910/12729/19 Про визнання окремих умов договору участі в будівництві житлового будинку недійсними та зобов`язання вчинити дії - 24.09.2020 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12729/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Костюк О.В. - прокурор (довіреність від 04.08.2020 №15/1/2-613-20),

відповідача - Овсій Д.Ю. - адвокат (ордер від 24.09.2020 №АА1050419)

третьої особи - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора

на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020

за позовом Офісу Генерального прокурора

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт"

про визнання умов договору недійсними та зобов`язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1".

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Генеральна прокуратура України (наразі Офіс Генерального прокурора; далі - Прокуратура, позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" (далі - ТОВ "Оболоньторгстандарт", відповідач) про зобов`язання відповідача вчинити дії, визнання недійсним пункту договору та внесення змін до договору в редакції позивача.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003 (в редакції додаткової угоди № 3), що призвело до порушення прав позивача у вигляді недоотримання визначених договором приміщень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2020 (суддя Котков О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що площа переданих за договором позивачу квартир визначена в акті звірки від листопада 2014 року та в додатковій угоді від 26.11.2015 № 1, а ринкова вартість квартир, переданих позивачеві за договором, та ринкова вартість права користування земельною ділянкою, переданої позивачем для будівництва, визначена у наявному в матеріалах справи Висновку і становить 17 128 466 грн та 8 688 832,22 грн відповідно. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції, що помилка при зміні пункту 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладеного в редакції додаткової угоди від 15.12.2014 № 3 до договору № 1 про участь в будівництві житлового будинку від 17.06.2003, дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення, в той час як, укладаючи додаткову угоду від 15.12.2014 № 3, сторонами було погоджено усі істотні умови даного договору, а матеріалами справи підтверджується, що наслідками виконання відповідачем відповідних умов позивачем було набуто прав в повній мірі відповідно його вкладу у будівництво об`єкту.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 (колегія суддів у складі: Хрипун О.О., Дикунська С.Я., Агрикова О.В.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Прокуратура, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Прокуратури задовольнити в повному обсязі .

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, Прокуратура посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

7. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах).

Доводи інших учасників справи

8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

10. 17.06.2003 між Генеральною прокуратурою України (замовник) та ЗАТ "Київміськбуд-1" (інвестор-підрядник) укладений договір № 1 участі в будівництві житлового будинку, на умовах якого сторони зобов`язалися шляхом прямих інвестицій інвестора-підрядника та залученими коштів населення, фізичних та юридичних осіб, спільними зусиллями виконати роботи по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Антоновича, 74 (об`єкт) у Голосіївському районі м. Києва.

11. Згідно із пунктом 2.2 договору після введення в експлуатацію об`єкту у власності замовника залишається 15% загальної збудованої площі, з яких замовник сам проводить розрахунки з ГУЖО м. Києва по даному об`єкту. Конкретний перелік та номера квартир, що переходять у власність сторони погодили визначити додатковою угодою між ними після розробки робочої документації.

12. У пункті 2.3 договору погоджено, що з початком виконання будівельних робіт на об`єкті інвестор-підрядник може здійснювати розрахунки з замовником площею в інших збудованих будинках на території м. Києва в рахунок площі, передбаченої для замовника в пункті 2.2 цього договору. При проведенні кінцевого розрахунку враховується вартість площі на побудованому згідно з договором об`єкті та об`єктів, на яких площі передані в процесі виконання договору.

13. Додатковою угодою № 1 від 17.11.2005 сторони змінили п. 2.3 розділу 2 договору, виклавши його в наступній редакції: "інвестор-підрядник може здійснювати розрахунки площею з замовником в обсязі 50% від передбаченої в п. 2.2 частини замовника - 5 % загальної житлової площі (без врахування 10 %, які замовник передає ГУЖЗ м. Києва по даному об`єкту), в інших збудованих будинках до початку виконання будівельних робіт на об`єкті. Решту - 50 % площі від 5 % загальної житлової площі, що згідно з п. 2.2 належать замовнику, інвестор-підрядник передає замовнику після початку будівництва об`єкту в інших збудованих будинках.".

14. Розпорядженням Генеральної прокуратури України від 23.03.2006 № 13-89 затверджено проектно-кошторисну документацію на будівництво житлового будинку на вул. Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі м. Києва, за якими загальна площа квартир складає 8 686,0 кв.м., загальна площа будинку 13 871,0 кв.м., площа вбудованих і прибудованих приміщень без визначення їх функціонального призначення - 3 571,2 кв.м.

15. Додатковою угодою від 30.07.2007 № 2 сторони внесли зміни до розділу 1 пункт 1.1 договору, зазначивши, що сторони за даним договором зобов`язуються шляхом прямих інвестицій інвестора-підрядника та залученням коштів населення, фізичних та юридичних осіб спільними зусиллями виконати роботи по будівництву офісного центру з підземним паркінгом по вул. Горького 74-78 (у подальшому об`єкт) у Голосіївському районі м. Києва; інвестор-підрядник в двохмісячний термін після початку будівництва об`єкту, визначеного в розділі 1, пункту 1.1 додаткової угоди 2 до договору передає замовнику житлову площу, яка дорівнює 15 % загальної площі об`єкту (пункт 2.2 розділу 2); замовник в двохмісячний термін після початку будівництва об`єкту отримує житлову площу в будинках, розташованих у м. Києві в розмірі 15 % загальної площі об`єкту (пункт 2.3 додаткової угоди № 1).

16. Відповідно до отриманого інвестором-підрядником від Спеціалізованої державної організації "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи" позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту будівництва офісного центру з підземним паркінгом на вул. Горького, 74-78 у Голосіївському районі м. Києва від 18.03.2008 загальна площа будинку 11 368,31 кв.м.

17. Розпорядженням Генеральної прокуратури України від 26.03.2008 № 13-96 затверджено проектно-кошторисну документацію на будівництво офісного центру з підземним паркінгом на вул. Горького, 74-78 у Голосіївському районі м. Києва.

18. У листопаді 2014 року сторонами підписано акт звірки розрахунків за договором щодо передачі житлової площі згідно з пунктом 2.2 договору, в якому зазначено, що ПАТ "Київміськбуд-1" зобов`язане передати ГПУ житлову площу в будинках, розташованих в м. Києві, яка дорівнює 15 % загальної площі об`єкту, що згідно з Позитивним висновком комплексної державної експертизи від 18.03.2008 складає 1 705.25 кв.м., передано замовнику 15 квартир, загальною площею 1 429,70 кв.м.

19. 15.12.2014 за додатковою угодою № 3 до договору ПАТ "Київміськбуд - 1" за компенсацію відступило, а ТОВ "Оболоньторгстандарт" набуло прав та обов`язків і функції забудовника та інвестора будівництва за договором. Права сторін врегульовано договором про дольову участь в будівництві.

20. Цим договором сторони погодили, що розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ; ТОВ "Оболоньторгстандарт" як правонаступник ПАТ "Київміськбуд-1" частково виконала зобов`язання по договору та на момент укладення даної додаткової угоди (нової редакції договору) передала у власність Генеральній прокуратурі України 1 435,45 кв.м. загальної площі квартир в будинках, що розташовані в місті Києві ( пункт 4.1).

21. За пунктом 4.2 ТОВ "Оболоньторгстандарт" протягом 2 місяців з моменту укладення даної угоди зобов`язалась передати замовнику квартири (майнові права на квартири), загальною площею 265,46 кв.м., після чого ТОВ "Оболоньторгстандарт" вважається такою, що повністю розрахувалась за договором № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003 (з урахуванням всіх змін та доповнень).

22. У пункті 4.3 сторони визначили, що в результаті виконання умов пункту 4.2 даної угоди, ТОВ "Оболоньторгстандарт" отримує у свою власність всю площу в об`єкті.

23. За актом від 15.12.2014 № 15/12-1 ТОВ "Оболоньторгстандарт" передало, а Генеральна прокуратура України прийняла житлову площу по вул. Макіївській, 10-б - 2 квартири, загальною площею 265,46 кв.м.

24. 14.01.2016 відповідачем отримано експертний звіт № 3-140-15-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту "Будівництво житлово-офісного центру" на вул. Горького, 74-78 у Голосіївському районі м. Києва" з технічними показниками. Відповідно до сертифікату загальна площа квартир становить 14 311,9 кв.м., площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 1 945,1 кв.м.

25. Стверджуючи, що відповідач лише частково виконав умови договору, зазначаючи про помилковість вказаних у акті звірки показниках та наполягаючи на помилковості укладення пункту 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладеного у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003, позивач просить суд:

- зобов`язати відповідача передати йому 328,29 кв.м. площі квартир в Об`єкті будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78, у Голосіївському районі міста Києва) або в інших, ніж Об`єкт будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва), будинках;

- визнати недійсним пункт 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003;

- пункт 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003, викласти у такій редакції: "4.2. Сторона-2 передає Стороні-1 житлову площу, яка дорівнює 15% загальної площі Об`єкта";

- зобов`язати відповідача передати Генеральній прокуратурі України площу квартир в Об`єкті будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва) або в інших, ніж Об`єкт будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва), будинках у розмірі, що відповідає 15% площі Об`єкта будівництва згідно із сертифікатом від 09.02.2018 серії ІV № 163180400878 про відповідність закінченого будівництвом Об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації;

