ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа №813/305/18
адміністративне провадження №К/9901/62647/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування"
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 (суддя Гавдик З.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 (колегія у складі суддів Святецького В.В., Гудима Л.Я., Довгополова О.М.)
у справі №813/305/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Ткачук Світлани Іванівни
про визнання протиправними та скасування припису та постанови
І. РУХ СПРАВИ
1. ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Ткачук Світлани Іванівни, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.12.2017 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1021-01-15-01 від 04.01.2018.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2018 відкрито провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.2017 відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про проведення планового заходу з інформацією, що у період з 11.12.2017 по 22.12.2017 буде здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавстві у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил на об`єкті будівництва.
6. Відповідачем 08.12.2017 видано наказ № 439-п "Про проведення планової перевірки" на об`єкті "Будівництво їдальні на 250 місць з прибудовою приміщень господарського, технічного та складського призначення за межами населеного пункту с. Щасливцеве по вул. Набережній, 10 на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області".
7. Також 08.12.2017 відповідачем видано направлення для проведення планового заходу № 469, строк дії якого з 11.12.2017 до 22.12.2017.
8. У зв`язку з тим, що позивачем не було надано проектно-правової документації та доступу на об`єкт перевірки, 11.12.2017 відповідачем направлено позивачу лист №1021-1.19/1214-і про необхідність у строк до 22.12.2017 надати пояснення, зауваження або заперечення щодо недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва та про надання відповідних матеріалів.
9. 22.12.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Вакуленко В.В. складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
10. 22.12.2017 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за правопорушення передбачене абз. 1. п. 2. ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а також вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11 год. 00 хв. 04.01.2018 у приміщені Управління ДАБІ у Херсонській області.
11. 04.01.2018 відповідачем в присутності представника позивача Білого В.С. за результатами розгляду справи винесено постанову № 1021-01-15-01, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 2 ч. 6. ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 52860,00 грн.
12. Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. Позовна заява мотивована тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем не вчинялись правопорушення. Отримавши повідомлення відповідача про проведення планової перевірки, позивач вжив заходів щодо належного забезпечення її проведення, проінформував всіх чергових та віддав вказівки про забезпечення безперешкодного доступу працівникам відповідача. Натомість, позивач від відповідача отримав лист, відповідно до якого, посадових осіб відповідача не допущено до перевірки позивача. Позивачем надано відповідачу усі документи та забезпечено явку уповноваженого представника до відповідача на 22.12.2017.
14. Відповідач зазначав, що 11.12.2017 позивач не надав доступу до об`єкту будівництва та представник позивача 22.12.2017 не надав проектно-правової документації. Відповідно головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Вакуленко В.В. склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
15. Позивач, замість надання відповідачу допуску до об`єкту будівництва та пред`явлення проектно-правової документації, 22.12.2017 ініціював звернення через депутатів Херсонської обласної ради до Прем`єр-міністра України щодо неприпустимості тиску контролюючих органів та відновлення державної підтримки проекту "Міжнародна клініка відновного лікування" в Херсонській області.
16. Відповідач вважав прийнятий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.12.2018 та постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 1021-01-15-01 від 04.01.2018 правомірними.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач діяв всупереч вимог п. 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (553-2011-п)
, згідно якого суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки та подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, про причини відсутності під час позапланової перевірки відповідача не повідомлено, документи та інші матеріали, необхідні для здійснення перевірки не надано.
18. Крім того, судами встановлено, що позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та надіслав свої заперечення відповідачу.
19. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме недопуск відповідача до проведення позапланової перевірки, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафних санкцій про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1021-01-15-01 від 04.01.2018р.
V ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Позивач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
21. Зокрема суди не надали належної правової оцінки численним порушенням, які допущені відповідачами під час проведення перевірки:
А) відсутня подія правопорушення, оскільки фактично посадові особи відповідача не виходили на об`єкт та перевірку не проводили;
Б) протокол про накладення штрафу не відповідає вимогам законодавства (відсутні населений пункт, адреса знаходження, найменування будівлі та приміщення, факт наявності пояснення Позивача);
В) не здійснено належної перевірки обґрунтованості та своєчасності здійснення Відповідачем дій та рішень.
22. 05.11.2018 надійшов відзив від Відповідача, в якому було наголошено на правомірності рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на те, що при винесенні оскаржуваного рішення Відповідач діяв в межах норм чинного законодавства.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та вважає за необхідне зазначити таке.
24. Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п)
затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури.
27. Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
28. Форма акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 (z1116-12)
.
29. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі недопущення посадових осіб інспекції для проведення перевірки необхідно скласти акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
30. Відповідно до п. 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
31. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що доводи позивача про те, що посадові особи відповідача фактично не виходили на об`єкт спростовуються актом про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22.12.2017, який складений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Вакуленко В.В. в присутності представника за довіреністю ТзОВ,,Міжнародна клініка відновного лікування" Білого В.С.
32. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. Тобто факт виходу уповноважених осіб Відповідача вже було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, а тому Суд позбавлений повноважень переоцінювати факти, які були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій.
34. Пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій у виді штрафу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
35. Оскільки позивач не допустив посадових осіб Управління ДАБІ у Херсонській області до перевірки, відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції в сумі 52860,00 грн.
36. Суд не погоджується з доводами Позивача про те, що протокол про правопорушення від 22.12.2017 складено не у відповідності до вимог чинного законодавства з огляду на таке.
37. Відповідно до п. 12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 244 від 06.04.1995 у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються:
дата і місце його складення;
посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол;
відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
місце вчинення і суть правопорушення;
нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;
положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;
прізвища, адреси свідків (у разі наявності);
пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
інші відомості, що мають значення для вирішення справи.
У протоколі зазначено місце його складення (Херсонська обл.),
38. Враховуючи навдене, покликання Відповідача на те, що потрібно зазначати населений пункт, адресу знаходження та найменування будівлі не відповідають вищезазначеним нормам законодавства.
39. Крім того, у протоколі від 22.12.2017 (т.1 а.с. 65) є посилання на те, що пояснення і зауваження Позивача наведені у листі від 21.12.2017 №1221/1-212, а тому Суд відхиляє доводу скаржника про відсутність відображення самого факту надання ним відповідних пояснень.
40. Також Суд відхиляє доводи Позивача про те, що судами першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення не з`ясовано чому акт про недопуск посадових осіб складено 22.12.2017, а не 11.12.2017 - в день коли відповідачем направлено позивачу лист № 1021-1.19/1214-і про необхідність надати пояснення, зауваження або заперечення щодо недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку Відповідача скласти акт про недопуск посадових осіб саме в день такого недопуску.
41. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для відмов у задоволенні позову.
42. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
43. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.
44. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 345, 349, 350, 352, 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" залишити без задоволення.
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №813/305/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя І.В. Желєзний
Суддя О.П. Стародуб