ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2020 року
Київ
справа №821/677/17
адміністративне провадження №К/9901/50337/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 821/677/17
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Херсонської області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Бездрабка О.І.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Бойко А.В., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Херсонської області в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав адміністративного позову від 13.06.2017, просив:
- скасувати наказ прокурора Херсонської області від 27.03.2017 №108к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким позивача звільнено з посади заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в органах прокуратури;
- стягнути з прокуратури Херсонської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2017 по день поновлення на посаді в органах прокуратури.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ відповідача від 27.03.2017 № 108к про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із займаної посади та органів прокуратури є незаконним.
Позивач вказує, що висновки службового розслідування щодо причетності позивача до скоєння злочину, інших дисциплінарних проступків (вживання алкогольних напоїв на робочому місці у День співробітника прокуратури 01.12.2016; словесного конфлікту з підлеглим працівником в поза робочий час, що мав місце 09.09.2016; порушення Інструкції щодо поводження з ключовими документами та носіями, яке полягає у не поданні заяви про блокування електронного ключа доступу до ЄРДР на час відпустки; використання у власних цілях службового автомобіля ВАЗ 21102 та виданого для нього пального для поїздок з смт. Нижні Сірогози до м. Херсона; отримання неправомірної вигоди) та необхідності притягнення його до дисциплінарної відповідальності є передчасними.
Позивач вважає, що в оскаржуваному наказі відповідачем дисциплінарний проступок ототожнено зі злочином, а так як на час винесення наказу вина позивача у вчиненні інкримінованого злочину не доведена, даний наказ винесений з порушенням презумпції невинуватості, гарантованої ст. 62 Конституції України.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що в ході розгляду справи відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо прийняття наказу від 27.03.2017 №108к, а висновки службового розслідування знайшли своє підтвердження.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що службове розслідування стосовно позивача проведено з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 №1796-ХІІ (1796-12) , та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 №104.
5. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що з висновку службового розслідування від 24.03.2017 проведеним прокуратурою Херсонської області службовим розслідуванням установлено, що позивач, будучи наділеним повноваженнями керівника органу прокуратури та процесуальним керівником у кримінальному провадженні, вступив в позаслужбові стосунки з особами, діяльність яких досліджувалася в указаному провадженні, з метою одержання від них неправомірної вигоди за вчинення в їх інтересах дій щодо не притягнення до кримінальної відповідальності та не перешкоджання здійснюваній ними господарській діяльності. Після отримання неправомірної вигоди в розмірі 300 000 грн. його затримано в порядку ст. 208 КПК України.
6. Крім того, службовим розслідуванням встановлено факти вживання позивачем алкогольних напоїв на робочому місці та негідної поведінки у позаробочий час. Зокрема, 09.09.2016р. під час відвідування громадського закладу "Імперія", розташованого в смт. Нижні Сірогози Херсонської області, позивачем допущено неетичне поводження та нецензурні висловлювання у стані алкогольного сп`яніння, що зашкодило його репутації та авторитету прокуратури.
Також позивач систематично використовував в особистих цілях закріплений за місцевою прокуратурою службовий автомобіль ВАЗ 21102 та видане для нього пальне для поїздок у неробочий час з смт. Нижні Сірогози до м. Херсона та навпаки.
Крім того, в порушення вимог Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, позивачем допущено доступ до свого особистого електронного цифрового ключа доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань і не подано усну або письмову заяву про його блокування на час відпустки.
7. Судами першої та апеляційної інстанцій взято до уваги, що позивач визнав факт вживання ним алкогольних напоїв на робочому місці в день працівника прокуратури 01.12.2016.
8. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, яке було застосовано до позивача, визначено виходячи з кожного вчиненого ним проступку в їх сукупності.
9. Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про те, що відсутність або наявність в діях позивача складу злочину, не є предметом розгляду в цій справі, а кримінальна справа, що слухається в загальному суді відносно позивача, не може свідчити про відсутність підстав для проведення службового розслідування, так як такою перевіркою встановлюється наявність чи відсутність проступку, порушення Присяги чи професійної етики, а не наявність/відсутність складу злочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Позивачем 07.05.2018 подано касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018.
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2018 для розгляду справи № 821/677/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Желтобрюх І.Л.:, судді: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 №803/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи № 821/677/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
18. Позивач вказує на те, що відповідачем під час проведення службового розслідування порушено вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірки) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 №104, зокрема, не передбачено право комісії самостійно здійснювати перевірку щодо фактів, які не були підставою призначення службового розслідування, проте комісія зі спеціального розслідування самостійно вийшла за межі, визначених наказом прокурора Херсонської області № 252 підстав для перевірки та вдалася до здійснення перевірки за іншими фактами, повноваженнями щодо розслідування яких наділена не була.
19. Крім того, службове розслідування проведено однобічно та упереджено, неповне з`ясовано обставини факту, який слугував підставою для службового розслідування та відповідних висновків за його результатами. Позивача неправомірно звільнено з посади у зв`язку з проведенням досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки на час звільнення позивача відсутні обвинувальний вирок, яким би було встановлено порушення позивачем законодавства.
20. Позивач зазначає, що службове розслідування здійснено з урахуванням окремих вибіркових матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо позивача, проте його вина у вчинення протиправних дій не доведена допустимими та належними доказами.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 24.07.2012 працював в органах прокуратури України. Позивач 25.07.2012 прийняв Присягу працівника прокуратури.
22. Наказом прокурора Херсонської області "Про проведення службового розслідування за фактом вчинення корупційного правопорушення заступником керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 " від 02.12.2016 № 252, з урахуванням змін до нього, внесених наказами від 09.12.2016 № 256 та від 10.03.2017 № 58, призначено проведення службового розслідування за фактом вимагання та отримання 01.12.2016 заступником керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 неправомірної вигоди та створено комісію для проведення службового розслідування.
23. Позивача Наказом від 05.12.2016 № 633 тимчасово відсторонено від виконання службових обов`язків. З даними наказами позивача ознайомлено під особистий підпис 26.12.2016.
24. Від позивача 27.12.2016 відібрано письмові пояснення з приводу обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування. Вказані пояснення позивача містяться в матеріалах службового розслідування.
25. В ході службового розслідування відповідачем встановлено факти щодо обставин отримання позивачем неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України; вживання алкогольних напоїв на робочому місці у День співробітника прокуратури 01.12.2016; словесного конфлікту з підлеглим працівником в поза робочий час, що мав місце 09.09.2016; порушення Інструкції щодо поводження з ключовими документами та носіями, яке полягає у неподанні заяви про блокування електронного ключа доступу до ЄРДР на час відпустки; використання у власних цілях службового автомобіля ВАЗ 21102 та виданого для нього пального для поїздок з смт. Нижні Сірогози до м. Херсона.
26. Згідно висновку службового розслідування від 24.03.2017 знайшли своє підтвердження факти протиправних дій ОСОБА_1, порушення Присяги працівника прокуратури, вимог прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, порушення правил поводження з ключовими документами і носіями, вживання алкогольних напоїв на робочому місці, використання в особистих цілях службового автотранспорту та виданого для нього пального, негідної поведінки під час відвідування громадського місця, що зашкодило його репутації та авторитету прокуратури, а також недоброчесності.
27. Позивача 27.03.2017 під підпис повідомлено про завершення службового розслідування, а 24.04.2017 супровідним листом № 11-3568-17 направлено копію висновку, складеного за результатами службового розслідування.
28. Наказом прокурора Херсонської області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 27.03.2017 № 108к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури за грубі систематичні порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, Присяги працівника прокуратури, Правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
29. Конституція України (254к/96-ВР)
29.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Закон України "Про прокуратуру" від 14.11.2014 №1697-VII.
30.1. Відповідно до статей третьої та четвертої Закону України "Про прокуратуру" від 14.11.2014 №1697-VII повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законодавчими актами.
30.2. Відповідно до частини третьої та пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII, прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом. Також, прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
30.3. Пунктом 5 частини першої статті 43 Закону №1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
30.4. Частиною третьою статті 48 Закону №1697-VII встановлено, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов`язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
30.5. Відповідно до частини першої статті 49 Закону №1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора України); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
30.6. Згідно ст. 44 Закону № 1697-VII орган, що здійснює дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
30.7. За приписами п.1 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII (1697-18) та пп.5 п.5-1 Перехідних положень Закону № 1697-VII (1697-18) дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, які мають класні чини, до набуття повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокуратури (до 15.04.2017)здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 № 1796-ХІІ (1796-12) .
31. Правила прокурорської етики визначені Кодексом професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленим всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28.11.2012 та затвердженим наказом Генерального прокурора України 28.11.2012 № 123.
31.1. Розділом III зазначеного Кодексу встановлено основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури.
31.2. Відповідно до частин першої та третьої статті 18 цього Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб, працівнику прокуратури слід уникати особистих зв`язків, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.
32. Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджений постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 №1796-XII (1796-12) .
32.1. Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
32.2. Відповідно до пункту 6 статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України одним із видів дисциплінарного стягнення є звільнення з позбавленням класного чину.
32.3. Стаття 11. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, або невиконання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування відповідно до порядку проведення службового розслідування в органах прокуратури України.
33. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 24.09.2014 №104 (чинна на час виникнення спірних правовідносин).
33.1. Підпункт 1.2. пункту 1. Службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров`я та майно, загибелі та в інших випадках, передбачених цією Інструкцією.
33.2. Підпункт 1.3. пункту 1. Метою службових розслідувань є швидке, всебічне, повне та неупереджене з`ясування обставин, за яких скоєно ганебні вчинки, допущено неправомірне втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягання на їх життя, здоров`я та майно, виявлення причин та умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження правопорушень серед особового складу.
33.3. Підпункт 1.4. пункту 1. Службові розслідування (перевірки) проводяться незалежно від проведення стосовно працівників прокуратури досудового розслідування у кримінальних провадженнях, здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення.
Підставами для проведення службового розслідування (перевірки) є: невиконання або неналежне виконання працівниками прокуратури своїх службових обов`язків що призвело до порушення законних прав і свобод громадян та інтересів держави; інші грубі порушення закону, трудової та виконавської дисципліни, Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури шкодять авторитету органів прокуратури; доручення Генерального прокурора України, його заступників про проведення службового розслідування (перевірки), рапорту працівника прокуратури, яким у ході виконання службових обов`язків одержано інформацію про вчинення прокурорсько-слідчими працівниками діянь, передбачених пунктами 2.1.1-2.1.12 цієї Інструкції (пп.пп.2.1.11-2.1.13 п.2.1, пп.2.2.2 п.2.2 Інструкції № 104).
33.4. Підпункт 3.4. пункту 3. Про призначення службового розслідування (перевірки) уповноваженим керівником органів прокуратури видається розпорядження, у якому визначається склад комісії (голова та члени), підстава, мета та строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові особи щодо якої проводиться розслідування, та її посада.
33.5. Ппідпункт 5.3. пункту 5. Керівник органу прокуратури, який призначив службове розслідування, вправі за наявності обґрунтованих підстав відповідним розпорядженням змінювати склад комісії.
33.6. Підпункти 7.2 та 7.3 пункту 7. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування має право брати участь у службовому розслідуванні (перевірці), у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування (перевірки), оскаржувати дії або бездіяльність голови та членів комісії.
33.7. Пункт 8. Питаннями які підлягають з`ясуванню є: обставини події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування (перевірка), час, місце, спосіб, наслідки тощо (п.8.1); правомірність дій працівників прокуратури, що призвели до події чи безпосередньо передували їй (п.8.2); наявність чи відсутність у діянні або бездіяльності працівника прокуратури ознак кримінального, корупційного правопорушення, інших ганебних вчинків, порушень Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, їх мотиви (п.8.3); обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності працівника прокуратури чи знімають безпідставні звинувачення або підозру у скоєнні порушення (п.8.4); характеристика особи, що вчинила порушення (ставлення до виконання службових обов`язків, поведінка до вчинення порушення тощо), з додержанням вимог Закону України Про захист персональних даних (п.8.5); причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, роль безпосереднього керівника особи, щодо якої проводиться службове розслідування (перевірка), інших посадових осіб у недопущенні порушень (п.8.6); обставини зарахування в органи прокуратури працівників, які припустились порушень, обґрунтованість переміщення, просування по службі, застосування заохочень і дисциплінарних стягнень (п.8.7); характер і розмір завданих порушенням матеріальних збитків, а також можливість їх відшкодування (п.8.8); обґрунтованість та відповідність ступеню вини і тяжкості проступку прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події (п.8.9).
33.8. Пункт 9.1. Працівник прокуратури, щодо якого проводиться службове розслідування (перевірка), може бути відсторонений від виконання службових обов`язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, передбачених надбавок і виплат.
33.9. Підпункт10.7 пункту10. Не пізніше наступного робочого дня після затвердження висновку службового розслідування (перевірки) про його завершення повідомляється особа, стосовно якої воно проведено.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
35. У цій справі встановлено, що стосовно позивача було проведено службове розслідування.
36. У ході проведеного службового розслідування встановлено факти протиправних дій позивача, порушення Присяги працівника прокуратури, вимог прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, порушення правил поводження з ключовими документами і носіями, вживання алкогольних напоїв на робочому місці, використання в особистих цілях службового автотранспорту та виданого для нього пального, негідної поведінки під час відвідування громадського місця, що зашкодило його репутації та авторитету прокуратури.
37. Окремі із зазначених обставини також є предметом розгляду в порядку норм Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) у зв`язку з проведенням стосовно позивача розслідування кримінального провадження за фактом отримання неправомірної вигоди.
38. Встановлені службовим розслідуванням обставини позивачем не спростовано.
39. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам законодавства, яким визначені основні обов`язки працівника органу прокуратури.
40. Зі змісту присяги працівника прокуратури, яку він складає при вступі на посади помічника прокурора, прокурора управління, відділу, слідчого прокуратури, працівник прокуратури має неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
При цьому, складаючи Присягу, працівник прокуратури бере на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання, повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів прокуратури і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
41. В контексті спірних правовідносин Верховний Суд має на меті підкреслити, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суди оцінили в аспекті співмірності тяжкість вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
42. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності працівників прокуратури та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей працівника прокуратури. Така оцінка відповідача пов`язана як із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження, так і з діями позивача, що становлять порушення правил поводження з ключовими документами і носіями, вживання алкогольних напоїв на робочому місці, використання в особистих цілях службового автотранспорту та виданого для нього пального, негідної поведінки під час відвідування громадського місця, що зашкодило його репутації та авторитету прокуратури .
43. Колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи позивача про протиправність його звільнення, через недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення та з огляду на те, що звільнення можливе лише за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, оскільки відсутність кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням до позивача дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які дискредитують звання працівника прокуратури. Набрання обвинувального вироку законної сили є підставою для звільнення прокурора з посади відповідно до пункту 5 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, а позивача звільнено з органів прокуратури, у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом прокуратури України та на підставі пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 31.05.2018 у справі № 804/207/16 (адміністративне провадження № К/9901/11828/18).
44. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що за фактом одного і того самого діяння працівника прокуратури може бути притягнено як до кримінальної, так і до дисциплінарної відповідальності, що є різними/самостійними видами юридичної відповідальності. У першому випадку визнати особу винною може тільки суд і тут доводи позивача є слушними. Щодо дисциплінарної відповідальності, то в контексті обставин цієї справи притягнути до неї є компетенцією відповідача і кваліфікація скоєного як дисциплінарного проступку не може вважатися доведенням вини особи (визнання винним) у вчиненні кримінального правопорушення.
45. Таким чином підставою для звільнення позивача стала реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури, а не набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
46. Враховуючи встановлені судами обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності й з обраним видом стягнення.
47. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
48. Колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем порушено вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірки) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 №104 через відсутність факту ознайомлення позивача із змінами в складі комісії, оскільки судами встановлено, що вимогами Інструкції №104 не передбачено обов`язку відповідача письмо ознайомлювати працівника, стосовно якого проводиться службове розслідування, з наказами про внесення змін до наказу про проведення службового розслідування. При цьому, пунктом 7.1 Інструкції №104 передбачено право особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, отримувати інформацію про склад комісії, а докази позбавлення позивача такого права в матеріалах справи відсутні.
49. Також необґрунтованими є доводи скаржника про те, що комісія зі спеціального розслідування самостійно вийшла за межі, визначених наказом прокурора Херсонської області № 252 підстав для перевірки та вдалася до здійснення перевірки за іншими фактами, повноваженнями щодо розслідування яких наділена не була, оскільки за приписами пункту 8 Інструкції №104 встановлено необхідність з`ясування під час проведення службового розслідування не лише обставин події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування (перевірка), а й наявність чи відсутність у діянні або бездіяльності працівника прокуратури інших ганебних вчинків, порушень Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури.
50. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
51. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
54. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Жук А. В.
Мартинюк Н. М.
Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Верховного Суду