ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 34/5005/10374/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Огороднік К.М., Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
Шовкун В.В. -адвокат Колошина О.В.(ордер АІ № 1027303 від 03.03.2020),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019
у справі № 34/5005/10374/2012
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАІН-ЮНІОН"
до Фізичної особи-підприємця Мешковської Юлії Георгіївни
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Справа про банкрутство Фізичної особи-підприємця Мешковської Юлії Георгіївни (далі - ФОП Мешковська Ю.Г., боржник) перебуває на стадії ліквідації.
03.09.2013 ліквідатором Колошиним В.П. на прилюдних торгах реалізовано нерухоме майно банкрута, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
Реалізоване на аукціоні майно було передано ФОП Мешковською Ю.Г. АТ "УкрСиббанк" в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №11122838000 від 27.02.2007 на підставі договору іпотеки від 27.02.2007 №11122838000/1112850000/2/3.
Переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_2 .
03.09.2013 ОСОБА_2 звернувся до ліквідатора із заявою про зарахування боргу, в якій просив провести зарахування зустрічних вимог ОСОБА_2 перед Фізичною особою - підприємцем Мешковською Ю.Г. у рахунок сплати за об`єкт торгів на суму 897091,6 грн. (без урахування раніше сплаченого гарантійного внеску).
Отже, в результаті реалізації майна боржника було задоволено частково вимоги кредитора першої черги - ОСОБА_2 в розмірі 992324,0 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, зокрема, визнано дії арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича при проведенні ліквідаційної процедури у справі №34/5005/10374/2012 про банкрутство ФОП Мешковської Ю.Г. незаконними. Призначено ліквідатором ФОП Мешковської Ю.Г. арбітражного керуючого Марченко Яну Василівну.
02.02.2017 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 784 від 02.02.2017. В Державну реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 115820376 від 01.03.2018 містяться відомості щодо вказаного договору іпотеки.
Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк", Банк, заявник) звернулося із скаргою (заявою) (з урахуванням уточненої заяви) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Заявник вказував, що реалізація майна банкрута, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1, в процедурі банкрутства проведена з порушеннями вимог Закону про банкрутство, без згоди заставного кредитора; ОСОБА_2 не став та не є добросовісним набувачем та власником вказаного майна, у зв`язку з чим будь-які дії щодо подальшого його відчуження є незаконними, тобто всі угоди є нікчемними в силу Закону.
22.05.2019 представник АТ "УкрСиббанк" подав до господарського суду заяву, в якій просить суд залишити без розгляду вимоги АТ "УкрСиббанк" в частині п. 7 заяви АТ "УКРСИББАНК" № 26-52-2138 від 18.11.13 з уточненнями від 09.02.17 та 02.04.18.
Представником ФОП Мешковської Ю.Г. подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та залишення без розгляду заяви АТ "УкрСиббанк".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 задоволено скаргу ПАТ "УкрСиббанк" №26-52-2138 від 18.11.2013 з уточненнями від 09.02.2017 та 02.04.2018.
Визнано недійсними результати аукціону, проведеного УР ТОВ ТК "ЮГОС" з продажу майна банкрута ФОП Мешковської Юлії Георгіївни, який відбувся 03.09.2013, а саме: двокімнатної квартири № 13, загальною площею 45,0 кв.м, житловою площею 32,9 кв.м, що розташована на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1
Визнано недійсним договір № 6-09-Лот 6 купівлі-продажу майна банкрута від 03.09.2013, укладений між ліквідатором Колошиним Вадимом Петровичем та громадянином ОСОБА_2 .
Скасовано Акт № 6 від 03.09.2013 про передання права власності на куплене нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147551012101) та зобов`язано приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірину Михайлівну вилучити запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності: 2346097; підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер: 6632 від 03.09.2013 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 5528147 від 03.09.2013 року, 14:13:12.
Скасовано державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру № 13 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147551012101) та зобов`язано приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірину Михайлівну вилучити запис у державному реєстрі іпотек: номер запису про іпотеку: 18825340; Дата та час державної реєстрації: 02.02.2017, 12:54:29; підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 784, виданий 02.02.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33679850 від 02.02.2017, 12:55:17.
Скасовано державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147551012101) та зобов`язано приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірину Михайлівну вилучити запис у державному реєстрі обтяжень: номер запису про обтяження: 18824770; Дата та час реєстрації: 02.02.2017,12:40:22; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 784, виданий 02.02.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33679372 від 02.02.2017 12:41:02.
Задоволено заяву АТ "УкрСиббанк" від 22.05.2019.
Залишено без розгляду вимоги АТ "УкрСиббанк" в частині п. 7 заяви АТ "УкрСиббанк" № 26-52-2138 від 18.11.2013 з уточненнями від 09.02.2017 та 02.04.2018, а саме щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147551012101) та зобов`язання державного реєстратора Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області вилучити запис про право власності: номер запису про право власності: 21829775; Дата та час реєстрації: 08.08.2017, 17:53:34; підстава виникнення права власності: ухвала, серія та номер: 175/4362/16-ц, видана 06.07.2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області; мирова угода, серія та номер б/н від 03.07.2017, видавник Шовкун Георгій Павлович та ОСОБА_1 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36572989 від 11.08.2017, 10:28:38. Власник: ОСОБА_1 .
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 у справі №34/5005/10374/2012 залишено без змін.
Місцевий та апеляційний господарські суди з посиланням на ст.ст. 42, 49, 50, 71, 72 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 204, 216 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових права на нерухоме майно та їх обмежень" виходили з того, що реалізація майна банкрута - ФОП Мешковської Ю.Г., яке перебувало у заставі Банку, проведена без згоди Банку на реалізацію заставного майна; придбання майна ОСОБА_2 на аукціоні відбулося у спосіб, не передбачений законом, шляхом "зарахування зустрічних вимог".
Суди зазначили, що грошові вимоги ОСОБА_2 до ФОП Мешковської Ю.Г. були включені до реєстру вимог кредиторів на підставі договору про утримання (виплата аліментів) від 09.02.2011, укладеного між Мешковською Ю.Г. та ОСОБА_2 та рішення від 13.06.2012, ухваленого третейським суддею (арбітром) Карчагіним С.В. у справі №20/10/12, який в подальшому визнано недійсним відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014.
Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016 визнано дії арбітражного керуючого Колошина В.П. при проведенні ліквідаційної процедури у справі №34/5005/10374/2012 про банкрутство ФОП Мешковської Ю.Г. незаконними.
Встановивши наявність порушень при проведенні аукціону з продажу майна божника, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що скасуванню підлягають усі дії що були здійсненні з приводу вказаного майна банкрута, а єдиним реальним способом захисту порушеного права Банку та повернення його майна є визнання недійсними записів про право власності, створених внаслідок відчуження майна банкрута, з метою поновлення в державному реєстрі права власності та відомостей, що передували такому відчуженню,
Щодо застосування строків позовної давності суди дійшли висновку про відсутність підстав для їх застосування у даному випадку, оскільки заява АТ "УкрСиббанк" подана про скасування наслідків проведеного аукціону, який був визнаний недійсним, та те, що оскаржувані правочини перешкоджають вільному розпорядженню майном боржника з метою задоволення вимог кредиторів по справі, строки позовної давності щодо усунення перешкод в користуванні майном не встановлені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
До Верховного Суду з касаційною скаргою звернулася ОСОБА_1, яка просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ПАТ "УкрСиббанк" в повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 15, 16, 203, 215, 256, 257, 261 ЦК України.
Заявник касаційної скарги вважає, що скасуванням акта та договору купівлі-продажу, скасуванням державної реєстрації права власності не поновлюються порушені права Банку, з огляду на перебування майна за рішенням суду у її власності.
На її думку, факт визнання недійсними прилюдних торгів, можливо, дає підстави для витребування майна у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України, про що не було заявлено вимогу ПАТ "УкрСиббанк".
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розгляд клопотань
Ліквідатор ФОП Мешковської Ю.Г. арбітражний керуючий Коновий О.С. звернувся до Верховного Суду з клопотанням про закриття касаційного провадження з посиланням на те, що касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21.10.2019.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введений у дію з 21.10.2019, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Однак, посилання ліквідатора ФОП Мешковської Ю.Г. арбітражного керуючого Конового О.С. на зазначену норму як на підставу для закриття касаційного провадження відхиляється касаційним судом, оскільки у даній справі спір щодо визнання недійсними результатів аукціону розглядається за процесуальними правилами позовного провадження, а відтак відносно оскарження судових рішень постановлених за результатами розгляду відповідної заяви діють правила ГПК України (1798-12) , які не встановлюють обмеження на їх касаційне оскарження.
Наведений висновок також узгоджується зі змістом ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Крім того, від боржника ФОП Мешковської Ю.Г. надійшло клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на положення Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21.10.2019, оскільки порушення справи відбулося за відсутності згоди боржника - ФОП Мешковської Ю.Г. на здійснення провадження у справі про його банкрутство.
Розглянувши вказане клопотання ФОП Мешковської Ю.Г. колегія суддів вважає, що його слід залишити без задоволення з огляду на те, що вказане питання підлягає розгляду місцевим господарським судом, а не судом касаційної інстанції під час здійснення касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень щодо визнання недійсними результатів аукціону.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом судового розгляду у даній справі є заява АТ "УкрСиббанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного УР ТОВ ТК "ЮГОС" з продажу майна банкрута ФОП Мешковської Ю.Г., який відбувся 03.09.2013 - двокімнатної квартири №13, загальною площею 45,0 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., що розташована на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судами попередніх інстанцій, реалізоване на аукціоні майно було передано ФОП Мешковською Ю.Г. АТ "УкрСиббанк" в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №11122838000 від 27.02.2007 на підставі договору іпотеки від 27.02.2007 №11122838000/1112850000/2/3.
