923/774/18 Про стягнення 10% вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю пропорційно його частці учасника у статутному капіталі товариства - 30.04.2020 Прийняття

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" про стягнення 10% вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" пропорційно його частці учасника у статутному капіталі товариства у розмірі 131 940,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення частини 2 статті 148 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакціях, чинних станом на дату виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна") не виплатив позивачу вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", після виключення позивача зі складу учасників Товариства за рішенням загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2017.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" (в редакції, затвердженій зборами учасників Товариства, протокол № 43 від 13.10.2008, чинній станом на 16.06.2017) засновники створюють статутний капітал Товариства в розмірі 1 319 400,00 грн, засновниками та учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" є:

- Приватне підприємство "Агроінвест" з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 118 746,00 грн, що складає 90%,

- ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 131 940,00 грн, що складає 10%.

16.06.2017 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", на яких згідно з протоколом № 11 від 16.06.2017 були присутні:

- Приватне підприємство "Агроінвест" в особі єдиного засновника і учасника підприємства ОСОБА_2, що володіє часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" - 90%

- ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю Гончарова М. В., несплачена частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" якого становить 10%.

На цих загальних зборах учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" прийняли рішення, оформлені протоколом № 11 від 16.06.2017, а саме:

1) виключити ОСОБА_1 зі складу учасників товариства як такого, що систематично не виконує (виконує неналежним чином) свої зобов`язання та обов`язки, перешкоджає своїми діями нормальній діяльності товариства, не виконав рішення загальних зборів учасників товариства щодо внесення коштів до статутного фонду товариства. Частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" у розмірі 131 940,00 грн, що становить 10% від загального розміру статутного капіталу товариства, на яку ОСОБА_1 у законний спосіб не набув корпоративного права, залишити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна";

2) розподілити частки в статутному капіталі товариства наступним чином: Приватне підприємство "Агроінвест" - 90 % (118 746,00 грн) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" - 10% (131 940,00 грн);

3) затвердити і підписати зміни до чинної редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" та провести державну реєстрацію змін до установчих документів.

Зазначені зміни були внесені до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" та зареєстровані Горностаївською районною державною адміністрацією 19.06.2017 за № 14891050048000099.

За змістом пунктів 1.2. та 1.3. нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" засновника та учасниками Товариства із статутним капіталом Товариства у розмірі 1 319 400,00 грн є особи з наступним розподіленням часток:

- Приватне підприємство "Агроінвест" - 90% (1 187 460,00 грн),

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" - 10% (131 940,00 грн).

Господарський суд Херсонської області рішенням від 02.08.2018 у справі № 923/650/17 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оформленого протоколом № 11 від 16.06.2017, визнання недійсними змін до статуту, зобов`язання Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна".

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" про стягнення 131 940,00 грн 10% вартості частини майна відповідача пропорційно частці учасника (позивача) у статутному капіталі товариства, посилаючись на те, що після виключення його зі складу учасників Товариства за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оформленим протоколом № 11 від 16.06.2017, яке не визнане недійсним та не скасоване, відповідач не сплатив йому вартість частини майна товариства пропорційно його частці учасника у статутному капіталі Товариства.

Крім того господарські суди встановили, що після звернення ОСОБА_1 з позовом у цій справі Південно-західний апеляційний господарський суду постановою від 12.12.2018 у справі № 923/650/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.04.2019, задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасував рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2018 у справі № 923/650/17, позов задовольнив, визнав недійсним та скасував рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оформлене протоколом від 16.06.2017, визнав недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оформлені новою редакцією статуту, зареєстровані Горностаївською районною державною адміністрацією 19.06.2017 за № 14891050048000099; зобов`язав Горностаївську районну державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" від 19.06.2017, запис № 14891050048000099; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подачу позову, апеляційних та касаційної скарг у сумі 23 040,00 грн.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Херсонської області рішенням від 12.09.2019, залишеним без змін постановою Південно-західний апеляційного господарського суду від 10.12.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, не порушені, оскільки позивач станом на 06.09.2018 - дату звернення з позовом у цій справі не вибув з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" від 16.06.2017 про виключення позивача зі склад учасників Товариства було визнане недійсним 12.12.2018 згідно з постановою Південно-західний апеляційний господарський суду у справі № 923/650/17, що виключає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача вартості частини майна Товариства пропорційно частці позивача як учасника у статутному капіталі товариства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, а справу передати на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права. За твердженням скаржника:

- місцевий господарський суд в порушення пункту 4 частини 1 статті 132 та статті 135 Господарського процесуального кодексу України не застосував до відповідача заходи процесуального примусу за невиконання вимог ухвали Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 у цій справі;

- місцевий господарський суд порушив принцип змагальності, оскільки розглянув справу в першому судовому засіданні за неявки позивача;

- суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у призначенні судової економічної експертизи у справі;

- суди попередніх інстанцій не встановили всіх фактичних обставин, з якими закон пов`язує виплату частини майна товариства учаснику у зв`язку з незаконним примусовим виключення його зі складу учасників цього товариства;

- суди попередніх інстанцій не врахували, що після набрання законної сили судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 923/650/17 позивач не був поновлений в статусі учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", що, на думку позивача, є підставою для виплати йому вартості його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна". У зв`язку з цим суди не надали оцінку витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005699027 від 01.09.2019, відповідно до якого частка позивача у статутному капіталі визначена на рівні 0%, залишили поза увагою обставини того, що Приватне підприємство "Агроінвест" після 16.06.2017 незаконно зменшило статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" та стало володільцем 100% частки в статутному капіталі Товариства, а ОСОБА_1 - володільцем частки в розмірі 0%.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані позивачем рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо невідповідності аргументів позивача фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, а також щодо не порушення прав позивача.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

При цьому звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. У свою чергу судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Зокрема у спорах, що виникають з корпоративних відносин, необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 140 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 16.06.2017 - дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства) товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на 16.06.2017) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до частини 1 статті 144 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 16.06.2017) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на 16.06.2017) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 16.06.2017) учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" від 16.06.2017, оформленим протоколом № 11 від 16.06.2017, ОСОБА_1 був виключений зі складу учасників товариства.

Господарський суд Херсонської області рішенням від 02.08.2018 у справі № 923/650/17 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", Приватного підприємства "Агроінвест", Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торговий Дім "Україна", оформленого протоколом від 16.06.2017

Проте Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.12.2018 у справі № 923/650/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.04.2019, скасував рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2018 у справі № 923/650/17, позов ОСОБА_1 задовольнив: визнав недійсним та скасував рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оформлене протоколом від 16.06.2017; визнав недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оформлені новою редакцією статуту, зареєстровані Горностаївською районною державною адміністрацією 19.06.2017 за № 14891050048000099; зобов`язав Горностаївську районну державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" від 19.06.2017, запис №14891050048000099; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подачу позову, апеляційних та касаційної скарг у сумі 23 040,00 грн.

У подальшому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна". Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 100569027, сформованого станом на 10.09.2019 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна" (т. 2, а.с. 41-45), ОСОБА_1 зазначений у розділі "Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, якщо засновник-фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа" як засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна".

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що підстави для стягнення з відповідача вартості частини майна Товариства пропорційно частці позивача як учасника у статутному капіталі товариства відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" відсутні, оскільки рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" від 16.06.2017 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" було визнане недійсним 12.12.2018 згідно з постановою Південно-західний апеляційний господарський суду у справі № 923/650/17, а позивач не вибув з числа учасників Товариства.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, порушене право, за захистом якого ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовом як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Україна", який вибув, на час ухвалення оскаржуваного рішення не існувало, оскільки відпала підстава, за якої він це право набув, - "вибуття зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" та відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, не порушені.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що його корпоративні права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" не були поновлені після набрання законної сили судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 923/650/17, він не був поновлений у статусі учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", що, на думку позивача, є підставою для виплати йому вартості його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна".

Верховний Суд не бере до уваги ці посилання позивача, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, право на отримання вартості частини майна товариства відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" має лише учасник, який вибув з товариства. Натомість корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" були відновлені в судовому порядку згідно з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 923/650/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.04.2019, що виключає можливість здійснення виплати позивачу в порядку статті 54 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, позивач, який подав до суду як позов, направлений на відновлення його корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" (справа № 923/650/17), так і позов про виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі у зв`язку з його виходим з Товариства (справа № 923/774/18), є непослідовним, така позиція позивача свідчить про взаємовиключність та невизначеність його намірів, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005699027 від 01.09.2019, відповідно до якого частка позивача у статутному капіталі Товариства визначена на рівні 0%, та на обставини незаконного зменшення Приватним підприємством "Агроінвест" після 16.06.2017 статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", оскільки, обставини поновлення корпоративних прав позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" були встановлені судами на підставі судових рішень у справі № 923/650/17 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 100569027, сформованого щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна" станом на 10.09.2019, тобто сформованого після 01.09.2019. Крім того ці доводи скаржника зводяться до дослідження, встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача в касаційній скарзі на те, що місцевий господарський суд в порушення пункту 4 частини 1 статті 132 та статті 135 Господарського процесуального кодексу України не застосував до відповідача заходи процесуального примусу за невиконання вимог ухвали Господарського суду Херсонської області від 12.03.2019 у цій справі про надання фінансових та бухгалтерських документів Товариства, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, застосування заходів процесуального примусу відповідно до вимог статей 132, 135 Господарського процесуального кодексу України є правом а не обов`язком суду, згідно з нормами процесуального права у разі ненадання учасником справи доказів, суд розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач не вчиняв дій, які могли б вважатися підставами для застосування до нього заходів процесуального примусу. При цьому суд встановив, що відповідач 28.05.2019 подав місцевому господарському суду лист, в якому зазначив, що ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна" та відсутні підстави для надання матеріалів для проведення судової економічної експертизи з визначення вартості частини майна, що підлягає сплаті ОСОБА_1 у разі його виходу (виключення) із складу учасників Товариства, оскільки рішенням у справі № 923/650/17 скасовано рішення загальних зборів учасників Товариства про виключення позивача зі складу учасників Товариства.

Посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права розглянув справу в першому судовому засіданні за неявки позивача є безпідставними, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, явка позивача в судове засідання 12.09.2019 не визнавалась судом обов`язковою, позивач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, отримав 26.08.2019 ухвалу-повідомлення суду від 21.08.2019, однак не скористався своїми процесуальними правами брати участь у судовому засіданні або клопотати перед судом про відкладення розгляду справи. З огляду на викладене Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про порушення місцевий господарським судом принципу змагальності.

Також Верховний Суд вважає, що скаржник безпідставно посилається на те, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у призначенні судової економічної експертизи, вважає ці доводи скаржника необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до норм процесуального права призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, яким він користується за наявності передбачених на те процесуальним законом вимог. За змістом частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається судом для з`ясування обставин, що мають значення для справи. Тобто при вирішенні питання щодо призначення у справі експертизи суд визначає доцільність та необхідність її проведення.

Як встановив суд апеляційної інстанцій місцевий господарський суд призначав у цій справі проведення судової економічної експертизи для визначення дійсної ринкової вартості частини майна, що підлягає виплаті позивачу пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства. Однак призначена судом експертиза не була проведена у зв`язку з ненаданням відповідачем достатніх фінансових та бухгалтерських документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна". Суд апеляційної інстанції, з`ясувавши позицію відповідача щодо доцільності проведення експертизи, встановив що відповідач не мав наміру подавати на вимогу експертів додаткових фінансових та бухгалтерських документів Товариства для проведення експертизи та стверджував про недоцільність її проведення з огляду на скасування в судовому порядку рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна" про виключення позивача зі складу учасників. Врахувавши ці обставини, суд апеляційної інстанції не виявив наявності достатніх підстав для призначення у цій справі проведення судової економічної експертизи. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те що призначення повторно судової експертизи за відсутності всіх необхідних додаткових фінансових та бухгалтерських документів Товариства не є доцільним та призведе виключно до виходу за межі розумного строку розгляду справи що суперечитиме положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того позивач не наводить в касаційній скарзі жодних доводів в обґрунтування того, в чому полягає доцільність та необхідність призначення у справі судової економічної експертизи для визначення дійсної ринкової вартості частини майна, що підлягає виплаті пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства у зв`язку з його виходом з Товариства, якщо він в судовому порядку поновив свої корпоративні права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна".

З огляду на викладене твердження заявника касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови у цій справі.

Також Касаційний господарський суд зазначає, що відповідно до статті 100, частини 1 статті 255 та частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову у призначенні судової експертизи не підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів відсутні.