924/679/18 Про стягнення грошових коштів з підстав неналежного виконання роботи за Договором - 17.07.2019 Прийняття

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - Підприємство, позивач, замовник) звернулось до господарського суду із позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Шляхбудтранс" (далі - Товариство, відповідач, підрядник) 692386,69 грн авансу сплаченого за Договором підряду № 28-03 від 28.03.2016 (далі - Договір), у зв`язку із невиконанням умов Договору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежно виконав роботи за Договором.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Хмельницького суду від 04.12.2018 у позові відмовлено.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2019 апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а згадане рішення місцевого господарського суду - без змін.

Рішення і постанову мотивовано недоведеністю позивачем тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, зокрема того, що роботи відповідачем не були виконані в строк та проводились неякісно; Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат не відповідають нормативно визначеній формі, позивачем не отримувались та не підписувались.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, посилаючись на постановлення оскаржуваних судових рішень зі справи з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, просить відповідні судові рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати покласти на відповідача.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пункт 4 статті 882 ЦК України, пункти 2.1., 7.5., 8.1.2., 13.2. Договору, порушено норми процесуального права, у тому числі статті 7, 13, 74 - 79, 86, 236, 282 ГПК України, що відповідно до статті 310 названого Кодексу є підставою для скасування даних судових рішень.

Узагальнені доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, безпідставність вимог позивача, й просить: касаційну скаргу залишити без задоволення, а відповідні рішення й постанову без змін; стягнути з Підприємства на користь Товариства 7000,00 грн. у порядку компенсації здійснення Товариством витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28.03.2016 між Підприємством (замовник) та Товариством (підрядник) було укладено Договір підряду № 28-03/ № 3-01/17, за умовами якого:

- замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до вимог нормативно-технічної документації, інструкції, дефектного акту та умов договору виконання робіт з ремонту ходової колії № II від стрілочного переводу № 201 до стрілочного переводу № 301 протяжністю 1200 метрів Ізмаїльської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (пункт 1.1);.

- місцем виконання робіт є Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, друга з`єднувальна колія до комплексу приміщень та споруд № 6 (пункт 1.2);

- сторони передбачили попередню оплату робіт у розмірі 692386,69 грн., в т.ч. ПДВ - 115397,79 грн., яка має бути здійснена на протязі 5 банківських днів з моменту готовності сторін до початку виконання робіт за цим договором на підставі виставленого підрядником - рахунку-фактури (пункт 3.3.1);

- після виконання робіт на суму попередньої оплати і підписання акту виконаних робіт на суму 692386,69 грн. замовник надає другий аванс на протязі 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Поточні розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 банківських днів з моменту виконання частини робіт за цим договором на підставі та не раніше підписання сторонами акту виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість робіт форми КБ-3, які замовник зобов`язаний підписати на протязі 10 календарних днів після отримання акту або надати обґрунтування про їх не підписання (пункт 3.3.2);

- замовник має право здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю об`єму, вартості і якості виконаних робіт згідно кошторису, нормативно-технічної документації будівельним нормам і правилам та термінам виконання, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам. При виявлені відхилень від затвердженої кошторисної документації, також будівельним нормам і правилам замовник видає припис підряднику для усунення допущених відхилень в термін, зазначений сторонами, а в необхідних випадках про припинення роботи (пункт 8.2.3);

- належним чином виконані підрядником роботи замовник зобов`язаний прийняти протягом 10 днів з моменту представлення підрядником акта виконаних робіт. Замовник у зазначений термін зобов`язаний підписати акт виконаних робіт або при виявленні недоліків у виконаній роботі, скласти акт за підписом обох сторін про їх наявність із посиланням на нормативні документи, де запропонувати термін виправлення недоліків (пункт 9.2);

- у випадку порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (пункт 11.1);

- замовник має право розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, зокрема, у разі, якщо останній виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначені сторонами терміни; втрати інтересу замовника до укладеного договору (пункт 13.2).

На підставі Договору відповідач надав позивачеві рахунок № 21 від 01.04.2016 на оплату 692386,69 грн. за виконання робіт, пов`язаних з ремонтом ходової колії № ІІ від стрілочного переводу № 201 до стрілочного переводу № 301 протяжністю 1200 метрів Ізмаїльської філії Підприємства. На підставі цього рахунку позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 692386,69 грн. з призначенням платежу "оплата за послуги зг. рах. № 21 від 01.04.2016", що підтверджено платіжним дорученням № 51915 від 05.04.2016 року.

Відповідач приступив до виконання ремонтних робіт.

27-28 квітня 2016 року було проведено планову перевірку Ізмаїльської філії Підприємства ревізором з безпеки руху про що складено Акт, яким відповідача зобов`язано припинити роботи по Договору, крім тих, що незакінчені згідно отриманої передоплати. Акт підписано одноособово ревізором з безпеки руху Підприємства.

29.04.2016 р. в.о. директору Ізмаїльської філії Підприємства Т "Київ-Дніпровське МППЗТ" ОСОБА_1 направлено факсограму № 1459, підписану в.о. голови правління Підприємства ОСОБА_3 з вимогою термінового вжиття заходів щодо припинення підрядних робіт Товариством.

Позивач надав суду лист № 257 від 29.04.2016 за підписом в.о. директора Ізмаїльської філії Підприємства ОСОБА_1, адресований відповідачу лист з вимогою припинити підрядні роботи з ремонту ходової колії №II від стрілочного переводу № 201 до стрілочного переводу № 301 протяжністю 1200 метрів Ізмаїльської філії Підприємства у зв`язку з виявленням чисельних недоліків та порушень умов договору. Докази направлення такого листа відповідачеві відсутні.

Разом з тим, за змістом листа відповідача № 29-03 від 29.03.2018, адресованого позивачеві у відповідь на лист вимогу № 1262 від 16.03.2018, вбачається, що відповідач знайомий з листом № 257/1 від 29.04.2016 та повідомляє, що на вимогу позивача припинив подальше виконання робіт, крім оплачених, та усунув в триденний термін недоліки за зауваженнями, викладеними у п.7 акту перевірки Ізмаїльської філії Підприємства з питань безпеки руху та утримання технічних засобів, здійсненої у квітні 2016 року.

Відповідачем складені за встановленими формами та направлені позивачеві для належного оформлення Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 28.04.2016 на суму 692624,40 грн., які були отримані позивачем 06.05.2016 та 09.03.2017.

Позивач зазначені акти не підписав та не повернув відповідачеві.

22.07.2016 Позивач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудколія" додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 29-03 від 29.03.2016 про доповнення предмету договору (додатково невиконані роботи відповідачем за Договором) та зміну ціни договору, з умовами якого позивач доручив, а ТзОВ "Промбудколія" зобов`язалось забезпечити відповідно до вимог нормативно-технічної документації, інструкцій, дефектного акту та умов договору виконання робіт з проведення ремонту залізничних колій Ізмаїльської філії Підприємства.

16.03.2018 Підприємством було направлено Товариству лист-вимогу №1262 на суму 692386,69 грн., в якому позивач повідомив відповідача про розірвання Договору, згідно ст. 849 ЦК України та пункту 13.2 Договору, та висунув вимогу щодо повернення сплаченого авансу в розмірі 692386,69 грн.

Зазначені кошти Товариством не було повернуто, що й стало причиною звернення Підприємства до суду з позовом у даній справі.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений між Підприємством та Товариством, за правовою природою є договором підряду.

За змістом статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частинами 1, 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Положення частини 4 статті 882 ЦК України передбачають, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, за умовами пункту 8.2.3 Договору при виявлені відхилень від затвердженої кошторисної документації, а також будівельним нормам і правилам замовник видає припис підряднику про усунення допущених відхилень в термін, зазначений сторонами. Такий припис не складався. Акт перевірки Ізмаїльської філії Підприємства від 27- 28.04.2016 з питань безпеки руху, складений ревізором з безпеки руху позивача одноосібно, не може бути доказом істотного порушення відповідачем умов договору, оскільки умовами договору передбачено складання акту про недоліки обома сторонами та із визначенням строку для усунення недоліків підрядником. Відповідачем було складено за встановленими формами та направлені позивачеві для належного оформлення Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 28.04.2016 на суму 692624,40 грн., які були отримані позивачем 06.05.2016 та 09.03.2017. За умовами п. 9.2. Договору належним чином виконані підрядником роботи замовник зобов`язаний прийняти протягом 10 робочих днів з моменту представлення підрядником акта виконаних робіт. Замовник у зазначений термін зобов`язаний підписати акт виконаних робіт, або при виявленні недоліків у виконаній роботі, скласти акт за підписом обох сторін про їх наявність із посиланням на нормативні документи, де запропонувати термін виправлення недоліків. Такий акт не складався. Акт приймання виконаних робіт та довідка не були підписані замовником. Позивач не заявив про недоліки, не склав акт за підписом обох сторін із зазначенням часу на усунення недоліків, не ініціював проведення експертизи щодо якості робіт. Належні докази наявності недоліків виконаних робіт відсутні. Роботи відповідачем були виконані на суму більшу, ніж сума авансу.

Попередні судові інстанції з огляду на відповідні законодавчі приписи, з`ясувавши недоведення позивачем належними доказами неналежного виконання робіт та наявності підстав для стягнення 692386,69 грн. у зв`язку із невиконанням умов Договору, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Зазначаючи про неправильне застосування і порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, скаржник фактично вдається до розгляду питань, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, - тобто питань, що перебувають поза визначеними статтею 310 ГПК України межами розгляду справи в касаційній інстанції, яка не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому скаржником не вказано та не обґрунтовано наявності підстав (підстави) для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зокрема, не дослідження цим судом зібраних у справі доказів або встановлення судом обставин, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Саме по собі відхилення судом доказів позивача, з урахуванням обставин конкретної справи, не є тотожним не дослідженню таких доказів у розумінні частини третьої статті 310 ГПК України.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Недоведеність скаржником (позивачем) у судах попередніх інстанцій тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, унеможливлює задоволення касаційної скарги, у зв`язку з чим її слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності підстав для їх скасування.

Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи.

Щодо судових витрат

Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Поряд з тим, як зазначалося, відповідач у відзиві на касаційну скаргу порушував питання щодо стягнення з позивача 7000 грн. В обґрунтування цього до відзиву додано засвідчену копію платіжного доручення на згадану суму, засвідчену копію договору про надання правової (правничої) допомоги, ордер, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з цим наявні підстави для задоволення клопотання Товариства про стягнення з Підприємства суми 7000,00 грн. у порядку компенсації витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 126, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2018 у справі №924/679/18 залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Шляхбудтранс" (30400, Хмельнийцька обл., м.Шепетівка, вул. Героїв Небесної сотні, буд. 75, код 36745274) 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.