924/496/18 Про стягнення заборгованості та неустойки за договором поставки природного газу - 09.04.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 (головуючий Олексюк Г.Є., судді: Петухов М.Г. і Розізнана І.В.)

у справі № 924/496/18

за позовом дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Компанія)

до публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз" (далі - Товариство)

про стягнення 7 149 500,29 грн., з яких: 5 544 797,65 грн. інфляційних втрат, 1 604 702,64 грн. 3% річних.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

Компанія звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства про стягнення 5 544 797,65 грн. інфляційних втрат та 1 604 702,64 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство несвоєчасно та не в повному обсязі виконувало зобов'язання зі сплати суми основного боргу за договором поставки природного газу від 30.01.2009 № 06/09-60, що було встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.10.2010 у справі № 8/1058-10, у зв'язку з чим Компанією нараховано інфляційні втрати та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.09.2018 у в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:

- сторони дійшли згоди врегулювати порядок виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 21.10.2010 у справі № 8/1058-10 у частині суми основного боргу шляхом підписання мирової угоди від 08.06.2012, яка була затверджена ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.09.2012;

- графік погашення суми основної заборгованості, узгоджений сторонами у мировій угоді від 08.06.2012, виконується в повному обсязі, тобто Товариство належним чином виконує змінені сторонами у мировій угоді умови виконання грошового зобов'язання, тому відсутні підстави для стягнення з Товариства нарахованих Компанією 3% річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Компанія звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 зупинено апеляційне провадження у справі № 924/496/18 до перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справі № 916/190/18 у подібних правовідносинах.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правовідносини у справах № 924/496/18 та № 916/190/18 є подібними, а відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду по суті.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неправильно застосовано статтю 228 ГПК України, оскільки правовідносини у справах № 924/496/18 та № 916/190/18 не є подібними.

Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 916/190/18 за позовом Компанії до публічного акціонерного товариства "Одесагаз" про стягнення 11 281 588, 48 грн. заборгованості прийнято до розгляду касаційну скаргу Компанії на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та призначено її розгляд на 04.06.2019.

Предметом спору у справі № 916/190/18 є стягнення з публічного акціонерного товариства "Одесагаз" на користь Компанії 11 281 588, 48 грн. сум інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, що виник на підставі договору про закупівлю природного газу за державні кошти, у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником рішення суду у господарській справі, виконання якого в подальшому було розстрочено ухвалою суду із зміною черговості виконання грошового зобов'язання.

Передаючи справу № 916/190/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 04.12.2018 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що питання визнання розстрочки чи відстрочки виконання рішення як підстави для зміни строків виконання договору є невирішеним та має важливе значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Предметом спору у справі № 924/496/18 є правомірність нарахування Компанією як постачальником Товариству як покупцю 5 544 797,65 грн. інфляційних втрат та 1 604 702,64 грн. 3% річних на суму основного боргу за договором поставки природного газу від 30.01.2009 № 06/09-60, який (основний борг) було стягнуто за рішенням суду у господарській справі, під час виконання якого сторонами укладено мирову угоду, якою змінено умови виконання грошового зобов'язання покупця перед постачальником щодо оплати вартості газу.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що справи № 916/190/18 та № 924/496/18 є подібними, оскільки стосуються спору щодо правомірності нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу за поставлений боржнику природний газ, яку стягнуто за судовими рішеннями, під час примусового виконання яких змінювалися строки виконання основного зобов'язання шляхом розстрочення виконання рішення чи укладення мирової угоди.

Відтак висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 916/190/18 має значення для правильного вирішення спору у справі № 924/496/18 у подібних правовідносинах.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши подібність правовідносин у вказаних справах, скористався наданим йому статтею 228 ГПК України правом на зупинення провадження у справі № 924/496/18 до закінчення перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справі № 916/190/18.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неправильно застосовано статтю 228 ГПК України, оскільки правовідносини у справах № 924/496/18 та № 916/190/18 не є подібними, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін прийняту у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Хмельницькгаз" залишити без задоволення, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 924/496/18 - без змін.