Відповідно до п. 1.1. прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.8 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній з 19.01.2013, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Нормами ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згода заставного кредитора - АТ "УкрСиббанк" на реалізацію предмета забезпечення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 не надавалася.
Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, дії арбітражного керуючого Колошина В.П. при проведенні ліквідаційної процедури у справі №34/5005/10374/2012 про банкрутство ФОП Мешковської Ю.Г. визнано незаконними.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
У разі, якщо переможець аукціону відмовився від негайної сплати запропонованої ним ціни та аукціон було поновлено, про це зазначається у протоколі (ч. 3 ст. 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Нормами ч. ч. 3, 4 ст. 71 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом п`яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна.
Переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.
Якщо переможець аукціону не виконав обов`язку з негайної сплати ціни, відповідно до вимог цього Закону договір вважається розірваним, а аукціон негайно поновлюється з ціни, запропонованої попереднім учасником (ст. 72 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
З матеріалів справи вбачається, що переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_2, грошові вимоги якого до ФОП Мешковської Ю.Г. були включені до реєстру вимог кредиторів на підставі договору про утримання (виплата аліментів) від 09.02.2011, укладеного між Мешковською Ю.Г. та ОСОБА_2 та рішення від 13.06.2012, ухваленого третейським суддею (арбітром) Карчагіним С.В. у справі №20/10/12.
Водночас, вказаний договір визнаний недійсним ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 по даній справі №34/5005/10374/2012, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2014.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2013 ОСОБА_2 звернувся до ліквідатора із заявою про зарахування боргу, в якій просив провести зарахування його зустрічних вимог до Фізичної особи-підприємця Мешковською Ю.Г. у рахунок сплати за об`єкт торгів на суму 897091,6 грн. (без урахування раніше сплаченого гарантійного внеску).
Таким чином, переможець торгів не перерахував кошти за придбане майно, а придбання нерухомого майна за результатами аукціону відбулося на підставі зарахування ліквідатором зустрічних вимог, тобто у спосіб, не передбачений Законом про банкрутство.
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій порушення процедури продажу заставного майна боржника, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів, що вказані порушення мали наслідком порушення балансу інтересів боржника та заставного кредитора у справі про банкрутство і визнання недійсним спірного аукціону обґрунтовано висновками місцевого та апеляційного господарських судів.
За таких обставин, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що спірним аукціоном не порушені права заявника (Банку), тобто не підлягають судовому захисту з огляду на належність касатору поточного права власності на спірне майна, оскільки такі доводи не спростовують наявності встановлених судами попередніх інстанцій порушень під час проведення спірного аукціону, на якому було реалізоване майно, передану Банку в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором на підставі договору іпотеки.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 115820376 від 01.03.2018 вбачається, що 02.02.2017 між Шовкун Вікторією Вікторівною (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 784 від 02.02.2017.
Нормами ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Статтею ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).
Враховуючи той факт, що господарським судом встановлено наявність порушень при проведенні аукціону з продажу майна божника, скасуванню підлягають усі дії що були здійсненні з приводу вказаного майна, яке перебуває в заставі Банку відповідно до договору іпотеки.
За змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Такі особливості встановлено, зокрема, частиною другою ст. 26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень), за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З огляду на встановлення наявності підстав для визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами такого аукціону, які слугували підставою для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2, єдиним реальним способом захисту порушеного права банкрута та повернення його майна є визнання недійсними записів про право власності, створених внаслідок відчуження майна банкрута, з метою поновлення в державному реєстрі права власності та відомостей, що передували такому відчуженню.
Наведене не суперечить правовим висновкам Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 14.06.2018 по справі №910/4283/17, які були враховані судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 зазначила, що рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України (435-15) право власності виникає з моменту його реєстрації.
Вказане спростовує доводи касаційної скарги про невірно обраний Банком спосіб захисту порушених прав.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зазначає сам заявник касаційної скарги, ПАТ "УкрСиббанк" не заявляв вимогу про витребування майна у порядку ст. 388 ЦК України.
Доводи щодо застосування строків позовної давності не спростовують висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для їх застосування у даному випадку, оскільки заява АТ "УкрСиббанк" про скасування наслідків аукціону, проведеного 03.09.2013, подана Банком у 2013 році, з подальшим уточнення Банком своїх вимог, та не дає підстави вважати пропущеним строк позовної давності, з огляду на те, що строки позовної давності щодо усунення перешкод в користуванні майном не встановлені.
Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Верховний Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 у даній справі, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні клопотання арбітражного керуючого Конового Олександра Сергійовича про закриття касаційного провадження відмовити.
2. В задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Мешковської Юлії Георгіївни про закриття провадження у справі відмовити.
3. Касаційну скарг ОСОБА_1 залишити без задоволення.
4. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 у справі №34/5005/10374/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.