904/8185/17 Про визнання боржника банкрутом та Відкриття ліквідаційної процедури - 10.04.2019 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/8185/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника Офісу великих платників податків ДФС України - Шлапак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" Талана Р.Г.

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019

у справі № 904/8185/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 порушено провадження у справі № 904/8185/17 про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 у справі № 904/8185/17 боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 904/8185/17 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 у справі № 904/8185/17 скасовано. Справу № 904/8185/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Під час повторного розгляду справи, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 (суддя Владимиренко І.В.) боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича, якого зобов'язано вчинити певні дії.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/8185/17 (судді : Вечірко І.О., Березкіна О.В., Кузнецов В.О.) постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 у справі № 904/8185/17 скасовано. Провадження у справі № 904/8185/17 про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" закрито на підставі п. 11 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" Талана Р.Г. просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/8185/17 скасувати, залишивши силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 у справі № 904/8185/17.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду щодо закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" скаржник посилається на неврахування апеляційним судом положень ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно якої, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна та вимог ст. 27 цього Закону, яким визначено, що у підсумковому засіданні суду здійснюється перехід, зокрема, ліквідації або закривається провадження у справі.

Відтак, на думку ліквідатора, суд апеляційної інстанції зазначених норм не врахував, внаслідок чого й не врахував тих обставин, що всі документи на підтвердження неплатоспроможності боржника надані були до суду до визнання ним боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури.

Крім того, скаржник у своїй касаційній сказі посилається на порушення апеляційним господарським судом вимог Закону про банкрутство та неповне з'ясування всіх обставин справи необхідних для правильного вирішення даного спору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.02.2019 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/8185/176 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Жуков С.В., Білоус В.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" Талана Р.Г. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/8185/17 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10.04.2019 на 09:45 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Офісу великих платників податків ДФС України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду до вимог ст. 312 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства.

Суд першої інстанції визнаючи боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру виходив з того, що вартості майна боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" недостатньо для задоволення вимог кредиторів, оскільки загальна сума кредиторської заборгованості становить 93 744 197,60 грн., а залишок грошових коштів на рахунках боржника складає 16 276,61 грн., при цьому будь-які активи та дебіторська заборгованість відсутні, що свідчить про його неплатоспроможність, з урахуванням наведеного ліквідатором, до звернення із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство, було дотримано всіх вимог ЦК України (435-15) та Закону про банкрутство щодо добровільної ліквідації.

Апеляційний господарський суд скасовуючи постанову місцевого господарського суду про визнання боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, та закриваючи провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на підставі п. 11 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, за рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" від 14.06.2017 прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарської діяльності та складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг; головою ліквідаційної комісії призначено Коваля Ю.С. та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури.

На сайті Міністерства юстиції України оприлюднене відповідне повідомлення про рішення учасників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" щодо ліквідації товариства, зазначено, що строк для пред'явлення вимог кредиторів - до 15.08.2017.

Інформація про те, що ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 15.06.2017 внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідним Витягом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами станом на 19.08.2017, складено проміжний ліквідаційний баланс, який затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод".

На засіданні загальних заборів 28.08.2017 припинено повноваження ліквідатора Коваля Ю.С. та призначено ліквідатором Талана Р.Г., якого і уповноважено звернутися до господарського суду із заявою про визнання товариства банкрутом.

Ухвалою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 07.09.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017, боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.09.2017 офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2018 постанову апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та постанову суду першої інстанції від 14.09.2017 щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію відкриття провадження у справі з підстав, викладених у постанові.

Відповідно ч.1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Повторно переглядаючи справу та вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд першої інстанції виходив з того, що боржником виконані належним чином всі вимоги ЦК України (435-15) , що передували зверненню до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство та про наявність підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції, було встановлено, що вимоги ч.1 ст. 316 ГПК України судом першої інстанції належним чином не виконані.

Як вбачається із матеріалів справи та як встановлено апеляційним судом, під час повторного розгляду справи судом першої інстанції ухвалою від 27.08.2018 витребувано у боржника, а боржником надано суду додаткові докази, а саме копії: листа Державної служби України з безпеки на транспорті від 06.03.2018 № 1907/02-15-18; листа Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 29.12.2017 № 15/19703; листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.08.2017 № 10/1/04/2412, листа Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.08.2017 № 6111-20/04, актів списання основних засобів від 25.04.2015, листа ТСЦ № 1242 від 27.07.2017 № 31/4-1242-1012; акту списання основних засобів від 29.09.2015; наказу Дніпропетровського управління ОВПП ДФС № 1980 від 12.09.2017 про проведення документальної позапланової перевірки боржника; акту № 112/28-10-46-08-35112619 від 22.09.2017 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки боржника; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1002948404 від 22.08.2017, відповідно до якого боржник є засновником громадської організації Громадська спілка "Міжнародний центр досліджень соціально-економічних проблем модернізації та розвитку кооперації ", яка відповідно до пункту 1.2 Статуту є недержавною, неприбутковою, непідприємницькою, неполітичною громадською спілкою із міжнародним статусом; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1002961861 від 29.08.2017, відповідно до якої боржник не має відокремлених підрозділів, філій та представництв; інформаційної довідки № 95312121 від 22.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майн, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, відповідно до якого за боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно; витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53247581 від 28.08.2017, відповідно до якого за боржником зареєстровані обтяження ПАТ "КБ "Приватбанк" за договорами застави №08/41/ДЗ-3 від 05.05.2013 та № 08/41/ДЗ-1 від 28.04.2011.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що боржником - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" надано до суду додаткові докази, які не були долучені до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось боржником.

Крім того, переглядаючи справу в апеляційному порядку, Центральний апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали та фактичні обставини справи, встановив, що звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", ліквідатором не надано належних та достовірних доказів наявності кредиторської заборгованості ТОВ "ТД "Карусель" у сумі 93 744 197,60 грн., яка була підставою для прийняття рішення для звернення до господарського суду із цією заявою, так як надано лише копії заяви про визнання грошових вимог ТОВ "ТД "Карусель" та договору № ВПФ-510/2016 про надання фінансової підтримки від 25.08.2016, а доказів виконання сторонами цього правочину не надано, як і не надано до заяви доказів вчинення заходів щодо виявлення майна боржника шляхом звернення до відповідних реєструючих органів, до того ж ліквідатором не додано до заяви про порушення справи про банкрутство доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника та надання до цих органів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", на підставі статті 95 Закону про банкрутство, подана до суду без дотримання вимог ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, що передують зверненню до суду, а надання в подальшому суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено. Необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство, є подання суду належних доказів на підтвердження виконання боржником всіх вимог Цивільного Кодексу України (435-15) щодо самоліквідації, що передують зверненню до суду із заявою про порушення провадження, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" здійснюється за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19 січня 2013.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку

Згідно ч.2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

За ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Частина 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має загальний характер, за якою визначено, що до заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч.1 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Згідно ч.5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Разом з тим, дотримання даних вимог закону та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх виконання є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку цієї статті.

При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, за даною статтею, з урахуванням вимог до заяви про порушення справи про банкрутство, згідно ст. 11 Закону про банкрутство, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17, від 03.04.2018 від № 904/8185/17.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 111 ЦК України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи ( ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Згідно ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, ПФУ та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п. п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

За ч. 10 ст. 111 ЦК України, до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором не було подано суду документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації боржника, відповідно до вимог ЦК України (435-15) , а висновки суду першої інстанції про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не грунтуються на належних доказах, тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, виконавши належним чином всі вказівки, зазначені у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованих висновків про закриття провадження у справі № 904/8185/17 про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на підставі п. 11 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки судом невстановлені ознаки неплатоспроможності боржника .

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/8185/17 постановлена у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" Талана Р.Г. залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/8185/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.