ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №2а-168/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/28010/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року (Іщук І.О . ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (судді: Межевич М.В. (головуючий), Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі № 2а-168/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання прийняти рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач, ПАТ "Укргазвидобування") звернулось до суду з позовом до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження, у сумі 649 927,75 грн, зобов`язання прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження у сумі 649 927,75 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року в адміністративній справі № 2а-168/12/2670. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задоволено повністю. Визнано протиправними дії Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом неузгодженого грошового зобов`язання, за яким тривала процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн, з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн, всього у сумі 125 153,69 грн, неузгодженого грошового зобов`язання з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн всього у сумі 524 774,06 грн, станом на 1 січня 2011 року. Зобов`язано контролюючий орган прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов`язання у сумі 649 927,75 грн: з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн, всього у сумі 125 153,69 грн, з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн, всього у сумі 524 774,06 грн, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000452301/0 від 03.08.2007, № 0000462301/0 від 03.08.2007, № 0000452301/1 від 27.08.2007, № 0000462301/1 від 27.08.2007, № 0000452301/2 від 16.11.2007, № 0000462301/2 від 16.11.2007, № 0000451502/0 та № 0000461502/0 від 17.03.2009, № 0000451502/1 та № 0000461502/1 від 28.04.2009, № 0000451502/2 та № 0000461502/2 від 08.07.2009, № 0000451502/3 та № 0000461502/3 від 21.09.2009.
3. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем було дотримано встановленого процесуального строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що судове рішення, яке за нововиявленими обставинами просив переглянути позивач ґрунтувались на судових рішеннях прийнятих у інших адміністративних справах та які були скасовані рішеннями суду касаційної інстанції, в результаті чого податкові повідомлення-рішення, у яких визначено суму податкових зобов`язань, яку просив списати позивач, були залишені в силі. Враховуючи положення Податкового кодексу України (2755-17) (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" № 3320-VI від 12.05.2011 (3320-17) ) суди дійшли обґрунтованого висновку, що такі суми зобов`язання підлягають списанню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн, а саме: неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн всього у сумі 125 153,69 грн, за яким триває процедура судового оскарження у справі № 8/7; неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн всього у сумі 524 774,06 грн, за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-12243/09/2670. Також позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов`язання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 01.08.2007 № 182/23-128/30019775 контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000452301/0 від 03.08.2007, від 27.08.2007 № 0000452301/1, від 16.11.2007 № 0000452301/2 про застосування до позивача штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, на суму 22 984,00 грн та № 0000462301/0 від 03.08.2007, від 27.08.2007 № 0000462301/1, від 16.11.2007 № 0000462301/2 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, на суму 102 169,29 грн згідно пп. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того, на підставі висновків акту перевірки № 15-146/2/18 від 19.02.2009 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.03.2009 № 0000451502/0, від 28.04.2009 № 0000451502/1, від 08.07.2009 № 0000451502/2, від 21.09.2009 № 0000451502/3 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 24 729,34 грн та № 0000461502/0 від 17.03.2009, від 28.04.2009 № 0000461502/1, від 08.07.2009 № 0000461502/2, від 21.09.2009 № 0000461502/3 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 500 044,72 грн відповідно. Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було донараховано податкові зобов`язання у загальному розмірі 649 927,75 грн, з яких 602 214,41 грн рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 грн рентна плата за природний газ. Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у межах судових справ № 2а-12243/09/2670 та № 8/7.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року у справі № 8/7 позовні вимоги ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 27.08.2007 № 0000452301/1 на суму 22 984,00 грн, від 27.08.2007 № 0000462301/1 на суму 102 169,29 грн (вказане рішення суду набуло законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009). Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року у справі № 2а-12243/09/2670 позовні вимоги ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 17.03.2009 № 0000451502/0 на суму 24 729,34 грн, від 17.03.2009 № 0000461502/0 на суму 500 044,72 грн (рішення набуло законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011). Вказані судові рішення були оскаржені контролюючим органом до Вищого адміністративного суду України.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскільки вказаними судовими рішеннями податкові повідомлення-рішення були скасовані, керуючись п. 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України (2755-17) в редакції Закону України № 3320-VI від 12.05.2011 (3320-17) , позивач 3 жовтня 2011 року направив до відповідача заяву № 19/1-1376 про списання неузгоджених грошових зобов`язань у розмірі 649 927,75 грн, що обліковуються станом на 01.01.2011 та є предметом судового оскарження у судових справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 17.10.2011 № 4499/8/24-027, відмовив у списанні неузгоджених грошових зобов`язань у розмірі 649 927,75 грн, мотивуючи таку відмову тим, що у зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 у ДК "Укргазвидобування" HAK "Нафтогаз України" відсутня неузгоджена сума грошових зобов`язань, оскільки, донараховані податкові зобов`язання у розмірі 649 927,75 грн були скасовані судом. Вказана відмова контролюючого органу у списанні зазначених зобов`язань стала підставою для звернення позивача до суду з позовом, який розглядається у даній справі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року № 2а-168/12/2670, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012, у задоволенні адміністративного позову про зобов`язання відповідача списати суми грошових зобов`язань у розмірі 649 927,75 грн було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року у справі № 8/7, тобто з 26.08.2009, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року у справі № 2а-12243/09/2670, тобто з 15.03.2011, якими скасовано податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 03.08.2007 № 0000452301/0, від 03.08.2007 № 0000462301/0, від 27.08.2007 № 0000452301/1, від 27.08.2007 № 0000462301/1, від 16.11.2007 № 0000452301/2, від 16.11.2007 № 0000462301/2, від 17.03.2009 № 0000451502/0 та № 0000461502/0, від 28.04.2009 № 0000451502/1 та № 0000461502/1, від 08.07.2009 № 0000451502/2 та № 0000461502/2, від 21.09.2009 № 0000451502/3 та № 0000461502/3, у позивача відсутні визначені даними рішеннями податкові зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 602 214,41 грн та з рентної плати за природний газ у розмірі 47 713,34 грн. Вказане рішення було залишено без змін рішенням Вищого адміністративним судом України, а саме ухвалою від 9 квітня 2015 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року у справі № 8/7 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року у справі № 2а-12243/09/2670 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, судовими рішеннями Вищого адміністративного суду України було відмовлено повністю у задоволенні позову ДК "Укргазвидобування" до контролюючого органу про скасування податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу податкових зобов`язань у загальному розмірі 649 927,75 грн, з яких 602 214,41 грн рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 грн рентна плата за природний газ.
27 лютого 2015 року позивач звернувся до адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами. Наявність нововиявлених обставин позивач обґрунтував тим, що ухвалами Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року та від 9 грудня 2014 року було скасовано відповідні судові рішення у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 відповідно, а обставини встановлені даними рішеннями було враховано та застосовано судом при прийнятті постанови від 19 квітня 2012 року. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначив істотні для справи обставини, що не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду та вирішення справи, а саме скасування судових рішень, які стали підставою для прийняття постанови суду, що належить переглянути.
Суд першої інстанції погодився із наявністю підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами та зазначив, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є факт скасування у судовому порядку постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року у справі № 8/7 та постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року та від 15 березня 2011 року у справі № 2а-12243/09/2670, на підставі яких прийнято судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами позивачем подано відповідну заяву.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що представником відповідача було підтверджено сплату позивачем 27 лютого 2015 року податкового боргу у сумі 5 247 774,06 грн, який виник згідно податкових повідомлень-рішень, що залишені в силі згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року у справі № 8/7 та від 9 грудня 2014 року у справі № 2а-12243/09/2670. На підтвердження такої сплати контролюючим органом було надано суду дані облікових карток позивача.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , а також того, що позивачем не було дотримано вимог процесуального законодавства при зверненні до адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
7. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
8. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції Закону чинній на момент розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції):
9.1. Частина друга статті 245.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
9.2. Частина перша статті 247.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
9.3. Частина перша статті 249.
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.
10. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" № 3320-VI від 12.05.2011 (3320-17) :
10.1. Пункт 3 статті 1.
Підрозділ 10 ПК доповнено пунктом 2-1 такого змісту: " 2-1. Підлягають списанню: податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", суб`єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв`язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов`язання, які виникнуть у зв`язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"; реструктуризовані суми податків та зборів на умовах, визначених Законом України від 23 червня 2005 року № 2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , підприємствам - виробникам електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, а також грошові зобов`язання, які виникнуть у зв`язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"; податковий борг суб`єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов`язання суб`єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року; визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов`язання та пені Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім зобов`язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", АТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок", за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження; визначені контролюючими органами неузгоджені грошові зобов`язання та пені суб`єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року та за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження; розстрочені Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" податкові зобов`язання (з урахуванням процентів, нарахованих на такі розстрочені суми) з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.
Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.
Згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .
На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").
12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості заяви про перегляд судового рішення, а саме - постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі № 2а-168/12/2670, за нововиявленими обставинами, наявності підстав для її задоволення, а також про наявність підстав для скасування вказаного судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову ПАТ "Укргазвидобування" у повному обсязі.
У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що постанову Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року у справі № 2а-12243/09/2670, якою було скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укргазвидобування", було отримано позивачем 30 січня 2015 року (що не заперечується відповідачем та не спростовано жодними належними та достатніми доказами), тоді як позивач звернувся до адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 27 лютого 2015 року.
Колегія суддів зазначає, що частиною першою статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону чинній на момент розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції) встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи вказані положення процесуального законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про дотримання позивачем встановлених частиною першою статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону чинній на момент розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції) вимог та строків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
14. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 2а-168/12/2670 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду