923/794/21 Про визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути майно, стягнення коштів - 24.05.2022 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 923/794/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокуратури - Бересток Б. П.,

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "ХАВЄСТ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (судді: Головей В. М. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) у справі

за позовом керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Таврійської міської ради

до Фермерського господарства "ХАВЄСТ"

про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути майно, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Фабула справи

1.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.09.2021 у даній справі залишено без розгляду позовну заяву керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Таврійської міської ради до Фермерського господарства "ХАВЄСТ" (далі - ФГ "ХАВЄСТ") про визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути майно та стягнення 42 411,96 грн безпідставно збережених коштів.

1.2. 27.09.2021 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява ФГ "ХАВЄСТ" від 24.09.2021 про ухвалення судового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі, в якій відповідач просив стягнути з Каховської окружної прокуратури Херсонської області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000, 00 грн.

1.3. Прокурор, заперечуючи проти задоволення заяви ФГ "ХАВЄСТ", зазначав, що у договорі від 20.07.2021 № 20-07/21 про надання правничої допомоги, укладеним із Адвокатським об`єднанням "ЮС ЕКВІТАС" (далі - АО "ЮС ЕКВІТАС") відсутнє посилання на конкретну судову справу, а тому з умов цього договору неможливо встановити, про які саме послуги та в якій справі домовилися клієнт та адвокатське об`єднання; відзив на позовну заяву підписано керівником фермерського господарства, а аргументи про написання відзиву протягом 6-ти днів або 25 годин не є неспівмірним зі складністю справи, тому і вартість послуг зі складання відзиву в сумі 25 000, 00 грн не відповідає критерію розумності; розмір витрат фермерського господарства у сумі 15 000, 00 грн на оплату послуг адвокатського об`єднання з представництва інтересів позивача в судових засіданнях Господарського суду Херсонської області є завищеним; в акті прийому-передачі робіт вартість однієї години виконання робіт зазначено у сумі 1 000, 00 грн, у той час як за умовами пункту 5.1 договору від 20.07.2021 № 20-07/21 про надання правничої допомоги вартість правничої допомоги за одну годину становить від 500,00 грн до 1 500, 00 грн, а умовами договору не визначений порядок обчислення адвокатського гонорару, що унеможливлює визначення дійсної домовленості позивача з адвокатським об`єднанням щодо розміру адвокатського гонорару.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 (суддя Соловйова К. В.) заяву ФГ "ХАВЄСТ" задоволено, стягнуто з Каховської окружної прокуратури Херсонської області на користь ФГ "ХАВЄСТ" 40 000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції з урахуванням положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) , а також статей 6, 627 Цивільного кодексу України, з посиланням на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18, від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі № 5023/5587/12, дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, зазначивши, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд першої інстанції відхилив доводи прокурора, наведених у поясненнях до заяви ФГ "ХАВЄСТ", навівши відповідне обґрунтування в ухвалі.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 змінено, заяву ФГ "ХАВЄСТ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Каховської окружної прокуратури Херсонської області на користь ФГ "ХАВЄСТ", 5000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Каховської окружної прокуратури Херсонської області на користь ФГ "ХАВЄСТ" 1000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що, виходячи зі змісту статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України та співмірності заявлених ФГ "ХАВЄСТ" до стягнення з прокуратури витрат на професійну правничу допомогу, питання щодо такого стягнення має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права, отже, надавши оцінку умовам договору про надання правової допомоги, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та детальному опису послуг, наданих адвокатом, суд дійшов висноку, що витрачений час на деякі надані послуги та вартість наданих послуг є завищеним, тому сума до стягнення підлягає зменшенню з 40 000,00 грн до 5000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що для складання відзиву на позовну заяву, враховуючи предмет спору та складність справи, для фахівця в сфері права, яким є адвокат, достатнім часом є 4 години по 1000,00 грн, а тому розумною сумою за складання відзиву у цій справі є 4000,00 грн, а за участь адвоката у судових засіданнях - 1000,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, ФГ "ХАВЄСТ" у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 залишити без змін, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду щодо застосування статей 126, 129, 238 (в частині вмотивованості судового рішення) Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо обов`язковості ретельного вивчення та надання оцінки кожному аргументу сторони у спорі, тобто вмотивованості судового рішення) та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

3.1.1. Заявник касаційної скарги акцентує увагу на тому, що у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20, у додатковій постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд, застосовуючи до спірних правовідносин, у тому числі положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дійшов таких висновків.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою;

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначеними главою 52 Цивільного кодексу України (435-15) . Як будь-який договір про надання послуг договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Скаржник у касаційний скарзі зазначає, що у договорі про надання правничої допомоги, укладеного між АО "ЮС ЕКВІТАС" та ФГ "ХАВЄСТ", сторонами договору узгоджено порядок обчислення вартості наданої правничої допомоги, а саме у пунктах 5.1, 5.3- 5.5.

Так, між АО "ЮС ЕКВІТАС" та ФГ "ХАВЄСТ" без заперечень (зауважень тощо) підписано відповідний акт прийому-передачі (надання послуг), зі змісту якого вбачається надання відповідачеві правничої допомоги у виді складення відзиву на позовну заяву та представництва (участь у судових засіданнях) інтересів відповідача у Господарському суді Херсонської області.

В акті прийому-передачі (надання послуг) вказано вид правничої допомоги (виконані роботи), ПІБ фахівця, який безпосередньо виконав роботи, дата виконання робіт, кількість витрачених годин на виконану роботу, використані матеріали (документи, нормативно-правові акти, судова практика тощо), розрахунок вартості наданої правничої допомоги з кожного виду, загальна сума правничої допомоги.

Однак суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду про те, що у договорі встановлено (погоджено сторонами) розмір гонорару, який визначається у відповідному порядку (порядок обчислення: як погодинна оплата, так і фіксований розмір), а за таких обставин помилково зменшив розмір правничої допомоги, яка підлягає стягненню на користь відповідача.

3.1.2. Заявник касаційної скарги зазначає, що у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18, застосовуючи положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" суд касаційної інстанції, зокрема, вказав, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував.

3.1.3. У постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 Верховний Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад, тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (пункти 3.47, 3.49, 3.50 постанови у справі № 910/7586/19).

Проте суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові помилково вказав на те, що 15 000,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях (незалежно від кількості призначених судових засідань), є занадто завищеною сумою у цій справі, а справедливою та розумною сумою буде 1000,00 грн, оскільки представник відповідача брав участь лише у двох судових засіданнях, які тривали 8 та 11 хвилин відповідно.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що для участі у вказаних судових засіданнях представник відповідача мав обов`язок належним чином підготуватись, витратити час для прибуття до суду та у зворотному напрямку тощо. Крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що сума витрат на правничу допомогу у виді участі у судових засіданнях є фіксованою з огляду на неможливість зазначення кількості судових засідань, відкладених судових засідань, їх тривалості тощо.

На думку заявника касаційної скарги, в оскаржуваному судовому рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування, за винятком загальних формулювань, за якими вдалось би встановити мотиви суду апеляційної інстанції, з яких останній виходив при зменшенні розміру судових витрат, а також встановленні необхідного часу для складання адвокатом певних процесуальних документів.

У той же час суд апеляційної інстанції не врахував, що опрацювання значного обсягу документів (позову прокурора з додатками, документів відповідача, положень чинного законодавства, а також великої кількості судових рішень Верховного Суду) за чотири години неможливе. Помилковість означених висновків суду апеляційної інстанції вбачається з того, що відзив на позовну заяву складається з 31 аркуша, а тому за чотири години неможливо, навіть надрукувати означений обсяг відзиву, незважаючи на необхідність вивчення, дослідження не лише доказів, а положень чинного законодавства та судової практики.

Отже, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не оцінив докази на підтвердження витрат на правничу допомогу на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації, зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі тощо. Відповідно суд апеляційної інстанції припустився помилки щодо визначення розміру витрат відповідача, так як не застосував критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор акцентує увагу на положеннях чинного законодавства, а саме частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 45, 53, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а також правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 922/2030/20, № 908/730/19, № 908/799/17, № 911/2686/18, № 922/4293/19, просить на підставі встановлених фактичних обставин справи перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права щодо стягнення витрат на правничу допомогу з Каховської окружної прокуратури, яка не має статусу позивача у справі, а здійснює представництво інтересів держави в особі Таврійської міської ради Каховського району, вказуючи на те, що заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу, у тому числі за подання касаційної скарги, підлягають стягненню не з органів прокуратури, а з Таврійської міської ради Каховського району, яка є позивачем у справі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2022 (у складі суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Багай Н. О., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "ХАВЄСТ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.03.2022.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні розгляд справи № 923/794/21 01.03.2022 не відбувся.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 визначено такий склад колегії суддів у цій справі: Дроботова Т. Б. - головуючий суддя, Багай Н. О., Берднік І.С.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 було постановлено здійснити розгляд справи № 923/794/21 за касаційною скаргою ФГ "ХАВЄСТ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у судовому засіданні 24.05.2022.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.3. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Спеціальні правила, що стосуються окремих випадків розподілу судових витрат (у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду), унормовано статтею 130 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами 3- 5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ФГ "ХАВЄСТ" про здійснення розподілу судових витрат ( витрат на професійну правову допомогу), та суд апеляційної інстанції, зменшуючи такі витрати, зазначили, що вимоги відповідача про розподіл судових витрат підлягають задоволенню, адже відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

4.4. Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1- 5 статті 126 зазначеного Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 5 та 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

У постанові Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/317/20 зазначено, що аналіз наведених норм частини 4 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Частиною 5 статті 130 зазначеного Кодексу встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

У постанові Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, зокрема, зазначено, що частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України є спеціальною нормою.

Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі N 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі N 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі N 910/14162/17.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

4.5. Однак обставини щодо наявності підстав для застосування положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та належне обґрунтування заявником застосування вказаної норми належними доказами, суд апеляційної інстанцій не досліджував.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, оскаржена у справі постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, а тому викладені у ній висновки визнаються передчасними.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. За змістом пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки оскаржуване судове рішення у справі було прийнято з порушенням положень статей 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З огляду на встановлення процесуальних порушень, які є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд не розглядає доводи касаційної скарги щодо доведеності та обґрунтованості розміру заявлених відповідачем до стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки справу необхідно передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "ХАВЄСТ" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 923/794/21 скасувати, справу передати на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

І. С. Берднік