904/2380/18 Про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів - 16.04.2019 Прийняття

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваними рішеннями зборів учасників ТОВ "Комплекс" позивача незаконно виключено зі складу учасників товариства, затверджено перерозподіл часток учасників та затверджено нову редакцію статуту товариства. За доводами позивача оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства в частині дотримання порядку скликання зборів, зокрема щодо повідомлення учасників про їх проведення. Крім того позивач зазначає, що оскаржувані збори були проведені за відсутності кворуму, а прийняті ними рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства, є протизаконними, оскільки не існує жодних зафіксованих підтверджень систематичного невиконання позивачем своїх обов'язків як учасника товариства та перешкоджання позивачем досягненню товариством його цілей.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 позов задоволено. Суд визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс", оформлене протоколом № 2 від 25.02.2017. Визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс", оформлене протоколом № 2 від 06.03.2017. Скасував державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Комплекс" № 12271050027002435 від 09.03.2017.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- відповідно до статуту ТОВ "Комплекс", в редакції, яка була зареєстрована 03.06.2011 та була чинна на час виникнення спірних правовідносин, учасниками товариства з відповідними частками в статутному капіталі товариства були:

ОСОБА_5 - 265, 00 грн, що становить 25 % статутного фонду і відповідає 25 голосам;

ОСОБА_6 - 265, 00 грн, що становить 25 % статутного фонду і відповідає 25 голосам;

ОСОБА_7 - 265, 00 грн, що становить 25 % статутного фонду і відповідає 25 голосам;

ОСОБА_2 - 265, 00 грн, що становить 25 % статутного фонду і відповідає 25 голосам;

- 25.02.2017 були проведені збори учасників ТОВ "Комплекс". Результат зборів оформлено протоколом № 2 від 25.02.2017, який містить підписи від імені голови зборів - ОСОБА_5 та секретаря зборів - ОСОБА_6;

- за змістом зазначеного протоколу, на зборах були присутні учасники, що володіють у сукупності 75% голосів, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- до порядку денного зборів включені питання, зокрема щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_2, перерозподілу часток у статутному капіталі товариства та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- з питань включених до порядку денного зборами прийнято рішення про виключення зі складу учасників ОСОБА_2 та перерозподіл часток у статутному капіталі таким чином:

ОСОБА_5 - 353, 34 грн, що становить 33, 34 % статутного фонду;

ОСОБА_6 - 353, 33 грн, що становить 33, 33 % статутного фонду;

ОСОБА_7 - 353, 33 грн, що становить 33, 33 % статутного фонду;

- з метою підготовки статуту товариства в новій редакції в засіданні загальних зборів оголошено перерву до 06.03.2017;

- 06.03.2018 (після оголошення перерви) загальними зборами, в присутності учасників, що володіють у сукупності 75% голосів, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту;

- 09.03.2017, на підставі згаданих вище рішень проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників (номер запису 12271050027002435).

2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- пунктом 8.2.9 Статуту ТОВ "Комплекс", в редакції яка була чинна станом на 25.02.2017, передбачено, що збори вважаються правочинними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками часток (голосів);

- матеріали справи не містять доказів в підтвердження факту участі ОСОБА_7, в оскаржуваних зборах, при цьому, дані протоколів від 25.02.2017 та 03.03.2017 не можуть бути прийняті в якості доказу участі останнього в оскаржуваних зборах, оскільки зазначений протокол не містить його підпису;

- інших належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо встановити правомочність оскаржуваних зборів, зокрема, реєстрів осіб, які зареєструвалися для участі у зборах, ні суду першої, ні апеляційної інстанції надано не було.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними у зв'язку із прямою вказівкою закону.

При цьому місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не прийнято до уваги надані показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які викладені ними в письмових заявах. Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені у відповідних заявах обставини, не можуть встановлюватися на підставі показань свідка (частина 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України), оскільки відповідно до приписів частини 3 статті 60 Закону України "Про господарські товариства", факт участі особи у зборах учасників, згідно вимог законодавства відображається (обліковується) у відповідних документах (реєстрах).

За умов наявності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 25.02.2017 та 06.03.2017 (основні вимоги), похідна вимога стосовно скасування держаної реєстрації змін до установчих документів, внесених на підставі спірних рішень (номер реєстраційної дії 12271050027002435), також визнана господарськими судами такою, що підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції окрім того встановив, що з нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_7 вбачається, що він та ОСОБА_2 не приймали участь у загальних зборах, які проводились 25.02.2017 та 06.03.2017. При цьому зі змісту заяв ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається лише факт неналежного виконання ОСОБА_2 обов'язків учасника товариства, проте відомостей про його участь та участь ОСОБА_7 у оспорюваних загальних зборах, вказані заяви не містять.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018, ТОВ "Комплекс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій порушено норми статей 236, 237 Господарського процесуального кодексу України;

- твердження позивача про неповідомлення його товариством про проведення тих чи інших зборів учасників, в тому числі тих, що відбулись 25.02.2017 та 06.03.2017, є безпідставними та неправдивими. При цьому судами попередніх інстанцій не було враховано правових позицій Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16.09.2015 у справі № 3-486гс15, у постанові від 21.10.2015 у справі № 3-928гс15, а також у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 922/3946/16;

- господарськими судами безпідставно не було прийнято до уваги протоколи загальних зборів від 25.02.2017 та 06.03.2017 як докази підтвердження присутності на таких зборах ОСОБА_7 При цьому судами не було враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 21.10.2015 у справі № 3-928гс15, від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15;

- судами попередніх інстанцій неправомірно не було прийнято до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які викладені ними в письмових заявах;

- твердження позивача про відсутність підстав для прийняття рішення учасниками ТОВ "Комплекс" про виключення його зі складу учасників товариства є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами;

- господарськими судами порушено норми процесуального права, зокрема статтю 13 Господарського процесуального кодексу України щодо принципу змагальності сторін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до ТОВ "Комплекс" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс", на яких його було виключено зі складу учасників товариства та перерозподілено його частку у статутному капіталі товариства, а також похідна вимога про скасування державної реєстрації відповідних змін до установчих документів ТОВ "Комплекс".

4.2. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ.

4.3. Відповідно до Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (2275-19) , який набрав чинності 17.06.2018, визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, а також внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема у Цивільному кодексі України (435-15) виключено назву підрозділу 4 1 глави 8 "4. Товариство з обмеженою відповідальністю" та статті 140 - 151. Проте на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: прийняття рішеннь від 25.02.2017 та 06.03.2017, зазначені зміни ще не набрали чинності, а отже, підлягали застосуванню їх учасниками та судами попередніх інстанцій. При цьому, виходячи з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів здійснює перевірку правильності застосування відповідних норм матеріального права судами попередніх інстанцій.

4.4. Так, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги повністю, виходили з того, що оскаржувані рішення загальних зборів прийняті за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними у зв'язку із прямою вказівкою закону.

При цьому господарськими судами встановлено, що пунктом 8.2.9 Статуту ТОВ "Комплекс", в редакції яка була чинна станом на 25.02.2017, передбачено, що збори вважаються правочинними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками часток (голосів). Разом з тим матеріали справи не містять доказів в підтвердження факту участі ОСОБА_7 в оскаржуваних зборах, дані протоколів від 25.02.2017 та 03.03.2017 не можуть бути прийняті в якості доказу участі останнього в оскаржуваних зборах, оскільки зазначений протокол не містить його підпису. Інших належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо встановити правомочність оскаржуваних зборів, зокрема реєстрів осіб, які зареєструвалися для участі у зборах, ні суду першої, ні апеляційної інстанції надано не було.

4.5. Статтю 60 Закону України "Про господарські товариства" було доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 24.11.2015 № 816-VIII (816-19) , у зв'язку з чим частини другу - п'яту слід вважати відповідно частинами третьою - шостою.

Згідно з частиною 3 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Виходячи з положення частини 3 статті 60 Закону України "Про господарські товариства", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт участі особи у зборах учасників, згідно з вимогами законодавства відображається (обліковується) у відповідних документах (реєстрах).

Разом з тим господарськими судами не враховано такого.

4.6. У постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15 викладено правову позицію, згідно з якою частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

При цьому Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) не містить обов'язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів, лише статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що про проведення загальних зборів товариства повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Відсутність переліку учасників зборів товариства як окремого документа відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними.

4.7. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався зокрема на те, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства в частині дотримання порядку скликання зборів, зокрема щодо повідомлення учасників про їх проведення. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувані збори були проведені за відсутності кворуму.

4.8. Разом з тим суди попередніх інстанцій не перевірили дотримання ТОВ "Комплекс" вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, зокрема частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства".

У постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 3-39гс14 викладено правову позицію, згідно з якою одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства".

4.9. Щодо встановлення обставин наявності чи відсутності кворуму на загальних зборах 25.02.2017 та 03.03.2017 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує зокрема такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з наведеного, рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Отже, господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено та відповідно не надано правової оцінки як кожному доказу, який міститься в матеріалах справи окремо, так і в їх сукупності, а саме: протоколи загальних зборів 25.02.2017 та 03.03.2017, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які викладені ними в письмових заявах.

4.10. Іншою підставою позову ОСОБА_2 було визначено те, що прийняті загальними зборами товариства оспорювані рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства, є протизаконними, оскільки не існує жодних зафіксованих підтверджень систематичного невиконання позивачем своїх обов'язків як учасника товариства та перешкоджання позивачем досягненню товариством його цілей.

Разом з тим судами попередніх інстанцій не було надано оцінки такому аргументу позивача, відповідні обставини справи не встановлювалися та не перевірялися.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити дотримання ТОВ "Комплекс" вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, зокрема частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства"; дослідити як кожен окремий доказ, який міститься в матеріалах справи, так і всі разом в їх сукупності; перевірити підстави виключення позивача зі складу учасників товариства. В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2018 у справі № 904/2380/18 скасувати, а справу № 904/2380/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.