927/80/19 Про визнання укладеними додаткових угод до відповідних договорів оренди земельних ділянок - 25.08.2020 Прийняття

1.1. У січні 2019 року Фермерське господарство "Крупський" (далі - ФГ "Крупський") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) про визнання укладеними додаткових угод до відповідних договорів оренди земельних ділянок згідно з переліком та у редакціях, наведених позивачем у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позову ФГ "Крупський" зауважило про наявність у наведеному випадку правових підстав для внесення змін до цих договорів оренди в частині зміни орендаря, у зв`язку із переходом прав та обов`язків землекористувача від засновника фермерського господарства до створеного ним господарства. Позивач наголосив, що звертався до відповідача із заявами про внесення таких змін до договорів оренди землі та проєктами додаткових угод, проте відповідач відмовив у їх укладенні, внаслідок чого фермерське господарство не може користуватися землями до проведення державної реєстрації за ним права оренди на відповідні земельні ділянки.

1.2. У відзиві на позов ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області просило відмовити у його задоволенні, зазначило про необґрунтованість і безпідставність позову; наголосило, що відповідач не порушив прав та інтересів позивача; позивач не є стороною спірних договорів, про визнання укладеними додаткових угод до яких він звернувся з цим позовом у справі; ці договори є діючими та виконуються; положеннями законодавства та умовами таких договорів не визначено підстав для внесення змін до договорів щодо заміни сторони зобов`язання - у цьому випадку орендаря за договором оренд землі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 (суддя Ноувен М. П.) у задоволенні позову відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та виходив із того, що ФГ "Крупський" згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" після його державної реєстрації вправі здійснювати лише право користування земельними ділянками, які були надані його засновнику - фізичній особі ОСОБА_1 з метою ведення фермерського господарства; будь-яких інших прав, зокрема, вимагати внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни орендаря, з огляду на положення статей 116, 124, 125 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі", немає. Місцевий господарський суд також наголосив, що позивач не є стороною спірних договорів; ці договори та чинне законодавство не містять умов щодо заміни орендаря у спірних договорах з підстав, наведених позивачем у позові.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 (судді: Чорногуз М. Г. - головуючий, Хрипун О. О., Агрикова О. В.) рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано укладеними додаткові угоди до спірних договорів оренди землі та викладено у резолютивній частині постанови їх редакції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у спірних правовідносинах фактично відбулася зміна (правонаступництво) орендаря й обов`язки землекористувача земельними ділянками перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Тобто у правовідносинах щодо користування спірними земельними ділянками відбулась фактична заміна орендаря - фізичної особи ОСОБА_1 - засновника фермерського господарства, і обов`язки землекористувача земельними ділянками перейшли до створеного ним ФГ "Крупський" із дня його державної реєстрації - із 04.08.2017. Незмінними лишились об`єкти оренди, орендна плата, права та обов`язки сторін, відповідальність та інші умови договорів.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області не погодилося із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020, у поданій касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 залишити в силі.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги (з урахуванням уточненої редакції) на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 925/939/18.

У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права; звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, однак неправильно застосував статтю 651 Цивільного кодексу України, оскільки ця норма, на думку скаржника, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. При цьому скаржник наголошує, що суди процитували зміст цієї статті, проте не зазначили, яка ж саме підстава є підґрунтям для втручання суду для зміни договору. ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області акцентує, що заміна сторони зобов`язання шляхом укладання додаткових угод до спірних договорів не передбачена та не відповідає законодавству, спірні договори на цей час є діючими та належним чином виконуються; місцевий господарський суд правильно зазначив, що у позивача немає правових підстав для звернення з позовом у цій справі, оскільки він не є стороною спірних договорів оренди, такі договори та чинне законодавство не містять умов щодо заміни орендаря у спірних договорах з підстав, наведених позивачем.

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області також зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 606/2032/16-ц, № 677/1865/16-ц, № 666/1188/16-ц, № 628/776/18, № 922/538/19, проте у зазначених постановах не йдеться про заміну сторони договору та про перехід прав орендаря, а лише зазначається про виконання господарством обов`язків землекористувача.

Крім того, скаржник вважає, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції містить помилки, які унеможливлюють виконання судового рішення, також задоволено позовну вимогу стосовно додаткової угоди до договору, який не укладався з ОСОБА_1 і предмета якого не існує.

3.2. Від ФГ "Крупський" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній постанові у справі.

3.3. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі; водночас він підтримав заперечення проти касаційної скарги, викладені ФГ "Крупський" у відзиві на касаційну скаргу.

3.4. Від ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області 17.08.2020 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 02.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 927/80/19 із здійсненням розгляду справи у судовому засіданні 12.05.2020.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 зупинено провадження у справі № 927/80/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 927/79/19.

4.3. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі, провадження у справі було поновлено.

4.4. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.5. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та громадянин України ОСОБА_1 уклали одинадцять договорів оренди землі, за якими останній прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), а саме:

- договір оренди від 19.02.2015 земельної ділянки кадастровий номер 7424187900:04:000:0904 площею 32,2380 га, розташованої на території Ряшківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 08.09.2015 земельної ділянки кадастровий номер 7424189100:02:000:0399 площею 5,5000 га, розташованої на території Товкачівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 14.12.2015 земельної ділянки кадастровий номер 7424187900:04:000:0906 площею 36,0034 га, розташованої на території Ряшківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:02:000:0283 площею 10,4326 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:02:000:0285 площею 9,1168 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:02:000:0284 площею 11,00 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:02:000:0288 площею 26,6552 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424189100:02:000:0400 площею 17,00 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:03:000:0444 площею 38,4825 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:02:000:0286 площею 36,9535 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області;

- договір оренди від 18.02.2016 земельної ділянки кадастровий номер 7424186400:02:000:0287 площею 5,0000 га, розташованої на території Переволочнянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Цільове призначення земельних ділянок (категорія земель, вид використання земельних ділянок в межах певної категорії земель) - землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства.

