925/162/20 Про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи - 15.06.2022 Прийняття

та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2021 (в частині задоволення заяви керуючого реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1, про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 )

у справі № 925/162/20

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Представники сторін та учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.08.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Бабенка Едуарда Вадимовича; встановлено строк подання керуючим реструктуризацією боргів боржника відомостей про результати розгляду вимог кредиторів; визначено 25.09.2020 датою складення керуючим реструктуризацією боргів боржника реєстру вимог кредиторів; визначено 06.10.2020 датою попереднього засідання суду; встановлено строк проведення керуючим реструктуризацією боргів боржника разом з боржником інвентаризації майна боржника та визначення його вартості до 05.10.2020; встановлено строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника до 05.11.2020.

05.08.2020 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет оприлюднено офіційне оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.11.2020: затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, в тому числі, визнано кредитором боржника Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України: на суму 4204,00 грн, судового збору, які підлягають погашенню до задоволення вимог кредиторів; на суму 1 024 003,05 грн вимог, які забезпечені іпотекою квартири і які задовольняються за рахунок такого майна; на суму 57 481,62 грн основного боргу, які не забезпечені іпотекою квартири і підлягають погашенню у другу чергу; на суму 43 331,56 грн пені, які підлягають погашенню у третю чергу.

При цьому суд постановив, що визнані вимоги на суму 57 481,62 грн основного боргу та 43 331,56 грн пені не включаються до заборгованості боржника, у разі її реструктуризації за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу; визначено дату проведення зборів кредиторів до 15.12.2020; призначено дату проведення підсумкового засідання.

Ухвала суду була надіслана учасникам справи електронною поштою і вручена АТ "Державний ощадний банк України", ГУ ДПС у Черкаській області, боржнику і арбітражному керуючому 10.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області суду за № 1 від 23.03.2021 у задоволенні заяв керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бабенка Е.В. від 15.02.2021 №02-17/1318 (вх. №2446/21 від 15.02.2021) та боржника, фізичної особи ОСОБА_1 від 05.02.2021 (вх.№2444/21 від 15.02.2021) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника відмовлено; зобов`язано керуючого реструктуризацією розробити новий план реструктуризації та надати його для схвалення кредиторам та боржнику; підсумкове засідання відкладено.

Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Бабенком Е.В. до суду подано заяву від 16.06.2021 № 02-17/1388 з вимогою: затвердити погоджений із боржником план реструктуризації боргів боржника у справі № 925/162/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у ній редакції, викладеній у поданій заяві.

В подальшому, керуючим реструктуризацією до суду подано заяву від 17.06.2021 №02-17/1389 з рішенням, викладеним у формі протоколу від 14.06.2021 №3, яким "...загальні збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 вважаються неповноважними (нелегітимними) і не вправі приймати рішення згідно порядку денного" з огляду на ненадходження на електронну адресу арбітражного керуючого у строк, встановлений для голосування кредиторів, жодного заповненого бюлетеню.

Короткий зміст оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.06.2021 затверджено план реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у редакції, викладеній в резолютивній частині ухвали.

Затверджуючи план реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 суд виходив з того, що

- керуючим реструктуризацією, арбітражним керуючим Бабенко Е.В. та фізичною особою боржником протягом процедури неплатоспроможності добросовісно виконувалися передбачені законодавством дії щодо розроблення реального плану реструктуризації боргів, вказівки суду щодо корегування плану та реального намагався затвердити план на зборах кредиторів;

- план реструктуризації боргів відповідає приписам статті 124 КУзПБ та поведінка боржника свідчить про його реальне бажання знайти компроміс з кредиторами щодо погашення його боргу.

За висновком суду першої інстанції, ГУ ДПС у Черкаській області не має вимог, які підлягають погашенню за рахунок забезпеченого майна (квартири) у порядку пункту 5 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу, а забезпечений кредитор (АТ "Ощадбанк") не прийняв участі у голосуванні на зборах кредиторів (протокол від 14.06.2021 №3) з питання схвалення запропонованого керуючим реструктуризацією плану реструктуризації станом на 25.05.2021. Відтак, такий план вважається схваленим відповідно до абзацу18 пункту 5 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу.

Суд першої інстанції, зважаючи на заперечення АТ "Ощадбанк" стосовно "розміру суми, яка щомісячно буде виділятися для погашення вимог кредиторів", відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 126 КУзПБ змінив план реструктуризації у частині розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, а також інших сум та строків, які на підставі такої суми були розраховані.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у схваленні плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції визначив, що ключовими аргументами апеляційної скарги є:

- кредитор отримав план реструктуризації боргів боржника лише 22.02.2021;

- рішення прийнято без врахування рішення комітету з управління заборгованості АТ "Державний ощадний банк України" від 26.02.2021;

- до плану реструктуризації боргів боржника включені не всі грошові вимоги банку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2021 у справі № 925/162/20 залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, вказавши, що місцевим судом правильно затверджено план реструктуризації боргів, який містить всі передбачені статтею 124 КУзПБ вимоги. Крім того, боржник добросовісно виконував вказівки суду щодо корегування плану та реально намагався затвердити план на зборах кредиторів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк", скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 скасувати в частині задоволення заяви керуючого реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . В скасованій частині справу направити до Господарського суду Черкаської області на новий розгляд. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Підставами для касаційного оскарження судових рішень у цій справі визначено положення пункту З частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди, затвердивши план реструктуризації боргів боржника у запропонованій редакції, припустились порушень норм пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких у подібних правовідносинах відсутній, тоді як суди попередніх інстанцій неправильно, всупереч положенням в пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, здійснили розрахунок процентної ставки, що застосовується на реструктуризоване зобов`язання боржника, а також безпідставно погодились з неправильно здійсненим в плані реструктуризації розрахунком суми заборгованості боржника, яка має бути повернута в процесі реструктуризації згідно з відповідним планом, також суди дійшли помилкового висновку про схвалення кредитором плану реструктуризації боржника, так як на зборах кредитор був проти, а на наступних зборах - представник не був присутнім.

Доводи інших учасників справи

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про затвердження плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1, що заперечується АТ "Ощадбанк", визнаного кредитором боржника ухвалою суду від 30.11.2020.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Згідно зі статтею 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Регулювання реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Зокрема, стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства).

Водночас пунктом 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Цим пунктом КУзПБ також передбачені особливості здійснення провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб, особливості складу кредиторських вимог до боржника, що можуть бути визнані судом, особливості реструктуризації заборгованості фізичної особи, умов у плані реструктуризації та порядку його виконання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.11.2020 ухвалою суду: затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, в тому числі визнано кредитором боржника АТ "Державний ощадний банк України: на суму 4 204,00 грн, судового збору, які підлягають погашенню до задоволення вимог кредиторів; на суму 1 024 003,05 грн вимог, які забезпечені іпотекою квартири і які задовольняються за рахунок такого майна; на суму 57 481,62 грн основного боргу, які не забезпечені іпотекою квартири і підлягають погашенню у другу чергу; на суму 43 331,56 грн пені, які підлягають погашенню у третю чергу.

При цьому в ухвалі суд постановив, що визнані вимоги на суму 57 481,62 грн основного боргу та 43 331,56 грн пені не включаються до заборгованості боржника, у разі її реструктуризації за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу (п. 1.1. резолютивної частини ухвали), визначено дату проведення зборів кредиторів до 15.12.2020; призначено на 28.01.2021 проведення підсумкового засідання суду.

При розгляді грошових вимог АТ "Ощадбанк" суди визнали їх обґрунтованість неналежним виконанням боржником умов укладеного з АТ "Державний ощадний банк України" Договору про іпотечний кредит від 18.07.2007 №130-07, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 34 000,00 доларів США строком на 240 місяців зі сплатою 12% річних (у подальшому: згідно з Додатковою угодою від 01.11.2018 №1 розмір відсоткової ставки було встановлено 16% річних, а згідно з Додатковим договором від 01.03.2009 №2 12% річних) за користування кредитними коштами для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

23.03.2021 за №1 ухвалою суду у задоволенні заяв керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Бабенка Е.В. від 15.02.2021 № 02-17/1318 (вх. суду №2446/21 від 15.02.2021) та боржника, фізичної особи ОСОБА_1 від 05.02.2021 (вх. суду №2444/21 від 15.02.2021) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника відмовлено; зобов`язано керуючого реструктуризацією розробити новий план реструктуризації та надати його для схвалення кредиторам та боржнику; відкладено підсумкове засідання.

В подальшому керуючим реструктуризацією, арбітражним керуючим Бабенком Е.В. подано до суду заяву від 16.06.2021 №02-17/1388 про затвердження погодженого із боржником плану реструктуризації боргів боржника у справі №925/162/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; заяву від 17.06.2021 № 02-17/1389 з рішенням, викладеним у формі протоколу від 14.06.2021 № 3, яким "...загальні збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 вважаються неповноважними (нелегітимними) і не вправі приймати рішення згідно порядку денного" з огляду на ненадходження на електронну адресу арбітражного керуючого у строк, встановлений для голосування кредиторів, жодного заповненого бюлетеню.

Місцевий суд затверджуючи ухвалою від 22.06.2021 план реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1, виходив з того, що керуючим реструктуризацією, арбітражним керуючим Бабенко Е.В. та фізичною особою боржником протягом процедури неплатоспроможності добросовісно виконувалися передбачені законодавством дії щодо розроблення реального плану реструктуризації боргів та намагання його затвердити на зборах кредиторів.

При дослідженні обставин розміру суми погашення боргу суд виходив з фактів і сум, установлених ухвалою суду від 23.03.2021 № 1, зокрема, в частині установлення суми сплачених коштів 35730,31 доларів США та в частині "розміру ринкової вартості квартири" - 551 900 грн. згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 08.09.2020 та "розміру вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту" - це те саме що і "визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири" - тобто це сума вартості квартири 551 900 грн.

Вказавши, що обставини розміру суми погашення боргу вже були предметом дослідження судом, були установлені усі докази і факти та на їх підставі було прийняте судове рішення, яке не скасоване, за висновком суду, зміна суми погашеного боржником кредиту можлива лише шляхом перегляду ухвали суду від 23.03.2021 №1 за нововиявленими обставинами.

Що ж стосується нового висновку про вартість квартири (заставного майна) від 17.05.2021, то крім вищезазначених мотивів (про установлення факту в ухвалі суду) судом зазначено про відсутність будь-яких правових підстав для складення нового висновку, тому з цих підстав наданий кредитором новий висновок про вартість квартири не може бути доказом у справі.

Апеляційний господарський суд погодившись з висновком суду першої інстанції, зазначив про відповідність затвердженого плану реструктуризації боргів приписам статті 124 КзПБ.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції зосередився виключно на дослідженні обставин стосовно дотримання процедури погодження боржником і схвалення кредиторами проекту плану реструктуризації боргів боржника.

Водночас, судом апеляційної інстанції не перевірено встановлений місцевим господарським судом при затвердженні плану реструктуризації боргів боржника розмір суми заборгованості боржника, яка має бути повернута в процесі реструктуризації згідно з поданим на затвердження суду планом; відповідність розрахунку процентної ставки, що застосовується на реструктуризоване зобов`язання боржника, вимогам пункту 5 частини 14 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, незважаючи на заперечення кредитора щодо зазначених сум, які сам апеляційний суд визнав ключовими аргументами поданої АТ "Ощадбанк" апеляційної скарги проти плану реструктуризації боргів.

Мотивувальна частина постанови також не містить аналізу заперечень кредитора проти вартості предмета іпотеки, визначеної в плані реструктуризації на підставі висновку про проведення експертної оцінки, зробленої суб`єктом оціночної діяльності, призначення якого, як стверджує скаржник, не було погоджене з кредиторами всупереч вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (2597-19) . Водночас, встановлення дійсної вартості предмета іпотеки прямо впливає на визначену суму заборгованості боржника, яка має бути повернута в процесі реструктуризації згідно з поданим на затвердження суду планом.

Частина 1 статті 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Законодавець у статті 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів ст. 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Ухвалена у справі постанова апеляційного суду таким вимогам не відповідає, адже ухвалена без належного з`ясування обставин справи та всебічної оцінки усієї сукупності наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції належним чином не здійснив апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції про затвердженні плану реструктуризації боргів боржника, який обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, в межах доводів і вимог апеляційної скарги АТ "Ощадбанк", не перевірив доводи щодо порушень норм пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ при здійсненні розрахунку процентної ставки, що застосовується на реструктуризоване зобов`язання боржника, а також розмір суми заборгованості боржника, яка має бути повернута в процесі реструктуризації згідно з відповідним планом.

Тобто, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, суд апеляційної інстанції, в порушення положень статей 238, 269 ГПК України, не надав мотивованої оцінки кожному істотному аргументу, наведеному АТ "Ощадбанк" в апеляційній скарзі, що не відповідає вимогам всебічності та повноти судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

У Рішенні Європейського суду з прав людини "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.

Аналогічно, у даній справі, ненадання апеляційним судом належної оцінки всім обставинам справи, відсутність чіткого обґрунтування та аналізу всіх аргументів апеляційної скарги, які суд апеляційної інстанції сам визнав ключовими, що є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд, колегія суддів вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.

У зв`язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустився апеляційний господарський суд, свідчать про передчасність здійснених висновків про відповідність затвердженого судом першої інстанції плану реструктуризації боргів боржника приписам статті 124 КУзПБ.

Встановивши зазначені порушення, колегія суддів касаційної інстанції вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами заявника касаційної скарги, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

Враховуючи викладене, зважаючи на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду від 07.12.2020 - скасуванню з передачею справи в частині перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.06.2021 про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду, суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.