Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.15 у справі № 916/3288/15 господарського суду Одеської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ізмаїльської міської ради про розірвання договору

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Ізмаїльської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.09.2008, площею 0,3287 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Ізмаїльською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 28.09.2008 за № 040950700027. Позов мотивовано тим, що фактичне користування земельною ділянкою здійснюють нові власники нерухомого майна, яке на ній розташовано, що, з огляду на приписи статей 120, 141 Земельного кодексу України, статей 377, 651 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (161-14) є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2015 у справі № 916/3288/15 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 26.09.2008, площею 0,3287 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Ізмаїльською міською радою, зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 28.09.2008 за № 040950700027. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 (судді: Таран С.В. - головуючий, Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.) рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2015 залишено без змін. Рішення та постанова мотивовані, зокрема, тим, що позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, фактичне користування якої здійснює новий власник розташованого на ній об'єкта нерухомості, вимоги про розірвання спірного договору в судовому порядку є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Ізмаїльська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що у спірному договорі відсутні відомості про знаходження нерухомого майна на орендованій земельній ділянці; перехід права власності на об'єкт нерухомості не є підставою вважати, що позивач фактично не здійснює землекористування; набуття права власності на нежитлове приміщення не свідчить про автоматичне розірвання договору оренди.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26.09.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) та Ізмаїльською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Ізмаїльської міської ради № 746-V від 22 червня 2007 р. надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,3287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з пунктами 12.2-12.4 договору від 26.09.2008 цей договір не може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку; договір може бути розірваний орендодавцем достроково в судовому порядку виключно у наступних випадках: порушення орендарем умов цільового використання земельної ділянки; порушення орендарем порядку зміни цільового використання земельної ділянки; не сплата орендарем орендної плати більш як за три місяці поспіль. Дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; ліквідації юридичної особи - орендаря (за відсутності правонаступників); придбання орендарем земельної ділянки у власності; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; в інших випадках, прямо передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню за цільовим призначенням. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Цей договір є обов'язковим для нового власника земельної ділянки або правонаступника- орендаря без укладення будь-якої додаткової угоди. Договір зареєстрований в Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.09.2008 за № 040950700027.

Судами установлено, що на орендованій земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 будо збудовано об'єкт нерухомості: автомийку з кафе. Розпорядженням Ізмаїльського міського голови № 154р від 14.04.2015 новозбудованому об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1 було привласнено самостійний юридичний адрес: АДРЕСА_1.

Також установлено, що 29.05.2015 на вказаний об'єкт нерухомого майна, загальною площею 548,7 кв.м було видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності належить частка у розмірі 29/30 та ОСОБА_4- у розмірі 1/30.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами, 16.06.2015 між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_8 (обдаровуваний) було укладено договір дарування (далі - договір від 16.06.2015), відповідно до якого дарувальник передає майно у власність обдаровуваного, а обдаровуваний приймає 1/30 частки нерухомого майна - автомийка з кафе, у власність безоплатно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, розташовані на земельній ділянці площею 0,3287 га; кадастровий номер НОМЕР_1. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкт нерухомого майна, розташований у АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 (розмір частки - 1/30) та ОСОБА_7 (розмір частки - 29/30).

Установлено судами і те, що 17.06.2015 Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Ізмаїльської міської ради з заявою та просив припинити договір оренди землі від 26.09.2008 у зв'язку з відчуженням права власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,3287 га; кадастровий номер НОМЕР_1. Однак, листом від 19.06.2015 Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради повідомив позивача про те, що питання щодо розірвання договору оренди землі буде розглянуто міською радою після надходження від нових землекористувачів заяв щодо оформлення права користування земельною ділянкою

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі від 26.09.2008, з огляду на приписи статті 120, пунктів "а", "е" статті 141 Земельного кодексу України, статей 651- 653, 377 Цивільного кодексу України у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, переданій в оренду за спірним договором.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

При цьому, частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Статтею 188 Господарського кодексу України також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено наявність підстав для розірвання договору оренди землі від 26.09.2008, виходячи з приписів чинного законодавства.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони спростовуються обставинами установленими судами та вони стосуються оцінки доказів, яка відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.15 у справі № 916/3288/15 господарського суду Одеської області залишити без змін.