ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 927/788/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
секретар судового засідання- Астапова Ю. В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність" про розподіл судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність" до 1. Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, 2. Селянсько - фермерського господарства "Добробут", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державний реєстратор Гончарівської селищної ради Чернігівського району про визнання недійсним рішення Бобровицької міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди,
за участю представників:
позивача - Стамбула В. М.,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
Постановою Верховного Суду від 10.06.2020 касаційну скаргу Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області залишено без задоволення, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 залишено без змін.
За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12)
) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
03.06.2020 до ухвалення постанови судом касаційної інстанції ТОВ "СГТ Співдружність" подано відзив, у якому містилося прохання стягнути з Бобровицької міської ради витрати за надання правничої допомоги у сумі 10 000 грн.
ТОВ "СГТ Співдружність" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
20.08.2020 до Верховного Суду від Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області надійшла заява про зменшення судових витрат.
Одночасно від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без участі її повноважних представників.
На підтвердження понесених судових витрат за надання правничої допомоги заявником надано: копію договору № 2/20 про надання правової допомоги, копію ордеру на надання правничої допомоги від 20.05.2020, копію акта приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.05.2020 № 1, копію рахунку від 30.05.2020 № 1, копію розрахунку розміру витрат ТОВ "СГТ Співдружність", пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги, копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката.
Згідно з умовами договору від 20.05.2020 № 2/20 адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу у справі № 927/788/19 в тому числі, але не виключно, представляти інтереси клієнта в судових засіданнях, які відбуватимуться у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, підготувати необхідні процесуальні документи, заяви, клопотання, відзив на касаційну скаргу, здійснити всі інші дії, необхідні для надання необхідної професійної правничої допомоги у справі (пункт 1.1).
Згідно з пунктом 3.1. вартість наданої адвокатом правової допомоги становить 2 000 грн за 1 годину наданої правової допомоги. Підставою для оплати отриманої правової допомоги для клієнта є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі наданої правової допомоги та рахунок на оплату.
Як вбачається з розрахунку розміру витрат від 30.05.2020 адвокатом Стамбулою В. М. було надано такі послуги:
- ознайомлення з касаційною скаргою Бобровицької міської ради у справі № 927/788/19 - 2 000грн;
- складення відзиву на касаційну скаргу Бобровицької міської ради у справі № 927/788/19 - 8.000 грн.
Надання адвокатом Стамбулою В. М. вказаних у розрахунку послуг підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг (правової (правничої) допомоги станом на 30.05.2020, підписаним сторонами договору без зауважень.
Дослідивши заяву про розподіл витрат на правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що така заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 124 цього Кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У пункті 2 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 зазначеної статті).
За змістом абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Від Бобровицької міської ради надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи № 927/788/19.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявник зазначає, що зазначений розмір не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності та наголошує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Колегія суддів зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи, Бобровицька міська рада не надала. Таким чином колегія суддів відхиляє як необґрунтоване заявлене клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведені положення законодавства, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності, а також докази, надані на підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з Бобровицької міської ради на користь ТОВ "СГТ Співдружність" витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 10 000 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність" про розподіл судових витрат задовольнити.
2. Стягнути з Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області (код 04061990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СГТ Співдружність" (код 35899708) 10 000,00 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом касаційної скарги.
3. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір