916/291/16 Про звернення стягнення на предмет іпотеки - 21.08.2019 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/291/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. (головуючого судді ), Жуков С.В., Ткаченко Н. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представника Національного банку України Пелепецького В.Д. (дов. від 18.02.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційна скаргу Національного банку України

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019

та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2019

у справі № 916/291/16

за позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК";

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП";

3.Публічне акціонерне товариство "Іллічівський завод ЗБК";

4.Публічне акціонерне товариство "Одесапродконтракт",

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Національний банк України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" (далі - ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", відповідач), в якій просив: в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" перед Національним банком України за кредитним договором №29 про рефінансування від 26.11.2009 у сумі 3162606403,14 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 26.11.2009 (реєстр. № 4125) та належить відповідачу, визначивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною оцінки, визначеною суб`єктом оціночної діяльності до проведення торгів, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановлення її, як початкової ціни реалізації предмету іпотеки, передбаченого договором іпотеки.

Ухвалою Господарським судом Одеської області від 12.02.2016 порушено провадження у справі №916/291/16 за позовом Національного банку України до ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що в межах справи № 916/3200/17 про банкрутство ПАТ "ТВФ "Чорне море" визнані вимоги Національного банку України в сумі 3162606403,14 грн., та включені до реєстру вимог кредиторів.

Вказані обставини, свідчать про те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство всі спори вирішуються судом у межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

2. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 закрито провадження у справі №916/291/16.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 залишено без змін.

Враховуючи імперативні приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) щодо вимог забезпеченого кредитора, господарські суди дійшли висновку, що вимоги іпотекодержателя мають розглядатись виключно в межах справи про банкрутство іпотекодавця і не можуть бути розглянуті по суті у позовному провадженні за наявності порушеної справи про банкрутство. Тому, із урахуванням визнання господарським судом забезпечених вимог Національного банку України в межах справи про банкрутство ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", провадження у справі №916/291/16 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

В касаційній скарзі Національний банк України просить постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 скасувати, передати справу до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті заявлених вимог.

В обґрунтування посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 185, 232, 241 ГПК України

Вважає, що порушені майнові права НБУ не відновлені при затверджені реєстру вимог кредиторів у процедурі банкрутства. ПАТ "Чорне море" є майновим поручителем та відповідає перед НБУ в межах вартості предмету іпотеки згідно іпотечного договору, яке може бути реалізоване на користь іпотекодержателя, як у межах процедури банкрутства так і виконавчого провадження.

Посилання судів на ухвалу від 20.03.2019 у справі № 916/3200/17 про затвердження реєстру вимог кредиторів вважає передчасним, оскільки вона не набрала законної сили у зв`язку з її оскарженням до суду апеляційної інстанції.

4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених доводів та законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвали та постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувалися суди

Виходячи з вимог частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з частиною 15 статті 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною 6 статті 19 Закону про банкрутство також передбачено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.10.2018 у справі №912/408/16, від 04.12.2018 у справі №916/2611/14.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2019 господарським судом Одеської області одержано клопотання ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, обґрунтоване тим, що в межах справи про банкрутство визнані в повному обсязі вимоги Національного банку України в сумі 3 162 403,14 грн. як вимоги забезпечені заставою майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2018 відкрито провадження у справі № 916/3200/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2019 у справі № 916/3200/17 визнано грошові вимоги Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" в сумі 3 162 606 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо.

20.03.2019 ухвалою суду у справі № 916/3200/17 затверджено реєстр вимог кредиторів, окремо до реєстру внесені вимоги Національного банку України в сумі 3162 606 403,14 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Отже, в межах справи про банкрутство позивач звернувся до відповідача із забезпеченими іпотечним договором від 26.11.2009р. вимогами.

Водночас предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.11.2009.

Сума кредиторських вимог, визнаних господарським судом у справі про банкрутство №916/3200/17 як позачергові включать в себе грошові вимоги за кредитним договором про рефінансування № 29 від 26.11.2009 у розмірі 3 162 606 403,14 грн., на яких ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

Встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про обґрунтованість заявленого відповідачем клопотання та необхідність закриття провадження у справі.

Судами не порушено вимог статті 17 Закону про банкрутство та статей 227, 229 ГПК України, оскільки в даному випадку положення законодавства про банкрутство є переважними, як спеціальні норми права, по відношенню до загальних норм ГПК України (1798-12) .

Виходячи з вказаних норм чинного законодавства та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності закриття провадження у справі №916/291/16.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права, оскільки провадження у справі закрито з посиланням на ухвалу суду про затвердження реєстру від 20.03.2019 у справі № 916/291/16, яка не набрала законної сили у зв`язку з її апеляційним оскарження, колегією суддів відхиляються.

Відповідно положень частини 1 статті 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частиною 4 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ухвали та постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не встановлено цим Законом.

Водночас, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не встановлюють обмежень щодо набрання законної сили ухвали про визнання грошових вимог кредитора до боржника.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Переглядаючи, в межах свої повноважень, судові рішення у даній справі, Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи.

Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Національного банку України, залишення без змін ухвали господарського суду Одеської області від 03.04.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у даній справі.

8. Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Касаційну скаргу Національного банку залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 у справі №916/291/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.