- зобов`язати відповідача провести (шляхом укладення договору з суб`єктом оціночної діяльності) незалежну оцінку ринкової вартості квартир, переданих Генеральній прокуратурі України в інших, ніж Об`єкт будівництва, будинках: на вулиці Вітряні Гори, 2, у місті Києві - квартир № 9 (загальною площею 69,35 кв. м), №23 (загальною площею 68,63 кв. м), № 45 (загальною площею 69,35 кв. м); на вулиці Вишгородській, 45/2, у м. Києві - квартири № 38 загальною площею 87,06 кв. м); на вулиці Макіївській, 10-а, у м. Києві (будівельна адреса - провулок Макіївський, 4, секція 2) - квартири № 21 (загальною площею 129,20 кв. м), № 25 (загальною площею 129,70 кв. м), № 30 (загальною площею 129,40 кв.м); у провулку Макіївському, 4, секція 3, у м. Києві (будівельна адреса) - квартири № 1 (загальною площею 91,81 кв. м), № 2 (загальною площею 84,55 кв. м), № 6 (загальною площею 84,15 кв. м), № 14 (загальною площею 84,15 кв. м), № 30 (загальною площею 84,15 кв. м); на вулиці Макіївській, 10-6, у місті Києві - квартири № 19 (загальною площею 131,38 кв. м), № 39 (загальною площею 134,08 кв. м); частки Генеральної прокуратури України, яка повинна була належати їй в рамках виконання договору про дольову участь у будівництві, викладеного у редакції додаткової угоди № 3 від 15 грудня 2014 року до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17 червня 2003 року, а саме: 2 438,55 кв.м. на об`єкті будівництва за адресою: вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва;

- зобов`язати відповідача після проведення незалежної оцінки ринкової вартості квартир, переданих Генеральній прокуратурі України в інших, ніж Об`єкт будівництва, будинках і на Об`єкті будівництва (по вулиці Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва), здійснити остаточний розрахунок із Генеральною прокуратурою України з урахуванням даних відповідної ринкової оцінки вартості квартир.

26. Недоведеність та необґрунтованість факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів стали підставою для відмови в задоволенні в позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

27. Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, Касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

28. Позивач, стверджуючи, що відповідачем виконано лише частково умови договору, зазначаючи про помилковість вказаних у акті звірки показниках та наполягаючи на помилковості укладення пункту 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладеного у редакції додаткової угоди від 15.12.2014 № 3 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003, просить суд:

- зобов`язати відповідача передати йому 328,29 кв.м. площі квартир в Об`єкті будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78, у Голосіївському районі міста Києва) або в інших, ніж Об`єкт будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва), будинках;

- визнати недійсним пункт 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003;

- пункт 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003, викласти у такій редакції: "4.2. Сторона-2 передає Стороні-1 житлову площу, яка дорівнює 15% загальної площі Об`єкта";

- зобов`язати відповідача передати Генеральній прокуратурі України площу квартир в Об`єкті будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва) або в інших, ніж Об`єкт будівництва (вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва), будинках у розмірі, що відповідає 15% площі Об`єкта будівництва згідно із сертифікатом від 09.02.2018 серії ІV № 163180400878 про відповідність закінченого будівництвом Об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації;

- зобов`язати відповідача провести (шляхом укладення договору з суб`єктом оціночної діяльності) незалежну оцінку ринкової вартості квартир, переданих Генеральній прокуратурі України в інших, ніж Об`єкт будівництва, будинках: на вулиці Вітряні Гори, 2, у місті Києві - квартир № 9 (загальною площею 69,35 кв. м), №23 (загальною площею 68,63 кв. м), № 45 (загальною площею 69,35 кв. м); на вулиці Вишгородській, 45/2, у м. Києві - квартири № 38 загальною площею 87,06 кв. м); на вулиці Макіївській, 10-а, у м. Києві (будівельна адреса - провулок Макіївський, 4, секція 2) - квартири № 21 (загальною площею 129,20 кв. м), № 25 (загальною площею 129,70 кв. м), № 30 (загальною площею 129,40 кв.м); у провулку Макіївському, 4, секція 3, у м. Києві (будівельна адреса) - квартири № 1 (загальною площею 91,81 кв. м), № 2 (загальною площею 84,55 кв. м), № 6 (загальною площею 84,15 кв. м), № 14 (загальною площею 84,15 кв. м), № 30 (загальною площею 84,15 кв. м); на вулиці Макіївській, 10-6, у місті Києві - квартири № 19 (загальною площею 131,38 кв. м), № 39 (загальною площею 134,08 кв. м); частки Генеральної прокуратури України, яка повинна була належати їй в рамках виконання договору про дольову участь у будівництві, викладеного у редакції додаткової угоди № 3 від 15 грудня 2014 року до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17 червня 2003 року, а саме: 2 438,55 кв.м. на об`єкті будівництва за адресою: вулиця Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва;

- зобов`язати відповідача після проведення незалежної оцінки ринкової вартості квартир, переданих Генеральній прокуратурі України в інших, ніж Об`єкт будівництва, будинках і на Об`єкті будівництва (по вулиці Горького (Антоновича), 74-78 у Голосіївському районі міста Києва), здійснити остаточний розрахунок із Генеральною прокуратурою України з урахуванням даних відповідної ринкової оцінки вартості квартир.

29. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

30. Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину.

31. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів, окремих пунктів договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

32. Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

33. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (близька за змістом правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/12959/18).

34. Судами попередніх інстанцій зазначено про те, що позивачем не надано жодного доказу недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

35. Відповідно до частини першої статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

36. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

37. Отже, правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним і у разі встановлення судом певних обставин може бути визнаний недійсним. Водночас при вирішенні такого спору слід ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

38. Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення та має істотне значення.

39. У разі якщо сторона спірного правочину була обізнана або не могла не бути обізнана стосовно обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, це виключає застосування наведених норм статті 229 ЦК України.

40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 911/1171/18, від 04.06.2019 у справі № 910/9070/18.

41. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження помилки особи, яка від імені позивача підписала пункт 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди від 15.12.2014 № 3 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003.

42. Відповідно до частини першої статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

43. Втім, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач не надав суду жодного доказу щодо наміру посадових або інших фізичних осіб, які підписали пункт 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди від 15.12.2014 № 3 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003.

44. Відповідно до статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

45. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

46. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

47. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

48. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

49. Втім, суди попередніх інстанцій встановили відсутність передбачених частиною другою статті 652 ЦК України сукупності умов, які дають підстави для зміни пункту 4.2 договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003 за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

50. За висновком суду попередніх інстанцій, в момент укладення договору про дольову участь у будівництві, викладений у редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 до договору № 1 участі в будівництві житлового будинку від 17.06.2003, позивач не міг не усвідомлювати того, що ТОВ "Оболоньторгстандарт" отримує у свою власність всю площу в об`єкті, якою як власник може розпорядитись на власний розсуд, зокрема у відповідному порядку збільшити її.

51. Тобто, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими закон, зокрема статті 229, 228, 652 ЦК України, пов`язує недійсність договору.

52. Судами попередніх інстанцій зазначено, що з матеріалів справи, наданими позивачем актами підтверджується передача ЗАТ "Київміськбуд-1" квартир замовнику: за актом від 12.05.2003 по вул. Автозаводська 99/4 - 3 квартири, загальною площею 318,20 кв.м.; за актом від 14.03.2006 по вул. Вітряні Гори, 23 - 3 квартири, загальною площею 207,33 кв.м.; за актом від 20.03.2006 по вул. Вишгородська, 45/2 - 1 квартира, загальною площею 87,06 кв.м.; за актом від 05.03.2009 по вул. Макіївська 10-а - 3 квартири, загальною площею 388,3 кв.м.; за актом від 14.12.2010 у пров. Макіївський, 4 - 5 квартир, загальною площею 428,81 кв.м. Відповідно до акту № 15/12-1 від 15.12.2014 ТОВ "Оболоньторгстандарт" передало, а Генеральна прокуратура України прийняла житлову площу по вул. Макіївській, 10-б, загальною площею 265.46 кв.м.

53. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу на безпідставність доводів позивача щодо передачі квартир за актом від 12.05.2003 по вул. Автозаводська 99/4 - 3 квартири, загальною площею 318,20 кв.м. на виконання іншого договору, враховуючи, що цей інший договір суду наданий не був, а відносини сторін, що склались на момент укладення додаткової угоди № 3 від 15.12.2014 свідчать, що передача цих квартир вважалась сторонами договору виконанням інвестором-підрядником саме договору участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Антоновича, 74 (об`єкт) у Голосіївському районі м. Києва.

54. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах).

55. Але зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник хоча й посилається на відсутній висновок Верховного Суду, однак не наводить конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок у контексті наведених правовідносин. Аргументи касаційної скарги знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 300 ГПК України.

56. Доводи, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, натомість, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним інші аргументи Прокуратури не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

57. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Звертаючись з касаційною скаргою, Прокуратура не спростувала наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довела неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

59. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

60. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Прокуратуру, оскільки касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 зі справи № 910/12729/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова