815/8441/13-а Про накладення штрафу за невиконання виконавчого листа без поважних причин - 07.04.2020 Прийняття

за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС", про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Яковлева О.В., суддів: Танасогло Т.М., Федисика А.Г.),

у с т а н о в и в :

І. Суть спору:

1. Одеська митниця ДФС (далі -позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі -відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС", в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Середи В.Ю. від 28.10.2013 року про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн.

2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, 28.10.2013 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Середи В.Ю. за невиконання без поважних причин виконавчого листа № 1570/4911/2012, виданого Одеським окружним адміністративним судом 05.03.2013 року, на Південну митницю Міндоходів накладений штраф у розмірі 1360,00 грн.

2.1. Позивач зазначає, що на час винесення оскаржуваної постанови від 28.10.2013 року фактично рішення Одеського окружного адміністративного суду неможливо було виконати, оскільки Південній митниці було незрозуміло за яким зразком вона повинна була надати висновок про повернення позивачу надмірно сплачених податків.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року задоволено позовні вимоги та скасовано оскаржувану постанову про накладення стягнення, так як судові рішення на виконання яких відкрите відповідне виконавче провадження скасовані судом касаційної інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за невиконання останніх.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року та ухвалено у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Одеської митниці Державної фіскальної служби до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС", про визнання протиправним та скасування рішення.

4.1. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець діяв на підставі та відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки Одеської митниці Державної фіскальної служби без поважних причин не було виконано рішення суду.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

5.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2015 року в адміністративній справі № 1570/4911/2012 касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці було задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 року в частині зобов`язання Південну митницю скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 67975,78 грн. та зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі висновку Південної митниці повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЄТЕКС" з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість на загальну суму 67975,78 грн., шляхом зарахування на поточний рахунок Товариства, було скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, в решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 року було залишено без змін.

5.2. Позивач вважає, оскільки судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 року по адміністративній справі № 1570/4911/2012 в частині задоволеної вимоги про зобов`язання Південну митницю скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 67975,78 грн., які були підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 37837938, скасовані на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 24.02.2015 року у справі № 1570/4911/2012, то оскаржувана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Середи В.Ю. від 28.10.2013 року про накладення штрафу на Південну митницю Міндоходів у розмірі 1360,00 грн., яка була прийнята в рамках виконавчого провадження ВП № 37837938 про зобов`язання Південну митницю скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 67975,78 грн., також належить до скасування.

6. Відзив на касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на адресу Верховного Суду не надходив.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

7. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, у справі № 1570/4911/2012, зокрема, зобов`язано Південну митницю скласти та надати висновок до Головного управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість, на загальну суму 67 975,78 грн.

8. 05 березня 2013 року видано ТОВ "ОДЄТЕКС" виконавчий лист у справі № 1570/4911/2012.

9. ТОВ "ОДЄТЕКС" 07 травня 2013 року звернулось до Південної митниці із заявою щодо примусового виконання рішення суду, згідно отриманого виконавчого листа від 05 березня 2013 року.

10. Постановою державного виконавця від 13 травня 2013 року відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду, крім того, повідомлено про можливість накладення штрафу у разі його невиконання.

11. Указана постанова отримана боржником 18 травня 2013 року.

12. Південною митницею листом від 13 червня 2013 року № 11/4.1-13/7229 повідомлено відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про незрозумілість судового рішення, в частині зобов`язання скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку, на загальну суму 67975,78 грн., у зв`язку з чим направлено заяву до Одеського окружного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення, відповідно до статті 170 КАС України.

13. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, у справі № 1570/4911/2012, задоволено заяву Південної митниці про роз`яснення судового рішення та роз`яснено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, в частині зобов`язання Південної митниці скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість.

14. 02 серпня 2013 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області надійшла заява ТОВ "ОДЄТЕКС", якою повідомлено про звернення до Південної митниці із заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

15. Листом відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 05 серпня 2013 року № 09.1-13937/В-3/169 зобов`язано Південну митницю виконати вимоги виконавчого листа, а саме скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість.

16. Листом митного органу від 14 серпня 2013 року № 11/4.1-13/7361 повторно повідомлено про неможливість виконання рішення суду з тих же самих підстав.

17. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кафлюк Т.І. від 16 серпня 2013 року до митного органу застосовано штраф, відповідно до положень ст. 89 ЗУ "Про виконавче провадження", у сумі 680,00 грн.

18. 26 вересня 2013 року на адресу виконавчого органу надійшла ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року, у справі № 1570/4911/2012, якою заяву Південної митниці Міндоходів про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону виконавчого провадження у справі № 1570/4911/2012, а саме замінено боржника Південну митницю на Південну митницю Міндоходів.

19. Постановою державного виконавця від 26 вересня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження з Південної митниці на Південну митницю Міндоходів.

20. Станом на 07 жовтня 2013 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не надходило інформації про виконання вимог виконавчого документа, державним виконавцем направлено до Південної митниці Міндоходів запит з метою отримання інформації про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог виконавчого документа, та попереджено про відповідальність, передбачену статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення суду без поважних причин.

21. На отриманий запит митним органом не надано доказів виконання судового рішення, а тому постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 28 жовтня 2013 року на Південну митницю Міндоходів накладено повторний штраф за невиконання судового рішення, в розмірі 1360,00 грн.

22. Уважаючи протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Середи В.Ю. від 28.10.2013 року під час накладення штрафу в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, позивач звернулася з даним позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

23. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом № 606-XIV (606-14) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

25. Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

26. За правилами частини 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

27. Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

28. Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

29. Відповідно до частин 1, 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

30. Частиною першою статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

31. Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

32. За приписами частини першої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

VI. Позиція Верховного Суду

33. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу наявності чи відсутності в діях Департаменту ДВС порушень вчинених під час прийняття у виконавчому провадженні №37837938 постанови від 28 жовтня 2013 року про накладення на Південну митницю Міндоходів повторного штрафу за невиконання судового рішення, в розмірі 1360,00 грн.

34. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець діяв на підставі та відповідно до вимог діючого Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , оскільки Одеської митниці Державної фіскальної служби без поважних причин не було виконано рішення суду

35. Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що накладення на боржника штрафу може бути вчинено державним виконавцем у разі невиконання рішення суду без поважних причин.

36. Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, у справі № 1570/4911/2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року, зокрема, зобов`язано Південну митницю скласти та надати висновок до Головного управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ "ОДЄТЕКС" надмірно сплаченого податку на додану вартість.

37. З часу прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 травня 2013 року №37837938 до дати винесення постанови про накладення штрафу від 28 жовтня 2013 року, боржник звернувся до суду з клопотанням про роз`яснення судового рішення у справі № 1570/4911/2012. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, у справі № 1570/4911/2012, яка набрала законної сили, задоволено заяву Південної митниці про роз`яснення судового рішення та роз`яснено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, в частині, що підлягала виконанню.

38. Проте, станом на 07 жовтня 2013 року митним органом, після накладення штрафу за безпідставне невиконання судового рішення не повідомлено виконавця про факт виконання останнього.

39. Посилання позивача на незрозумілість судового рішення, за умови його роз`яснення судом, не приймається колегією суддів, як поважна підстава для повторного невиконання судового рішення.

40. Крім того, боржник (позивач) у виконавчому провадженні №37837938 не скористався своїми правами, встановленими Законом "Про виконавче провадження" (1404-19) , а саме: не звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, не звернувся до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, а також не надав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов`язкове зупинення виконавчого провадження.

41. Тобто, жодних із зазначених дій спрямованих на виконання рішення суду, у вказаний період позивачем здійснено не було.

42. Стосовно твердження позивача в касаційній скарзі на подальше скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, у справі № 1570/4911/2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року в касаційній інстанції жодним чином не впливає на законність та обґрунтованість постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.

43. Крім того, у цьому випадку, у межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності за невиконання судового рішення, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а також зобов`язати його вчинити певні дії.

44. Також, судом апеляційної інстанції слушно було звернуто увагу позивача (боржника), що подальше скасування відповідних судових рішень, є підставою для застосування інших правових інститутів поновлення прав суб`єкта владних повноважень у відповідних правовідносинах, проте такі обставини не звільняють боржника від відповідальності щодо допущеної протиправної бездіяльності по виконанню судового рішення.

45. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що постанова державного виконавця від 23 жовтня 2013 року №37837938 про накладення на Одеську митницю Державної фіскальної служби штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема статті 19 Конституції України та статтям 11, 75, 76, 89 Закону № 606-XIV.

46. Доводи касаційної скарги зазначених обставин та висновків судів не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.