13/197-10 Про визнання права власності в цілому на нерухоме майно - 10.11.2020 Прийняття

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2020 (головуючий суддя Орєшкіна Е. В., судді Подобєд І. М., Іванов О. Г.) у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Закритого акціонерного товариства "Еколенд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д" про визнання права власності.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Еколенд" (далі - Позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д" (далі - Відповідач) з позовом про визнання права власності в цілому на нерухоме майно, розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Титова, 5, яке в цілому складається з: нежитлового приміщення № 55 поз. 1-18, загальною площею 333,2 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а1 та ганок літ. а2 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

1.2. Позовні вимоги мотивовані невизнанням Відповідачем права власності Позивача на спірне майно.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1.25.08.2010 Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю. Ю.) позов задовольнив повністю; визнав право власності Позивача на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Титова, 5, яке складається з: нежитлового приміщення № 55 загальною площею 333,2 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а1 та ганок літ. а2.

2.2.07.09.2010 видано наказ на виконання вказаного рішення суду першої інстанції

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 09.07.2020 Центральний апеляційний господарський суд відмовив Дніпровській міській раді (далі - Рада, Скаржник) у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010; апеляційну скаргу повернув заявнику.

3.2. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована поданням Радою апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду після спливу строку, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), в редакції, чинній до 15.12.2017, відсутністю у скаржника статусу учасника справи на час винесення оскаржуваного рішення та недоведеність існування передбачених положеннями ГПК України (1798-12) винятків, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Рада (Скаржник) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2020 та направити справу до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010.

5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

5.1. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною, оскільки прийнята внаслідок безпідставного застосування положення статті 93 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

5.2. Суд не взяв до уваги положення статті 53 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, за якою суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

5.3. Оскарження судового рішення майже через 10 років не є порушенням принципу res judicata, оскільки метою його оскарження є не повторне слухання справи і постановлення нового рішення, а реалізація дійсним власником єдиного можливого правового засобу відновлення свого права власності на майно, що вибуло з його володіння.

6. Розгляд справи Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у письмовому провадженні; надано учасникам справи строк для надання відзиву на касаційну скаргу із доказами його направлення іншим учасникам справи до 27.10.2020.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи у встановлений строк не надійшли.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

8.2. Як свідчать матеріали справи особа, яка не була залучена до участі у справі, - Рада у червні 2020 року звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010.

8.3. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою апеляційний господарський суд виходив з того, що з апеляційною скаргою Рада, яка не мала статусу учасника справи на час винесення оскаржуваного рішення, звернулася після спливу строку, встановленого статтею 93 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, якою було встановлено річний присічний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, поданої прокурором, органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що Рада не довела існування передбачених положеннями ГПК України (1798-12) винятків, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України.

8.4. Оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції ухвалене Господарським судом Дніпропетровської області 25.08.2010, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України (1798-12) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).

8.5. Згідно з пунктом 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (1798-12) , в редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8.6. Разом з тим, за частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8.7. Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України (1798-12) в редакції Закону № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України (1798-12) в редакції, чинній з 15.12.2017. Наведений висновок викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239.

8.8. Втім, враховуючи, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення Господарського суду Дніпропетровської області ухвалене 25.08.2010 (повний текст рішення підписано 27.08.2010) до врегулювання питання щодо строку апеляційного оскарження підлягали застосуванню норми ГПК (1798-12) України в редакції із змінами, внесеними Законом № 2453-VI від 07.07.2010 (2453-17) , яка була чинна на час ухвалення рішення місцевим господарським судом.

8.9. При цьому, статтею 93 ГПК України у відповідній редакції було передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

8.10. Таким чином, наведена норма в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення та подання апеляційної скарги не містила положення про встановлення присічного річного процесуального строку для поновлення строку апеляційного оскарження.

8.11. Разом з цим, враховуючи, що апеляційну скаргу Рада подала у червні 2020 року, тобто на час дії ГПК України (1798-12) у відповідній редакції після 15.12.2017, відповідно до частини другої статті 261 якого незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

8.12. Таким чином, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено наслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

8.13. За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. Наведені висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112.

8.14. У вказаній постанові Суд дійшов висновку про те, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

8.15. У даній справі суд апеляційної інстанції наведене не врахував та, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ради, доводи Скаржника щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не перевірив та не надав їм оцінки, враховуючи, що Рада не була залучена до участі у справі. Оскаржувана ухвала взагалі не містить оцінки аргументів Скаржника стосовно існування передбачених частиною другою статті 261 ГПК України виняткових випадків, за яких поновлення строку на касаційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску. Апеляційний суд обмежився загальним висновком про те, що скаржник не довів існування передбачених ГПК України (1798-12) винятків.

8.16. З урахуванням викладеного Суд вважає передчасним посилання апеляційного господарського суду на висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 12.11.2018 у справі № 54/239, за яким встановлення судом апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження саме на підставі частини другої статті 261 ГПК України виключає необхідність застосування судом частини третьої статті 260 ГПК України, оскільки доводи Скаржника щодо наявності відповідних підстав суд апеляційної інстанції не перевірив.

8.17. З огляду на викладене висновки суду апеляційної інстанції про існування підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 261 ГПК України Суд вважає помилковими, тому оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню із направленням справи з апеляційною скаргою Ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 13/197-10 скасувати. Справу № 13/197-10 передати до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.