконання у повному обсязі за власні кошти заходів, необхідних для завершення реалізації "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 166-р від 24.03.2004 (166-2004-р) (зі змінами), в тому числі виконання заходів екологічного характеру.

Суди попередніх інстанцій встановили, що зазначена умова спірного договору-1 не була виконана. Разом з цим суди дійшли висновку про те, що протиправна поведінка відповідачів у невиконанні цієї умови договору та їх вина відсутні, оскільки ця умова договору не була виконана відповідачами-1 та -2 з причин, які від них не залежали, які вони не могли усунути після їх виникнення. Відповідачі вживали заходи, направлені на належне виконання цієї умови договору. Проте виконання цієї умови відповідно до "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал" без внесення змін до цього проекту з огляду на зміну обставин, що викликали техногенно-екологічну катастрофу рудника № 2, було неможливим. Відповідач-2, який не є власником рудника № 2 та відповідно до пункту 1.2. договору про відповідальне безоплатне зберігання № 14/3 від 26.02.2014 не має права користуватися та розпоряджатися переданим йому на зберігання майном, неодноразово звертався до позивача за зустрічним позовом з проханням внести зміни до "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал". Проте зміни до цього проекту внесені не були.

Суд касаційної інстанції погоджується з цими висновками судів попередніх інстанцій. Разом з цим зазначає про те, що суди, які не з`ясували з достовірністю обставин щодо виконання умов спірного договору-1 в частині інвестиційних зобов`язань за 2014 рік, не встановили чи вплинули обставини, що спричинили виникнення на руднику № 2 техногенно-екологічної катастрофи, на можливість виконання Покупцем інвестиційних зобов`язань.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Встановлення зазначених обставин, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції та є підставою для скасування оскаржуваних рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того Верховний Суд зазначає про те, що заступник прокурора Львівської області, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою обґрунтував наявність порушень інтересів держави, зазначив підставу для звернення до суду, оскільки Фонд державного майна України неналежним чином здійснює захист інтересів держави, а отже, обґрунтував необхідність захисту інтересів держави прокуратурою, про що зазначив суд апеляційної інстанції у постанові від 05.02.2018 у цій справі та з чим погодився суд касаційної інстанцій (постанова Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у цій справі). При цьому зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з частинами 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги у цій справі) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надали оцінку всім доводам та запереченням сторін, не дослідили всіх наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з дотриманням норм процесуального права, та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

9. Судові витрати.

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.