904/2406/21 Про розірвання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та повернення майна - 24.05.2022 Прийняття

1.1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - РВ ФДМУ) у березні 2021 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" (далі - ТОВ "Вільний Посад") про стягнення 600,00 грн штрафу за невиконання умов укладеного 15.01.2019 договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Державний шовкорадгосп "Криворізький" (далі - ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький"), розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченка, 9 (далі - договір купівлі-продажу від 15.01.2019); розірвання договору купівлі-продажу від 15.01.2019 і повернення об`єкта державної власності - єдиного майнового комплексу ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький" відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом ФДМУ від 18.10.2018 № 1331. Водночас позивач просив визначити порядок виконання рішення, згідно з яким рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на виробничий комплекс, об`єкт житлової нерухомості: НІ, розташований за адресою: вул. Шевченко, 9, с-ще Лісопитомник, Криворізький р-н, Дніпропетровської обл. за ТОВ "Вільний Посад".

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірним договором купівлі-продажу, що, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання такого договору у судовому порядку, а також стягнення штрафу у заявленій сумі та повернення об`єкта приватизації у державну власність.

1.2. ТОВ "Вільний Посад", у свою чергу, звернулося до РВ ФДМУ із зустрічним позовом, в якому просило визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2019, а саме його умову, викладену у пункті 5.5 цього договору, щодо обов`язку покупця протягом одного року після підписання акта приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірна умова договору не ґрунтується на вимогах закону, будь-якої можливості для юридичної особи у формі ТОВ прийняти та реалізувати рішення про перетворення (зміну організаційно-правової форми) державного підприємства законодавство не передбачає.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Вільний Посад" на користь РВ ФДМУ 600,00 грн штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019; розірвано вказаний договір та зобов`язано ТОВ "Вільний Посад" повернути РВ ФДМУ відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом ФДМУ від 18.10.2018 № 1331, об`єкт державної власності - єдиний майновий комплекс ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченка, 9. У зустрічному позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне виконання ТОВ "Вільний Посад" зобов`язань за спірним договором купівлі-продажу (зокрема щодо зміни організаційно-правової форми державного підприємства, недопущення виникнення заборгованості державного підприємства, здійснення діяльності підприємством, проведення реєстрації права власності), що визнав підставою для розірвання у судовому порядку спірного договору та повернення об`єкта приватизації у державну власність, а також стягнення штрафу у заявленій до стягнення сумі.

Водночас місцевий господарський суд зазначив, що рішення суду, яким розірвано договір, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, в силу положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для проведення державним реєстратором реєстрації припинення речових прав відповідно до цього Закону, тому питання скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ТОВ "Вільний Посад" права власності на виробничий комплекс, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченка, 9, не потребує ухвалення судом окремого рішення.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог зустрічного позову у зв`язку з їх неправомірністю та необґрунтованістю та зазначив, що заява РВ ФДМУ про застосування до позовних вимог за зустрічним позовом наслідків спливу строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням і постановою, ТОВ "Вільний Посад" звернулося з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі, в якій просить скасувати зазначені судові рішення у цій справі та ухвалити нове рішення про відмовити у первісному позові та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права; на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, ухвалення судових рішень без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 908/1260/20 стосовно питання виконання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства в процесі приватизації та переходу прав та обов`язків державного підприємства до покупця такого майнового комплексу, а також у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 922/2216/19 стосовно істотності порушення умов договору як передумови для його розірвання у судовому порядку.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що обов`язок ТОВ "Вільний Посад" щодо перетворення (зміни організаційно-правової форми) ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький", що визначено у пункті 5.5 спірного договору, не ґрунтується на вимогах законодавства; мета спірного договору була досягнута сторонами, наведені ФДМУ порушення покупцем договору не стосуються реальної мети договору та за жодних умов не можуть вважатися істотним порушенням умов договору.

3.2. Відзиву на касаційну скаргу від РВ ФДМУ не надійшло.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 21.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вільний Посад" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 із здійсненням розгляду справи у судовому засіданні 17.03.2022.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні розгляд справи № 904/2406/21 не відбувся 17.03.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 визначено такий склад колегії суддів у цій справі: Дроботова Т.Б. - головуючий суддя, Багай Н. О., Берднік І.С.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 було постановлено здійснити розгляд справи № 904/2406/21 за касаційною скаргою ТОВ "Вільний Посад" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у судовому засіданні 24.05.2022.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 15.01.2019 між РВ ФДМУ по Дніпропетровській області (правонаступником якого є позивач за первісним позовом) (продавець) і ТОВ "Вільний Посад" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченко, 9.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт державної власності - єдиний майновий комплекс ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, та належать державі на праві державної власності на підставі витягу з єдиного реєстру об`єктів державної власності № 291б, виданого 22.02.2016 ФДМУ; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.06.2016 державним реєстратором Лучковою Ю. В. Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", номер запису про право власності 14956330, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданою Лучковою Ю. В. Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" 14.06.2016 за № 61361116; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - № 947191412218, а покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови. Об`єкт приватизації включає в себе всі його активи і пасиви згідно зі зведеним актом інвентаризації майна затвердженим РВ ФДМУ 16.08.2018. Перелік необоротних активів, що входять до складу об`єкта приватизації, наведений у додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом пунктів 1.2, 2.1 договору ціна продажу об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 2 220 000,00 грн, яку покупець зобов`язаний внести у повному обсязі протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення. Упродовж 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору на сплачену суму грошових коштів у розмірі 10 % початкової ціни об`єкта приватизації покупець зобов`язаний перерахувати ПДВ у розмірі у розмірі 91 996,51 грн шляхом безготівкового перерахування (окремим платіжним дорученням) на рахунок продавця № 37188500900001 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, одержувач: РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, призначення платежу: ПДВ на заставу (з вказівкою номеру та дати договору купівлі-продажу).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що грошові кошти у розмірі 1 668 020,96 грн, у тому числі ПДВ, що становить 278 003,49 грн, - остаточний розрахунок за придбаний об`єкт приватизації, перераховуються покупцем шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця № 37188500900001 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, одержувач: РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, призначення платежу: розрахунок за придбаний об`єкт (з вказівкою номеру та дати договору купівлі-продажу).

За умовами розділу 3 договору право володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування), але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом. У разі якщо об`єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об`єкт приватизації, яка здійснюється після отримання об`єкта приватизації покупцем.

Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності) (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 спірного договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.

Сторона, яка порушила взяті відповідно до договору зобов`язання, повинна усунути ці порушення (пункт 4.2 договору).

Продавець має право вимагати, а покупець зобов`язаний надавати інформацію та необхідні для перевірки стану виконання покупцем зобов`язань, визначених договором, відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.3 договору).

У розділі 5 договору визначені обов`язки покупця. Так, покупець зобов`язаний у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації та прийняти об`єкт приватизації за актом приймання-передачі (пункти 5.1, 5.2 договору).

Згідно з пунктом 5.3 договору купівлі-продажу від 15.01.2019 покупець зобов`язаний забезпечити виконання визначених умовами аукціону зобов`язань:

- збереження основних видів діяльності підприємства, які є на момент укладання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу протягом 5 років, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є невід`ємною частиною цього договору (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 спірного договору);

- погашення наявної заборгованості підприємства (підпункт 5.3.2 пункту 5.3 договору);

- недопущення виникнення заборгованості підприємства з виплати заробітної плати працівникам, за платежами до пенсійного фонду, до бюджетів усіх рівнів за податками та зборами (підпункт 5.3.3 пункту 5.3 договору);

- забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства (підпункт 5.3.4 пункту 5.3 спірного договору);

- недопущення звільнення працівників підприємства з ініціативи нового чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності згідно пункту 7 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (підпункт 5.3.5 пункту 5.3 договору);

- дотримання вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом, а саме: під час експлуатації об`єкта виконання усіх санітарних, протипожежних та інших правил з утримання об`єкта, дотримання санітарно-екологічних норм та забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища відповідно до нормативно-правових актів та законодавства України (підпункт 5.3.6 пункту 5.3 договору).

У пункті 5.5 договору передбачено, що покупець, після прийняття об`єкта приватизації за актом приймання-передавання, зобов`язаний зареєструвати право власності за собою в установленому законом порядку та строк.

Протягом одного року після підписання акта приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації.

Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків придбаного об`єкта приватизації відповідно до законодавства України.

За умовами розділу 6 договору продавець зобов`язаний передати покупцю об`єкт приватизації за актом приймання-передавання; здійснювати контроль за виконанням зобов`язань та умов договору.

Відповідно до пункту 7.4 договору у разі невиконання покупцем зобов`язань, визначених цим договором купівлі-продажу, до нього застосовуються санкції згідно із чинним законодавством України.

Розділом 11 договору визначено порядок його зміни та розірвання. Згідно з пунктом 11.1 договору його умови мають однакову зобов`язальну силу для сторін і можуть бути змінені лише за взаємною згодою відповідно до чинного законодавства України.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються додатковими договорами, здійснюються в письмовій формі, підлягають нотаріальному посвідченню та у випадках передбачених законом, державній реєстрації. Зміни, що вносяться до договору здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань (пункт 11.2 договору).

У пункті 11.3 договору купівлі-продажу від 15.01.2019 передбачено, що у разі невиконання однією зі сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт приватизації повертається в державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є умови визначені частиною третьою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (пункт 11.4 спірного договору).

За умовами пункту 11.5 договору у разі розірвання цього договору за рішенням суду у зв`язку із невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним, покупець повертає об`єкт приватизації у державну власність згідно з діючим законодавством та відшкодовує державі збитки, завдані ним за час володіння цим об`єктом.

Договір підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та у випадках, передбачених законом, державної реєстрації (пункти 13.3-13.5 договору).

На виконання умов вказаного договору РВ ФДМУ передало ТОВ "Вільний Посад" об`єкт приватизації за актом приймання-передавання від 19.02.2019, а ТОВ "Вільний Посад" оплатило його вартість.

Суди встановили, що під час проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019 орган приватизації виявив, що покупець виконав не всі умови цього договору, що зафіксовано в акті від 08.09.2020 № 46-05/2020-ДКП поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу - ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с-ще Лісопитомник, вул. Шевченко, 9. Зокрема, орган приватизації під час перевірки зафіксував такі порушення покупцем умов договору:

- у період із 31.03.2019 по 28.08.2020 покупець не здійснював діяльність підприємства ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький", що є порушенням підпункту 5.3.1 договору;

- за ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький" обліковується заборгованість перед бюджетом, що є порушенням покупцем пункту 5.3.3 договору і за що йому нараховано штраф у розмірі 600 грн, а також інша заборгованість;

- покупцем не виконано умови пункту 5.5 договору, зокрема, відсутні докази правонаступництва ДП "Державний шовкорадгосп "Криворізький".

Вказаний акт поточної перевірки підписано представниками органу приватизації, а також керівником ТОВ "Вільний Посад" із зауваженнями. Так, ТОВ "Вільний Посад" обґрунтовує свої заперечення щодо висновків органу приватизації, викладених у акті від 08.09.2020, виконанням ним як покупцем всіх умов договору та відсутністю порушення зобов`язань; щодо обов`язку, визначеного у пункті 5.5 спірного договору, товариство зазначало, що такий обов`язок не виконано не з вини покупця, а внаслідок невідповідності такого обов`язку вимогам чинного законодавства, що призводить до фактичної неможливості його виконання покупцем.

4.4. Посилаючись на порушення ТОВ "Вільний Посад" умов договору купівлі-продажу від 15.01.2019, які, на думку РВ ФДМУ, є підставою для його розірвання у судовому порядку, а також стягнення штрафу та повернення об`єкта приватизації у державну власність, РВ ФДМУ звернулося до суду з первісним позовом у цій справі. У свою чергу, вважаючи такими, що не відповідають вимогам законодавства положення спірного договору в частині обов`язку покупця здійснити перетворення (зміну організаційно-правової форми) державного підприємства, ТОВ "Вільний Посад" подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним зазначеного положення спірного договору.

4.5. Вирішуючи спір у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що покупець у порушення пункту 4.1 спірного договору обов`язків, встановлених у розділі 5 цього договору, не виконав та не спростував шляхом подання до суду належних і допустимих доказів обставин, наведених РВ ФДМУ в обґрунтування позовних вимог, зокрема стосовно нездійснення діяльності ДП "Державного шовкорадгоспу "Криворізький" у період з 31.03.2019 по 28.08.2020, що є порушенням підпункту 5.3.1 договору; наявності заборгованості ДП "Державного шовкорадгоспу "Криворізький" перед бюджетом та іншої заборгованості, що є порушенням пункту 5.3.3 договору; невиконання умов пункту 5.5 договору. Зважаючи на це, попередні судові інстанції дійшли висновку про обґрунтованість первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову. Проте такі висновки господарських судів колегія суддів визнає передчасними, зважаючи на таке.

4.6. За змістом статті 13 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об`єктів приватизації.

У частинах 1, 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України" (4107-17) , цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено порядок оформлення угод приватизації. Так, під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об`єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов`язаних із виконанням заходів з приватизації об`єктів державної власності, зокрема: проведення обов`язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.

З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

Разом із тим, згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Крім того, виходячи зі змісту статті 651 Цивільного кодексу України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.

Таким чином, під час вирішення спору у цій справі, суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.

Проте, ухвалюючи судове рішення у справі, місцевий господарський суд оцінки спірним правовідносинам в контексті наведених норм, виходячи із предмету та підстав позову, не надав, обставин, які би свідчили про істотність порушення ТОВ "Вільний Посад" умов спірного договору або випадків його розірвання, встановлених законом чи договором, в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України не дослідив та не встановив, а саме лише посилання на порушення товариством умов спірного договору купівлі-продажу без дослідження вищевказаного не може бути підставою для його дострокового розірвання за рішенням суду відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд хоча й послався на положення частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, проте оцінки змісту істотності порушення відповідачем спірного договору і характеру наслідків такого порушення та випадків розірвання договору, встановлених законом або таким договором належним чином не надав та не встановив; достеменно не з`ясував чи підпадатиме під істотне порушення умов спірного договору, як підстави для його дострокового розірвання у судовому порядку, зокрема, нездійснення покупцем перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи (державного підприємства) об`єкта приватизації, зважаючи на неможливість (і про це зазначили самі суди попередніх інстанцій у оскаржених судових рішеннях) самостійного виконання такого обов`язку виключно самим покупцем; обставин щодо наявності разом з істотним порушенням умов договору реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої така сторона позбавлена можливості отримати очікуване під час укладення договору чи використати результати договору, належним чином не дослідив.

Викладене свідчить про невжиття господарськими судами заходів для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, у зв`язку з чим ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

З урахуванням наведеного підтвердилася наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (зокрема щодо застосування такого правового наслідку як розірвання договору з підстави істотності допущеного порушення його умов).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Ураховуючи наведене, зважаючи на межі повноважень суду касаційної інстанції, який не здійснює дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінки, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права, ухвалені у справі рішення та постанову судів попередніх інстанцій необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційну скаргу - задовольнити частково.