ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/254/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018
(Колегія суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючий, Радіонова О.О.,. Чернота Л.Ф)
у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
до Фізичної особи - підприємця Мусатова Володимира Вікторовича
про стягнення 145 998, 92 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області, позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця Мусатова Володимира Вікторовича, м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення суми боргу за постачання та розподіл природного газу у розмірі 145998,92грн. Позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача вартості необлікованого об`єму природного газу внаслідок несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника газу).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій ухвалених за результатами розгляду позову
2. Рішенням господарського суду Луганської області від 02.08.2018 позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до фізичної особи підприємця Мусатова Володимира Вікторовича задоволено в повному обсязі; вирішено стягнути з фізичної особи - підприємця Мусатова Володимира Вікторович на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" борг в сумі 145998 грн 92 коп., судовий збір 2189 грн 99 коп.
3. Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:
3.1. Судом встановлено, що між сторонами по справі 01.01.2016 був укладений договір №114167MJ1BDP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів відповідно до умов якого Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" зобов`язаний передати, а Відповідач Фізична-особа підприємець Мусатов Володимир Вікторович прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені договором.
3.2. Згідно пп.5,7 п. 7.4 розділу VII типового договору розподілу природного газу (затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498) відповідач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримуватись інших вимог договору та кодексу газорозподільних систем.
3.3. Відповідно до пункту 11.9 Договору при вирішенні питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) , Кодексом газорозподільних систем, іншими діючими нормативно-правовими актами.
3.4. 08.12.2017 позивачем було виявлено факт несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника газу), про що було складено акт про порушення від 08.12.2017 №350.
3.5. Акт про порушення № 350 від 08.12.2017 був складений 4 представниками оператора ГРМ при встановлені порушення здійснювалась відеозйомка.
3.6. Відповідно до наказу №619 від 27.12.2005 Міністерства палива та енергетики України, було складено відповідний акт-експертизи лічильнику газу ВІЗАР G6 2004 № 0158997 від 12.12.2017 №250 згідно з яким виявлено, що мастична пломба заводу виробника на лічильному механізмі не аутентична, комісією зроблено висновок - виявлено втручання в роботу лічильника газу з метою зміни показань. Виявлено зміна конструкції лічильного механізму, а саме під впливом постійного магнітного з сторони молодшої декади, здійснюється зміщення зборки декад уздовж її осі, в результаті накоплення інформації щодо обсягу газу, який проходить скрізь лічильник (облік газу) припиняється. При знятті дії магнітного поля зборка декад повертається у вихідне положення і працездатність лічильного механізму поновлюється. Зроблено висновок, що побутовий лічильник газу № 0158997 не може використовуватися як прибор обліку.
3.7. Відповідач підписав зазначений акт без заперечень.
3.8. 14.12.2018 відбулося засідання комісії ПАТ "Луганськгаз" з розгляду актів про порушення (протокол № 713) на якому було прийнято рішення про затвердження акту порушення № 350 від 08.12.2017 року.
3.9. Як вбачається з Журналу обліку відвідування комісії з технічних розрахунків Відповідач приймав участь у засіданні комісії.
3.10. За результатами дослідження поданих сторонами доказів суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і про необхідність задовольнити позов в повному обсязі.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 скасовано рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2018 (повний текст підписано 07.08.2018) у справі №913/254/18 і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області вирішено відмовити.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
5.1. У ході розгляду справи Східним апеляційним господарським судом встановлено, що акт про порушення №350 від 08.12.2017 підписаний виключно представниками оператора ГРМ. За змістом акту під час перевірки були присутні "представники споживача, які відмовилися надавати свої персональні данні".
5.2. Акт про порушення складений за відсутності споживача, у той час як матеріали справи не містять доказів на підтвердження у присутніх під час перевірки осіб повноважень на представництво інтересів Відповідача при вчиненні Позивачем вказаних дій, що є порушенням пункту 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС.
5.3. Акт про порушення №350 від 08.12.2017 не містить відмітки про відмову осіб від підписання акту, а матеріали справи не містять доказів направлення акту на адресу споживача.
5.4. Східний апеляційний господарський суд зазначив у постанові, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, при їх недоведеності, що у підсумку призвело до прийняття помилкового рішення, тому апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Мусатова Володимира Вікторовича підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2018 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз".
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. До Верховного Суду від Позивача надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 і залишити в силі рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2018.
7. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції у касаційній скарзі наведено наступні доводи:
7.1. Законодавством не передбачено те, що передача об`єкта на якому находиться комерційний вузол обліку природного газу в оренду звільняє споживача від обов`язку забезпечити безперешкодний доступ представника оператора ГРМ до комерційного вузлу обліку природного газу та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду.
7.2. Суд апеляційної інстанції не врахував ту обставину, що факт втручання в роботу лічильника газу на об`єкті є доведеним в повному обсязі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. До Верховного Суду від Відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу Позивача - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
9. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі №913/254/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у даній справі; прийнято до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі №913/254/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
10. Дослідивши без виклику учасників судового процесу наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, виходячи з наступного.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені у підпунктах 7.1, 7.2. пункту 7 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
14. Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між сторонами по справі 01.01.2016 був укладений договір №114167MJ1BDP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів відповідно до умов якого позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" зобов`язаний передати, а відповідач Фізична-особа підприємець Мусатов Володимир Вікторович прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені договором.
15. Відповідно до пункту 11.9 Договору при вирішенні питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) , Кодексом газорозподільних систем, іншими діючими нормативно-правовими актами.
16. Судами також встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2016 між Фізичною особою - підприємцем Мусатовим Володимиром Вікторовичем (орендодавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (орендарі) укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 строком на 34 місяці.
17. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
18. Згідно положень ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
19. Приписами ч. 1 ст. 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
20. Колегія суддів суду касаційної інстанції з урахуванням приписів ч. ч. 1, 2 ст. 283 ГК України, ст. 793, ч. 1 ст. 795 ЦК України дійшла до висновку, що у зв`язку з передачею об`єкту нерухомого майна в оренду, комерційний вузол обліку природного газу не забезпечений постійною наявністю споживача ФОП Мусатова В.В. або його представника.
21. Положеннями пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (z1379-15) (далі в тексті - Кодекс ГРС) визначено, що цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.
22. Згідно абзаців 2, 3 пункту 2 глави 9 розділу X Кодексу ГРС споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу), на території якого знаходиться комерційний ВОГ, має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ (іншого суб`єкта ринку природного газу, а саме ініціатора перевірки) за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду вузла обліку. У разі якщо перевірку ініціює сторона, на території якої знаходиться комерційний ВОГ, або якщо комерційний ВОГ знаходиться на території, яка не забезпечена наявністю представників суміжного суб`єкта природного газу (споживача), сторона, яка ініціює перевірку, повинна не пізніше ніж за дві доби до перевірки (вихідні та святкові дні не враховуються) письмово повідомити суміжного суб`єкта ринку природного газу про дату і час проведення перевірки та про необхідність забезпечити доступ на територію, де встановлений комерційний ВОГ, та/або бути присутнім при перевірці комерційного ВОГ.
23. Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення оператором ГРМ про дату і час проведення перевірки та про необхідність забезпечити доступ на територію, де встановлений комерційний ВОГ.
24. Відповідно до положень п.1 глави 9 розділу X Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових зокрема, щодо: працездатності та/або придатності засобу виміювальної техніки (далі - ЗВТ) до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
25.Проведення Оператором ГРМ (іншим суб`єктом ринку природного газу, а саме ініціатором перевірки) перевірки комерційного ВОГ, який знаходиться на території, яка не забезпечена наявністю представників суміжного суб`єкта природного газу (споживача) без письмового повідомлення суміжного суб`єкта ринку природного газу про дату і час проведення перевірки та про необхідність забезпечити доступ на територію, де встановлений комерційний ВОГ, та/або бути присутнім при перевірці комерційного ВОГ є свідченням порушення положень п.1 глави 9 розділу X, абзацу 3 пункту 2 глави 9 розділу X Кодексу ГРС Кодексу ГРС під час проведення Оператором ГРМ такої перевірки.
26. Відсутність належних доказів повідомлення Позивачем Відповідача, про дату і час проведення перевірки та про необхідність забезпечити доступ на територію, де встановлений комерційний ВОГ, з урахуванням того, що вказаний комерційний ВОГ знаходиться на території, яка не забезпечена наявністю представників суміжного суб`єкта природного газу (споживача) є свідченням того, що акт №350 від 08.12.2017 про порушення складений за відсутності споживача.
27. За таких обставин є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що акт про порушення №350 від 08.12.2017 є недопустимим доказом несанкціонованого втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки і, як наслідок, не може бути підставою для нарахування та стягнення з Відповідача вартості необлікованого об`єму природного газу.
28. З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, при їх недоведеності, що у підсумку призвело до прийняття помилкового рішення про задоволення позовних вимог.
29. Вказане є свідченням необґрунтованості доводів касаційної скарги, які викладені у підпунктах 7.1., 7.2. пункту 7 даної постанови.
30. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
31. Згідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
32. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" дійшла до висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
33. За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 - залишенню без змін.
34. Оскільки касаційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз".
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 913/254/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко