826/2879/17 Про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" в частині визнання нікчемним договору вкладу (депозиту), зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про особу вкладника, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором вкладу (депозиту) - 07.04.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2018р. (суддя - Добрянська Я.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018р. (судді - Пилипенко О.Є., Кузьмишина О.М., Кобаль М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання нікчемним правочинів, зарахування 19.05.2016 р. коштів на рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 з рахунку ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр" в загальній сумі 168 659, 84 грн., який їй належить;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 168 716,69 грн., які обліковуються на поточних рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, які їй належать.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2018р. позов задоволено.

Скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним правочинів, зарахування 19.05.2016р. коштів на рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 з рахунку ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр" в загальній сумі 168 659, 84 грн., який належить позивачу.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 168 716,69 грн., які обліковуються на поточних рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, які належать позивачу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення позивача.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.

Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) та Законом України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) .

Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-015-000177801, за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі в сумі 50 000 грн., на строк 367 днів по 19.01.2017р. зі сплатою 34,78 % річних. (а.с. 80)

На виконання умов договору позивачем перераховано зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в загальній сумі 50 000 грн., що підтверджується квитанцією №QS889301 від 18.01.2016р. (а.с. 81)

19.04.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладена додаткова угода до договору №980-015-000177801 від 18.01.2016р., за якою за домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається у власність на суму 50 000 грн, у зв`язку з чим загальна сума коштів, що передається позивачем у власність складає 100 000 грн. (а.с. 82)

19.04.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-015-000224225 "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі в сумі 67 000 грн., на строк не більше 182 днів по 18.10.2016р. зі сплатою 31,68 % річних. (а.с. 84)

На виконання умов договору позивачем перераховано зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в загальній сумі 67 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4537367 від 19.04.2016р. (а.с. 85)

19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 100 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000177801 від 18.01.2016" та в сумі 67 000грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-015-000224225 від 19.04.2016", що підтверджується довідкою про стан рахунку. (а.с. 15)

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 58)

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 13.06.2017р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача. (а.с. 55)

13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.

Позивач зверталася до відповідача з заявою про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Листом від 25.11.2016р. №3Г1(К)/17158/1 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 100 000грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000177801 від 18.01.2016р", в сумі 305,99 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-015-000177801 від 18.01.2016", в сумі 67 000 грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-015-000224225 від 19.04.2016р" та в сумі 1 353,85 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-015-000224225 від 19.04.2016" на рахунок, що належить позивачу є нікчемним на підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 19)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.

Судом встановлено, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за своєю природою та змістом не є розрахунковими документами. Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку. ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Суд виходив з того, що 19.11.2016 р. набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII (1736-19) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Суд дійшов висновку, що надані позивачем кошти для ТОВ "ІРЦ" через повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський", були вкладом, котрий був повернутий на її поточний рахунок згідно укладених договорів.

Крім того, суд дійшов висновку, що що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача, відкритий в цьому банку підлягає скасуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "ІРЦ" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ "ІРЦ", забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Суд апеляційної інстанції посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15, в якій зазначено, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, оскільки не створює жодних обов`язків для Позивача та безпосередньо не порушує його прав.

Суд дійшов висновку, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту права позивача є зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII (629-19) (далі - Закон №629-VIII (629-19) ), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Такі зміни були внесені до Закону № 4452-VI (4452-17) , набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому, прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016р. №1736-VІІІ (1736-19) (далі - Закон №1736-VІІІ (1736-19) ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI (4452-17) на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Таким чином, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ (1736-19) , а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

Крім наведених вище обставин, у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7-9 частини 3 статті 38 Закону №4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону №4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом №1736-VIII (1736-19) .

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.