904/5489/18 Про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неналежним виконанням своїх обов`язків Службою автомобільних доріг по експлуатації та утриманні доріг, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля - 16.04.2020 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5489/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.Б., Колос І.Б.,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення сторін

касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 (головуючий - суддя Манько Г.В.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий - суддя Чус О.В., судді - Кузнецов В.О., Вечірко І.О.)

у справі № 904/5489/18

за позовом M.A.K. Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia

до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області

про відшкодування матеріальної шкоди.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року M.A.K. Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення із Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 195 383, 97 грн., вартості висновку експерта у сумі 5 000 грн., послуги евакуатора - 2 200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням своїх обов`язків Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області по експлуатації та утриманні доріг, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля БМВ - 520, н.з. НОМЕР_1, яка мала місце 25.03.2018, в результаті чого власнику автомобіля ТОВ "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA" завдано матеріальної шкоди.

В подальшому ТОВ "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA" передало право вимоги до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області - M.A.K. Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, яке в свою чергу і звернулось до господарського суду з позовом про відшкодування шкои.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019, у справі № 904/5489/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на користь M.A.K. Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 195 383, 97 грн., вартість висновку експерта у сумі 5 000 грн., послуги евакуатора - 2 200 грн., судовий збір у сумі 3 038, 76 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем доведено протиправність поведінки відповідача, яка полягала у незабезпеченні ним належного утримання автомобільної дороги; доведено факт спричинення шкоди та існування причинного зв`язку між незадовільним станом дороги та спричиненою шкодою, а також вину відповідача, яка полягала в невжитті заходів щодо приведення до належного експлуатаційного стану дорожнього покриття, або позначення небезпечної ділянки відповідними дорожніми знаками, як-то передбачено законом, що свідчить про наявність повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 904/5489/18, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не погоджується із прийнятими судовими рішеннями у справі № 904/5489/18, вважає їх незаконними та такими, що не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

4.2. Скаржник вказує, що позивачем не доведено у встановленому Законом порядку наявність необхідних елементів доказування, окрім наявності заподіяної шкоди та її розміру, а тому в позові слід відмовити. Серед іншого, скаржник також наголошує, що з матеріалів справи неможливо встановити місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП); фіксування ДТП відбулось без залучення представника Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області, а тому висновки судів зроблені на неналежних та недопустимих доказах.

4.3. Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області також зауважує, що суди попередніх інстанцій неправомірно стягнули з неї вартість матеріальних збитків, оскільки вона є неналежним відповідачем у даній справі.

Скаржник відзначає, що не лише власники можуть нести відповідальність за стан автомобільних доріг. На думку скаржника, належним відповідачем у даних правовідносинах є Державне підприємство "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", оскільки саме на нього покладено обов`язок експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровській області відповідно до умов Договору від 24.01.2018 №ЕУ-1.

Зазначене доводить відсутність неправомірних дій або бездіяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, внаслідок яких була заподіяна шкода позивачу.

5. Позиція позивача

5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, та наявних доказів у матеріалах справах.

5.2. Також позивач наголосив на такому:

- твердження скаржника про неможливість встановлення місця вчинення ДТП спростовуються матеріалами справи; місце ДТП має адресну прив`язку, що підтверджується рапортом інспектора, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи;

- щодо посилання скаржника про обов`язок органу поліції залучати для проведення обстеження ділянки вулично-шляхової мережі представника Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області, то слід відзначити, що приписами Інструкції №1395, на яку посилається скаржник, не передбачено залучення будь-яких установ та організацій для проведення обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, тим більше не містять відповідного обов`язку для органу поліції;

- Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області є належним відповідачем у даній справі, що узгоджується з положеннями частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України. Факт неналежного виконання своїх обов`язків посадовою особою відповідача - заступником начальника з ремонту та експлуатаційного управління Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Лебединським І. Л. встановлено постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2018 у справі №200/8723/18.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

6. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

6.1. 25.03.2018 по автомобільній дорозі Н-31 "Дніпро - Царичанка - Кобиляки - Решетилівка" по вул. Центральна с. Китайгород Царичанського району відбулась ДТП, а саме під час руху автомобіль марки БМВ - 520, н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, потрапив до вибоїни, внаслідок чого переднє ліве колесо було розірване та спустило, диск колеса деформувався та розламався, передній бампер з правої сторони обдерся та тріснув.

6.2. Власником автомобіля марки БМВ - 520, н.з. НОМЕР_1, відповідно до технічного паспорту є ТОВ "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

6.3. Відповідно до Договору про передачу права вимоги (цесії) ТОВ "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA" передало ТОВ "Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia" права вимоги, які належать ТОВ "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA", до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області у зв`язку із завданням збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 25.03.2018.

Також відповідно до умов договору TOB "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA" не зверталося до будь-яких осіб з вимогою щодо відшкодування шкоди, завданої автомобілю БМВ-520, н.з. НОМЕР_1, дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 25.03.2018 по вул. Центральній в с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області.

TOB "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA" не отримувало відшкодування шкоди, завданої автомобілю БМВ-520, н.з. НОМЕР_1, дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 25.03.2018 по вул. Центральній в с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що власник автомобіля TOB "BMW FINANCIAL SERVICES POLSKA" не укладало договорів страхування автомобіля марки БМВ-520, н.з. НОМЕР_1, на території держави України.

6.4. На місці вчинення ДТП представники патрульної поліції зафіксували факт ДТП за участю автомобіля марки БМВ - 520, н.з. НОМЕР_1, про що склали відповідний рапорт від 25.03.2018, схему місця ДТП, а також акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі.

Відповідно до рапорту від 25.03.2018 встановлено, що вибоїна на момент ДТП не була огороджена для інформування і своєчасного її виявлення іншими учасниками дорожнього руху, тому в даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_1 порушень вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР (1306-2001-п) ) не вбачається, оскільки останній був позбавлений можливості своєчасно виявити перешкоду для руху та уникнути наїзду на неї.

Листом від 27.03.18 № 50.4/2547 начальником Царичанського відділу поліції Новомосковського ВП ГУ НП у Дніпропетровські області матеріали ДТП направлені начальнику УПП ДПП у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду матеріалів ДТП інспектором відділу БДР УПП в Дніпропетровській області департаменту патрульної поліції направлено рапорт, в якому зазначено, що мають місце ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ).

За результатами розгляду матеріалів щодо вказаної ДТП та відповідно до рапорту інспектора відділу БДР УПП в Дніпропетровській області департаменту патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_4 відносно заступника начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (відповідач) з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг ОСОБА_2 .

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 216628 від 04.05.2018 з матеріалами ДТП направлено для розгляду до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

6.5. За результатами розгляду даного адміністративного матеріалу постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2018 у справі №200/8723/18 заступника начальника з ремонту та експлуатаційного управління Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ОСОБА_2 . притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статтею 140 КУпАП.

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська встановлено, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 140 КпАП; вина ОСОБА_2 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: схемою місця ДТП від 25.03.2018; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.03.2018, згідно якого при обстеженні вул. Центральної в с. Китайгород Царичанського району а/ д "Дніпро- Царичанка -Кобеляки-Решетилівка" встановлено, що покриття проїзної частини має вибоїни; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1, згідно яких 25.03.2018 близько 01.30 год., він, керуючи автомобілем марки "БМВ", номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Центральній в с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області на проїзній частині в`їхав в яму, яку він завчасно виявити не зміг, оскільки ніяких попереджувальних знаків на дорозі не було, внаслідок чого його автомобіль був пошкоджений, чим спричинена матеріальна шкода; рапортом інспектора ВБДР Управління патрульної поліції, згідно якого відповідальною особою за ремонт та експлуатаційне утримання ділянки автодороги, де сталося ДТП, на вул. Центральній в с. Китайгород Царичанського району а/д "Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка" є заступник начальника з ремонту та експлуатаційного управління Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ОСОБА_2, та іншими матеріалами справи.

Також постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2018 у справі № 200/8723/18 встановлено, що відповідальною особою за безпеку дорожнього руху на 77 км автомобільної дороги Н-31 "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка" та особою, на яку покладається обов`язок з відшкодування шкоди, є відповідач у даній справі.

6.6. Відповідно до експертного висновку від 04.04.2018 № 06/18 власнику транспортного засобу в результаті вчинення ДТП завдана матеріальна шкода у розмірі 195 383,97 грн.

Вартість експертного дослідження склала 5 000 грн., що підтверджується квитанцією від 04.04.2018 № 06.

6.7. Водій ОСОБА_1 також скористався послугами евакуатора, оскільки після ДТП автомобіль не мав технічної можливості самостійно рухатись.

Вартість послуг евакуатора для транспортування автомобіля склала 2 200 грн., що підтверджується квитанцією від 03.07.2018р №1.

6.8. У зв`язку з вищезазначеним позивач просив стягнути з відповідача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 195 383, 97 грн., вартість проведення експертного дослідження у сумі 5 000 грн. та послуги евакуатора у сумі 2 200 грн.

6.9. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з висновком експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.08.19 по питанню № 1 зазначено: в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля "БМВ - 520", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, здійснюючи рух в умовах обмеженої видимості, повинен був формувати швидкісний режим з урахуванням видимості дороги, а з моменту, коли він мав об`єктивну можливість виявити перешкоду на смузі свого руху, негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху або об`їзду перешкоди, що передбачено вимогами пунктів 12.2 та 12.3 ПДР (1306-2001-п) .

По питанню № 2. Варіант за даними М. А.К . Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia: у водія автомобіля "БМВ - 520", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 була відсутня технічна можливість уникнути наїзду на перешкоду (вибоїну) шляхом виконання вимог пункту 12.3 ПДР (1306-2001-п) . Варіант за даними Служби автомобільних доріг: через причини, наведені в дослідній частині висновку, питання по визначенню технічної можливості у водія ОСОБА_1 уникнути настання даної дорожньо-транспортної пригоди не вирішувалось.

По питанням № 3. Варіант за даними М. А . К. Gruop Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia: у діях водія автомобіля "БМВ - 520", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР (1306-2001-п) , які перебували би у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди не вбачається. Варіант за даними Служби автомобільних доріг: через причини, наведені в дослідній частині висновку, питання щодо оцінки дій водія автомобіля "БМВ - 520", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 вимогам ПДР (1306-2001-п) і наявності (відсутності) причинного зв`язку між його діями і настанням даної дорожньо-транспортної пригоди не вирішувалось.

По питанню № 5: через причини, наведені в дослідній частині висновку, не надалось можливим визначити швидкість руху автомобіля "БМВ - 520", реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням пошкоджень, які він отримав при наїзді на вибоїну.

По питанню № 6: з технічної точки зору, утворення пошкоджень на автомобілі "БМВ - 520", реєстраційний номер НОМЕР_1, які описані у висновку автотоварознавчої експертизи №06/18 "По определению материального ущерба владельцу КТС" від 04 квітня 2018 року, могло відбутись в різних діапазонах швидкості руху автомобіля від 50 до 100 км/год.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у сумі 195383,97 грн. - вартості відновлювального ремонту автомобіля, відшкодування вартості послуг евакуатора - 2 200 грн. та висновку експерта у сумі 5 000 грн.

8.2. За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

8.3. Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

За змістом статті 7 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про автомобільні дороги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) управління автомобільними дорогами загального користування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (стаття 11 Закону України "Про автомобільні дороги" у відповідній редакції).

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на момент ДТП) до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об`єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв`язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на момент ДТП) власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 (198-94-п) (із змінами та доповненнями, далі - Правила), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.09.2014 № 439 (439-2014-п) Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності (пункт 3 Положення).

За змістом пунктів 5, 11 Правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.

Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Касаційний господарський суд також враховує, що сторонами не заперечується та обставина, що балансоутримувачем автомобільної дороги Н-31 "Дніпро - Царичанка - Кобиляки - Решетилівка" є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, яка здійснює експлуатаційне утримання цієї автомобільної дороги; що також встановлено у постанові Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/8723/18.

Враховуючи системний аналіз наведених норм та правил, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтовані висновки про те, що Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є належним відповідачем у даній справі.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 748/60/17, від 08.05.2018 у справі № 554/13464/15-ц, від 20.12.2018 у справі № 185/8229/16-ц, від 13.02.2019 у справі № 0508/1310/2012.

8.3. Верховний Суд також вказує на положення частини другої статті 1172 ЦК України, відповідно до яких замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.

Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/342/16 та у постановах Верховного Суду України від 15.09.2015 у справі № 6-1083цс15, від 28.11.2011 у справі № 3-117гс11.

Водночас, Верховний Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій на підставі постанови суду у справі №200/8723/18 встановлено, що в діях заступника начальника з ремонту та експлуатаційного управління Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 140 КУпАП, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зокрема, Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі №200/8723/18 встановлено, що відповідальною особою за безпеку дорожнього руху на 77 км автомобільної дороги Н-31 "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка" та особою, на яку покладається обов`язок з відшкодування шкоди, є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною першої статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

До того ж, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що одним з основних елементів Верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Україна-Тюмень" проти України").

У справі "Желтяков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (аналогічна позиція викладена у рішеннях "Христов проти України", "Брумареску проти Румунії", "Рябих проти Росії").

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, з огляду на частину шосту статті 75 ГПК України обставини, встановлені у справі №200/8723/18, мають значення та не підлягають повторному доведенню щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною першою статті 1172 ЦК України, передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відтак, Верховний Суд доходить висновку, що Суди на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання на 77 км автомобільної дороги Н-31 "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка" позивачу було завдано майнову шкоду.

Наведеним вище повністю спростовуються як твердження скаржника про помилковість визнання судами попередніх інстанцій його належним відповідачем у справі, так і твердження щодо відсутності основних елементів доказування по відшкодуванню завданої шкоди.

Доводи касаційної скарги є аналогічними викладеним в апеляційній скарзі та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

8.4. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, та вважає, що позивачем доведено протиправність поведінки відповідача, яка полягала у незабезпеченні ним належного утримання автомобільної дороги; доведено факт спричинення шкоди та існування причинного зв`язку між незадовільним станом дороги та спричиненою шкодою, а також вину відповідача, що свідчить про наявність повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, а тому оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та такими, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

8.5. Отже Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду доходить висновку про необґрунтованість касаційної скарги з мотивів, наведених у Постанові. У свою чергу касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, що узгоджуються з фактичним обставинам справи та підтверджується вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не спростувала наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі з мотивів, наведених у розділі 8 цієї постанови. Також Верховний Суд враховує положення чинного законодавства щодо того, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

10. Судові витрати

10.1. Понесені Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 904/5489/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос