560/1314/19 Про визнання протиправною та скасування вимоги головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції області, визнання протиправною бездіяльність ДВС щодо не прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження - 30.04.2020 Прийняття

за позовом прокуратури Хмельницької області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування вимоги

за касаційною скаргою виконуючого обов`язки прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (прийняте головуючим суддею Лабань Г.В.), на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді - Капустинського М.М., суддів: Охрімчук І.Г., Моніча Б.С.)

І. Рух справи

1. У квітні 2019 прокуратура Хмельницької області (далі - позивач, Прокуратура) звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - відповідач, ДВС), в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 09 квітня 2019 року №58498878,

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №58498878 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

-зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №58498878 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішень суду (рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, у справі №822/1589/18) прокурор Шепетівської місцевої прокуратури, відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон №266/94-ВР (266/94-ВР) ) прийняв постанову про визначення ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) розміру шкоди у зв`язку з закриттям кримінального провадження. Вказаною постановою прокурор відмовив ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат, сплачених ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні №42016241270000057. На думку позивача, рішення суду виконано в повному обсязі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, у справі №822/1589/18, зокрема, зобов`язано Шепетівську місцеву прокуратуру прийняти відповідно до частини першої статті 12 Закону №266/94-ВР постанову про визначення ОСОБА_1 розміру шкоди у зв`язку з закриттям кримінального провадження відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 11 вересня 2017 року.

3. 15 лютого 2019 року прокурор Шепетівської місцевої прокуратури прийняв постанову про визначення ОСОБА_1 розміру шкоди у зв`язку з закриттям кримінального провадження, якою відмовив останньому у відшкодуванні витрат, сплачених ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні №42016241270000057 (далі - Постанова від 15 лютого 2019 року).

4. 01 березня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження №58498878 та зобов`язано Шепетівську місцеву прокуратуру виконати рішення суду протягом 10 робочий днів.

5. Листом від 19 березня 2019 року №75-583/16 Шепетівська місцева прокуратура повідомила державного виконавця про виконання рішення суду, посилаючись на прийняття Постанови від 15 лютого 2019 року.

6. Вимогою від 09 квітня 2019 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області зобов`язав Шепетівську місцеву прокуратуру протягом 10 робочих днів виконати рішення суду, в спосіб та порядок, визначений виконавчим документом №822/1589/19 та повідомити про наслідки виконання.

7. Позивач, вважаючи протиправними спірну вимогу та бездіяльність відповідача щодо не прийняття постанови про закриття виконавчого провадження, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

8.1. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неналежне виконання судового рішення позивачем, оскільки останнім прийнято постанову, якою відмовлено відшкодувати ОСОБА_1 витрати, сплачені ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні №42016241270000057.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

9. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Прокуратура звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

10. У касаційній скарзі зазначено, що оскаржувані судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

11. Позивач вважає, що ним фактично виконано в повному обсязі рішення суду у справі №822/1589/18, шляхом прийняття Постанови від 15 лютого 2019 року.

12. Позивач вказав, що адміністративний суд не має повноважень на зобов`язання прокурора винести постанову виключно про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди.

13. Також представник Прокуратури зазначив, що серед підстав відмови у визначенні розміру витрат є те, що кримінальне провадження було закрито лише в частині скоєння злочину, передбаченого частиною третьою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ), а за вчинення злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям, тобто не з реабілітуючих підстав.

14. Окрім того, позивач наголосив, що у разі незгоди із винесеною постановою про відшкодування шкоди ОСОБА_1, згідно зі статтею 12 Закону №266/94-ВР, міг оскаржити її в судовому порядку, проте, таким правом не скористався.

15. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу Прокуратури, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

16. У відзиві зазначено, що обставини, на які посилається прокурор Шепетівської місцевої прокуратури як на підстави відмови для відшкодування витрат, сплачених ОСОБА_1 у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні №42016241270000057, були предметом судового розгляду у справі №822/1589/18, та як наслідок винесено рішення суду, яким зобов`язано Шепетівську місцеву прокуратуру прийняти відповідну постанову.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

19. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

20. Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

22. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

23. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон № 266/94-ВР (266/94-ВР) ) визначено, що закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

24. Статтею 3 Закону № 266/94-ВР передбачено, що громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

25. Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону № 266/94-ВР розмір відшкодованої шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

26. Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).

28. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

29. Частинами першою-третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Предметом спору у даній справі є, зокрема, бездіяльність ДВС, що полягає у неприйнятті постанови про закриття виконавчого провадження №58498878 у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом №822/1589/19.

31. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, оскільки рішення суду за виконавчим документом №822/1589/19 фактично прокуратурою не виконано.

32. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

33. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, (набрало законної сили 17 грудня 2018 року) у справі №822/1589/18 зобов`язано Шепетівську місцеву прокуратуру прийняти відповідно до частини першої статті 12 Закону №266/94-ВР постанову про визначення ОСОБА_1 розміру шкоди у зв`язку з закриття кримінального провадження відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 11 вересня 2017 року.

34. 15 лютого 2019 року Шепетівська місцева прокуратура прийняла постанову про відмову ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат, сплачених ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні №42016241270000057.

35. Отже, враховуючи прийняття Прокуратурою вказаної постанови, Верховний Суд доходить висновку про фактичне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі №822/1589/18.

36. У свою чергу, колегія суддів Верховного Суду наголошує, що у разі незгоди ОСОБА_1 із постановою Шепетіської місцевої прокуратури від 15 лютого 2019 року, він має право, передбачене статтею 12 Закону №266/94-ВР, оскаржити її до суду.

37. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і, зокрема, ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

38. Оскільки судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, Верховний Суд доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Враховуючи наявність дискреційних повноважень у державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, суд не може підміняти функції суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання прийняти відповідне рішення. А тому є доцільно зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58498878 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

СУДОВІ ВИТРАТИ

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Хмельницької області задовольнити.

2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 09 квітня 2019 року №58498878.

5. Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо не прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №58498878 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

6. Зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області розглянути питання щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58498878 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

7. Позовні вимоги про зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №58498878 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом - залишити без задоволення.