Договори оренди землі від 19.02.2015, від 08.09.2015 і від 14.12.2015 укладені на 20 років, договори оренди землі від 18.02.2016 на 7 років.

Підставою надання земельних ділянок в оренду є накази ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" від 23.12.2014 № 25-4970/14-14-сг, від 13.08.2015 № 25-2235/20-15-сг, від 05.11.2015 № 25-4512/20-15-сг, від 10.02.2016 № 25-1898/14-16-сг, від 10.02.2016 № 25-1900/14-16-сг, від 21.12.2015 № 25-6641/20-15-сг, від 10.02.2016 № 25-1884/14-16-сг, від 10.02.2016 № 25-1902/14-16-сг, від 10.02.2016 № 25-1894/14-16-сг, від 10.02.2016 № 25-1882/14-16-сг, від 10.02.2016 № 25-1896/14-16-сг. Передача у користування ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок здійснена на підставі актів приймання-передачі об`єктів оренди (додатки до відповідних договорів оренди землі). Право оренди ОСОБА_1 на такі земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ФГ "Крупський" зареєстровано як суб`єкт господарювання 04.08.2017, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено відомості за № 1 043 102 0000 000373.

Згідно з пунктами 6.1-6.3 розділу 6 "Землі господарства" статуту ФГ "Крупський", затвердженого рішенням зборів засновників ФГ "Крупський" від 02.08.2017 № 1, право володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у власності фермерського господарства, здійснює господарство.

До земель господарства належать: земельні ділянки, передані господарству у користування; земельні ділянки, що належать на праві власності або на праві постійного користування господарству як юридичній особі; земельні ділянки, що належать засновникам господарства та членам господарства на праві приватної власності; земельні ділянки, що використовуються господарством на умовах оренди.

Господарство має право самостійно господарювати на землі, у тому числі на тій, що надана у користування її засновнику - ОСОБА_1 на умовах оренди для ведення фермерського господарства загальною площею 1 794,099 га, у тому числі: 143,9531 га на території Переволочнянської сільської ради, 68,2414 га на території Ряшківської сільської ради та 22,5 га на території Товкачівської сільської ради Прилуцького району.

У подальшому, враховуючи створення та державну реєстрацію фермерського господарства, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявами щодо заміни орендаря з "громадянин ОСОБА_1 " на "ФГ "Крупський". До заяв були додані проєкти відповідних додаткових угод до договорів оренди землі. Проте у внесенні відповідних змін до договорів оренди землі третій особі було відмовлено через те, що чинним земельним законодавством не передбачено внесення змін до договорів оренди землі в частині заміни орендаря за договором.

Ураховуючи відмову відповідача у внесенні змін до договорів оренди землі, позивач звернувся до державних реєстраторів прав на нерухоме майно з відповідними заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Проте у вчиненні необхідних реєстраційних дій позивачеві було відмовлено (рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 18.02.2019 № 45561959, від 07.02.2019 № 45405125, від 18.02.2019 № 45561777, від 16.02.2019 № 45560781, від 18.02.2019 № 45562068, від 16.02.19 № 45560740, від 16.02.2019 № 45560935, від 16.02.2019 № 45560880, від 16.02.2019 № 45560910, від 18.02.2019 № 45562348 та від 16.02.2019 № 45560964), що і стало підставою для звернення з цим позовом до господарського суду.

4.6. Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

За змістом частини 4 статті 1 цього Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідно до частини 1 статті 12 зазначеного Закону землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін (частина 2 статті 20 Закону України "Про фермерське господарство").

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже, в силу наведених норм після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації (подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19).

Згідно із частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Згідно із частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 27 цього Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

У розумінні наведених положень законодавства право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу зазначених норм Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно, не є обов`язковим.

Враховуючи норми частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та вищевикладені обставини, Верховний Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас колегія суддів зазначає, що згідно із частиною першою статті - 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Разом із тим вищенаведеними нормами Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) запроваджено механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною 1 статті - 8-1 Закону України "Про оренду землі", що, між іншим, спростовує доводи відповідача про зворотне, а здійснюється встановлений нормами Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищезазначених норм Закону України "Про фермерське господарство" (973-15) та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19).

Таким чином, враховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, до ФГ "Крупський" в силу вимог закону перейшли права та обов`язки орендаря земельних ділянок за спірними договорами оренди, тобто відбулася заміна сторони в договорах оренди, укладених між фізичною особою та ГУ Держгеокадастру, і у цьому випадку укладення додаткових угод до таких договорів законом не вимагається.

Оскільки висновки судів попередніх інстанцій як про наявність правових підстав для визнання укладеними у судовому порядку додаткових угод до спірних договорів оренди земельних ділянок у зв`язку із переходом прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства, так і про відмову у позові з підстав того, що фермерське господарство не є стороною спірних договорів, воно вправі здійснювати лише право користування земельними ділянками, які були надані його засновнику-фізичній особі з метою ведення фермерського господарства, і будь-яких інших прав, зокрема, вимагати внесення змін до договору оренди землі у нього немає, не відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.06.2020 у справі № 927/79/19, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, то рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі необхідно скасувати, у позові відмовити з мотивів, викладених у цій постанові суду касаційної інстанції.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. Зважаючи на викладене, ураховуючи наведені положення законодавства, мотиви, викладені у цій постанові, колегія суддів зазначає, що рішення та постанову у справі необхідно скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, а касаційну скаргу задовольнити частково.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 927/80/19 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Фермерського господарства "Крупський" до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання укладеними додаткових угод, з мотивів, викладених у цій постанові.