914/1002/19 Про розподіл судових витрат в частині, що стосується витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду справи в касаційному порядку - 07.07.2020 Прийняття

розглянув у судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Тенісний клуб "ТЕН" про розподіл судових витрат у справі Господарського суду Львівської області за позовом Приватного підприємства "Тенісний клуб "ТЕН" до Львівської міської ради про визнання акта недійсним.

На розгляді у суду касаційної інстанції перебувала касаційна скарга Львівської міської ради (далі також - Відповідач) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у цій справі.

03.06.2020 Приватне підприємство "Тенісний клуб "ТЕН" (далі також - Позивач) подало заяву про розподіл судових витрат, яка надійшла до Суду 10.06.2020, та в якій просив здійснити розподіл судових витрат в частині, що стосується витрат Позивача на професійну правничу допомогу під час перегляду справи в касаційному порядку, додатковим рішенням у формі постанови на підставі доказів, що будуть подані у встановлений для цього строк.

Постановою Верховного Суду від 16.06.2020 касаційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення; рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у цій справі залишено без змін.

19.06.2020 Приватне підприємство "Тенісний клуб "ТЕН" подало клопотання про долучення доказів, які стосуються витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, в якому просить стягнути з Львівської міської ради на свою користь суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 020, 00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування поданої заяви про розподіл судових витрат Позивач подав копію Угоди № 1/20-2/2019 про внесення змін до Додаткової угоди № 2/2019 від 30.10.2019 до Договору про надання правової допомоги № 08-04/19 від 08.04.2019, копію акта виконаних робіт (наданих послуг) № 16-06/ТЕН/914/1002/19 від 16.06.2020. Також в матеріалах справи міститься копія договору про надання професійної правничої допомоги № 08-04/19 від 08..04.2019 та додаткової угоди № 2/2019 від 30.10.2019.

Згідно з актом виконаних робіт від 16.06.2020 адвокатом під час представництва клієнта у Касаційному господарському суді у справі № 914/1002/19 виконано наступну роботу:

- складання процесуальних документів (відзив на касаційну скаргу) - 4,35 год, 1 500 грн, загальною вартістю 6 525 грн;

- складання процесуальних документів (заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) - 0,52 год, 1500 грн, загальною вартістю 780 грн;

- складання процесуальних документів (заява про розподіл судових витрат на правову допомогу додатковою постановою) - 0,48 год, 1 500 грн, загальною вартістю 720 грн;

- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0, 5 год, 1 500 грн, загальною вартістю 750 грн,

на загальну суму 7 020 грн з урахуванням знижки у 20 %.

Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведений висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Від Відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених Позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із переглядом справи судом касаційної інстанції, не надходило.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, Відповідач не надав.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, Суд вважає, що заявлені Позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 7 020, 00 грн відповідають встановленим критеріям.

Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи викладене, подана Позивачем заява про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Приватного підприємства "Тенісний клуб "ТЕН" про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ідентифікаційний код 04055896) на користь Приватного підприємства "Тенісний клуб "ТЕН" (79011, м. Львів, вул. Болгарська, 4 ідентифікаційний код 33073568) витрати на надання правничої допомоги у розмірі 7 020 (сім тисяч двадцять) грн.