905/3553/15 Про стягнення з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції - 08.07.2020 Прийняття

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (в частині відмови у стягненні з Державного бюджету України судових витрат, понесених Ceska Exportni Banka a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.), пов'язаних з оплатою послуг на правову допомогу)

у справі № 905/3553/15

за позовом Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.)

до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську (наразі м.Бахмут) Донецької області,

Міністерства юстиції України,

Державної казначейської служби України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів",

за участю Прокуратури Донецької області,

про стягнення 23 215 729, 00 грн,

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 позов Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23215729,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2019 апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019- залишено без змін.

Представник Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. Титич В.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Заявник просив апеляційний суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) у сумі 4672,49 Євро у еквіваленті національної валюти, виходячи з курсу євро до гривні, встановленого Національним Банком України, на день винесення рішення.

Заява обґрунтована тим, що у зв'язку із оскарженням прокурором рішення місцевого суду в апеляційному порядку, позивачем були понесені витрати (витрати на правничу допомогу та витрати, пов'язані із розглядом справи у суді апеляції інстанції). На підтвердження заяви заявником надана зведена деталізація послуг та витрат.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 905/3553/15 заяву представника Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. Титича В.М. щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) 601 (шістсот одну) грн 68 коп. в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. По решті вимог - відмовлено.

Постанова в частині задоволення заяви мотивована тим, що поштові витрати, пов'язані із надсиланням учасникам справи відзиву №481, заяви №480, клопотання, доповнення до відзиву №382, адвокатського запиту №485, клопотання №489 та заперечення №498 на загальну суму 601,68 грн., що становить 22,49 Євро, передбачені чинним Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), зумовлені розглядом справи у апеляційному суді, документально обґрунтовані та підтверджені відповідними фіскальними чеками та описами вкладень.

Відмовляючи в задоволенні заяви щодо відшкодування решти витрат апеляційний господарський суд виходив з того, що матеріали справи №905/3553/15 не містять договору на правничу допомогу, укладеного позивачем із Адвокатським об'єднанням "Віталій Титич і партнери" (далі - Повірений) (пункт 6.13 постанови), що позбавляє суд можливості надати правову оцінку понесеним представником позивача витрат на правничу допомогу. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, Ceska Exportni Banka a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 в частині відмови у стягненні з Державного бюджету України судових витрат, понесених Ceska Exportni Banka, a.s., пов'язаних з оплатою послуг на правову допомогу у справі №905/3553/15, винести нове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених Ceska Exportni Banka, a.s.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для розгляду заяви, не дослідив належним чином документів наданих Повіреним, який представляє інтереси Клієнта (Ceska Exportni Banka, a.s.) на підставі договору від 19.11.2007 № б/н, укладеного у вигляді акцептованої оферти шляхом обміну факсограмами відповідно до міжнародної практики приватного права, який містить всі істотні умови, необхідні для даного виду договорів, та який неодноразово досліджувався судами під час розгляду справи.

Скаржник стверджує, що докази, на які вказує апеляційний суд та які передбачені статтями 126, 129 ГПК України наявні в матеріалах справи про стягнення збитків, однак не були розглянуті апеляційним судом.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу прокурор у справі, посилаючись на правові висновки, які викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначає, що додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що заявлена позивачем сума судових витрат, що підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, не підтверджується належними доказами та не відповідає критеріям реальності та розумності їх розміру, що вірно встановлено судом апеляційної інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огороднік К.М. (головуючий), Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.04.2020, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ceska Exportni Banka, a.s, датою проведення судового засідання визначено 10.06.2020.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/3553/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огородніка К.М. - головуючого, БанаськаО.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К. М. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 905/3553/15 з розгляду касаційної скарги Ceska Exportni Banka a.s. на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 в частині відмови у стягненні з Державного бюджету України судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг на правову допомогу, до 08.07.2020.

В судове засідання 08.07.2020 з`явилися уповноважені представники Ceska Exportni Banka a.s., Офісу Генерального прокурора і надали пояснення у справі. Інші учасники справи у судове засідання уповноважених представників не направили. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість продовження розгляду справи.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.01.2020 № 460-IX), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України ).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу);

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та враховується Судом під час розгляду касаційної скарги.

Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви представника Компанії Ceska Exportni Banka a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката на представництво в суді та іншу професійну допомогу, пов'язану зі справою, виходив з того, що матеріали справи №905/3553/15 не містять договору на правничу допомогу, укладеного позивачем із Адвокатським об'єднанням "Віталій Титич і партнери" та відсутність в матеріалах справи документального підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема відповідних рахунків та звітів.

При цьому, судом апеляційної інстанції не було надано оцінки наданому позивачем договору б/н від 19.11.2007, укладеному у вигляді акцептованої оферти шляхом обміну факсограмами; не було досліджено доказів, якими обґрунтовані витрати на правничу допомогу, посилання на які містить заява Повіреного, та які вже містяться в матеріалах справи про стягнення збитків, а саме: зведена деталізація послуг та витрат - детальний опис (Специфікація) послуг, наданих Повіреним Клієнту на виконання Договору б/н від 19.11.2007 (за період 06.03.2015 - 29.12.2017 у сумі 9060,2 Євро); зведена деталізація послуг та витрат - детальний опис (Специфікація) послуг, наданих Повіреним Клієнту на виконання Договору б/н від 19.11.2007 (за період з 29.12.2017 - 20.09.2019 у сумі 6022,01 Євро); виписки з банківського рахунку Повіреного про зарахування коштів Клієнта (станом на 16.01.2015, 14.07.2015, 14.01.2016, 28.04.2016, 11.05.2016, 05.08.2016, 04.11.2016, 22.02.2017, 04.08.2017, 06.11.2017, 10.01.2018,01.09.2019-20.09.2019), які підтверджують сплату цих сум.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися обставини, що Повірений (Адвокатське об'єднання "Віталій Титич і партнери") надавав професійну правничу допомогу та представляв інтереси Компанії Ceska Exportni Banka a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) в судових засіданнях у період часу з листопада 2007 року до травня 2020 року у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій на підставі ордерів серії КВ № 350166 від 29.05.2019, серії КВ №350188 від 09.09.2019, серії КВ №350174 від 02.07.2019, які видані на підставі вказаного договору б/н від 19.11.2007.

Відповідно до частини 2 та 5 статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 цього Кодексу у мотивувальній частини постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції цим вимогам не відповідає, оскільки у постанові відсутнє належне обґрунтування висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення понесених представником позивача витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, дослідженні доказів, наданих на підтвердження заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, при розгляді заяви представника Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, що входили до предмета дослідження, реальності та розумності наданих послуг та здійснених витрат у справі № 905/3553/15.

Посилання суду апеляційної інстанції на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 не є релевантними для цієї судової справи з огляду на різні обставини справи. У вказаній справі Верховний Суд зазначав, що відсутність у самому тексті договору про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалену у справі додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 11.03.2020 в частині відмови у стягненні судових витрат, понесених Компанією Ceska Exportni Banka, a.s., пов'язаних з оплатою послуг на правову допомогу у справі № 905/3553/15, необхідно скасувати, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правові позиції суду касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ceska Exportni Banka a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 скасувати в частині відмови у стягненні з Державного бюджету України судових витрат, понесених Ceska Exportni Banka a.s. (Чеська Експортні Банка, а. с.), пов'язаних з оплатою послуг на правову допомогу у справі №905/3553/15.