308/4300/18 Про скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби області про накладення адміністративного стягнення щодо визнання особи винним у скоєнні адміністративного правопорушення - 30.04.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ільчишин Н. В., Гуляка В. В., Коваля Р. Й. від 16 листопада 2018 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, в якому просив:

- скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення № 42 від 16 квітня 2018 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн та закрити провадження у даній справі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області № 42 від 16 квітня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1, а справу закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 вересня 2018 року у справі №308/4300/18 повернуто скаржнику.

4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим що, подана апеляційна скарга підписана представником Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області Шекетою М.М., яка надала довіреність № 0109/2954 від 9 серпня 2018 року, яка засвідчена Шекетою М.М., не скріплена печаткою установи, не має напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи, документ на підтвердження повноважень вказаної особи засвідчувати копії довіреності відсутній.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області подало апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 вересня 2018 року.

Встановивши, що апеляційна скарга підписана представником Шекета М.М., яка надала довіреність № 0109/2954 від 9 серпня 2018 року, яка засвідчена Шекетою М.М., не скріплена печаткою установи, не має напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи, документ на підтвердження повноважень вказаної особи засвідчувати копії довіреності відсутній, Восьмий апеляційний адміністративного суд ухвалою від 16 листопада 2018 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області обґрунтована тим, що копія поданої довіреності містилася в матеріалах адміністративної справи, її відповідність оригіналу було встановлено судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції повинен був залишити апеляційну скаргу без руху відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України, а не повертати її апелянту.

8. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

10. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

11. Статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду скарги він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної скарги.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

12. Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

13. Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

14. Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

15. Частинами п`ятою та шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України установлено таке:

- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;

- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

16. Таким чином, вимога обов`язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і думка про допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві України, адже відповідно до наведеної вище частини п`ятої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, а наступна частина цієї ж статті визнає правомірним також інший порядок засвідчення "визначений законом".

17. Відповідно до положень статті 238 Цивільного кодексу України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

18. Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

19. Зважаючи на вищевикладене, у разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

20. Трактування положень статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у протилежному аспекті, на думку Суду, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.

21. Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).

22. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. На думку Суду, слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.

24. Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.

25. Крім того, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

26. У матеріалах справи наявна копія довіреності від 9 серпня 2018 року № 01-09/2954, що була видана в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області Якобчук В.І., провідному фахівцю сектору правового забезпечення спеціалісту відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області Шекеті М.М. для представництва інтересів Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, зокрема, в апеляційних судах. Копія довіреності містить напис "З оригіналом згідно" з підписом Шекети М.М.

27. У згаданій довіреності, крім іншого, зазначено, що Шекеті М.М. надається право представляти інтереси Головного управління, в судах усіх інстанцій, включаючи апеляційну та касаційну інстанції, з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, іншому учаснику процесу, в тому числі, з правом подати позов, укладати мирову угоду, визнати позов повністю або частково, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, змінити підстави або предмет позову, оскаржувати рішення та ухвали суду, одержувати та пред`являти до виконання виконавчі листи. Для цього представнику надається право: вести від імені Головного управління переговори, подавати та підписувати всі документи, довідки, клопотання та заяви, в тому числі, але не виключно: позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, скарги на дії та рішення посадових осіб, одержувати необхідні довідки та документи, в тому числі, рішення, ухвали, постанови суду, а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю.

28. З огляду на наведений зміст довіреності наявна в матеріалах справи її копія, засвідчена підписом Шекети М.М., підтверджувала повноваження останньої як представника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на подання скарги, зокрема й на засвідчення копії довіреності власним підписом.

29. Проте суд апеляційної інстанції цього не врахував і дійшов помилкового висновку про підписання апеляційної скарги особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення цієї скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі.

30. Зазначений висновок узгоджується з правою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 та постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 580/1692/19 та від 24 лютого 2020 року у справі № 640/21207/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до часини 1, 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

32. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області задовольнити частково.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.