909/82/16 Про відмову відкрити апеляційне провадження по перегляду ухвали господарського суду у справі про визнання боржника банкрутом - 13.04.2020 Прийняття

1. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 порушено провадження у справі № 909/82/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" (далі - ТОВ "Корпорація "Агро-Союз") та прийнято заяву до розгляду.

Визнано безспірні грошові вимоги Компанії Naran advisory corporation до ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" в сумі 600 000,00 грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі.

Введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тритяченко О.В.

2. Акціонерне товариство "Альфа-банк" (далі - АТ "Альфа банк") подано апеляційну скаргу б/н від 04.11.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/4079/19 від 15.11.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Агро-Союз".

3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 909/82/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-банк" б/н від 04.11.2019 (вх. №ЗАГС 01-05/4079/19 від 15.11.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16.

4. АТ "Альфа Банк" подало апеляційну скаргу б/н від 06.11.2019 (вх. №ЗАГС 01-05/4511/19 від 16.12.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Агро-Союз".

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 909/82/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою б/н від 06.11.2019 (вх. №ЗАГС 01-05/4511/19 від 16.12.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16.

6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у скаржника право апеляційного оскарження виникло з моменту визнання його грошових вимог, Господарський суд Івано-Франківської області при прийнятті ухвали від 11.02.2016 не порушив права апелянта, а також цією ухвалою не прийняв рішення про права та обов`язки цієї особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 909/82/16, АТ "Альфа банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 909/82/16 скасувати.

Направити справу до Західного апеляційного господарського суду для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа банк" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/82/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2020.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 17.02.2020 касаційну скаргу АТ "Альфа банк" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 909/82/16 залишено без руху. Надано АТ "Альфа банк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено АТ "Альфа банк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

10. 05.03.2020 АТ "Альфа банк" на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.02.2020 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами направлення касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі, листом з описом вкладення. Разом з касаційною скаргою АТ "Альфа банк" заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування вказаного клопотання, заявник зазначає, що повний текст ухвали суду апеляційної інстанції було отримано лише 28.12.2019, про що надає копію конверту в якому було надіслано копію ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 та витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта".

11. Відповідно до ч. 5 ст. 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 12.03.2020 клопотання АТ "Альфа-Банк" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.

Поновлено АТ "Альфа-Банк" строк на касаційне оскарження.

Прийнято касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" у справі № 909/82/16 Господарського суду Івано-Франківської області до провадження та ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.04.2020.

Витребувано з Господарського суду Івано-Франківської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 909/82/16 за заявою Компанія Naran Advisory Corporation до ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" про банкрутство.

03.94.2020 із Західного апеляційного господарського суду надійшла справа № 909/82/16.

13. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/82/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Альфа-Банк")

14. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 21, 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 52, 254, 261 ГПК України.

15. Скаржник вказує на те, що АТ "Альфа-Банк" як правонаступник АТ "Укрсоцбанк" та як учасник цієї справи про банкрутство наділене правом апеляційного оскарження судових рішень у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).

17. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи.

Виходячи з вимог ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній з 19.01.2013 по 20.10.2019) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (п. 5 ст. 41 ГПК України).

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство: учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З огляду на вищевикладене, правонаступником кредитора, до якого перейшли усі права та обов`язки, вважається особа з моменту прийняття ухвали судом про здійснення заміни кредитора на його правонаступника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2019 задоволено заяву АТ "Альфа-Банк" про заміну кредитора - АТ "Укрсоцбанк" його процесуальним правонаступником; замінено кредитора - АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ "Альфа-Банк".

АТ "Альфа Банк" подало апеляційну скаргу б/н від 04.11.2019 (вх. №ЗАГС 01-05/4079/19 від 15.11.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Агро-Союз".

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 909/82/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-банк" б/н від 04.11.2019 (вх. №ЗАГС 01-05/4079/19 від 15.11.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент подання апеляційної скарги (07.11.2019) апелянт не набув статусу кредитора-правонаступника, оскільки апеляційна скарга до суду першої інстанції подана, до моменту здійснення судом заміни кредитора - АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ "Альфа-Банк".

В подальшому, 09.12.2019 АТ "Альфа-банк" подало до суду першої інстанції апеляційну скаргу б/н від 06.11.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/4511/19 від 16.12.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Корпорація "Агро-Союз".

В поданій апеляційній скарзі АТ "Альфа-банк" просило поновити строк на апеляційне оскарження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство по справі № 909/82/16, посилаючись на те, що АТ "Альфа-банк" набуло право на оскарження ухвали від 11.02.2016 лише 26.11.2019 (з моменту отримання повного тексту ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2019).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 909/82/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою б/н від 06.11.2019 (вх. №ЗАГС 01-05/4511/19 від 16.12.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16, суд апеляційної вказав на відсутність у змісті оскаржуваної ухвали вирішення питання про права, обов`язки та інтереси скаржника, тобто відсутність випадків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Колегія суддів касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-банк" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16, проте, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.

Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п.п. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції, яка оскаржувалась в апеляційному порядку, постановлена 11.02.2016, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

При цьому, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16 переглядалась в апеляційному порядку та залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі № 909/82/16.

Отже, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16 набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017, на час постановлення ухвали судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

У той же час, згідно з ГПК України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017), якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових рішень суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі № 909/82/16 ГПК України (1798-12) (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017), не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ГПК (1798-12) України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч. 1 ст. 254 ГПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 272 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України (1798-12) (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Відтак, за загальним правилом, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11 та у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/3061/15, від 26.02.2020 у справі № 29/5005/6381/2011.

Таким чином, відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-банк" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16, оскільки як вбачається із матеріалів справи оскаржувана ухвала суду першої інстанції, вже переглядалась судом апеляційної інстанції, є чинною і її повторний апеляційний перегляд законом не передбачений з підстав, зазначених вище.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою на судове рішення, що ухвалене до 15.12.2017, мав керуватися передусім п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

З огляду на викладене, посилання суду апеляційної інстанції на відсутність у змісті оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вирішення питання про права, обов`язки та інтереси скаржника, тобто відсутність випадків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України є помилковими та підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, проте не впливають на правильність прийнятої судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-банк" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 у справі № 909/82/16.

18. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не отримали підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Так, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

19. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 909/82/16, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

20. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.