819/39/17 Про визнання нечинним та скасування розпорядження районної державної адміністрації "Про переведення земель, які не підлягають паюванню, колишньому колгоспу до земель запасу на території сільської ради" - 29.04.2020 Прийняття

1. 12.01.2017 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Тернопільської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача - ПАП "Перемога", третя особа на стороні відповідача - Довжанська сільська рада.

2. Позивач просила суд визнати нечинним та скасувати розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації №264 від 18.05.2005 "Про переведення земель, які не підлягають паюванню, колишньому колгоспу "Перемога" до земель запасу на території Довжанської сільської ради".

3. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 позов задоволено.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 20.06.2017 скасовано постанову від 29.03.2017 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

5. 17.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. 18.07.2017 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Колгоспу "Перемога" на підставі рішення Довжанської сільської ради від 01.12.1995 передано у колективну власність 1367,5 га землі для сільськогосподарського використання, що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю від 26.07.1996.

12. Відповідно до Проекту роздержавлення і приватизації земель Колгоспу "Перемога" 1995 року у колективну власність передано площу земель, яка становить 1367,5 га землі у тому числі: сільськогосподарських угідь 1315,0 га (ріллі 1158,6 га, сінокосів 14,7 га, багаторічних насаджень 1,0 га, пасовищ 140,7 га) та земель загального користування 52,5 га (під виробничими будівлями і дворами 18,0 га, під господарськими шляхами 20,9 га тощо). З таких земель 1315,0 га визначено як землі, що підлягають приватизації, та 52,5 га - як землі загального користування.

13. На підставі рішення загальних зборів Колгоспу "Перемога" від 13.03.1997 колгосп реорганізовано у Cпілку власників земельних паїв села Довжанка (СВП с. Довжанка) та розпочато паювання земель відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 №720/95 (720/95) .

14. Статут СВП с. Довжанка зареєстровано 24.03.1997.

15. Відповідно до протоколу зборів СПВ с. Довжанка № 1 від 24.02.2000 прийнято рішення про реформування СПВ с. Довжанка в Приватне агропромислове підприємство "Перемога" (ПАП "Перемога"). 06.03.2000 проведено державну реєстрацію ПАП "Перемога" с. Довжанка, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ.

16. На виконання рішення загальних зборів СВП с. Довжанка від 24.02.2000 "Щодо реорганізації СВП с. Довжанка в ПАП "Перемога" усіх працівників у кількості 183 чоловік з СПВ с. Довжанка переведено до ПАП "Перемога".

17. Актом прийому передачі №1 від 12.06.2001 встановлено, що СВП с. Довжанка передало, а ПАП "Перемога" прийняло на баланс майно пайового фонду. Перелік об`єктів нерухомого майна СВП с. Довжанка зазначено у довідці № 72 від 25.12.2013 та витягу від 25.12.2013, виданих ПАП "Перемога".

18. 06.03.2000 проведено державну реєстрацію ПАП "Перемога". Відповідно до додатку № 1 до статуту ПАП "Перемога" 31.05.2001 зареєстровано зміни до статуту ПАП "Перемога", відповідно до яких ПАП "Перемога" є правонаступником майнових прав та зобов`язань СВП с. Довжанка.

19. 13.09.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи СВП с. Довжанка в результаті ліквідації за рішенням засновників, що не пов`язане з реорганізацією.

20. Статутом ПАП "Перемога", затвердженим та зареєстрованим 05.04.2012, передбачено, що ПАП "Перемога" є правонаступником майнових прав та зобов`язань СВП с. Довжанка.

21. Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.70 га, яка розташована на території Довжанської сільської ради, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 30.01.2006.

22. Рішенням Довжанської сільської ради № 154 від 29.12.2004 "Про передачу земель, які не підлягають паюванню в комунальну власність" з посиланням на виписку протоколу зборів власників земельних часток паїв колишнього колгоспу "Перемога" від 07.11.2004 вирішено дати згоду на переведення земель, що не підлягають паюванню, площею 56,61 га з користування ТОВ "Довжанське". Перевести землі, які не підлягають паюванню, в землі запасу Довжанської сільської ради загальною площею 56,61 га. Також вирішено звернутись до Тернопільської районної державної адміністрації прийняти розпорядження про переведення земель, що не підлягають паюванню, площею 56,61 га в землі запасу сільської ради.

23. 25.02.2005 Довжанська сільська рада звернулася до Тернопільської районної державної адміністрації з відповідним клопотанням № 15 про затвердження рішення Довжанської сільської ради № 154 від 29.12.2004.

24. Розпорядженням Тернопільської районної державної адміністрації №264 від 18.05.2005 переведено землі колишнього колгоспу "Перемога" загальною площею 55,61 га, які не підлягають паюванню, в землі запасу Довжанської сільської ради, у тому числі несільськогосподарські угіддя 55,61 га, з них господарські двори - 17,0 га, господарські шляхи і прогони - 21,0 га, річки - 1,0 га, штучні водотоки - 1,0 га, вкриті лісовою рослинністю - 8,0 га, відкриті розробки та кар`єри - 2,0 га, болото - 2,61 га, чагарники - 3,0 га. Пунктом 2 цього Розпорядження вирішено вилучити у Колгоспу "Перемога" Державний акт про право колективної власності.

25. Згодом, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.02.2008, залишеним без змін Апеляційним судом Тернопільської області від 22.08.2008 (справа №2-123/2008), було скасовано рішення загальних зборів власників земельних ділянок (паїв) колгоспу "Перемога" від 07.11.2004, на підставі якого, зокрема, було прийнято розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації № 264 від 18.05.2005.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

26. Позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що оскаржуване розпорядження видано на основі рішення Довжанської сільської ради від 29.12.2004 №154 "Про передачу земель, які не підлягають паюванню в комунальну власність" та рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) Колгоспу "Перемога" від 07.11.2014. Проте згодом у судовому порядку було скасовано рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв), що свідчить про відсутність добровільної відмови власників земельних ділянок від права на них. Отже, розпорядження районної адміністрації підлягає скасуванню так як відсутня добровільна відмова від права на землю.

27. Відповідно до ст. 28 ЗК Української РСР в редакції на час реорганізації колгоспу, не передбачалось припинення права колективної та приватної власності на землю внаслідок реорганізації землевласника. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 (v005p710-05) всі земельні права, що виникли раніше, зберігають чинність і після введення в дію ЗК України (2768-14) від 2001 року. Вважає, що цим підтверджується чинність раніше виданих державних актів на землю.

28. ПАП "Перемога" підтримало позовні вимоги ОСОБА_1 .

29. Відповідач та третя особа на стороні відповідача проти позову заперечували. Вважають, що оскаржуване Розпорядження стосується лише правовідносин між районною державною адміністрацією та сільською радою. Вважає, що наслідки прийняття розпорядження не впливають і не можуть впливати на права чи обов`язки ОСОБА_1, оскільки вона вже отримала із земель колишнього Колгоспу свою земельну частку (пай), а землі, про які йдеться в оскаржуваному Розпорядженні, взагалі не підлягали паюванню. Тому, Розпорядження не порушує її прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, вона є неналежним позивачем і, відповідно, не має права на судовий захист. Окрім цього, визнання в судовому порядку недійсним Рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) Колгоспу "Перемога" не свідчить про неправомірність Розпорядження, оскільки було лише однією з підстав винесення розпорядження.

30. Також зазначає, що у користуванні колгоспу було 1486,1 га земель державної власності, з яких у колективну власність колгоспу передано 1367,5 га. Різниця між загальною площею земель державної власності, які були в користуванні колгоспу, становить 118,6 га земель державної власності, які не передані колгоспу. Із площ земель, які залишились у державній власності і не передані у колективну, спірним розпорядженням правомірно передано 55,61 га у землі запасу.

31. Крім того, розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації №264 від 18.05.2005 вже було предметом спору в суді, і ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.05.2013 (провадження №К/96529/11) підтверджено його законність.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

32. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне розпорядження прийнято на підставі як рішення Довжанської сільської ради від 29.12.2004 № 154, так і рішення загальних зборів пайовиків від 07.11.2004. Проте згодом рішення загальних зборів власників земельних ділянок (паїв) колгоспу "Перемога" від 07.11.2004 було скасовано в судовому порядку. Це свідчить про відсутність добровільної згоди власників земельних часток (паїв).

33. Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.02.2002 №449, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Вилучення оскаржуваним розпорядженням у колгоспу "Перемога" Державного акту на право колективної власності на землю суперечить цим вимогам.

34. Також суд першої інстанції питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення позивача до суду про оскарження розпорядження №264 від 18.05.2005 та дійшов висновку, що про існування розпорядження позивач дізналась у серпні 2016 року від директора ПАП "Перемога" М. Нацюка. Тому звернулась до нього із офіційним запитом щодо надання копії розпорядження та рішень судів, що мають до цього відношення. Вказані документи їй було надано із листом 10.08.2016, тобто з цього моменту розпочався перебіг строку звернення до суду. До суду з даним позовом звернулась 12.01.2017. При цьому відповідачем не надано доказів щодо відсутності поважних причин пропуску звернення позивача до суду.

35. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. Відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 одержала належну їй земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення.

36. Спірні земельні ділянки площею 55,61 га, про які йдеться в Розпорядженні, відносяться до несільськогосподарських земель загального користування, що підтверджується Проектом. Такі землі не підлягали паюванню (згідно з пунктом 1 Указу) та у зв`язку з ліквідацією СВП с. Довжанка підлягали передачі у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів (відповідно до ст. 5 ЗК, чинної на час прийняття рішення про ліквідацію підприємства).

37. Розпорядженням несільськогосподарські угіддя колишнього Колгоспу (в тому числі спірні земельні ділянки у загальному розмірі 55,61 га), які не підлягали паюванню, були переведені в землі запасу сільської ради. Дане Розпорядження неодноразово було предметом судового оскарження, проте не скасоване та є чинним. Таким чином, наведене спростовує доводи позивача про те, що спірні земельні ділянки перебувають на праві колективної власності у пайовиків СВП. Останні реалізували своє право на отримання у приватну власність земельних ділянок з земель колективної власності, колективна власність припинилася, а землі, які не підлягали паюванню, передані до земель запасу та не можуть вважатися землями, що належать на праві колективної власності пайовикам СВП.

38. ПАП після розпаювання земель СВП, частина яких передана у приватну власність фізичним особам - пайовикам спілки, а та частина, що не підлягала приватизації, передана у землі запасу Ради, не набуло права власності та не отримало правовстановлюючого документу на земельні ділянки, що передані до земель запасу Ради.

39. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ПАП "Перемога" про правонаступництво після СВП, що має наслідком перехід до нього усіх прав, у тому числі права колективної власності на несільськогосподарські угіддя, оскільки земельне законодавство такого правонаступництва не передбачає, а позивачем не надано доказів такого правонаступництва - передавального (розподільчого) акту (балансу), складеного на дату реорганізації СВП, затвердженого вищим органом управління, який визначав би обсяг правонаступництва.

40. Доводи позивача про те, що розпорядження видано на підставі рішення загальних зборів, яке в майбутньому судом скасовано, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки факт скасування цього рішення в судовому порядку не призводить до автоматичної незаконності Розпорядження, воно було лише одним із документів, на підставі якого прийнято розпорядження.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

41. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції припустився порушення норм матеріального права, зокрема:

А) ст. 30 ЗК України передбачає обов`язкову згоду власників земельних часток (паїв) при розподілі несільськогосподарських угідь. Розпорядження зачіпає права кожного пайовика.

Б) суд зазначив, що відповідно до ст. 5 ЗК Української РСР 1990 року спірні землі у зв`язку з ліквідацією СВП підлягали передачі у відання відповідної місцевої ради. Проте суд застосував норму, яка втратила чинність на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст. 30 ЗК України 2001 року при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв).

В) суд не звернув увагу, що рішенням сільської ради від 29.12.2004, на підставі якого прийнято розпорядження, надано згоду на переведення земель "Довжанківське", а розпорядженням в землі запасу переведено землі колгоспу.

Г) Державний акт про право колективної власності колгоспу не скасований, отже, його право на землю є чинним.

42. 28.08.2017 від Тернопільської районної державної адміністрації надійшли заперечення на касаційну скаргу. Зазначає, що землі, яких стосується розпорядження, не підлягали паюванню, що підтверджується таб. №3 до проекту роздержавлення та приватизації земель колишнього колгоспу. Це також відповідає ст. 5 ЗК України 1990 року, п. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) , п. 8 перехідних положень ЗК України (2768-14) 2001 року. Законність оскаржуваного розпорядження вже підтверджена судом у іншій справі. Решту доводів є аналогічні до тих, якими обґрунтовувалося заперечення проти позову.

43. 29.08.2017 від ПАП "Перемога" надійшла заява про підтримання касаційної скарги. ПАП "Перемога" підтримало касаційну скаргу та зазначила, що оскаржуваним розпорядженням переведено у землі запасу не землі державної чи колективної власності, а землі, які на даний час перебувають у власності членів колгоспу та знаходяться за межами сільської ради, що не зачіпає прав сільської ради.

44. 18.12.2017 надійшли заперечення від Довжанської сільської ради.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

44. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

45. Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі, зводиться до питання про правомірність переведення земель несільськогосподарського призначення, які не підлягали паюванню та перебували у колективній власності колгоспу "Перемога", до земель запасу сільської ради. Позивач хоче довести, що ці землі продовжують перебувати у власності громадян членів колишнього колгоспу, оскільки землевласники не давали згоди на відмову від права користування землею.

46. Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, який відмовив в задоволенні позову, зважаючи на наступне.

47. Статтею 60 ЗК Української УРСУ від 18.12.1990 визначено, що колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

48. Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 №720/95 (720/95) паювання підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

49. Пунктом 8 Перехідних Положень Земельного кодексу України (2768-14) 2001 року визначено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

50. Отже, члени колективних сільськогосподарських підприємств могли отримати у власність лише землю, яка належала до сільськогосподарських угідь.

51. Позивач, як і інші члени колишнього Колгоспу "Перемога", отримала у власність земельну ділянку (пай).

52. Прийнятим у 2001 році Земельним кодексом України (2768-14) встановлені приватна, державна та комунальна форми власності на землю та не передбачено колективної власності на землю.

53. Право колективної власності на землю було передбачено Земельним кодексом України від 18.12.1990 (561-12) , який втратив свою чинність 25.10.2001 з прийняттям нового Земельного кодексу (2768-14) .

54. Суб`єктами права колективної власності на землю відповідно до ст. 5 ЗК Української УРСР 1990 року були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

55. Спірне розпорядження Тернопільська районна державна адміністрація прийняла 18.05.2005. Підставою його прийняття було рішення Довжанської сільської ради № 154 від 29.12.2004 "Про передачу земель, які не підлягають паюванню в комунальну власність". В свою чергу, це рішення прийнято на підставі виписки з протоколу зборів власників земельних часток паїв колишнього колгоспу "Перемога" від 07.11.2004, яким вирішено дати згоду на переведення земель, площею 56,61 га, що не підлягають паюванню та залишились у власності колгоспу до земель сільської ради.

56. З матеріалів справи вбачається, що землі площею 56,61 га є несільськогосподарськими угіддями, з них: господарські двори - 17,0 га, господарські шляхи і прогони - 21,0 га, річки - 1,0 га, штучні водотоки - 1,0 га, вкриті лісовою рослинністю - 8,0 га, відкриті розробки та кар`єри - 2,0 га, болото - 2,61 га, чагарники - 3,0 га.

57. Водночас, відповідно до розділу 1 Проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу "Перемога", колгоспу було передано 1486,1 га земель державної власності із яких в колективну власність колгоспу передано 1367,5 га. Різниця між загальною площею земель державної власності, які були передані в користування колгоспу і тих, які передані у колективну власність становить 118,6 га земель державної власності, які не передані в колективну власність колгоспу.

58. Згідно з частиною 2 статті 19 ЗК України 2001 року земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

59. Відповідно до статті 30 ЗК України 2001 року при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку. Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

60. Отже, доля несільськогосподарських угідь до завершення ліквідації сільськогосподарського підприємства вирішується органом управління, керуючись його ще діючими установчими документами або за згодою власників земельних часток (паїв), про що свідчить рішення загальних зборів громадян - власників земельних часток (паїв) колишнього Колгоспу "Перемога", оформлене протоколом №1 від 07.11.2004.

61. 13.09.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи СВП с. Довжанка в результаті ліквідації за рішенням засновників, що не пов`язане з реорганізацією.

62. Отже, згоду було надано, її прийнято та затверджено рішенням Довжанської сільської ради № 154 від 29.12.2004, яка в свою чергу ще в 1995 році передавала колгоспу ці землі.

63. З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про те, що скасування в майбутньому рішення зборів власників земельних часток паїв колишнього колгоспу "Перемога" від 07.11.2004 не свідчить до протиправність розпорядження про передачу цих земель у землі запасу села. Рішення Довжанської сільської ради є чинним.

64. Крім того, передачі підлягали землі несільськогосподарських угідь, передані колгоспу, але які залишились перебувати у державній власності. Отже, спірні землі є такими, що не підлягали паюванню, залишались землями державної власності, а тому на підставі вимог ч. 2 ст. 30 ЗК України підлягали передачі до земель запасу.

65. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що прав позивача оскаржуване розпорядження не зачіпає, оскільки у власність могли бути отримані землі колгоспу, які підлягали паюванню. Позивач такий пай у власність отримала. У той же час, колишні члени колгоспу не можуть претендувати на землі, що не підлягають розподілу (паюванню).

66. Відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України (2768-14) 2001 року до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

67. Частина 2 ст. 6, п.7 ч.1 ст. 13, п.2 ст. 21 Закону №586-XIV передбачають, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами; до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі; місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

68. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

69. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.