904/2925/18 Про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на спірне майно - 21.06.2022 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/2925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Гурського В. С. (адвокат),

відповідача - Малєєвої О. М. (адвокат),

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дует-2017"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд",

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Крючкова Тамара Віталіївна,

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на спірне майно.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дует-2017" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на спірне майно.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приміщення, які знаходяться у власності відповідача, є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, зокрема є допоміжними приміщеннями, які не підлягають поділу та не підлягають набуттю права власності будь-якою окремою особою.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021, позов задоволено.

4. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 904/2925/18 задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 9 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Постанову мотивовано тим, що з поданих позивачем документів вбачається, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 9500, 00 грн є доведеним та документально обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі Банк просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 904/2925/18.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, а саме щодо застосування статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", статей 126, 129 ГПК України.

8. При цьому скаржник наголошує на тому, що:

- судом апеляційної інстанції порушено вимоги частини 4 статті 244 ГПК України, оскільки оскаржувану постанову винесено з пропуском встановленого строку;

- апеляційний суд безпідставно проігнорував клопотання представника відповідача про відкладення розгляду клопотання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- судом апеляційної інстанції не досліджено обставин зазначення у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару;

- апеляційний суд не дослідив обставини неспівмірності заявлених витрат на відшкодування правової допомоги фактичним обставинам справи.

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. ОСББ у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваній додатковій постанові.

Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.

Розгляд справи

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банку на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у справі № 904/2925/18 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.03.2022.

15.03.2022 розгляд справи № 904/2925/18 не відбувся у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наслідком чого стало введення воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 постановлено здійснити розгляд справи № 904/2925/18 за касаційною скаргою Банку на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у судовому засіданні 21.06.2022.

Справа розглядається судом касаційної інстанції в розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та указів Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Позиція Верховного Суду

11. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.

13. Предметом касаційного перегляду є додаткова постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами розгляду клопотання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

14. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, а саме, щодо застосування статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", статей 126, 129 ГПК України.

15. Проаналізувавши зазначені скаржником постанови Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

16. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 904/2925/18 апеляційну скаргу Банку було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021 у справі № 904/2925/18 залишено без змін; судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Банк.

17. Під час слухання справи ОСББ заявило клопотання про розподіл понесених витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 9 500, 00 грн, також до суду було подано докази про понесення таких витрат.

18. Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ОСББ (Клієнт) та Адвокатським бюро "Віталія Гурського" (далі - Бюро) було укладено договір про надання правової допомоги від 29.08.2019, за умовами якого Бюро бере на себе зобов`язання з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, здійснення представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, та за домовленістю сторін. З метою реалізації обов`язків Бюро представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, а також в інших органах, користуючись усіма правами, передбаченими чинним законодавством України як позивача, відповідача, третьої особи, з правом підпису документів та засвідчення копій документів Клієнта.

Відповідно до розділу 4 договору про надання правової допомоги від 29.08.2019 вартість правової допомоги, що надається Бюро Клієнту встановлюється на підставі замовлення Клієнта. Оплата за цим договором здійснюється не пізніше 3 днів з моменту отримання Клієнтом рахунка. За результатами надання юридичної допомоги складається акт виконаних робіт, що підписується представниками кожної із сторін. Вартість правової допомоги, що передбачена у пункті 4.1 цього договору, є гонораром за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

У детальному описі робіт (наданих послуг) № 2, виконаних Бюро згідно з договором про надання правової допомоги від 29.08.2021, викладено перелік наданих послуг, кількість часу, потраченого на надання послуг, та їх вартість:

- підготовка та направлення клопотання до суду про направлення апеляційної скарги на електронну пошту; правовий аналіз апеляційної скарги; правовий аналіз правових позицій Верховного Суду в аналогічних спорах; підготовка відзиву на апеляційну скаргу; направлення відзиву на апеляційну скаргу сторонам судової справи; подача відзиву до Центрального апеляційного господарського суду (1 год., вартість послуг - 8 000,00 грн) ;

- надання правової допомоги у судовому засіданні (планується) (1 год., вартість послуг - 1 500,00 грн).

На підставі виставлених рахунків від 18.11.2021 №18/11/21 та від 30.11. 2021 № 30/11/21, відповідно до платіжних доручень від 19.11.2021 № 1393 та від 01.12.2021 № 1401 ОСББ було здійснено оплату послуг у сумі 9 500,00 грн за надання правової допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

В матеріалах справи наявний ордер про представництво в Центральному апеляційному господарському суді інтересів позивача адвокатом Гурським В. С.

19. Відповідно до частин 1- 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

20. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

21. Водночас відповідного клопотання Банком подано не було.

22. Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що з поданих ОСББ документів вбачається, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 9500, 00 грн є доведеним та документально обґрунтованим.

23. Колегія суддів вважає обґрунтованим наведений висновок суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

24. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

25. Частиною першою статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

26. Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

27. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України (435-15) .

28. Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

29. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

30. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

31. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

32. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

33. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

34. Таким чином зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

35. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

36. У касаційній скарзі Банк наголошує на правовій позиції, викладеній у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, зокрема до таких правових висновків Верховного Суду у згаданій постанові: "Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

37. У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 вкладено висновок, який, на думку скаржника, також не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної додаткової постанови, про те, що "при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір".

38. Проаналізувавши висновки, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду, та які, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом, Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суд ухвалив оскаржувану додаткову постанову без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваної додаткової постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник.

39. Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданої послуги із складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 904/2925/18; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 500,00 грн.

40. Доводи скаржника про те, що апеляційний суд безпідставно проігнорував клопотання представника відповідача про відкладення розгляду клопотання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції правомірно відхилив клопотання Банку про відкладення розгляду справи через те, що до заяви не надані докази про знаходження представника на лікарняному (таких доказів не було надано і до суду касаційної інстанції), а заява разом з додатками про витрати на правничу допомогу міститься у відзиві на апеляційну скаргу, отриману відповідачем, та те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою; заявник не обґрунтував необхідність особистої участі представника у судовому засіданні; з огляду на відсутність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

41. Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини 4 статті 244 ГПК України, оскільки оскаржувану постанову винесено з пропуском встановленого строку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки розгляд господарської справи здійснюється у розумні строки, з урахуванням технічних можливостей у суді, а наведена норма не містить наслідків недодержання строку.

42. До того ж з матеріалів справи вбачається, що клопотання ОСББ щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, призначено до розгляд у судове засідання на 09.12.2021. Водночас розпорядженням керівника апарату суду від 08.12.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О. В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/2925/18. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е. В., Подобєда І. М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Орєшкіної Е. В., Подобєда І.М., клопотання ОСББ щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду в суді апеляційної інстанції справи № 904/2925/18, прийнято до провадження і в цей же день ухвалено оскаржувану додаткову постанову, тобто у розумні строки.

43. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки необґрунтованим є посилання скаржника про ухвалення оскаржуваної додаткової постанови без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, оскільки зміст оскаржуваної додаткової постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник, судом апеляційної інстанції оскаржувану додаткову постанову було ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Висновки Верховного Суду

44. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

45. За змістом частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової постанови.

Розподіл судових витрат

48. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у справі № 904/2925/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай